Зміна курсу України. Нові засади міжнародної політики

Ірина Штогрін: Нові засади міжнародної політики сьогодні оприлюднив Президент України Віктор Янукович у такий спосіб, що представив РНБО новий законопроект про засади внутрішньої і зовнішньої політики. РНБО його розглянула і погодила. Також рекомендувала направити цей законопроект на розгляд до парламенту як першочерговий. Законопроект вже надійшов…

Президент на засідання РНБО сказав: «У проекті ми чітко визначаємо найвищу пріоритетність європейського стратегічного курсу України. Це основний вектор нашого розвитку, що визначає зміст суспільних перетворень і основну спрямованість нашої зовнішньої та внутрішньої політики.

Наступна позиція у зовнішньополітичному блоці – стратегічне партнерство з Росією. Стратегічні відносини зі США були і залишаються важливим напрямом нашої зовнішньої політики.

Принципово важливо також поглиблювати розвиток відносин з країнами, що стверджуються як нові світові центри зростання, обороноздатність і сектор безпеки. Маємо забезпечувати необхідний рівень обороноздатності, можливість співпраці в цій сфері з європейськими й атлантичними структурами».

Пане Попеску, чи вважаєте Ви, що нова команда вносить, яку і Ви представляєте, корективи, зміни у зовнішньополітичний курс України?

Іван Попеску: Я би хотів погодитися з тим, що Президент України, який має мандат від українського народу, має право, згідно з Конституцією, втілювати в життя свою програму, з якою він йшов на вибори «Україна для людей». І в цій програмі чітко було написано те, на чому він буде наполягати.

Що стосується різкого зміни курсу, то його не буде. Єдине, що будуть два акценти додаткових. Перший акцент – це те, що ми повертаємося до позиції, яка була зафіксована в декларації про суверенітет, а потім підтверджена також через Акт про незалежність. У декларації було написано про те, що Україна є позаблоковою державою.

І другий момент. З цього документа випала згадка про північноатлантичну інтеграцію. Йдеться тільки про інтеграцію в Раду Європи. Але в той же час буде продовжена конструктивна співпраця з НАТО. І найголовніше – це забезпечення України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС.

І перші кроки, які зробив Президент України, – він поїхав до Брюсселя, почав дуже конструктивні і прагматичні переговори щодо підписання угоди про асоціацію, створення зони вільної торгівлі без винятків та обмежень, запровадження безвізового режиму. І вже деякі моменти втілені у життя.

До речі, сьогодні ВРУ перед обідом прийняла законопроект 2273 «Про захист персональних даних». А це вже нам відкриває можливість щодо ратифікації конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. А це у свою чергу дає нам можливість вести ще більш упевнено переговори щодо запровадження безвізового режиму.

Ми визнаємо те, що всі наші сусіди є стратегічними партнерами. І ми свою політику не будемо будувати на протистоянні.

-Пане Тарасюк, чи вважаєте Ви, що різкої зміни курсу таки не відбудеться?

Борис Тарасюк

Борис Тарасюк: Я вважаю, що зміна зовнішньополітичного курсу вже відбулася. Це вже де-факто має місце.

Що стосується задекларованого Президентом, внесеного закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики, то, по-перше, мені як народному депутату цей документ потрапив сьогодні о 13-ій годині. Тобто, раніше жоден народний депутат цього документа не бачив, і, я думаю, більшість його ще й не бачили. По-друге, мене дивує той поспіх, з яким влада намагається проштовхнути цей закон через ВРУ.

-А коли його будуть розглядати?

Борис Тарасюк: Вчора на засіданні погоджувальної ради перший віце-прем’єр Клюєв заявив про те, що уряд очікує, що ВРУ розгляне цей законопроект, якомога швидше, мається на увазі, що він буде представлений у вівторок, сьогодні. Він не був представлений, його не було у природі.

-Бо представлення має робити Азаров.

Борис Тарасюк: РНБО лише сьогодні розглядала його.

По-друге, що цей законопроект має пройти розгляд в усіх профільних комітетах ВРУ завтра і в четвер вже має бути розглянутий для прийняття рішення. Такий поспіх абсолютно не виправданий, нічим не пояснюється, крім дня народження президента, що наближається. Можливо, хтось хоче зробити такий подарунок. Але я хочу сказати, що це надзвичайно серйозні речі, з яких не слід робити шоу і подарунки.

Під час розгляду цього питання на погоджувальній раді я сказав першому віце-прем’єру, що, очевидно, уряд і коаліція не зробили висновків з подій, які відбулися у ВРУ 27 квітня, коли зчинилася бійка, коли спікер фактично пішов на порушення регламенту. Отже, якщо цього разу так само буде, то я не виключаю аналогічних подій у ВРУ. Не можна гратися з законодавством, тим більше з законом, який передбачає довгострокову дію.

Загалом перше знайомство з цим законопроектом щодо засад внутрішньої і зовнішньої політики залишає багато запитань.

Перше стосується того, в чому причина такого прийняття, проштовхування цього закону поспіхом у ВРУ?

Друге питання. Цей закон – суцільні загальники, який не містить конкретики і лише одна теза «позаблоковість» є ключовою у цьому законі. Тобто, на мою думку, причина появи цього закону полягає у тому, щоб протягнути тезу про позаблоковість і зняти ті закони, які були прийняті в попередні роки, до речі, конституційною більшістю щодо членства в НАТО. Це головна мета цього законопроекту.

А в цілому якщо його уважно прочитати, то дії нинішньої влади повністю заперечують те, що вони пропонують закріпити у цьому законі. Наприклад, пропонується дотримання Конституції, законів.

Я можу пригадати, як порушувалася Конституція при формуванні цієї коаліції, як порушувалася Конституція і закон про міжнародні договори при ратифікації і підписанні угоди щодо Чорноморського флоту.

Можна навести і багато інших моментів із цього закону, які нинішня влада чинить навпаки. Наприклад, зовнішньополітичними засобами домагатися розвитку історичної свідомості. Чи у такий спосіб була вилучена рубрика «Голодомор» з сайту Президента України? Хіба це свідчить про те, що нинішня влада дбає про розвиток історичної свідомості?

І багато-багато інших моментів, які є суто декларативними, які не несуть ніякого навантаження. А головна мета цього закону – це звітувати перед Москвою про чергову перемогу над Україною неукраїнської влади.

-Пане Попеску, а Ви можете пояснити, чому так швидко треба розглядати цей законопроект, або, іншими словами, чому так мало часу дається депутатам для того, щоб вони його вивчили, ознайомилися і могли б потім поставити свої запитання або внести свої пропозиції?

Іван Попеску: Законопроект дійсно сьогодні був розданий народним депутатам, він був зареєстрований за номером 6451. Він буде представлений у четвер. Скоріш за все він буде прийнятий за основу, і депутати матимуть можливість впродовж 14 днів подати свої пропозиції, зауваження і так далі.

Справа в тім, що засади зовнішньої і внутрішньої політики приймає ВРУ. На даному етапі Президент скористався своїм правом законодавчої ініціативи, але далі вже ВРУ буде працювати над ним. Я думаю, що немає ніякого значення, коли його подали: вчора, сьогодні чи завтра. Головне, щоб у нас була можливість продуктивно працювати у комітетах.

Я вважаю, що протягом двох тижнів як мінімум депутати матимуть можливість обговорити у комітетах, подати пропозиції, буде визначений основний комітет, буде створена таблиця, я думаю, що ми приймемо цей законопроект остаточно.

-Яка Ваша особиста позиція як народного депутата: завжди має вистачати часу на ознайомлення із законопроектами у народних обранців?

Іван Попеску: Теоретично, так. Але, з іншого боку, якщо ми подивимося, яким документом ми сьогодні користуємося, то це постанова ВРУ від 2 липня 1993 року. Погодьтеся, що рівень цього акту набагато нижчий, ніж закон. Нам треба було за цей увесь період розробити і прийняти відповідний закон. Я ще раз хочу наголосити, що це є закон, який визначає не тільки засади зовнішньої політики, а також засади внутрішньої політики…

З того документа, який я сьогодні отримав і мав можливість переглянути, що деякі моменти, які в нас сьогодні стоять на порядку денному, там є. Наприклад, у нас сьогодні в Україні перебувають представники Ради Європи. І серед тих проблем, які стоять перед Україною, наприклад, є питання щодо судоустрою...

-Питання судоустрою – це окрема тема.

Отож, що ми маємо на сьогодні? Законопроект ми будемо вивчати, будемо обговорювати, а сьогодні ми маємо реальну політику нової команди за 100 днів. Якраз цього тижня виповнюється 100 днів, як діє новий Президент і нова коаліція.

Скажіть, будь ласка, пане Тарасюк, реальна політика, яку здійснює ця команда, на Вашу думку, вказує на те, що цей законопроект і озвучені Президентом сьогодні тези відповідають насправді тим нормам, які прописані у цьому законі?

Борис Тарасюк: Ні, не відповідають.

-Чому?

Борис Тарасюк: До речі, мій колега навів тут як аргумент те, що свій перший візит Президент здійснив до Брюсселя. Ну й що? А я можу на це відповісти, що перший свій візит Президент Ющенко здійснив до Москви. Отже, такі жести не роблять політику, політику роблять конкретні домовленості, конкретні угоди.

І те, що зробив Президент Янукович у Харкові, уклавши угоду про додаткове на 25 років базування Чорноморського флоту РФ на нашій території, є якраз тим фактом, який перекреслює всі слова, у тому числі й цей новий законопроект щодо засад внутрішньої і зовнішньої політики. Тобто, декларується одне, робиться зовсім інше.

Ми знаємо про те, що ведуться переговори щодо здачі основних стратегічних об’єктів України. Хоча записано у цьому законопроекті: захист національних економічних інтересів. Ми знаємо про те, що ведуться переговори щодо приєднання України до митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану, що суперечить нашому курсу і декларованому в цьому законопроекті курсу на інтеграцію до ЄС.

Отже, ми є свідками декларацій, з одного боку, в тому числі і в цьому законопроекті, а з іншого боку, конкретно за 100 днів стільки зроблено негативного для інтересів України, її економічних, політичних, безпекових інтересів, культурних, гуманітарних інтересів, що не було здійснено за попередні 18 років.

Тобто, я стверджую, що Президент проводить антидержавницький, антиукраїнський курс. І це можна розкладати по поличках по кожному напряму: економічної політики, зовнішньої політики, безпекової політики, гуманітарної політики.

До речі, в самому законопроекті міститься розділ про зміцнення громадянського суспільства. І тут передбачається проведення регулярних консультацій з громадськістю з важливих питань життя суспільства і держави. Виникає питання: чи цей законопроект є важливим? Президент стверджує, що так. Які консультації проводилися не просто з громадськістю, а з експертним середовищем? Ніяких консультацій.

-Може, пан Попеску знає?

Борис Тарасюк: Де у нас найбільші фахівці? В МЗС. До речі, цей законопроект, який стосується зовнішньої політики, зовсім не погоджувався з МЗС.

-Пане Попеску, чи експерти працювали над цим законопроектом?

Іван Попеску: Звичайно, експерти працювали. І фахівці МЗС. Я думаю, Вам буде доречно поставити це питання і міністру закордонних справ Грищенку, який брав участь і в засіданні РНБО.

Що стосується деяких моментів, про які сказав пан Тарасюк, я поважаю його позицію, але не поділяю. Хочу сказати про митний союз. Тут було заявлено, що нібито Україна і Президент на це погодився. Хочу спростувати цю тезу. Чому? 27 квітня у Страсбурзі під час виступу у ПАРЄ на запитання, чи приєднається Україна до цього митного союзу, було чітко сказано: Україна є членом СОТ, вона не може приєднатися до митного союзу, оскільки там не все погоджується з правилами СОТ. Це один нюанс.

Другий нюанс. Коли робляться якісь заяви, то це ще не означає, що відповідна політична сила або політичні сили є прихильниками європейської інтеграції. Так, дійсно на рівні Ради Європи попередній уряд, попередні політики, які…

Борис Тарасюк: Ради Європи чи на рівні ЄС?

Іван Попеску: І на рівні Ради Європи, і на рівні ЄС.

Справа в тім, що Рада Європи – це політико-правова організація. І поки ми не виконаємо абсолютно всі наші зобов’язання перед Радою Європи, говорити про те, що ми вступимо до ЄС, передчасно. Тому що і конвенцію, і хартію треба не тільки підписувати, але й також імплементувати.

Я хочу навести пару конкретних прикладів. Коли була ратифікована Європейська соціальна хартія, яка передбачає мінімальні соціальні стандарти на рівні вище, ніж мінімальний прожитковий мінімум, я маю на увазі, що і мінімальна зарплата, то уряд зробив все для того, щоб не імплементувати закон, який був ухвалений в Україні. В якій країні уряд не виконує закони, які приймаються і підписуються?

Другий момент. Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або міноритарних мов, як вона правильно перекладається, але механізму реалізації цього закону немає.

Борис Тарасюк: Це той закон, яким Україна зобов’язується захищати мови, яких не існує в природі?

Іван Попеску: Коли приїжджав Віктор Федорович Янукович і до Брюсселя, і до Страсбурга, зразу після того, як приїхав, дав відповідне доручення щодо підготовки заходів щодо виконання наших зобов’язань перед Радою Європи.

А що стосується ЄС, то нам треба перевести у прагматичну площину наші відносини. Я впевнений, що 15 червня у Люксембурзі вже буде підтверджений план щодо підготовки від’їзду з режимом на короткотривале перебування громадянам України на території Шенгену.

Більше того, 27 числа відбулася розмова Президента України Віктора Януковича з президентом Єврокомісії Мануелем Баррозу. І там чітко було погоджено, що буде зроблено для того, щоб створити зону вільної торгівлі.

-Пане Тарасюк, я не знаю, чи хтось Вам може закинути, що Ви не є прихильником євроінтеграції.

Борис Тарасюк: Хай закидають. Мені закидали багато чого.

Але справа не в цьому, а справа в тому, що я є не просто експертом, я є професіоналом-дипломатом на відміну від нашого співбесідника. Я брав участь у розробці нині чинних основних напрямів зовнішньої політики, які діють від 1993 року. Це надзвичайно серйозний документ, над яким ми, експерти, фахівці, професіонали, працювали майже рік. Зараз нам вкидають документ, над яким навіть МЗС не працювало, і пропонують у терміновому порядку приймати.

Мене абсолютно не цікавлять поїздки нинішнього Президента і його телефонні розмови. Тим більше, що всі телефонні розмови підганяються під бажання однієї сторони: української влади. Це я можу довести на прикладі посилання про розмову Президента з віце-президентом США Байденом, де викладені українською стороною були справжні байки, які не мали нічого спільного з сутністю. Теж саме стосується викладення розмов Президента з іншими високопосадовцями. Я абсолютно не беру їх до уваги.

Що стосується досягнень, пане Попеску, то я хочу сказати, що не можна приписувати собі те, до чого ми йшли роками. Тому що укладення угоди про безвізовий режим – це не одномоментна справа. І 15 червня, я запевняю Вас, не буде нічого цього. Питання полягає у тому, що треба цілу низку виконати умов, а на це потрібен час.

Я сьогодні був на засіданні української частини ради співробітництва Україна-ЄС, яке проходило під головуванням прем’єра Азарова, то я хочу сказати, що мене дивують плани, які там представлені щодо реалізації курсу на безвізовий режим. Останні заходи, які плануються здійснити, це у листопаді цього року. То коли тоді може бути виконане обіцяне Президентом надання документа спільного двостороннього, дорожня карта щодо безвізового режиму? Коли ж вона може бути укладена до кінця року, якщо останні заходи уряд планує здійснити зі свого боку лише наприкінці року?

Отже, не треба нам говорити про великі досягнення. Те, що зроблено, те зроблено попередниками вашими. І не треба собі його присвоювати. Інша справа – це те, що треба продовжувати, треба демонструвати політику наступності.

-Пане Тарасюк, а от те, що Президент Віктор Янукович задекларував першим прихильність чи вірність України європейському курсу, це Ви оцінюєте як позитивний момент?

Борис Тарасюк: Ви знаєте, є декларації. Знову ж таки я вже говорив про одну справу – декларування, а інша справа – конкретні справи. Так от, декларації підтверджують курс на членство в ЄС. Ті ж самі декларації заперечують законодавчо закріплений курс на членство в НАТО. І тут, звичайно, нова влада намагається якось підкріпити свої декларації, яких вона наробила дуже багато і підкорегувати це в законі.

На мою думку, це є велика помилка, вона не відповідає національним інтересам України, її безпековим і фінансовим інтересам.

-Пане Попеску, багато хто з експертів називає нову команду «командою справи». Але в той же час сам Президент Янукович казав, що у такому темпі надалі дуже важко працювати. І Ви знаєте цю розмову з Дмитром Медведєвим, коли російський Президент сказав, що доведеться у такому темпі працювати.

Як Ви вважаєте, чи може Україна і нова влада зробити якісь глобальні помилки, які не дадуть їй можливості нормально рухатися в бік ЄС в такому темпі?

Іван Попеску: Я не думаю, що нова влада зробила великі помилки щодо просування у бік ЄС. А теза, що без вступу до НАТО неможливо вступити до ЄС, то я її не коментую, тому що не відповідає дійсності. Є багато країн-членів ЄС, які не є членами в НАТО, взагалі питання щодо вступу в НАТО знімається з порядку денного на сьогоднішній день, а питання щодо просування у бік ЄС стає одним із пріоритетних.

-Панове, якщо цей закон буде ухвалений у парламенті, чого ми можемо очікувати найближчим часом?

Борис Тарасюк: Ми будемо свідками закріплення, законодавчого закріплення, антидержавницького, антиукраїнського курсу.

Іван Попеску: Я хотів би сказати, що не відбувається зміна, а просто корегування курсу.

А якщо буде прийнятий, а він буде прийнятий, цей законопроект, це буде утверджений державницький курс Президента України і коаліції.