Герман – в крісло Семиноженка

Звістка про відставку гуманітарного віце-прем’єра Володимира Семиноженка виявилася несподіваною. Ще зовсім недавно він був у нас на ефірі – цілком упевнений у своїх перспективах, усміхнений та задоволений. Аж ось, представники більшості несподівано підтримали пропозицію опозиціонерів відправити головного гуманітарія у відставку. На відміну від міністра екології, значних претензій до віце-прем’єра не було. Ну, бовкнув щось про союз України, Росії та Білорусі. Але йому швиденько вказали на місце – і він визнав помилку. Одним словом, історію забули…

Найпереконливіше відставку віце-прем’єра пояснює та версія, що пан Семиноженко нібито «не за чином брав». Що ж до наступника, то в у кулуарах кажуть, ніби шанси стати гуманітарним віце-прем’єром є в теперішнього міністра освіти та науки Дмитра Табачника. Проте, це було би занадто. Тому частіше і голосніше говорять про скорочення посади з метою економії бюджетних коштів.

Натомість хотілося б запропонувати третій варіант. Серед іншого, Азарову дорікали, що в його уряді немає жодної жінки. Мовляв, і так ретроград на ретроградові – так ще й гендерна нерівність. Аж ось, з’явилася гарна нагода покращити імідж – запросити жінку.

У цьому контексті, здається, кращої кандидатури, ніж Ганна Герман, на цю посаду годі й шукати. Вони б гарно доповнювали одне одного: галичанофоб Дмитро Табачник та галичанка Ганна Герман. Таке призначення могло би пожвавити роботу уряду, а гуманітарну політику – зробити яскравішою. Як відомо, в суперечках народжується істина. Щиро шкода, що влада не мислить категоріями парадоксів.