Президент та його оточення демонструють командний формат спілкування з мас-медіа та оприлюднення інформації. Віктор Янукович робить красиві жести, а потім, коли «красота» закінчується, соратники пояснюють, чому фокус не вийшов. Сам «факір» до роз’яснень не вдається.
Заступниця голови президентської адміністрації Ганна Герман не радить журналістам напрошуватися в гості до Президента в резиденцію «Міжгір’я». Так вона відповіла на запитання: коли ж Президент згадає, що обіцяв журналістам (а за їхньою допомогою – і решті співвітчизників) показати свою садибу.
Сталося це 4 червня. На прес-конференції присвяченій першим ста дням перебування на посаді Віктор Янукович, відповідаючи на запитання журналіста про резиденцію «Міжгір’я», ефектно відповів: «Добре, збирайтеся прямо зараз – без підготовки». Щоправда, потім передоручив організацію поїздки заступниці голови адміністрації Ганні Герман.
Невдовзі вона повідомила, що автобуси господарський відділ швидко забезпечити не може, а в Президента – запланована міжнародна зустріч. Проте Ганна Герман пообіцяла, що журналістів неодмінно запросять до президентської резиденції іншим разом. Аж ось, минуло три місяці – і виявляється, що журналісти поводять себе недостатньо коректно. Мовляв, ласкаво просимо, але стороннім вхід заборонено
Красивий жест Януковича, який мав свідчити про його відкритість, в підсумку спробували повернути проти самих журналістів. Подібні інформаційні трюки – Янукович робить красиву заяву, а оточення пояснює, чому сталося інакше – непоодинокі.
У квітні Віктор Янукович з трибуни з’їзду Партії регіонів обіцяв що внаслідок «харківських домовленостей» (Севастополь в обмін на газову знижку) ціна на газ та житлово-комунальні послуги цього року збільшуватися не буде. «І це для мене особливо важливо», – наголосив глава держави.
Тепер Микола Азаров розповідає, що в усьому винні його попередниця на посаді глави уряду та/або МВФ. Натомість Президент з приводу особливо важливого питання – ані пари з уст. А коли його прямо запитали – зробив вигляд, що не почув.
Попередня влада – закляті друзі Ющенко і Тимошенко – валили все один на одного. Всі проколи пояснювали підступністю опонента. Така поведінка державних керманичів неабияк дратувала, але інколи виглядала переконливо. Ну, справді – любили вони вставляти одне одному палки в колеса. Тому не дивно, що «підривна діяльність» має результат.
Тепер, коли влада демонструє монолітність, а опозиція – безпорадність, проколи пояснювати стало на порядок складніше. У перші сто днів все можна було валити на попередників. А далі?..
У підсумку, в Україні влада реалізовує російську інформаційну модель хорошого царя та поганих бояр. Тепер найбільший керівник озвучує найбільший позитив. Він розповідає про здобутки та досягнення, викриває недоліки, каже «трошки образливі слова» недолугим підлеглим, а зовсім поганим грізно обіцяє «повідбивати руки». Лідер виглядає правильно і привабливо.
Натомість його оточенню доводиться брати на себе негатив: відповідати на незручні запитання, вигадувати об’єктивні причини для пояснення того, чому здобутки Президента не втілені в життя… і просто популяризувати поетичну спадщину Чехова.
Щоправда, чеховський конфуз стався ще під час виборчої кампанії, але він унаочнив сам принцип: за проколи лідера відповідає оточення.
Заступниця голови президентської адміністрації Ганна Герман не радить журналістам напрошуватися в гості до Президента в резиденцію «Міжгір’я». Так вона відповіла на запитання: коли ж Президент згадає, що обіцяв журналістам (а за їхньою допомогою – і решті співвітчизників) показати свою садибу.
Сталося це 4 червня. На прес-конференції присвяченій першим ста дням перебування на посаді Віктор Янукович, відповідаючи на запитання журналіста про резиденцію «Міжгір’я», ефектно відповів: «Добре, збирайтеся прямо зараз – без підготовки». Щоправда, потім передоручив організацію поїздки заступниці голови адміністрації Ганні Герман.
Невдовзі вона повідомила, що автобуси господарський відділ швидко забезпечити не може, а в Президента – запланована міжнародна зустріч. Проте Ганна Герман пообіцяла, що журналістів неодмінно запросять до президентської резиденції іншим разом. Аж ось, минуло три місяці – і виявляється, що журналісти поводять себе недостатньо коректно. Мовляв, ласкаво просимо, але стороннім вхід заборонено
Красивий жест Януковича, який мав свідчити про його відкритість, в підсумку спробували повернути проти самих журналістів. Подібні інформаційні трюки – Янукович робить красиву заяву, а оточення пояснює, чому сталося інакше – непоодинокі.
У квітні Віктор Янукович з трибуни з’їзду Партії регіонів обіцяв що внаслідок «харківських домовленостей» (Севастополь в обмін на газову знижку) ціна на газ та житлово-комунальні послуги цього року збільшуватися не буде. «І це для мене особливо важливо», – наголосив глава держави.
Тепер Микола Азаров розповідає, що в усьому винні його попередниця на посаді глави уряду та/або МВФ. Натомість Президент з приводу особливо важливого питання – ані пари з уст. А коли його прямо запитали – зробив вигляд, що не почув.
Попередня влада – закляті друзі Ющенко і Тимошенко – валили все один на одного. Всі проколи пояснювали підступністю опонента. Така поведінка державних керманичів неабияк дратувала, але інколи виглядала переконливо. Ну, справді – любили вони вставляти одне одному палки в колеса. Тому не дивно, що «підривна діяльність» має результат.
Тепер, коли влада демонструє монолітність, а опозиція – безпорадність, проколи пояснювати стало на порядок складніше. У перші сто днів все можна було валити на попередників. А далі?..
У підсумку, в Україні влада реалізовує російську інформаційну модель хорошого царя та поганих бояр. Тепер найбільший керівник озвучує найбільший позитив. Він розповідає про здобутки та досягнення, викриває недоліки, каже «трошки образливі слова» недолугим підлеглим, а зовсім поганим грізно обіцяє «повідбивати руки». Лідер виглядає правильно і привабливо.
Натомість його оточенню доводиться брати на себе негатив: відповідати на незручні запитання, вигадувати об’єктивні причини для пояснення того, чому здобутки Президента не втілені в життя… і просто популяризувати поетичну спадщину Чехова.
Щоправда, чеховський конфуз стався ще під час виборчої кампанії, але він унаочнив сам принцип: за проколи лідера відповідає оточення.
