Ухвалення Верховною Радою рішення про допущення іноземних військ на територію України з метою проведення військових навчань викликало достатньо нервову реакцію з усіх боків політичного спектру. Причина – пріснопам’ятні навчання «Сі Бриз», які нинішня влада категорично ненавиділа в статусі опозиції і по-державницьки полюбила зараз.
Ідеологія – ніщо. Імідж – все
Причина такої метаморфози пояснюється дуже просто. У 2006 та 2009 роках, коли Партія регіонів зривала проведення «Сі Бриз», їй було байдуже, що відбувалось в українському війську і флоті. Тоді головне було продемонструвати свої маргінальні позиції з «найважливішої», на їхню думку, проблеми для України – зближення з НАТО. Скорочення бойової підготовки, зниження боєготовності і занепад ВМС проблемою тоді не вважалось.
Хоча, коли Віктор Янукович повертався до влади, «натівський» чобіт вже не настільки лякав Партію регіонів, і вони підтримували допуск іноземних вояків на українську землю. Так було, наприклад у 2007 та 2008 роках. Фобія несподівано повернулась у 2009 році, коли один з лідерів фракції «Регіонів» у парламенті Олександр Єфремов заявив, що, виявляється, «Партія регіонів висловилась вже давно: ми категорично проти навчань НАТО на території України».
Тоді нинішню владу не цікавили відчайдушні повідомлення військового командування, що програми бойової підготовки у військах фактично зірвані, а проведення навчань з іноземними партнерами надасть хоча й невелику, але можливість поліпшити критичну ситуацію з бойовою підготовкою.
Командування ВМС України заявляло тоді, що під час навчань «Сі Бриз 2009» 14 кораблів, катерів і допоміжних суден ВМС мали пройти сім тисяч морських миль, збільшивши наплаваність кожного корабля на вісім діб. Морська піхота мала відпрацювати спільні дії з десантними кораблями із завантаження бойової техніки і висадки її на плав. Кожен бронетранспортер під час навчань мав пройти полігонами близько тисячі кілометрів, а кожен автомобіль – близько двох тисяч. Екіпажі семи вертольотів і трьох літаків авіації Військово-морських сил, Сухопутних військ та Повітряних сил Збройних сил України могли збільшити на чотири години середнє налітання для кожного літального апарата. Підрозділи морської піхоти й аеромобільних військ могли виконати близько 500 стрибків із парашутом.
В умовах повної відсутності бюджетного фінансування такий внесок у програми бойової підготовки міг би допомогти армії протриматися на плаву.
Ще один шкідливий результат скасування «Сі бриз-2009»: у рамках цих навчань мав відбутися черговий етап держвипробувань військово-транспортного літака Ан-70. За словами джерел у військовому відомстві, під час маневрів із борту літака передбачалося виконати понад 400 стрибків із парашутом. Окрім того, планувалося продемонструвати ефективність Ан-70 потенційним покупцям із іноземних держав, що не зайве на тлі відомих ускладнень із європейським А-400М. Але де там – холодний загрозливий вітер з боку НАТО заважав парламентарям зосередитись на чомусь корисному та практичному.
Не такий страшний «Сі Бриз»...
Тепер ситуація докорінно змінилась. Міністрові оборони Михайлу Єжелю треба діяти швидко і концентровано, оптимально використовуючи наявні ресурси, щоби не допустити подальшої деградації Збройних Сил. Адже Верховному Головнокомандувачеві, Президенту України Віктору Януковичу треба показати прогрес у військовій сфері – особливо якщо Україна пішла дорогою позаблоковості. А «Сі Бриз» – це якраз можливість наповнити життя українських моряків, а також військовиків з інших видів ЗС України, справжньою бойовою підготовкою.
І, що досить важливо, – за фінансового сприяння зарубіжних партнерів. А це, в нинішніх умовах, мабуть найкращий бальзам на душу українських військових начальників. Адже бюджет цього року не кращий за попередні. Тобто палива в ЗСУ для проведення практичних заходів в морі, повітрі та в полі – «на нулі».
Ось що каже про стан боєготовності у війську сам міністр оборони: «Сьогодні ми змушені констатувати: хронічні фінансові обмеження призвели до зниження рівня підготовленості особового складу, підрозділів та частин. Навчання особового складу проводиться переважно без використання моторесурсу, в класах, парках бойових машин, казармах, спортивних містечках».
В таких умовах регіонали, мабуть, вимушені приховати свої страхи і змінити своє ставлення до «Сі Бриз». Тут вже не до загрози від НАТО, коли треба будь-яким чином показати покращення ситуації в армії. А за іронією, лише НАТО може в цьому допомогти.
Чесно кажучи, позитивні зміни для «Сі Бриз» можна було прогнозувати відразу після призначення Михайла Єжеля міністром оборони. Саме він започаткував в середині 90-х років. минулого століття активну співпрацю з країнами євроатлантичного альянсу. Він же проводив і перші навчання «Сі Бриз», в яких, до речі, тоді активно брали участь і кораблі Чорноморського флоту Росії. Було б дивно припустити, що новий міністр не спробує реанімувати свій колишній проект, який він щиро вважає корисним для ВМС та держави.
Прогнозованість – наше кредо
Ще один аспект, який, безумовно, вплинув на формування нової позиції колишніх антиНАТОвців: нова влада усіма можливими способами намагається продемонструвати свою прогнозованість, надійність та адекватність на світовій арені. А у минулому році, коли Верховна Рада зірвала міжнародні навчання, зарубіжні партнери України були поставлені у дуже незручне становище. Адже спланувати та провести великомасштабне міжнародне навчання за участю, скажімо, 16 країн – це вам не повітряну кульку надути. А вийшло так, що всі зусилля України та її партнерів щодо організації навчань були зірвані.
Тоді у неофіційних розмовах представники НАТО відверто заявляли, що це, безперечно, впливатиме на ставлення західних партнерів до України у питаннях проведення військових навчань і не тільки. А деякі взагалі пропонували змінити процедуру ухвалення рішень у Верховній Раді з питання міжнародних навчань. «Можливо, потрібно проводити голосування з таких питань на рік раніше, тобто у 2009 році голосувати за 201-й?» – питалися вони.
Очевидно, що таке ставлення з-за кордону точно не влаштувало б нову адміністрацію. Який сенс, наприклад, домогтися похвали з боку Барака Обами за передачу високозбагаченого урану – і тут же все зіпсувати, зірвавши «Сі Бриз»?
Єдине тішить: українські військові зможуть нарешті зайнятися своєю прямою справою – бойовою підготовкою. А не будуть натомість спостерігати в телевізорі повітряні кульки.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Ідеологія – ніщо. Імідж – все
Причина такої метаморфози пояснюється дуже просто. У 2006 та 2009 роках, коли Партія регіонів зривала проведення «Сі Бриз», їй було байдуже, що відбувалось в українському війську і флоті. Тоді головне було продемонструвати свої маргінальні позиції з «найважливішої», на їхню думку, проблеми для України – зближення з НАТО. Скорочення бойової підготовки, зниження боєготовності і занепад ВМС проблемою тоді не вважалось.
Хоча, коли Віктор Янукович повертався до влади, «натівський» чобіт вже не настільки лякав Партію регіонів, і вони підтримували допуск іноземних вояків на українську землю. Так було, наприклад у 2007 та 2008 роках. Фобія несподівано повернулась у 2009 році, коли один з лідерів фракції «Регіонів» у парламенті Олександр Єфремов заявив, що, виявляється, «Партія регіонів висловилась вже давно: ми категорично проти навчань НАТО на території України».
Тоді нинішню владу не цікавили відчайдушні повідомлення військового командування, що програми бойової підготовки у військах фактично зірвані, а проведення навчань з іноземними партнерами надасть хоча й невелику, але можливість поліпшити критичну ситуацію з бойовою підготовкою.
Командування ВМС України заявляло тоді, що під час навчань «Сі Бриз 2009» 14 кораблів, катерів і допоміжних суден ВМС мали пройти сім тисяч морських миль, збільшивши наплаваність кожного корабля на вісім діб. Морська піхота мала відпрацювати спільні дії з десантними кораблями із завантаження бойової техніки і висадки її на плав. Кожен бронетранспортер під час навчань мав пройти полігонами близько тисячі кілометрів, а кожен автомобіль – близько двох тисяч. Екіпажі семи вертольотів і трьох літаків авіації Військово-морських сил, Сухопутних військ та Повітряних сил Збройних сил України могли збільшити на чотири години середнє налітання для кожного літального апарата. Підрозділи морської піхоти й аеромобільних військ могли виконати близько 500 стрибків із парашутом.
В умовах повної відсутності бюджетного фінансування такий внесок у програми бойової підготовки міг би допомогти армії протриматися на плаву.
Ще один шкідливий результат скасування «Сі бриз-2009»: у рамках цих навчань мав відбутися черговий етап держвипробувань військово-транспортного літака Ан-70. За словами джерел у військовому відомстві, під час маневрів із борту літака передбачалося виконати понад 400 стрибків із парашутом. Окрім того, планувалося продемонструвати ефективність Ан-70 потенційним покупцям із іноземних держав, що не зайве на тлі відомих ускладнень із європейським А-400М. Але де там – холодний загрозливий вітер з боку НАТО заважав парламентарям зосередитись на чомусь корисному та практичному.
Не такий страшний «Сі Бриз»...
Тепер ситуація докорінно змінилась. Міністрові оборони Михайлу Єжелю треба діяти швидко і концентровано, оптимально використовуючи наявні ресурси, щоби не допустити подальшої деградації Збройних Сил. Адже Верховному Головнокомандувачеві, Президенту України Віктору Януковичу треба показати прогрес у військовій сфері – особливо якщо Україна пішла дорогою позаблоковості. А «Сі Бриз» – це якраз можливість наповнити життя українських моряків, а також військовиків з інших видів ЗС України, справжньою бойовою підготовкою.
І, що досить важливо, – за фінансового сприяння зарубіжних партнерів. А це, в нинішніх умовах, мабуть найкращий бальзам на душу українських військових начальників. Адже бюджет цього року не кращий за попередні. Тобто палива в ЗСУ для проведення практичних заходів в морі, повітрі та в полі – «на нулі».
Ось що каже про стан боєготовності у війську сам міністр оборони: «Сьогодні ми змушені констатувати: хронічні фінансові обмеження призвели до зниження рівня підготовленості особового складу, підрозділів та частин. Навчання особового складу проводиться переважно без використання моторесурсу, в класах, парках бойових машин, казармах, спортивних містечках».
В таких умовах регіонали, мабуть, вимушені приховати свої страхи і змінити своє ставлення до «Сі Бриз». Тут вже не до загрози від НАТО, коли треба будь-яким чином показати покращення ситуації в армії. А за іронією, лише НАТО може в цьому допомогти.
Чесно кажучи, позитивні зміни для «Сі Бриз» можна було прогнозувати відразу після призначення Михайла Єжеля міністром оборони. Саме він започаткував в середині 90-х років. минулого століття активну співпрацю з країнами євроатлантичного альянсу. Він же проводив і перші навчання «Сі Бриз», в яких, до речі, тоді активно брали участь і кораблі Чорноморського флоту Росії. Було б дивно припустити, що новий міністр не спробує реанімувати свій колишній проект, який він щиро вважає корисним для ВМС та держави.
Прогнозованість – наше кредо
Ще один аспект, який, безумовно, вплинув на формування нової позиції колишніх антиНАТОвців: нова влада усіма можливими способами намагається продемонструвати свою прогнозованість, надійність та адекватність на світовій арені. А у минулому році, коли Верховна Рада зірвала міжнародні навчання, зарубіжні партнери України були поставлені у дуже незручне становище. Адже спланувати та провести великомасштабне міжнародне навчання за участю, скажімо, 16 країн – це вам не повітряну кульку надути. А вийшло так, що всі зусилля України та її партнерів щодо організації навчань були зірвані.
Тоді у неофіційних розмовах представники НАТО відверто заявляли, що це, безперечно, впливатиме на ставлення західних партнерів до України у питаннях проведення військових навчань і не тільки. А деякі взагалі пропонували змінити процедуру ухвалення рішень у Верховній Раді з питання міжнародних навчань. «Можливо, потрібно проводити голосування з таких питань на рік раніше, тобто у 2009 році голосувати за 201-й?» – питалися вони.
Очевидно, що таке ставлення з-за кордону точно не влаштувало б нову адміністрацію. Який сенс, наприклад, домогтися похвали з боку Барака Обами за передачу високозбагаченого урану – і тут же все зіпсувати, зірвавши «Сі Бриз»?
Єдине тішить: українські військові зможуть нарешті зайнятися своєю прямою справою – бойовою підготовкою. А не будуть натомість спостерігати в телевізорі повітряні кульки.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
