Фахівці одностайні: автомобільні викиди, які містять понад 200 видів токсичних речовин, є основними забруднювачами сучасних великих міст. Забруднення це дуже часто перевищує допустимий рівень у 2-4 і більше разів. Із ростом числа автотранспорту ця цифра невпинно зростатиме.
Перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в інтерв’ю Радіо Свобода зауважила, що «у великих містах – Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Ужгороді – значна частина, майже 60 відсотків, а в деяких транзитних містах до 70 відсотків, складають викиди не зі стаціонарних джерел, як це було в попередні роки, а саме від пересувних джерел, тобто від автомобілів».
На думку відомого вченого Володимира Шумейка, автовикиди є одними з найтоксичніших. Він пропонує суттєво обмежити термін використання автомобілів.
«На рівні держави, – каже Шумейко, – необхідно завозити автомобілі останнього покоління, а не ті, що на Заході виведені з експлуатації. Чесно кажучи, російські авто, навіть сучасні, не мають належної системи для захисту довкілля і органів дихання».
До речі, в Чехії запровадили екологічний податок на автомобілі, вік яких на час купівлі перевищив вісім років. Це спонукає купувати нові автівки, що завдають значно менше шкоди довкіллю.
Станом на 1 січня цього року в Україні на тисячу її мешканців припадало 155 автомобілів. У порівнянні з найрозвинутішими країнами світу це дріб’язок. Та не в багатьох країнах так багато автівок-«доходяг». У букеті з пальним надзвичайно низької якості і вкрай поганими дорогами – це своєрідний «коктейль Молотова».
Роль громадського транспорту в Україні все ще недооцінена
Олексій ПасюкСпівробітник Національного екологічного центру України Олексій Пасюк вважає, що в країні для зменшення забруднення міст недооцінюють значення добре налагодженої роботи громадського транспорту.
«Єдине рішення, яке існує для зменшення забруднення, – це обмеження кількості автотранспорту на вулицях міста. І єдиним шляхом цього обмеження є саме розвиток громадського транспорту, надання йому пріоритету перед іншими видами транспорту. На жаль, тенденція зі збільшення автівок у містах триває, хоча останнім часом у зв’язку з кризою це не так помітно. Але більшість громадян мріє про власне авто, бо це дає їм певний комфорт. На жаль, це виправдовує ситуацію, коли через недостатню розвиненість і комфортність громадського транспорту значно краще сидіти у власному автомобілі», – каже Пасюк.
Як один із варіантів поліпшення роботи громадського транспорту він бачить такий: «Дуже легкий шлях для вирішення цієї проблеми – окрема смуга для громадського транспорту. Тоді ми матимемо ситуацію, коли люди в авто стоять у пробці, а в той самий час людина, що вибрала громадський транспорт, спокійнісінько прибула до потрібного місця».
У Києві, до речі, уже з’являються подекуди спеціальні смуги для громадського транспорту.
«На жаль, смуги ці використовуються не лише громадським транспортом. Найчастіше на цих смугах паркують автомобілі. Тому громадський транспорт і надалі більше обмежений, ніж автівки», – констатує Пасюк.
Про плату за в’їзд, дороги і закордонний досвід
На думку багатьох фахівців, зменшенню забруднення, приміром, української столиці сприяло б обмеження в’їзду принаймні до центру або ж запровадження плати за в’їзд.
Думки ж киян із цього приводу радикально різняться. Одні кажуть: так, це чудова ідея, так роблять у всіх цивілізованих країнах – інші ж категорично проти. Мовляв, у мене і так зарплата, як кіт наплакав, а тут ще за в’їзд плати. Ні-ні!
Співробітник Національного екологічного центру України Олексій Пасюк пропонує детальніше вивчати західний досвід.
«Якщо подивитися на ті міста й ті країни, де серйозно взялися за цю проблему, вони, врешті-решт, прийшли до того, що у центральних частинах міста взагалі обмежений в’їзд, особливо приватного транспорту. В’їзд для нього або цілковито заборонений, або існують такі високі тарифи, що це стає дорого для будь-кого. І це дає дуже позитивний результат, він робить комфортнішим перебування людини в центрі міста. При цьому є можливість для в’їзду громадського транспорту. Це можна побачити в Лондоні, приміром, де центром міста їздять лише червоні автобуси. Крім того, в інших країнах (на відміну від Києва, де відмовлялись від трамваїв) будуть трамвайні лінії. Щоправда, сучасні трамваї тихі, швидкісні, мають окрему колію, тому вони не залежать від загальної ситуації на дорогах міста . На моє переконання, цим шляхом ми маємо йти також. І ще про смуги для громадського транспорту кілька слів. Там, де вони є, має активніше працювати державтоінспекція. Врешті-решт, ідея полягає в тому, що громадський транспорт має стати швидшим і зручнішим, ніж приватна автівка. А для цього потрібна лише воля влади і серйозний підхід до цього», – переконаний Пасюк.
За його словами, «більшість людей, які бачать всі ці проблеми в місті, звинувачують владу. Особливо, коли доходить до паркування. Дуже часто зараз ставлять автомобілі прямо на тротуари. Мовляв, це не наша вина. Але навіть найбільша кількість місць для паркування проблему не вирішить. Бо чим більше місць, тим більше автівок з’явиться. Тому єдиний шлях не робити в центрі більше доріг, місць для паркування, а дати можливість людям добратися туди, куди вони хочуть, громадським транспортом. За умови, звичайно, що він відповідатиме усім вимогам».
Щодо будівництва об’їзних доріг, про які найчастіше згадували відвідувачі сайту Радіо Свобода під час нашого опитування, то на практиці все виглядає, очевидно, не так просто й однозначно. Бракує грошей!
Треба також зважати і на загальний стан українських доріг, а він просто скандальний. І це визнають усі. Втім, щороку в Україні все більше доріг, об’їзних у тому числі. Приміром, ще два роки тому тодішній уряд Юлії Тимошенко запланував будівництво окружних доріг у 31 місті України на загальну суму близько трьох мільярдів гривень.
Схоже, що й новий уряд одним зі своїх пріоритетів вважає будівництво нових доріг, що украй важливо з огляду на європейський чемпіонат із футболу.
Тетяна ТимочкоПро необхідність будівництва доріг як варіант вирішення проблеми забруднення міст заявила в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
«Серйозними заходами можуть бути кроки, пов’язані не лише з покращенням якості автомобілів, переходу на європейські стандарти євро-4, євро-6, використання поліпшених марок бензину, а й у першу чергу – модернізація доріг, модернізація транспортних розв’язок. Звичайно, це є капіталоємні заходи. Але це може дати серйозні прибутки до бюджету, тому що через покращення пропускної можливості таких автотрас містами може збільшити і пасажиропотік, що дасть додаткові прибутки міському бюджету.
Тетяна Тимочко бачить й інші шляхи зменшення забруднення у великих містах.
«Всеукраїнська екологічна ліга пропонувала ще 5 років тому внести до програми розвитку автомобільних мереж міста Києва побудову кільцевих доріг, тобто заборону в’їзду на територію міста, на його центральні площі, вулиці, великих вантажних автомобілів, які серйозно забруднюють навколишнє середовище. Також ми плануємо вже цього року виступити з ініціативою щодо заборони пересування в центральній частині міста на позашляховиках, які спричиняють дуже серйозні викиди в повітря. Також ми думаємо, що значно покращило б ситуацію розумне розведення автомобільних потоків центральними вулицями, формування рухів паралельними вулицями зустрічних потоків, Це серйозна інтелектуальна праця людей, які відповідають за автомобільні мережі великих міст», – заявила для Радіо Свобода Тетяна Тимочко.
Перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в інтерв’ю Радіо Свобода зауважила, що «у великих містах – Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Ужгороді – значна частина, майже 60 відсотків, а в деяких транзитних містах до 70 відсотків, складають викиди не зі стаціонарних джерел, як це було в попередні роки, а саме від пересувних джерел, тобто від автомобілів».
На думку відомого вченого Володимира Шумейка, автовикиди є одними з найтоксичніших. Він пропонує суттєво обмежити термін використання автомобілів.
«На рівні держави, – каже Шумейко, – необхідно завозити автомобілі останнього покоління, а не ті, що на Заході виведені з експлуатації. Чесно кажучи, російські авто, навіть сучасні, не мають належної системи для захисту довкілля і органів дихання».
До речі, в Чехії запровадили екологічний податок на автомобілі, вік яких на час купівлі перевищив вісім років. Це спонукає купувати нові автівки, що завдають значно менше шкоди довкіллю.
Станом на 1 січня цього року в Україні на тисячу її мешканців припадало 155 автомобілів. У порівнянні з найрозвинутішими країнами світу це дріб’язок. Та не в багатьох країнах так багато автівок-«доходяг». У букеті з пальним надзвичайно низької якості і вкрай поганими дорогами – це своєрідний «коктейль Молотова».
Роль громадського транспорту в Україні все ще недооцінена
«Єдине рішення, яке існує для зменшення забруднення, – це обмеження кількості автотранспорту на вулицях міста. І єдиним шляхом цього обмеження є саме розвиток громадського транспорту, надання йому пріоритету перед іншими видами транспорту. На жаль, тенденція зі збільшення автівок у містах триває, хоча останнім часом у зв’язку з кризою це не так помітно. Але більшість громадян мріє про власне авто, бо це дає їм певний комфорт. На жаль, це виправдовує ситуацію, коли через недостатню розвиненість і комфортність громадського транспорту значно краще сидіти у власному автомобілі», – каже Пасюк.
Як один із варіантів поліпшення роботи громадського транспорту він бачить такий: «Дуже легкий шлях для вирішення цієї проблеми – окрема смуга для громадського транспорту. Тоді ми матимемо ситуацію, коли люди в авто стоять у пробці, а в той самий час людина, що вибрала громадський транспорт, спокійнісінько прибула до потрібного місця».
У Києві, до речі, уже з’являються подекуди спеціальні смуги для громадського транспорту.
«На жаль, смуги ці використовуються не лише громадським транспортом. Найчастіше на цих смугах паркують автомобілі. Тому громадський транспорт і надалі більше обмежений, ніж автівки», – констатує Пасюк.
Про плату за в’їзд, дороги і закордонний досвід
На думку багатьох фахівців, зменшенню забруднення, приміром, української столиці сприяло б обмеження в’їзду принаймні до центру або ж запровадження плати за в’їзд.
Думки ж киян із цього приводу радикально різняться. Одні кажуть: так, це чудова ідея, так роблять у всіх цивілізованих країнах – інші ж категорично проти. Мовляв, у мене і так зарплата, як кіт наплакав, а тут ще за в’їзд плати. Ні-ні!
Співробітник Національного екологічного центру України Олексій Пасюк пропонує детальніше вивчати західний досвід.
«Якщо подивитися на ті міста й ті країни, де серйозно взялися за цю проблему, вони, врешті-решт, прийшли до того, що у центральних частинах міста взагалі обмежений в’їзд, особливо приватного транспорту. В’їзд для нього або цілковито заборонений, або існують такі високі тарифи, що це стає дорого для будь-кого. І це дає дуже позитивний результат, він робить комфортнішим перебування людини в центрі міста. При цьому є можливість для в’їзду громадського транспорту. Це можна побачити в Лондоні, приміром, де центром міста їздять лише червоні автобуси. Крім того, в інших країнах (на відміну від Києва, де відмовлялись від трамваїв) будуть трамвайні лінії. Щоправда, сучасні трамваї тихі, швидкісні, мають окрему колію, тому вони не залежать від загальної ситуації на дорогах міста . На моє переконання, цим шляхом ми маємо йти також. І ще про смуги для громадського транспорту кілька слів. Там, де вони є, має активніше працювати державтоінспекція. Врешті-решт, ідея полягає в тому, що громадський транспорт має стати швидшим і зручнішим, ніж приватна автівка. А для цього потрібна лише воля влади і серйозний підхід до цього», – переконаний Пасюк.
За його словами, «більшість людей, які бачать всі ці проблеми в місті, звинувачують владу. Особливо, коли доходить до паркування. Дуже часто зараз ставлять автомобілі прямо на тротуари. Мовляв, це не наша вина. Але навіть найбільша кількість місць для паркування проблему не вирішить. Бо чим більше місць, тим більше автівок з’явиться. Тому єдиний шлях не робити в центрі більше доріг, місць для паркування, а дати можливість людям добратися туди, куди вони хочуть, громадським транспортом. За умови, звичайно, що він відповідатиме усім вимогам».
Щодо будівництва об’їзних доріг, про які найчастіше згадували відвідувачі сайту Радіо Свобода під час нашого опитування, то на практиці все виглядає, очевидно, не так просто й однозначно. Бракує грошей!
Треба також зважати і на загальний стан українських доріг, а він просто скандальний. І це визнають усі. Втім, щороку в Україні все більше доріг, об’їзних у тому числі. Приміром, ще два роки тому тодішній уряд Юлії Тимошенко запланував будівництво окружних доріг у 31 місті України на загальну суму близько трьох мільярдів гривень.
Схоже, що й новий уряд одним зі своїх пріоритетів вважає будівництво нових доріг, що украй важливо з огляду на європейський чемпіонат із футболу.
«Серйозними заходами можуть бути кроки, пов’язані не лише з покращенням якості автомобілів, переходу на європейські стандарти євро-4, євро-6, використання поліпшених марок бензину, а й у першу чергу – модернізація доріг, модернізація транспортних розв’язок. Звичайно, це є капіталоємні заходи. Але це може дати серйозні прибутки до бюджету, тому що через покращення пропускної можливості таких автотрас містами може збільшити і пасажиропотік, що дасть додаткові прибутки міському бюджету.
Тетяна Тимочко бачить й інші шляхи зменшення забруднення у великих містах.
«Всеукраїнська екологічна ліга пропонувала ще 5 років тому внести до програми розвитку автомобільних мереж міста Києва побудову кільцевих доріг, тобто заборону в’їзду на територію міста, на його центральні площі, вулиці, великих вантажних автомобілів, які серйозно забруднюють навколишнє середовище. Також ми плануємо вже цього року виступити з ініціативою щодо заборони пересування в центральній частині міста на позашляховиках, які спричиняють дуже серйозні викиди в повітря. Також ми думаємо, що значно покращило б ситуацію розумне розведення автомобільних потоків центральними вулицями, формування рухів паралельними вулицями зустрічних потоків, Це серйозна інтелектуальна праця людей, які відповідають за автомобільні мережі великих міст», – заявила для Радіо Свобода Тетяна Тимочко.
