– До червня, пане Попов, Ви були міністром ЖКГ. Потім вимушено чи невимушено перейшли у кабінет на Хрещатику.
Вам доводиться опікуватися великими проблемами Києва. Люди, які приїздять до Києва, кажуть, що давно не бачили, щоб Київ був таким страшним. Кияни так само це бачать.
Що вдалося зробити за ці два місяці? Наша програма називається «Ваша Свобода». От трохи власної свободи Ви втратили.
– Дійсно. Зараз у мене практично немає свого власного життя, тому що весь час забирає робота, зранку до вечора, навіть до ночі, навіть у вихідні дні. Але цього вимагає ситуація.
Я прийшов на роботу в той час, коли проблеми Києва була не тільки фахівцям відомі, але й киянам теж. Тому перше, що треба було зробити, то це забезпечити життєдіяльність міста.
Оскільки ми вже скоро входили в новий навчальний рік, а зараз будемо входити в новий опалювальний сезон, то перше питання – це підготуватися до цих серйозних подій, забезпечити проходження опалювального сезону. Тут дуже багато проблем, пов’язаних з фінансуванням, з технічним станом підприємств.
І ще одна дуже важлива проблема, ми деякою мірою її скорегували, це бюджет міста. Він, на жаль, не виконується, він ухвалений з великим завищенням доходної частини, тому фінансування таких важливих видатків, як: зарплати, медикаменти, стабільна робота таких галузей, як охорона здоров’я, ЖКГ– потребує серйозної уваги.
Наша реакція була на такі виклики негайною. Сьогодні ситуація стабілізувалася. Але попереду ми бачимо вирішення не тільки поточних проблем.
– Але між тим у Вас глобальні плани на спорудження мостів, відкриття нових станції метрополітену. Де Ви будете брати гроші?
– Перше про плани. Моя переконаність в тому, що спочатку треба мати ідеї, цілі, які об’єднують всі зусилля, які дозволяють мобілізувати всі ресурси. Серед них є такий ресурс, як фінанси. Тобто, фінанси з’являються тоді, коли працює економіка, коли ефективно використовуються всі ресурси, в тому числі й бюджетні. Тому ми почали працювати над формуванням розвитку міста для того, щоб план стратегічного розвитку визначив, яким буде Київ на кінець, наприклад, 2025 року.
Що стосується коштів, то це покращення стану економіки. Ми повинні на даний момент так зреагувати, щоб бізнес, який хоче вкладати ресурси у Київ, а він це хоче робити, мав можливості швидко, за короткий термін реалізувати свої інвестиційні проекти, а це відразу дає можливість додаткових робочих місць, залучення різних галузей і наповнення бюджету міста.
Наприклад, будівництво метро, будівництво шляхів чи мостопереходів. Все, що сьогодні бачать кияни, робиться. Безумовно, що це серйозні фінансові видатки. Більшість з них на сьогодні – це реальна фінансова підтримка з державного бюджету, тобто Кабміну, глави держави, які дозволяють і будувати, і вирішувати проблеми, одночасно давати роботу нашим підприємствам, які працюють у місті Києві, а одночасно наповнюється бюджет.
– Київ завжди був бюджетонаповнюючим містом. Як буде далі, якщо зараз треба Київ підтримувати?
– Ми ж говоримо про глобальні проблеми. Я переконаний, що жодна столиця такі серйозні проблеми, як, наприклад, розвиток метрополітену не робить за власні кошти, тобто, це проблема держави. Так скрізь є і, безумовно, що буде й у нас. Тим більше, що попереду «Євро-2012». Будується дуже багато таких споруд, яких до цього часу не було, не тільки спортивний комплекс, але й нові готелі. До речі, тут інвестування йде не за рахунок бюджету, а за рахунок приватного бізнесу. І просто той темп, який ми зараз набираємо, я переконаний, що ми його повинні не тільки зупинити, а й навіть дати новий поштовх після того, як пройде «Євро-2012».
Я ще раз повертаюся до того, що наше бачення розвитку, повинне вже сьогодні надати можливості для бізнесу реалізувати такі цікаві проекти.
Сьогодні йде напрацювання таких ідей, сьогодні йде напрацювання проектів у будь-яких напрямках, у тому числі й в гуманітарній сфері, у тому числі й розвитку економіки, малого бізнесу. Ми цю роботу, я переконаний, проведемо максимум за півроку, і на певному етапі ми залучимо перед остаточним затвердженням провідні світові компанії, які до цього часу вже мали досвід розробки плану розвитку…
– Це Ви таким чином пропагуєте свою ідею «міста майбутнього»?Бо я насправді думала, що Ви, як мрійник, про це розказуєте.
– Це сьогодні не тільки моя ідея, це сьогодні національний проект, який Президент України визначив серед 10 інших проектів і взяв під свій патронаж. Я переконаний, що саме за його допомоги і нашої, активної участі – киян та адміністрації – ми можемо мати таку ситуацію, коли найближчий час, я можу його назвати там 7-8 місяців, можу й рік, ми зможемо надати такі умови, коли дуже серйозні інвестори, дуже серйозні інвестиції прийдуть і будуть вирішувати наші проблеми, які роками до цього часу не вирішувалися.
– Який їм у цьому сенс, вирішувати наші проблеми?
– Бізнес завжди вкладає кошти, коли йому це цікаво, якщо він має від цього якийсь прибуток. Київ завжди був інвестиційно-привабливим містом як столиця України. Це об’єктивно. Тому єдине, що треба зробити, то це спростити процедури, які є. Безумовно, що тут навіть натяків на якісь корупційні та інші механізми, тобто, тут дуже вільний розвиток…
– На сьогодні перед собою Ви маєте чіткий план соціально-економічного розвитку столиці?
– Я працюю 2,5 місяці, тому об’єктивно я його не можу мати на якусь таку далеку перспективу.
Я на сьогодні можу сказати, що ми будемо робити і які проекти хотіли б реалізовувати на кінець року і на наступний 2011 рік. Але глобальні проекти, то я їх теоретично можу назвати, але детальної розробки їх ще йде. Наприклад, це вирішення проблем питної води міста Києва, тому що він потребує, по-перше, серйозних проектних розробок і залучення сучасних технологій та й, зрештою, розробка проектної документації. Це і тема, наприклад, будівництва метрополітену на Троєщину, з мостовим переходом. Це проекти, які коштують сотні мільйонів і мільярди доларів.
– Ви працюєте першим заступником голови КМДА. Є у нас Київська міська рада, орган виборний. Політична сила, з якою Ви прийшли, там у меншості представлена. Як Ви плануєте працювати з Київрадою з тим, щоб вони голосували б так, як це бачилося б Вам?
– Ідеї, які пов’язані з розвитком міста, з розвитком столиці нашої країни, якщо вони розумні, якщо вони мають реальну перспективу реалізації, не можуть бути не підтримані в Київській міській раді. І в мене немає ніякого сумніву, що ми будемо мати консенсус у тому, щоб затверджувати ті чи інші програми розвитку.
Інша справа, що можуть бути дискусії, що може бути інший погляд, різні підходи, але в принципі я переконаний, що в нас тут буде абсолютна більшість у прийнятті таких рішень. Головне не пропонувати дурниць. А ми цього робити не будемо.
– Ви волею чи не волею стали людиною, яка озвучила в Київраді бажання ліквідувати районні ради. Як буде далі з цим? І що Ви хочете робити ще й з райдержадміністраціями? Чи будуть вони?
–Райдержадміністрація – це та структура, яка повинна на території району отримати додаткові повноваження до тих, які сьогодні має. Це по-перше. По-друге, вони повинні отримати ще й додаткові фінансові ресурси.
Тобто, я розумію, що на рівні міста повинні вирішуватися більш глобальні проблеми – це проблеми, пов’язані з формуванням політики економічного розвитку міста на декілька років. Але поточні проблеми, наприклад, як благоустрій території, то це функції, які потрібно вирішувати на рівні районних державних адміністрацій. І таку систему ефективну треба сформулювати.
Справа в тому, що на сьогодні ці структури, враховуючи, що районні ради – це політичні структури, по-перше, вони, як правило, делегують своїх представників на рівень заступника глави районної адміністрації, але є випадки, коли водій, який працював водієм, став заступником глави адміністрації. Суто політичні мотиви, а не професійні тут діють. Я думаю, що це неправильно. Це перше.
По-друге, ми дійсно говоримо про те, що у нас ситуація непроста з бюджетом. І якщо вже економити на видатках з бюджету, треба їх починати з бюрократичного апарату. Сьогодні в нас у Києві 5600 працівників, які отримують кошти з міського і районних бюджетів, тобто,це управлінці, їх потрібно скорочувати. Якщо ми на рівні міста вже ухвалили рішення про те, що 20% будемо скорочувати, то на районному поділі такого ми не бачимо. І сьогодні є випадки, коли 14 заступників у голови районної адміністрації. Це не нормальний процес.
Тому економія і ефективне управління на рівні району – це те завдання, яке потрібно вирішити. Якщо мені хтось скаже сьогодні, що є спосіб навести лад у тій системі, яка сьогодні існує, я готовий сперечатися з цього приводу, тому що за 2,5 місяці я зрозумів, що цього досягти просто неможливо. Повинна бути серйозна вертикаль. Тим більше, що деякі проблеми настільки запущені, що вони сьогодні загрожують життєзабезпеченню міста.
– Маємо запитання від радіослухача.
Слухачка (переклад): На початку цього року «регіонал» Василь Грицак заявив, що всі бювети у Києві будуть відремонтовані. На початку весни Азаров по всіх телеканалах заявив, що до 1 травня цього року всі бювети в місті будуть відремонтовані. Влітку Валерій Пустовойтенко заявив, що обіцянка Азарова буде виконана. На сьогодні в Солом’янському районі не працює 14 бюветів, працює два. Перше травня вже пройшло.
–Я знаю про цю проблему. Вона дійсно існує. Вона потребує обов’язкового фінансування з місцевого бюджету. Міський бюджет був підписаний лише наприкінці липня, тому ми не встигли профінансувати ці витрати. До кінця року більшість з бюветів, які не працюють, будуть відновлені.
– Є ще проблема збереження Києва. Бо новий Київ, «місто майбутнього», а є ще старий Київ, який кияни пам’ятають і який руйнується.
Маємо точку зору координатора ініціативи «Збережи старий Київ» Інни Совсун про одну з майже центральних площ міста – Львівську.
Інна Совсун: За ті 10 років, які я тут живу, Львівська площа жодним чином не змінилася. І ці всі 10 років ведуться розмови про те, що там будуть відкривати станцію метро, тому ми поки що не можемо зробити, тому що там, начебто, мають відкрити станцію метро, а потім уже можна щось робити з площею.
Насправді станції метро не відкрито до цього часу, а сам вигляд площі тільки псується з кожним роком. І, звичайно, відповідальність за це на КМДА, тому що це одна з центральних площ міста, і те, що вони залишили її в такому безладі, є неприйнятним і однозначно є їхньою провиною.
– Лунали вже думки про те, що потрібно знову реставрувати Майдан Незалежності. Він реставрований. Хай він не подобається нікому, але він реставрований. Зі Львівською площею проблема набагато більша. Це велика транспортна розв’язка і вхід у метро, якби там був, то він вирішив би багато речей.
– Я можу ще декілька об’єктів перерахувати центральних історичного значення, архітектурного значення, де сьогодні треба вкладати кошти і вирішувати професійно проблеми, які там є.
Що стосується цього об’єкту, то я переконаний, що ми на наступний рік цю роботу розпочнемо, і ми вийдемо на те, щоб там з’явилася відповідна станція. По даних, які я на сьогодні знаю, вони приблизно обраховані, нам потрібно десь 120 мільйонів, щоб зробити туди вихід метрополітену. Цьому нічого не заважає, крім відсутності ресурсів. Ми в цьому році здамо три станції метро і будемо продовжувати цю роботу по розвитку метрополітену. Одним із цих напрямків і об’єктів може бути в наступному році саме цей. У всякому випадку ми будемо пропонувати це місцевій раді для того, щоб профінансувати.
Що стосується в цілому архітектурного обліку, то якраз сьогодні (так трапилося) я радився з нашими фахівцями. Ви, мабуть, знаєте, що в нас пройшли заміни в управлінні містобудування та архітектури. Ми через конкурс прийняли декілька фахівців. Я вважаю, що достойні кадрові призначення. Я маю на увазі і головного архітектора, і його заступників. Я й їхню думку передаю, що рішення, які приймалися (останнє було в 2009 році по цій території), вони є помилками з точки зору архітектури. Але вони вже прийняті і їх складно повернути.
Але те, що нам потрібно системно підійти і, зі врахуванням у тому числі й думки киян, визначити, якими повинні бути центральні площі, місця, де відпочивають кияни, туристи, то це обов’язково слід зробити в найближчий час, шукати ресурси, в тому числі не тільки бюджетні, для того, щоб навести там лад.
– Маємо ще запитання від слухачів.
Слухачка: Пане Попов, я чула, що Ви нещодавно були на іподромі. Як він буде розвиватися? Яке у Вас враження від іподрому? Чому другий раз підряд всеукраїнські змагання переносяться в Одесу? Чи, може, бояться нашого молодого директора, який не дав бюджетні кошти «розбазарити»? Там є такі статті, які не використовуються, а гроші на них виділяються.
– Враження у мене, м’яко кажучи, не дуже. Тому що об’єкт у непристойному стані. Він потребує уваги. Я переконаний, що Київський іподром обов’язково буде прикладом, яким повинне бути комунальне підприємство. Йому сьогодні конче потрібна увага від міста, і ми її надамо.
Ми розробимо проекти розвитку цього об’єкту для того, щоб залучити якомога більшу кількість і дорослих, і особливо дітей до кінноспортивної бази. Вона може там працювати не тільки влітку, а й взимку.
Я переконаний, що максимум десь півроку – і ми розпочнемо роботу в цьому напрямку дуже активно. Я проведу найближчим часом консультації, і ми сплануємо свою роботу для того, щоб подати на розгляд міської ради наші пропозиції.
– Не так далеко від іподрому розташований Національний музей архітектури і побуту. Я бумаю, що Ви так само маєте звернення, бо, як правило, Радіо Свобода отримує копії звернень до Генерального прокурора, Президента, в тому числі й до міського голови, є й до Вас від Сергія Верговського. Він занепокоєний територією навколо заповідника. Що буде далі з заповідником «Пирогово»?
– Наскільки я пам’ятаю рішення щодо використання території, які є сусідніми з заповідником, останнє ухвалювалося в 2007 році. Було визначено, що територія заповідника – це територія, де буде мати розвиток в подальшому музейна справа, в тому числі й Музей археології, Музей природи й інші музеї.
Я поки що не бачив вирішення цієї ідеї в якомусь проекті, хоча мені це дуже цікаво, і ми розпочали в цьому плані працювати з управлінням архітектури. Я вважаю, що ця територія повинна інтенсивно на користь людей розвиватися і буде використана саме в такому напрямку.
Що стосується прилеглих територій, то дійсно був даний дозвіл на можливе використання під небагатоповерхову забудову, але при умові, що будуть виконані закони і вирішене питання щодо збереження тих наслідків…
– Значить, кличемо Вас через деякий час, і Ви нам розкажете, що буде зроблено з цього приводу.
– Домовилися.
– Сьогодні ЗМІ пишуть про те, що «Київміськбуд» продали за 114 мільйонів. Що буде далі? А Ви казали, що будемо повертати вкрадене.
– Що стосується «Київміськбуду», я вважаю, що це активи, які належать місту, територіальній громаді міста Києва. Хто з нами не згоден, хай з нами сперечаються.
– Тобто, будуть суди?
– Тому ми проводимо засідання акціонерів цього підприємства. Ми визначили, що це зробимо на початку жовтня і будемо мати звіт про використання наших активів, про ситуацію, яка там сьогодні є. Будемо ухвалювати відповідні рішення.
– І ще. В зоопарку померла шимпанзе. Проблема тварин у зоопарку Києва.
– Дуже складне питання, як на мене. Я не фахівець з цієї справи. Поки що не фахівець. Але ситуація, яка там складається, до речі, і з собаками, які є на вулицях, мене заставляють вникати в цю ситуацію. У нас декілька комісій проходило і проходить, до речі, ще одна по Київському зоопарку. Їхні висновки, які будуть зроблені, будуть основою для прийняття відповідних рішень, в тому числі й КМДА.
Вам доводиться опікуватися великими проблемами Києва. Люди, які приїздять до Києва, кажуть, що давно не бачили, щоб Київ був таким страшним. Кияни так само це бачать.
Що вдалося зробити за ці два місяці? Наша програма називається «Ваша Свобода». От трохи власної свободи Ви втратили.
– Дійсно. Зараз у мене практично немає свого власного життя, тому що весь час забирає робота, зранку до вечора, навіть до ночі, навіть у вихідні дні. Але цього вимагає ситуація.
Я прийшов на роботу в той час, коли проблеми Києва була не тільки фахівцям відомі, але й киянам теж. Тому перше, що треба було зробити, то це забезпечити життєдіяльність міста.
Оскільки ми вже скоро входили в новий навчальний рік, а зараз будемо входити в новий опалювальний сезон, то перше питання – це підготуватися до цих серйозних подій, забезпечити проходження опалювального сезону. Тут дуже багато проблем, пов’язаних з фінансуванням, з технічним станом підприємств.
І ще одна дуже важлива проблема, ми деякою мірою її скорегували, це бюджет міста. Він, на жаль, не виконується, він ухвалений з великим завищенням доходної частини, тому фінансування таких важливих видатків, як: зарплати, медикаменти, стабільна робота таких галузей, як охорона здоров’я, ЖКГ– потребує серйозної уваги.
Наша реакція була на такі виклики негайною. Сьогодні ситуація стабілізувалася. Але попереду ми бачимо вирішення не тільки поточних проблем.
– Але між тим у Вас глобальні плани на спорудження мостів, відкриття нових станції метрополітену. Де Ви будете брати гроші?
– Перше про плани. Моя переконаність в тому, що спочатку треба мати ідеї, цілі, які об’єднують всі зусилля, які дозволяють мобілізувати всі ресурси. Серед них є такий ресурс, як фінанси. Тобто, фінанси з’являються тоді, коли працює економіка, коли ефективно використовуються всі ресурси, в тому числі й бюджетні. Тому ми почали працювати над формуванням розвитку міста для того, щоб план стратегічного розвитку визначив, яким буде Київ на кінець, наприклад, 2025 року.
Що стосується коштів, то це покращення стану економіки. Ми повинні на даний момент так зреагувати, щоб бізнес, який хоче вкладати ресурси у Київ, а він це хоче робити, мав можливості швидко, за короткий термін реалізувати свої інвестиційні проекти, а це відразу дає можливість додаткових робочих місць, залучення різних галузей і наповнення бюджету міста.
Наприклад, будівництво метро, будівництво шляхів чи мостопереходів. Все, що сьогодні бачать кияни, робиться. Безумовно, що це серйозні фінансові видатки. Більшість з них на сьогодні – це реальна фінансова підтримка з державного бюджету, тобто Кабміну, глави держави, які дозволяють і будувати, і вирішувати проблеми, одночасно давати роботу нашим підприємствам, які працюють у місті Києві, а одночасно наповнюється бюджет.
– Київ завжди був бюджетонаповнюючим містом. Як буде далі, якщо зараз треба Київ підтримувати?
– Ми ж говоримо про глобальні проблеми. Я переконаний, що жодна столиця такі серйозні проблеми, як, наприклад, розвиток метрополітену не робить за власні кошти, тобто, це проблема держави. Так скрізь є і, безумовно, що буде й у нас. Тим більше, що попереду «Євро-2012». Будується дуже багато таких споруд, яких до цього часу не було, не тільки спортивний комплекс, але й нові готелі. До речі, тут інвестування йде не за рахунок бюджету, а за рахунок приватного бізнесу. І просто той темп, який ми зараз набираємо, я переконаний, що ми його повинні не тільки зупинити, а й навіть дати новий поштовх після того, як пройде «Євро-2012».
Я ще раз повертаюся до того, що наше бачення розвитку, повинне вже сьогодні надати можливості для бізнесу реалізувати такі цікаві проекти.
Сьогодні йде напрацювання таких ідей, сьогодні йде напрацювання проектів у будь-яких напрямках, у тому числі й в гуманітарній сфері, у тому числі й розвитку економіки, малого бізнесу. Ми цю роботу, я переконаний, проведемо максимум за півроку, і на певному етапі ми залучимо перед остаточним затвердженням провідні світові компанії, які до цього часу вже мали досвід розробки плану розвитку…
– Це Ви таким чином пропагуєте свою ідею «міста майбутнього»?Бо я насправді думала, що Ви, як мрійник, про це розказуєте.
–
7-8 місяців, рік ми зможемо надати такі умови, коли дуже серйозні інвестори прийдуть і будуть вирішувати наші проблеми
– Який їм у цьому сенс, вирішувати наші проблеми?
– Бізнес завжди вкладає кошти, коли йому це цікаво, якщо він має від цього якийсь прибуток. Київ завжди був інвестиційно-привабливим містом як столиця України. Це об’єктивно. Тому єдине, що треба зробити, то це спростити процедури, які є. Безумовно, що тут навіть натяків на якісь корупційні та інші механізми, тобто, тут дуже вільний розвиток…
– На сьогодні перед собою Ви маєте чіткий план соціально-економічного розвитку столиці?
– Я працюю 2,5 місяці, тому об’єктивно я його не можу мати на якусь таку далеку перспективу.
Я на сьогодні можу сказати, що ми будемо робити і які проекти хотіли б реалізовувати на кінець року і на наступний 2011 рік. Але глобальні проекти, то я їх теоретично можу назвати, але детальної розробки їх ще йде. Наприклад, це вирішення проблем питної води міста Києва, тому що він потребує, по-перше, серйозних проектних розробок і залучення сучасних технологій та й, зрештою, розробка проектної документації. Це і тема, наприклад, будівництва метрополітену на Троєщину, з мостовим переходом. Це проекти, які коштують сотні мільйонів і мільярди доларів.
– Ви працюєте першим заступником голови КМДА. Є у нас Київська міська рада, орган виборний. Політична сила, з якою Ви прийшли, там у меншості представлена. Як Ви плануєте працювати з Київрадою з тим, щоб вони голосували б так, як це бачилося б Вам?
– Ідеї, які пов’язані з розвитком міста, з розвитком столиці нашої країни, якщо вони розумні, якщо вони мають реальну перспективу реалізації, не можуть бути не підтримані в Київській міській раді. І в мене немає ніякого сумніву, що ми будемо мати консенсус у тому, щоб затверджувати ті чи інші програми розвитку.
Інша справа, що можуть бути дискусії, що може бути інший погляд, різні підходи, але в принципі я переконаний, що в нас тут буде абсолютна більшість у прийнятті таких рішень. Головне не пропонувати дурниць. А ми цього робити не будемо.
– Ви волею чи не волею стали людиною, яка озвучила в Київраді бажання ліквідувати районні ради. Як буде далі з цим? І що Ви хочете робити ще й з райдержадміністраціями? Чи будуть вони?
–
Райдержадміністрація – це та структура, яка повинна на території району отримати додаткові повноваження до тих, які сьогодні має. Повинні отримати ще й додаткові фінансові ресурси. Сьогодні в нас у Києві 5600 працівників, які отримують кошти з міського і районних бюджетів, тобто це управлінці, їх потрібно скорочувати
Тобто, я розумію, що на рівні міста повинні вирішуватися більш глобальні проблеми – це проблеми, пов’язані з формуванням політики економічного розвитку міста на декілька років. Але поточні проблеми, наприклад, як благоустрій території, то це функції, які потрібно вирішувати на рівні районних державних адміністрацій. І таку систему ефективну треба сформулювати.
Справа в тому, що на сьогодні ці структури, враховуючи, що районні ради – це політичні структури, по-перше, вони, як правило, делегують своїх представників на рівень заступника глави районної адміністрації, але є випадки, коли водій, який працював водієм, став заступником глави адміністрації. Суто політичні мотиви, а не професійні тут діють. Я думаю, що це неправильно. Це перше.
По-друге, ми дійсно говоримо про те, що у нас ситуація непроста з бюджетом. І якщо вже економити на видатках з бюджету, треба їх починати з бюрократичного апарату. Сьогодні в нас у Києві 5600 працівників, які отримують кошти з міського і районних бюджетів, тобто,це управлінці, їх потрібно скорочувати. Якщо ми на рівні міста вже ухвалили рішення про те, що 20% будемо скорочувати, то на районному поділі такого ми не бачимо. І сьогодні є випадки, коли 14 заступників у голови районної адміністрації. Це не нормальний процес.
Тому економія і ефективне управління на рівні району – це те завдання, яке потрібно вирішити. Якщо мені хтось скаже сьогодні, що є спосіб навести лад у тій системі, яка сьогодні існує, я готовий сперечатися з цього приводу, тому що за 2,5 місяці я зрозумів, що цього досягти просто неможливо. Повинна бути серйозна вертикаль. Тим більше, що деякі проблеми настільки запущені, що вони сьогодні загрожують життєзабезпеченню міста.
– Маємо запитання від радіослухача.
Слухачка (переклад): На початку цього року «регіонал» Василь Грицак заявив, що всі бювети у Києві будуть відремонтовані. На початку весни Азаров по всіх телеканалах заявив, що до 1 травня цього року всі бювети в місті будуть відремонтовані. Влітку Валерій Пустовойтенко заявив, що обіцянка Азарова буде виконана. На сьогодні в Солом’янському районі не працює 14 бюветів, працює два. Перше травня вже пройшло.
–
До кінця року більшість з бюветів, які не працюють, будуть відновлені
– Є ще проблема збереження Києва. Бо новий Київ, «місто майбутнього», а є ще старий Київ, який кияни пам’ятають і який руйнується.
Маємо точку зору координатора ініціативи «Збережи старий Київ» Інни Совсун про одну з майже центральних площ міста – Львівську.
Інна Совсун: За ті 10 років, які я тут живу, Львівська площа жодним чином не змінилася. І ці всі 10 років ведуться розмови про те, що там будуть відкривати станцію метро, тому ми поки що не можемо зробити, тому що там, начебто, мають відкрити станцію метро, а потім уже можна щось робити з площею.
Насправді станції метро не відкрито до цього часу, а сам вигляд площі тільки псується з кожним роком. І, звичайно, відповідальність за це на КМДА, тому що це одна з центральних площ міста, і те, що вони залишили її в такому безладі, є неприйнятним і однозначно є їхньою провиною.
– Лунали вже думки про те, що потрібно знову реставрувати Майдан Незалежності. Він реставрований. Хай він не подобається нікому, але він реставрований. Зі Львівською площею проблема набагато більша. Це велика транспортна розв’язка і вхід у метро, якби там був, то він вирішив би багато речей.
– Я можу ще декілька об’єктів перерахувати центральних історичного значення, архітектурного значення, де сьогодні треба вкладати кошти і вирішувати професійно проблеми, які там є.
Що стосується цього об’єкту, то я переконаний, що ми на наступний рік цю роботу розпочнемо, і ми вийдемо на те, щоб там з’явилася відповідна станція. По даних, які я на сьогодні знаю, вони приблизно обраховані, нам потрібно десь 120 мільйонів, щоб зробити туди вихід метрополітену. Цьому нічого не заважає, крім відсутності ресурсів. Ми в цьому році здамо три станції метро і будемо продовжувати цю роботу по розвитку метрополітену. Одним із цих напрямків і об’єктів може бути в наступному році саме цей. У всякому випадку ми будемо пропонувати це місцевій раді для того, щоб профінансувати.
Що стосується в цілому архітектурного обліку, то якраз сьогодні (так трапилося) я радився з нашими фахівцями. Ви, мабуть, знаєте, що в нас пройшли заміни в управлінні містобудування та архітектури. Ми через конкурс прийняли декілька фахівців. Я вважаю, що достойні кадрові призначення. Я маю на увазі і головного архітектора, і його заступників. Я й їхню думку передаю, що рішення, які приймалися (останнє було в 2009 році по цій території), вони є помилками з точки зору архітектури. Але вони вже прийняті і їх складно повернути.
Але те, що нам потрібно системно підійти і, зі врахуванням у тому числі й думки киян, визначити, якими повинні бути центральні площі, місця, де відпочивають кияни, туристи, то це обов’язково слід зробити в найближчий час, шукати ресурси, в тому числі не тільки бюджетні, для того, щоб навести там лад.
– Маємо ще запитання від слухачів.
Слухачка: Пане Попов, я чула, що Ви нещодавно були на іподромі. Як він буде розвиватися? Яке у Вас враження від іподрому? Чому другий раз підряд всеукраїнські змагання переносяться в Одесу? Чи, може, бояться нашого молодого директора, який не дав бюджетні кошти «розбазарити»? Там є такі статті, які не використовуються, а гроші на них виділяються.
– Враження у мене, м’яко кажучи, не дуже. Тому що об’єкт у непристойному стані. Він потребує уваги. Я переконаний, що Київський іподром обов’язково буде прикладом, яким повинне бути комунальне підприємство. Йому сьогодні конче потрібна увага від міста, і ми її надамо.
Ми розробимо проекти розвитку цього об’єкту для того, щоб залучити якомога більшу кількість і дорослих, і особливо дітей до кінноспортивної бази. Вона може там працювати не тільки влітку, а й взимку.
Я переконаний, що максимум десь півроку – і ми розпочнемо роботу в цьому напрямку дуже активно. Я проведу найближчим часом консультації, і ми сплануємо свою роботу для того, щоб подати на розгляд міської ради наші пропозиції.
– Не так далеко від іподрому розташований Національний музей архітектури і побуту. Я бумаю, що Ви так само маєте звернення, бо, як правило, Радіо Свобода отримує копії звернень до Генерального прокурора, Президента, в тому числі й до міського голови, є й до Вас від Сергія Верговського. Він занепокоєний територією навколо заповідника. Що буде далі з заповідником «Пирогово»?
– Наскільки я пам’ятаю рішення щодо використання території, які є сусідніми з заповідником, останнє ухвалювалося в 2007 році. Було визначено, що територія заповідника – це територія, де буде мати розвиток в подальшому музейна справа, в тому числі й Музей археології, Музей природи й інші музеї.
Я поки що не бачив вирішення цієї ідеї в якомусь проекті, хоча мені це дуже цікаво, і ми розпочали в цьому плані працювати з управлінням архітектури. Я вважаю, що ця територія повинна інтенсивно на користь людей розвиватися і буде використана саме в такому напрямку.
Що стосується прилеглих територій, то дійсно був даний дозвіл на можливе використання під небагатоповерхову забудову, але при умові, що будуть виконані закони і вирішене питання щодо збереження тих наслідків…
– Значить, кличемо Вас через деякий час, і Ви нам розкажете, що буде зроблено з цього приводу.
– Домовилися.
– Сьогодні ЗМІ пишуть про те, що «Київміськбуд» продали за 114 мільйонів. Що буде далі? А Ви казали, що будемо повертати вкрадене.
–
Що стосується «Київміськбуду», я вважаю, що це активи, які належать місту, територіальній громаді міста Києва. Хто з нами не згоден, хай з нами сперечаються
– Тобто, будуть суди?
– Тому ми проводимо засідання акціонерів цього підприємства. Ми визначили, що це зробимо на початку жовтня і будемо мати звіт про використання наших активів, про ситуацію, яка там сьогодні є. Будемо ухвалювати відповідні рішення.
– І ще. В зоопарку померла шимпанзе. Проблема тварин у зоопарку Києва.
– Дуже складне питання, як на мене. Я не фахівець з цієї справи. Поки що не фахівець. Але ситуація, яка там складається, до речі, і з собаками, які є на вулицях, мене заставляють вникати в цю ситуацію. У нас декілька комісій проходило і проходить, до речі, ще одна по Київському зоопарку. Їхні висновки, які будуть зроблені, будуть основою для прийняття відповідних рішень, в тому числі й КМДА.