Укладач нової книги, історик-дослідник Юрій Щур вивчає рух опору в краї понад десятиліття. Особлива увага – 1940-м рокам і Українській повстанській армії. Дніпропетровськ, каже історик, можна вважати столицею ОУН-УПА на Півдні України. Підстави для цього, зокрема, дають нині розсекречені таємні звіти німецьких спецорганів, котрі займалися знищенням українського підпілля.
«Якщо брати Південь України, то Дніпропетровськ за кількістю членів і за активністю діяльності справді був столицею ОУН. Все замикалося на Дніпропетровську. І саме ця організація, дніпропетровська обласна, була найпотужнішою на Півдні», – розповідає дослідник.
Кілька тисяч ОУНівців Дніпропетровщини – міф чи реальність?
Наразі називають різні цифри членства місцевого населення в ОУН. Юрій Щур стверджує: мова може йти про кілька тисяч підпільників. Імена і біографії понад 700 з них вже встановлені. Є також списки симпатиків організації. Історики контактують з родичами людей, із нечисленними живими підпільцями, отримуючи інформацію з перших рук..
«Деякі учасники, які були в ті часи школярами, молодими, вони досі живі. І мені вдалося поспілкуватись з ними. Також підтримується зв'язок з родиною керівника ОУН крила Мельника на Дніпропетровщині Самотовки», – каже історик.
У перебігу дослідження науковці виявили багато цікавих фактів. Зокрема, про те, як ОУНівці з Галичини розгортали підпілля у Дніпропетровську, цілком зросійщеному на той час. За спогадами очевидців, навіть українська мова з галицизмами в тодішньому місті сприймалася з великим подивом і нерозумінням, дехто вважав її за польську.
«Біла пляма» – периферійні організації ОУН
А втім, в історії оунівського підпілля на Дніпропетровщині, кажуть науковці, ще безліч «білих плям».
«Залишається ще дуже багато неопрацьованих карних справ проти оунівців та упівців Дніпропетровщини. Вони залишаються в архівах колишніх радянських спецслужб, зокрема, в СБУ. На відміну від керівних організацій, ще не дуже досліджені периферійні структури підпілля», – констатує Юрій Щур.
Дослідження діяльності ОУН-УПА на Дніпропетровщині активно провадять з 90-их років. До браку матеріалів для вивчення, кажуть історики, додається ще й проблема неготовності суспільства до об’єктивної інформації про ОУН.
«Якщо брати Південь України, то Дніпропетровськ за кількістю членів і за активністю діяльності справді був столицею ОУН. Все замикалося на Дніпропетровську. І саме ця організація, дніпропетровська обласна, була найпотужнішою на Півдні», – розповідає дослідник.
Кілька тисяч ОУНівців Дніпропетровщини – міф чи реальність?
Наразі називають різні цифри членства місцевого населення в ОУН. Юрій Щур стверджує: мова може йти про кілька тисяч підпільників. Імена і біографії понад 700 з них вже встановлені. Є також списки симпатиків організації. Історики контактують з родичами людей, із нечисленними живими підпільцями, отримуючи інформацію з перших рук..
«Деякі учасники, які були в ті часи школярами, молодими, вони досі живі. І мені вдалося поспілкуватись з ними. Також підтримується зв'язок з родиною керівника ОУН крила Мельника на Дніпропетровщині Самотовки», – каже історик.
У перебігу дослідження науковці виявили багато цікавих фактів. Зокрема, про те, як ОУНівці з Галичини розгортали підпілля у Дніпропетровську, цілком зросійщеному на той час. За спогадами очевидців, навіть українська мова з галицизмами в тодішньому місті сприймалася з великим подивом і нерозумінням, дехто вважав її за польську.
«Біла пляма» – периферійні організації ОУН
А втім, в історії оунівського підпілля на Дніпропетровщині, кажуть науковці, ще безліч «білих плям».
«Залишається ще дуже багато неопрацьованих карних справ проти оунівців та упівців Дніпропетровщини. Вони залишаються в архівах колишніх радянських спецслужб, зокрема, в СБУ. На відміну від керівних організацій, ще не дуже досліджені периферійні структури підпілля», – констатує Юрій Щур.
Дослідження діяльності ОУН-УПА на Дніпропетровщині активно провадять з 90-их років. До браку матеріалів для вивчення, кажуть історики, додається ще й проблема неготовності суспільства до об’єктивної інформації про ОУН.