За розробку Концепції стратегічного розвитку Києва у Центрі містобудування й архітектури взялися, зокрема, через різку критику чинного Генплану столиці, розробленого на період до 2020 року. На думку деяких фахівців, Генплан, затверджений у 2002 році, застарів, і Київ потребує нового проекту розвитку, який відповідає тим змінам, що сталися упродовж останніх років.
Наприклад, демографічним. Якщо у чинному Генплані передбачали зростання кількості постійного населення до 3,5 млн. у 2020 році, то автори концепції говорять про майже 4 млн.
У Києві вже зафіксоване перевиконання показників Генплану – наприклад, за чисельністю постійного населення чи кількістю автотранспорту. На думку однієї з авторів концепції – начальника управління генплану Центру містобудування й архітектури Тетяни Нечаєвої, якщо діяти за нинішнім планом, у Києві далі забудовуватимуть центр міста, натомість Лівобережжя залишиться без належної інфраструктури.
«Більшість робочих місць, а саме офісів, бізнес-центрів, зосереджені саме в центральній частині міста. Ми також маємо великий дефіцит парків, садів, скверів. Велика проблема – забудова центральної історичної частини міста», – додає Тетяна Нечаєва.
Потрібно міняти підхід до містобудування, – головний архітектор
За даними Головного управління містобудування, всупереч Генплану у Києві так і не побудували більше половини запланованих дитсадків, шкіл та медичних установ. Водночас керівник відомства, головний архітектор столиці Сергій Целовальник до нової концепції ставиться критично. За його словами, підхід до розробки Генплану потрібно переглядати докорінно, в іншому випадку варто обмежитися внесенням змін у вже існуючий.
«Можливо, варто відкоригувати цей Генплан, а після цього затвердити зміни у Кабміні, щоб кожен наступний чиновник не змінював його, як заманеться? Бо поки ми йдемо «накатаним» шляхом», – каже він.
Ще один камінь спотикання – адміністративні межі столиці. Попередньо Київ планували значно розширювати – з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га. Зокрема на північ – за рахунок кількох прилеглих населених пунктів. У новому Генплані від ідеї розширення Києва хочуть відмовитися, натомість переглядатимуть проекти будівництв.
Архітектор Лариса Скорик називає відмову від розширення території європейським підходом до містобудування. Проте загалом зазначає, що для розробки належного Генплану поки бракує належної нормативної бази.
«Триєдинство, а саме містобудівний кадастр, генплан і зонинг – цього ніколи не було виконано. То що ми можемо вимагати від розробників концепції?», – каже Лариса Скорик.
Новий Генплан Києва планують схвалити до квітня наступного року. Очікується, що після погодження у Київраді, його затвердять у Кабінеті Міністрів. Цю ідею вже підтримав Прем’єр-міністр Микола Азаров.
Наприклад, демографічним. Якщо у чинному Генплані передбачали зростання кількості постійного населення до 3,5 млн. у 2020 році, то автори концепції говорять про майже 4 млн.
У Києві вже зафіксоване перевиконання показників Генплану – наприклад, за чисельністю постійного населення чи кількістю автотранспорту. На думку однієї з авторів концепції – начальника управління генплану Центру містобудування й архітектури Тетяни Нечаєвої, якщо діяти за нинішнім планом, у Києві далі забудовуватимуть центр міста, натомість Лівобережжя залишиться без належної інфраструктури.
«Більшість робочих місць, а саме офісів, бізнес-центрів, зосереджені саме в центральній частині міста. Ми також маємо великий дефіцит парків, садів, скверів. Велика проблема – забудова центральної історичної частини міста», – додає Тетяна Нечаєва.
Потрібно міняти підхід до містобудування, – головний архітектор
За даними Головного управління містобудування, всупереч Генплану у Києві так і не побудували більше половини запланованих дитсадків, шкіл та медичних установ. Водночас керівник відомства, головний архітектор столиці Сергій Целовальник до нової концепції ставиться критично. За його словами, підхід до розробки Генплану потрібно переглядати докорінно, в іншому випадку варто обмежитися внесенням змін у вже існуючий.
«Можливо, варто відкоригувати цей Генплан, а після цього затвердити зміни у Кабміні, щоб кожен наступний чиновник не змінював його, як заманеться? Бо поки ми йдемо «накатаним» шляхом», – каже він.
Ще один камінь спотикання – адміністративні межі столиці. Попередньо Київ планували значно розширювати – з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га. Зокрема на північ – за рахунок кількох прилеглих населених пунктів. У новому Генплані від ідеї розширення Києва хочуть відмовитися, натомість переглядатимуть проекти будівництв.
Архітектор Лариса Скорик називає відмову від розширення території європейським підходом до містобудування. Проте загалом зазначає, що для розробки належного Генплану поки бракує належної нормативної бази.
«Триєдинство, а саме містобудівний кадастр, генплан і зонинг – цього ніколи не було виконано. То що ми можемо вимагати від розробників концепції?», – каже Лариса Скорик.
Новий Генплан Києва планують схвалити до квітня наступного року. Очікується, що після погодження у Київраді, його затвердять у Кабінеті Міністрів. Цю ідею вже підтримав Прем’єр-міністр Микола Азаров.
