1 липня 2010 року мало стати урочистою датою – днем появи Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану. Між тим навіть зараз не зрозуміло, чи дійсно з’явився Митний союз трьох країн, чи все ж таки мова йде тільки про двосторонні домовленості Москви і Астани.
Ратифікація нового Митного кодексу так і не з’явилася в порядку денному сесії Національних зборів Білорусі. Президент цієї країни Олександр Лукашенко вимагає скасування мита на російську нафту і нафтопродукти і без цього не збирається погоджуватись на створення Митного союзу.
Суперечка навколо нафтопродуктів триває вже кілька місяців – до того ж напередодні дати утворення Митного союзу до неї додалася газова суперечка. Багато хто в Мінську вважає, що Москва спеціально розпочала цю енергетичну війну, щоб нагадати, хто в домі господар, і примусити Лукашенка піти на поступки. Однак президент Білорусі виявився терплячим.
Щоправда, за день до дати створення нового інтеграційного утворення російські ЗМІ розповсюдили інформацію, що Митний кодекс був все ж таки ратифікований на закритому засіданні білоруського парламенту. Ніяких підтверджень цього факту з офіційних джерел не було.
Проте повідомлення про секретну ратифікацію створили враження, що Мінськ готовий підписати Митний кодекс, якщо Москва піде на відповідні поступки, і що Лукашенко навіть створив для себе законодавчу базу. Заступник голови білоруського уряду Володимир Семашко сказав, що в разі скасування Росією мита на нафтопродукти Білорусь підпише кодекс без жодних проблем.
Проте для цього потрібне парламентське рішення – а парламент уже пішов на канікули. Депутати, щоправда, запропонували президентові зібрати позачергову сесію у вересні, але до цього багато що має відбутися…
Все ж таки дивним є те, що створення союзу, яке мало стати демонстрацією єдності і нової якості економічних взаємин, відбувається в атмосфері справжнього скандалу і навіть конспірації. Очевидно, що для справжнього економічного об’єднання потрібні не політичні мотивації, пов’язані з бажанням довести, що Радянський Союз існує хоча б у якомусь вигляді, а реальна вигода.
Після кризи Москва змушена рахувати гроші – але гроші рахують і сусіди. І в результаті ми маємо не Радянський Союз і не Митний союз, а якийсь Секретний союз із невідомою кількістю учасників…
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
