Доступність посилання

ТОП новини

Парламентські завдання Партії регіонів


Олександр Єфремов
Олександр Єфремов

Гість: Олександр Єфремов, голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді

Інна Кузнецова: Пане Єфремов, як Ви проходите випробування владою? Складно?

Олександр Єфремов (переклад):
Я думаю, що люди, які дуже відповідально відносяться до своєї роботи, завжди дуже складно проходять випробовування, тому що вони переживають. Ми теж переживаємо. Ми хочемо виконати все те, що обіцяли нашим виборцям, і поетапно це здійснюємо.

– Які завдання поставлені на найближчі півроку? Політичне керівництво, що поставило перед Вами?

– Стабілізувати ситуацію в економічній сфері в нашій державі і поетапно за рахунок розвитку економіки розвивати нашу державу і поліпшувати життя людей.

– Ну, це таке загальне завдання і швидше для уряду і для президента. А для парламентської фракції?

– Парламентська фракція на сьогоднішній день в нас працює в єдиній системі. У нас президент, Кабінет Міністрів і парламент працюють сьогодні по єдиній програмі реалізації, з якою Віктор Федорович йшов на вибори. І три місяці, які ми відпрацювали, ті документи, які напрацювали сьогодні, змушують з повагою відноситися, принаймні до тих спеціалістів, котрі ці три місяці працювали.

Сьогодні в нас в парламенті йде мова про те, чи встигнемо ми ухвалити ті документи, котрі дуже важливі для держави: і Податковий кодекс, і Бюджетний кодекс, і основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики нашої держави, і закон про референдум, і закон про вибори, зміни щодо виборів у місцеві ради. Ми обіцяли людям, що зробимо відкриті списки і так далі.

Ці документи в цей короткий термін всі напрацьовані. Зараз проходить або ж експертиза, або ж розглядаються у парламенті.

– А чи обов’язково абсолютно всі ці документи, про які Ви говорите, ухвалювати таким поспіхом? Можливо, десь з цим не варто було б і гарячкувати?

– Я не вважаю, що ми поспішаємо. Я вважаю, що ми нормально стали працювати. Після тієї відвертої бездіяльності, котра була раніше, коли у верхніх ешелонах влади були тільки з’ясування стосунків, не було конструктивної роботи, нам сьогодні просто не можна таким же чином працювати і не поспішати. Ми на дуже багато відстали.

– Але якщо це відставання є, то ви його так швидко не подолаєте, а вас будуть звинувачувати в порушеннях.

Наприклад, Ви вчора говорили про те, що закон про судоустрій не варто спрямовувати до Венеціанської комісії, тому що там пан Ківалов вже виступав, ці зміни, які внесено, нібито, Венеціанською комісією, схвалені. Однак у Венеціанській комісії дотримуються зовсім іншої думки.


– Я не говорив про закон про судоустрій. Я казав про ту ситуацію, що склалася у Верховній Раді, коли по кожному документу, який ми вносимо, нам кажуть: давайте ми їх зашлемо до Венеціанської комісії.

Багато часу треба буде, аби розглянути всі ті документи, які нам потрібно буде прийняти. І ми розглядаємо документи для нашої держави. Безумовно ми користуємося тим досвідом, який напрацьований європейськими інституціями, котрий акумульовано сьогодні у Венеціанській комісії, тими спеціалістами. Ми цінуємо їхню думку. Але якщо ми всі наші документи передамо туди, то нічим буде займатися парламентаріям в Україні. Це неправильно. Тому я говорив про зовсім інші речі, а не про конкретний документ.

Що стосується представлення саме цього документу, про який Ви згадали, то наші спеціалісти були у Венеціанській комісії. І вони впродовж 40 хвилин представили основні положення цього документа. І ми дійсно нікуди не поспішаємо. Ми працюємо в рамках регламенту, котрий розписує процедуру прийняття того чи іншого рішення, і намагаємося не відходити від норм регламенту, який сьогодні ухвалений як закон.

– Тут якесь різночитання існує. Тому що ось Ви щойно, нібито, заперечили те, що я у Вас запитала, бо я цю заяву чула не з Ваших вуст, а з преси. З іншого боку, я чула з вуст пана Льовочкіна вже особисто про те, що розмірковую, чи відправляти цей законопроект до Венеціанської комісії, чи не відправляти.

Тобто, наскільки я розумію, немає ще точно визначеної позиції.


– Я знаю одне, що документ проходить доопрацювання до другого читання, і ми будемо готові, я думаю, у найближчих два-три тижні для того, щоби його розглядати у сесійній залі.

Якщо буде прийняте політичне рішення, щоби його направити на доопрацювання кудись ще, то це можна виконати. Але я дійсно переконаний, що ми несемо відповідальність за стан справ у нашій державі, і ми повинні ухвалювати законопроекти і інші документи важливі для держави, насамперед враховуючи точку зору наших виборців.

– Але з іншого боку дехто з достатньо відомих юристів навіть у цій студії говорили про те, що це така своєрідна помста ВСУ за події 2004 року, або просто там нестиковки з іншими політичними силами, і законопроект значно зменшує і права суддів, і права громадян.

– Я вчора довго спілкувався з керівником ВСУ. Він дуже детально розповів мені про всі проблеми, які він бачить з цим законопроектом. Я гадаю, що його думка теж буде враховуватися при прийнятті цього документа.

– У зв’язку з цим я хотіла б Вас запитати про міцність коаліції. Скільки б Ви поставили, коли б оцінювали за п’ятибальною шкалою міцність коаліції?

У нас коаліція тримається міцно. Найближчим часом ми очікуємо, що ще декілька народних депутатів приєднаються до нашої коаліції.
На сьогоднішній день у нас коаліція тримається міцно. До нас все більше і більше приєднується прихильників, які розділяють ту програму, з якою президент йшов на вибори, і її реалізацію. Найближчим часом ми очікуємо, що ще декілька народних депутатів приєднаються до нашої коаліції. Тому сьогодні у цьому плані все гаразд.

– А як будете вирішувати питання з Блоком Литвина і з комуністами? Сьогодні комуністи заявили, не знаю, у зв’язку з чим, але з законом про вибори вони майже з усім погоджуються. Хоча якщо місцеві вибори будуть проходити не за пропорційною основою, а, зараз Ви скажете, за якою плануєте, то для них це невигідно.

– Я особисто працюю над цим законопроектом. І для того, щоби у нас не було ніяких розходжень, ми домовилися, що створюємо робочу групу, котра розгляну у вузькому колі даний законопроект, висловить свої зауваження від різних політичних сил для того, щоби ми йшли вже до сесійної зали з відпрацьованою, конкретною точкою зору по всіх напрямках, про які Ви говорите.

У даному випадку в законопроекті пропонується змішана система виборів у міські, районні і обласні ради.

– На коли ви плануєте ухвалення законопроекту?

– Ухвалення, я думаю, у наступних два пленарних тижні цей законопроект можуть бути ухваленні.

– Тобто, законопроект майже вже готовий?

– Законопроект майже вже готовий.

– У нас є слухач.

Слухач: Я відразу говорю, щоби після мого дзвінка не було спекуляцій: я не належу до жодної політичної сили.

Але питання до пана «регіонала» чи до товариша «регіонала» таке. До завдань Партії регіонів Ви так само відносите придушення свободи слова?


Мене неодноразово штовхали те, аби «розібратися» з тими неугодними журналістами, я навпаки завжди їх підтримував.
Я перед Днем журналіста зустрічався з нашими колегами-журналістами. Попросив, аби ми провели таку зустріч. І поставив їм запитання: які є конкретні факти для того, аби говорити сьогодні, що є придушення свободи слова в нашій державі. І один з доволі відомих журналістів відповів: Олександре Сергійовичу, це скоріш за все пересторога, те, що зараз відбувається.

Коли влада почала працювати досить ефективно і після великої перерви, коли був застій роботи у владі, журналісти бояться, щоби оцей тиск не перейшов і на ЗМІ.

Тому, повірте, як і Ви, так і я також стурбований, щоби в Україні була свобода слова. Я багато років працював керівником регіонів у різний час. Не дивлячись на те, що мене неодноразово штовхали те, аби «розібратися» з тими неугодними журналістами, я навпаки завжди їх підтримував.

Я щиро переконаний: якщо у нас не буде вільної преси, ми не зможемо збудувати нормальну, демократичну країну.

– Щодо закону про вибори. Наскільки я чула там буде одна така новація, що буде відмінена можливість виходити на вибори від імені блоків, лише партії.

Ви як автор законопроекту точно знаєте про цю новацію. Коли її будете випробовувати?


Закладено (у законопроекті) те, що висування йде від партій. І ми хотіли б розвивати партійну систему в нашій державі.Блочний принцип останнім часом себе не виправдав.
Так, дійсно закладено (у законопроекті) те, що висування йде від партій. І ми хотіли б розвивати партійну систему в нашій державі, як це робиться в усіх цивілізованих країнах, передовсім в європейських країнах.

Мені здається, що якщо ми введемо цю норму, то це дасть серйозний поштовх для розвитку і структурування партійної системи в нашій державі. Ви бачите, що блочний принцип останнім часом себе не виправдав. І ті ситуації, які відбуваються, в тому числі й у парламентських фракціях, які створені по блочному типу, говорять, що тут більше проблем виникає.

Як мені видається, люди повинні персонально голосувати за ту чи іншу політичну силу, віддаючи свідомо їх перевагу. У блоках це розмивається. Тому ми виходимо з пропозицією, щоби перевага надавалася висуванню від імені партій.

– Але тут перетинається Ваша фраза з моїм запитанням щодо міцності коаліції. Це не зовсім вигідно вашим партнерам по коаліції, в першу чергу Блокові Литвина.

– Так, це так. І по цьому питанню у нас йдуть внутрішні дискусії.

– Як будете вирішувати?

– Я думаю, що ми дійдемо консенсусу по даному питанню. Ми дійсно коаліційні, коаліційний у нас уряд, тому ми зобов’язані рахуватися з точкою зору наших партнерів по коаліції. Ми її поважаємо і будемо на неї звертати увагу.

Олександр Єфремов
– Дехто говорить про те, що йдуть переговори таємні, не таємні з «НУ» щодо входження у коаліцію. Наскільки це правда?


– Це неправда. Я коментував позавчора заяву Єханурова щодо того, що «ми з Партією регіонів створимо коаліцію». Жодних переговорів у цьому напрямку не ведеться. Ми цінуємо той склад коаліції, який у нас є, ми з повагою відносимося до наших колег по парламенту, ми з повагою відносимося до тих наших народних депутатів, які поділяють нашу точку зору сьогодні щодо розвитку суспільства і приєднуються до нас в роботі, тому у нас немає необхідності сьогодні переглядати даний склад коаліції.

– А чи проходять якісь переговори з БЮТ?

З одного боку, БЮТу це не вигідно, а з іншого боку, не виключено, що партія «Батьківщина» - найсильніша партія, найбрендовіша партія у цьому блоці. Може, це їм було би й вигідно?

– Я не думаю, що партія «Батьківщина» - це сильний бренд сьогодні. Мені здається, що все-таки більший бренд був персоніфікований у блоці.

Що стосується партійної системи, то ми про це вже говорили. І дійсно, ліпше було б, якби у нас були персоніфіковані, у тому числі «Батьківщина», так як і блок…

– Що значить «персоніфікована «Батьківщина»?

– Я маю на увазі, якби у розумінні людей був би представлений не блок іменний когось, а була б політична сила, яка стоїть за цим блоком. І коли рейтинг лідера або рейтинг політичної сили урівнюється, то це, напевне, один з найкращих варіантів розвитку політичної ситуації в державі.

Що стосується проведення якихось переговорів з нашими колегами по парламенту з БЮТ, то ніяких переговорів щодо політичних питань ми не ведемо, ми ведемо конструктивну роботу, в тому числі й з представниками опозиції по всіх питаннях, які розглядаються у парламенті, з питань, які ухвалюються. І безумовно у щоденному порядку у пленарні тижні ми ведемо з керівництво інших фракцій по всіх питаннях переговори.

– До речі, нагадаю, що Радіо Свобода сьогодні зробило виняток, бо за 1,5 роки моєї роботи у цьому ефірі російською мовою у нас гості ще не розмовляли.

Ми маємо запитання від слухачів.

Слухач (переклад): У мене також кілька запитань до товариша «регіонала».

В якій країні прибиральник і інженер отримують однакову зарплату? Це що, не треба вищої освіти здобувати?

І щодо виборів. Мені здається, що місцеві вибори треба проводити по мажоритарній системі, а до парламенту навпіл: партійна і мажоритарна.

І ще. Де, в якій країні головою СБУ є власник телевізійного каналу?

І останнє. Газ, по-моєму, Юлія Тимошенко викупили у «Газпрому». Чи не здається, що це питання не до України, а до «Газпрому»?

Ми зараз виписуємо законопроект, згідно з яким селища, у сільській місцевості вибори будуть суто мажоритарними. На рівні районів, міст і областей зробити змішану систему.
Щодо оцінки праці інженерів, то Ви знаєте, я ще більше стурбований, ніж Ви. У нас за останні 5 років кількість інженерів в державі зменшилася на 120 тисяч осіб. У нас зменшилася кількість спеціалістів у сільському господарстві (підкреслюю: спеціалістів!) на 430 тисяч осіб. Але в нас збільшилася кількість держчиновників на 120 тисяч, а кількість некваліфікованих працівників збільшилася на мільйон. Тому дане питання, яке Ви підняли, не тільки по зарплаті, взагалі по відношенню до кадрового складу – це доволі серйозне питання в нашій державі.

Друге. Спасибі Вам за те, що Ви мене врятували від коментаря ведучій стосовно російської мови. Я міг розмовляти українською мовою, але більшість моїх виборців розмовляє російською мовою. Я поважаю своїх виборців, тому притримуюся цієї точки зору.

Що ж до питання про вибори. Ми дійсно хочемо збудувати партійну систему управління в державі, як це робиться в багатьох країнах. Коли ми обіцяли людям, що будуть відкриті списки, ми зараз виписуємо законопроект, згідно з яким селища, у сільській місцевості вибори будуть суто мажоритарними. Для того, щоби не втратити партійну систему, ми пропонуємо на рівні районів, міст і областей зробити змішану систему: 50% - мажоритарна, 50% висування по партійних списках.

Що стосується Верховної Ради, то наразі це питання не стоїть, але я думаю, що в перспективі питання там буде стояти про пропорційну систему.

Що стосується того, що окремі керівники державних структур є власниками тієї чи іншої власності, то я можу навести безліч прикладів у західному світі, коли доволі успішні люди запрошуються на роботу в органи влади і приносять велику користь своїй державі. Ми будемо сподіватися, що ми не будемо виключенням у цьому списку. І все-таки нам не треба відмахуватися від тих людей, котрі змогли стати успішними в бізнесі.

Щодо газу, то ми самі хотіли б розібратися, що ж відбулося, чому із-за конфлікту особистісного, з моєї точки зору, конфлікту між Тимошенко і Фірташем сьогодні програла наша держава?

Для цього ми створюємо відповідну комісію. Для цього, я так розумію, була порушена кримінальна справа СБУ. Я думаю, що найближчим часом громадськості буде зрозуміла ситуація, що у цьому напрямку розвивається.

– Не знаю, від чого врятував Вас радіослухач? Але тепер мушу Вам зробити таку незначну рекомендацію. Не знаю, як Ви до неї поставитеся.

Ви сказали, що ваші виборці розмовляють російською мовою. Але скільки відсотків виборців проголосувало за Партію регіонів? Я до того, що зараз Ви говорите на всю українську аудиторію і, аби здобути більшу кількість виборців, можна було б говорити нашою державною мовою.


– Ми можемо з Вами дискутувати.

– Ми не будемо з Вами дискутувати, бо часу мало в ефірі, а ця дискусія може бути безкінечною. Це вам для роздумів надалі, для здобутку майбутніх виборців.

– В нашій державі кажуть: поради дають, коли їх запитують.

– Маємо ще запитання від радіослухачів.

Слухачка: Пане Олександре, коли «регіонали» йшли на вибори, обіцяли мінімальну пенсію тисячу гривень. У мене була пенсія 681 гривень, а зараз 750. Я думаю, що за цю пенсію Ви, мабуть, тільки вечеряєте в ресторані, а я повинна місяць за неї жити. То коли ж буде все-таки нормальна пенсія? От люди, які не мають стажу, мають таку ж пенсію, як я за 33 роки стажу.

– Зараз Вас пан Єфремов запросить на вечерю.

Слухачка:
Я дуже підтримую ведучу, що все-таки, аби у вас був більший авторитет вашої партії, заставте всіх своїх членів партії вивчити українську мову – вона державна. І не треба нам нав’язувати російську.


У нас стоїть у планах підняти до кінця року мінімальні пенсії вище. Вони будуть 883 гривні.
Я Вас теж дуже поважаю.

Щодо пенсії. Ви погоджуєтеся з тим, що ми підвищили пенсію, тоді як уряд, який був до цього, говорив про те, що це неможливо зробити. Це по-перше.

Олександр Єфремов
У нас стоїть у планах підняти до кінця року мінімальні пенсії вище. Вони будуть стояти, по-моєму, 883 гривні. І далі стоїть у плані проведення пенсійної реформи, те, що ми обіцяли, що пенсії будуть не тільки тисячу гривень, а й вище будуть. Ми це вам й обіцяємо зробити.

Але для того, щоби це були не просто слова, нам треба деякий час для того, щоби підняти нашу економіку. Ви знаєте, в якому стані вона, на жаль, нам дісталася після п’ятирічного керування… Ну, не будемо говорити кого. Тому у нас поетапно всі ці питання будуть вирішуватися.

Я думаю, що через деякий час, якщо нам з Вами дасть Бог зустрітися в даній радіопередачі, Ви підтвердите, що я мав рацію. Мені хотілося б, щоби це було.

– А я думала, що Ви запросите радіослухачку до ресторану, щоби вона побачила, як Ви вечеряєте.

– З задоволенням запросив би, але не даю тих обіцянок, яких не можу виконати. Я просто не знаю, хто дзвонив.

– 21 числа до Києва приїздить місія МВФ. Президент дав доручення Сергію Тігіпку і Миколі Азарову досягти компромісу, аби цей кредит був виділений і програма була розпочата.

Але МВФ не дасть кредиту без підвищення тарифів, без підвищення пенсійного віку і так далі. Як буде це співпадати з вашими передвиборчими обіцянками і потрібним кредитом?


– Дуже складне запитання. З цього питання йдуть дискусії, в тому числі і в нас сьогодні в партії і у фракції.

Ми прекрасно розуміємо, що є питання, які ми зобов’язані вирішувати, але ми так само розуміємо, що для того, щоби збільшувати навантаження на кишеню людини, необхідно попереду цю кишень наповнити. Тому зараз йде розмова про те, що слід зробити для того, аби підняти відповідні виплати нашим громадянам, щоби у подальшому можна було б виконати ті прохання, а іноді навіть вимоги, які ставить МВФ.

– Яким чином це можна зробити, якщо бюджетний дефіцит потрібно скорочувати, пенсію додавати ніяк не можна, а місія приїздить 21-го, і завдання президентом вже поставлене про непопулярні кроки.

Ми закладали ріст ВВП 3,7%. За 5 місяців маємо 4,8%. У нас є аргументи представникам МВФ, які ми можемо використовувати.
Ми коли формували бюджет на цей рік, то закладали ріст ВВП 3,7%. За 5 місяців поточного року ми маємо показники 4,8%. Кожен відсоток росту ВВП – це додаткові надходження у бюджет. Плюс, що стосується виплат комунальних платежів, то ми досягли домовленості з Російською Федерацією і на 100 доларів знизили ціну на газ. Це також йде у нашу скарбничку .

Тому я думаю, що у нас є аргументи представникам МВФ, які ми можемо використовувати.

Якщо б ми так легко підписували і здавали, як попередній наш уряд, все, що є в Україні, то, напевне, ми підписали б цей папір. Але те, що ми підписуємо, як правило, виконуємо. Тому ми хотіли б, щоби ті документи, які ми підписуємо, перед міжнародною спільнотою виконувалися передовсім, і щоби ці документи були продумані, розумні, і щоби вони не руйнували нашу країну.
  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

XS
SM
MD
LG