Коли у лютому стало відоме ім’я нового Президента, чимало громадян полегшено зітхнули від здавалося б бездарного правління Ющенка. Янукович виглядав передвісником стабільності і порядку. Однак за цей порядок українському народу запропонували поступитись тим, що він здобув за останню п’ятирічку. Якісна українська пісня, почавши відроджуватись, знову може «загубитись» серед пріоритетів нової влади.
За останні 4 роки – коли Президентом був Ющенко – українських виконавців почали крутити не тільки в Україні, а й за її межами. У маловідомій для нас Ісландії я була надзвичайно здивована, почувши у 2008 році на дискотеці м. Акурейрі гринджолівське «Разом нас багато» та «Дикі танці» Руслани. Неймовірно, але аполітичні ісландці співали «All together we are one! All together we are strong! God be my witness we are waited too long».
В останні 4 роки Ющенка як переговорника відверто не сприймала російська влада. І це нормальна реакція на появу української позиції, якої раніше просто не існувало. Та важливо, що повага до українців та їхньої пісні при цьому не зникла.
На конкурсі «Нова хвиля 2009» (де-факто російському конкурсі) Пугачова, Крутий та Паулс високо оцінюють пісню «Верше мій верше», перемогу у Юрмалі отримує українка Джамала.
У цей же період Святослав Вакарчук збирає в Росії повні зали з україномовними концертами.
При Ющенкові співати українською стає модно. На «Фабриці зірок» латвієць Стас Шурінс співає в дуеті з Ніною Матвієнко «Квітка-душа», пісня набуває шаленої популярності на теренах СНД.
Звісно, це не заслуга Віктора Андрійовича. Він не спромігся присвоїти Тарасу Чубаю «народного артиста», хоча пісню «Вона» в Україні переспівали навіть ледачі без слуху й голосу. Тим не менше, маємо визнати, що Ющенко дав українській пісні стимул зазвучати.
А пам’ятаєте, 5 років тому на Майдані Росава нам усім нагадала «Це моя країна – рідна Україна», Mad Heads запевнили, що «Надія є», а Марійка Бурмака вчила «Не бійся жити, світ для того, щоби любити сонце, дощ і вітер…». І ми повірили. Подумали: трохи почекаймо, і все зміниться.
А не змінилось. Тоді ми пішли на експеримент: а що, якби вибори-2004 виграв тодішній аутсайдер?! Вибрали Януковича.
З якою піснею прийшов до влади цей кандидат? Під час передвиборної кампанії його супроводжував скромний співочий гурт із переважно російськомовними концертами. Незрадлива лідеру Таїсія Повалій, гумористи «кролики», молодий гурт «Пара нормальних». Місцями підтанцьовував і сам майбутній президент. Все виглядало так знайомо, так по-радянському…
Якщо Ющенкова радниця Оксана Білозір співала про Голодомор (пісня «Свіча» на музику Мирослава Скорика). То Таїсія Повалій, нинішня радниця Віктора Януковича, виконує «У подруги я тебя одолжила». Цікаво, у Людмили чи Ганни?
Що співатимемо наступні 4 роки? Президентство Віктора Януковича почалось із запитання на параді «С чего начинается родина»? А росіяни оперативно відповіли «Первым делом – самолеты».
Потім лідер зрікся Голодомору, в міліції часто почали помирати молоді люди, на порозі – запровадження другої державної мови. Тим часом у садочках діти співають «дядя Витя сильный и большой».
Про сильних співає і Михайло Круг, якого любить слухати Президент України:
«Без перспективы, без добра я - в .... со двора,
Как говорится, исключительно по блату.
Я на Гагарина коптел, пока я в камере корпел,
Но я твердил, что я ни в чём не виноватый».
То яку музику замовляємо, панове? Будемо слухати шансон чи українську пісню? Мимоволі згадую Славка Вакарчука «Хіба хтось казав тобі, що буде легко?»
За останні 4 роки – коли Президентом був Ющенко – українських виконавців почали крутити не тільки в Україні, а й за її межами. У маловідомій для нас Ісландії я була надзвичайно здивована, почувши у 2008 році на дискотеці м. Акурейрі гринджолівське «Разом нас багато» та «Дикі танці» Руслани. Неймовірно, але аполітичні ісландці співали «All together we are one! All together we are strong! God be my witness we are waited too long».
В останні 4 роки Ющенка як переговорника відверто не сприймала російська влада. І це нормальна реакція на появу української позиції, якої раніше просто не існувало. Та важливо, що повага до українців та їхньої пісні при цьому не зникла.
На конкурсі «Нова хвиля 2009» (де-факто російському конкурсі) Пугачова, Крутий та Паулс високо оцінюють пісню «Верше мій верше», перемогу у Юрмалі отримує українка Джамала.
У цей же період Святослав Вакарчук збирає в Росії повні зали з україномовними концертами.
При Ющенкові співати українською стає модно. На «Фабриці зірок» латвієць Стас Шурінс співає в дуеті з Ніною Матвієнко «Квітка-душа», пісня набуває шаленої популярності на теренах СНД.
Звісно, це не заслуга Віктора Андрійовича. Він не спромігся присвоїти Тарасу Чубаю «народного артиста», хоча пісню «Вона» в Україні переспівали навіть ледачі без слуху й голосу. Тим не менше, маємо визнати, що Ющенко дав українській пісні стимул зазвучати.
А пам’ятаєте, 5 років тому на Майдані Росава нам усім нагадала «Це моя країна – рідна Україна», Mad Heads запевнили, що «Надія є», а Марійка Бурмака вчила «Не бійся жити, світ для того, щоби любити сонце, дощ і вітер…». І ми повірили. Подумали: трохи почекаймо, і все зміниться.
А не змінилось. Тоді ми пішли на експеримент: а що, якби вибори-2004 виграв тодішній аутсайдер?! Вибрали Януковича.
З якою піснею прийшов до влади цей кандидат? Під час передвиборної кампанії його супроводжував скромний співочий гурт із переважно російськомовними концертами. Незрадлива лідеру Таїсія Повалій, гумористи «кролики», молодий гурт «Пара нормальних». Місцями підтанцьовував і сам майбутній президент. Все виглядало так знайомо, так по-радянському…
Якщо Ющенкова радниця Оксана Білозір співала про Голодомор (пісня «Свіча» на музику Мирослава Скорика). То Таїсія Повалій, нинішня радниця Віктора Януковича, виконує «У подруги я тебя одолжила». Цікаво, у Людмили чи Ганни?
Що співатимемо наступні 4 роки? Президентство Віктора Януковича почалось із запитання на параді «С чего начинается родина»? А росіяни оперативно відповіли «Первым делом – самолеты».
Потім лідер зрікся Голодомору, в міліції часто почали помирати молоді люди, на порозі – запровадження другої державної мови. Тим часом у садочках діти співають «дядя Витя сильный и большой».
Про сильних співає і Михайло Круг, якого любить слухати Президент України:
«Без перспективы, без добра я - в .... со двора,
Как говорится, исключительно по блату.
Я на Гагарина коптел, пока я в камере корпел,
Но я твердил, что я ни в чём не виноватый».
