Іноземців, які живуть у Німеччині, закликають вчити німецьку. Організатори акції стверджують, що лише таким чином можна повноцінно інтегруватись у німецьке суспільство.
Якщо адаптувати українською мовою, то назва проекту звучатиме так – «З мовою – у життя». Відомі «німецькі іноземці», серед яких музиканти, актори і футболісти, з розмальованими у кольори німецького національного прапора язиками, дивляться на перехожих з плакатів на вулицях міст, закликаючи активно вчити німецьку.
Фонд «Інтеграція», що ініціював проведення акції, також відкрив інтернет-портал, який допомагає іноземцям знайти курси німецької у будь-якому місті.
Акцію «З мовою – у життя» у Німеччині сприйняли нормально. Навіть у контексті перманентного напруження, пов’язаного зі стрімким зростанням кількості емігрантів у країні, вивчення державної мови сприймається не як тиск, а як ще один спосіб досягнути успіху. При чому рецепт універсальний: підходить і арабам, і туркам, і полякам, і українцям чи росіянам. Вибір один – або вчиш німецьку, або залишаєшся соціальним аутсайдером…
Чому ж тоді будь-які спроби розширити сферу вжитку державної мови в Україні зустрічають заявами про тиск і обмеження прав національних меншин та звинуваченнями у «буржуазному націоналізмі»?
Якщо адаптувати українською мовою, то назва проекту звучатиме так – «З мовою – у життя». Відомі «німецькі іноземці», серед яких музиканти, актори і футболісти, з розмальованими у кольори німецького національного прапора язиками, дивляться на перехожих з плакатів на вулицях міст, закликаючи активно вчити німецьку.
Фонд «Інтеграція», що ініціював проведення акції, також відкрив інтернет-портал, який допомагає іноземцям знайти курси німецької у будь-якому місті.
Акцію «З мовою – у життя» у Німеччині сприйняли нормально. Навіть у контексті перманентного напруження, пов’язаного зі стрімким зростанням кількості емігрантів у країні, вивчення державної мови сприймається не як тиск, а як ще один спосіб досягнути успіху. При чому рецепт універсальний: підходить і арабам, і туркам, і полякам, і українцям чи росіянам. Вибір один – або вчиш німецьку, або залишаєшся соціальним аутсайдером…
Чому ж тоді будь-які спроби розширити сферу вжитку державної мови в Україні зустрічають заявами про тиск і обмеження прав національних меншин та звинуваченнями у «буржуазному націоналізмі»?
