На чемпіонаті світу з футболу залишилося зіграти всього чотири матчі. Їх можна було б назвати найцікавішими, та вага результату може завадити спортивним акторам зіграти яскраве шоу – фінали вкрай рідко бувають фантастичними, та й півфінали – через раз.
Ще тиждень тому шанувальники континентального футболу готові були посипати голову попелом: рівно половина учасників чвертьфіналів представляли Південну Америку, не надто великими були сподівання на Нідерланди і Німеччину як опонентів Бразилії та Аргентини.
До певної міри сенсаційний тріумф команд Старого світу колега Зілгалов у своєму блозі назвав перемогою європейського футбольного прагматизму. Дозволю собі посперечатися.
Європейські «прагматики», фіналісти попереднього мундіалю французи з італійцями безславно завершили виступи на полях Південної Африки ще на стадії групових турнірів. Назвати надміру раціональною гру голландців чи іспанців навряд чи можна, – зважаючи на проблеми в захисті, цим збірним доводиться шукати щастя біля воріт суперника. Німецька збірна також мало схожа на традиційну «бундесмашину» – на зміну позашляховику або й танку Йоахім Лев підготував досить елегантний спортивний автомобіль.
Найбільшими прагматиками нинішнього чемпіонату я б назвав бразильців. Принцип «ви заб’єте нам стільки, скільки зможете, а ми – скільки захочемо» – уже давно не про пентакампеонів. Тепер вони забивають першими, а після цього терпляче чекають на той момент, коли суперник розкриється. Цього вистачило для збірних Північної Кореї, Кот-Д’Івуару та Чилі. З португальцями ще в груповій стадії команда Дунґи розписала «гросмейстерську нічию», яка влаштувала обидві сторони.
А от з голландцями система дала збій. Швидкий гол і домінування протягом першої третини матчу розслабили фаворитів. Поховати шанси «помаранчевих» міг би Кака, якби його феноменальний удар у «дев’ятку» не потягнув Стекеленбурґ. По перерві ж бразильці вийшли на поле «докатати» перемогу, а голландці – битися за неї.
Важко було не симпатизувати аргентинцям. Яскраве атакувальне мереживо, молодий геній на полі, легендарний геній на тренерській лаві – чим не команда-мрія? Чим саме – показали німці. Марадона так і не зміг організувати гру в захисті, а Мессі не витримав прискіпливої уваги німецьких оборонців. Коли це стається в «Барселоні», роль лідера здатні взяти на себе Хаві чи Іньєста. У Південній Африці вони виступають за іншу команду.
Ще тиждень тому шанувальники континентального футболу готові були посипати голову попелом: рівно половина учасників чвертьфіналів представляли Південну Америку, не надто великими були сподівання на Нідерланди і Німеччину як опонентів Бразилії та Аргентини.
До певної міри сенсаційний тріумф команд Старого світу колега Зілгалов у своєму блозі назвав перемогою європейського футбольного прагматизму. Дозволю собі посперечатися.
Європейські «прагматики», фіналісти попереднього мундіалю французи з італійцями безславно завершили виступи на полях Південної Африки ще на стадії групових турнірів. Назвати надміру раціональною гру голландців чи іспанців навряд чи можна, – зважаючи на проблеми в захисті, цим збірним доводиться шукати щастя біля воріт суперника. Німецька збірна також мало схожа на традиційну «бундесмашину» – на зміну позашляховику або й танку Йоахім Лев підготував досить елегантний спортивний автомобіль.
Найбільшими прагматиками нинішнього чемпіонату я б назвав бразильців. Принцип «ви заб’єте нам стільки, скільки зможете, а ми – скільки захочемо» – уже давно не про пентакампеонів. Тепер вони забивають першими, а після цього терпляче чекають на той момент, коли суперник розкриється. Цього вистачило для збірних Північної Кореї, Кот-Д’Івуару та Чилі. З португальцями ще в груповій стадії команда Дунґи розписала «гросмейстерську нічию», яка влаштувала обидві сторони.
А от з голландцями система дала збій. Швидкий гол і домінування протягом першої третини матчу розслабили фаворитів. Поховати шанси «помаранчевих» міг би Кака, якби його феноменальний удар у «дев’ятку» не потягнув Стекеленбурґ. По перерві ж бразильці вийшли на поле «докатати» перемогу, а голландці – битися за неї.
Важко було не симпатизувати аргентинцям. Яскраве атакувальне мереживо, молодий геній на полі, легендарний геній на тренерській лаві – чим не команда-мрія? Чим саме – показали німці. Марадона так і не зміг організувати гру в захисті, а Мессі не витримав прискіпливої уваги німецьких оборонців. Коли це стається в «Барселоні», роль лідера здатні взяти на себе Хаві чи Іньєста. У Південній Африці вони виступають за іншу команду.
