Київ – Незважаючи на проросійські гасла Віктора Януковича, йому доведеться однаково орієнтувати свій геополітичний курс на західний і східний, стверджує тижневик «Ділова столиця». Головне для Віктора Януковича зараз – обрати помічника із зовнішньополітичних питань. Своє місце може зберегти і чинний глава МЗС Петро Порошенко, кандидатуру якого підтримує Борис Колесніков. Але найбільше шансів, на думку газетярів, у нинішнього посла України в Росії Костянтина Грищенка, якого активно лобіює на посаду міністра Глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін. Взагалі ж, як зазначає видання, серед активістів Партії регіонів різне бачення зовнішньополітичного курсу країни. Так, якщо групі Фірташа-Льовочкіна вигідна економічна співпраця і політичне зближення з Росією, то групі Рената Ахметова - євроінтеграція, яка відриває вигідні умови торгівлі з Європою.
Формально канцелярія Президента є лише патронатною службою глави держави. Проте її вплив може бути величезним. Адже, як наголошує газета «День», ця структура розпоряджається всім інструментарієм, що перебуває в руках президента. Багато експертів видання сходяться на думці, що призначення Сергія Льовочкіна значною мірою пов’язане з конкретними фінансовими вливаннями олігарха Д.Фірташа. Тому його люди контролюють АП, а Янукович такими призначеннями, радше, формує стратегію самоізоляції.
Партія регіонів пішла в «останній і рішучий бій» на Юлію Тимошенко і вже завтра розглядатиме питання про недовіру уряду. Однак, шансів позбутися чинного прем’єра у регіоналів обмаль, зазначає газета «Нова». Розповівши про ймовірні комбінації підтримки депутатів відставки уряду, видання стверджує, що групі «НУ-НС» на чолі з Мартиненком «регіонали» намагаються підсунути троянського коня. Йдеться про кандидата у прем’єри Арсенія Яценюка. Цей політик, хоча за прогнозами і може об’єднати 60 голосів фракції, і є компромісною фігурою, однак, на думку газетярів, фігура несамостійна. А тому «пробравшись» у Кабмін може працювати виключна на Віктора Януковича. Про це наголошується у статті «Із зашморгом на шиї».
Цього року знову повернулися закарпатські повені, спричинені стрімким наближенням весни та браком надійного протипаводкового захисту в басейнах річок. Добра третина міст не мала на цей момент власної програми з протидії ймовірному підтопленню. Однак, як стверджує газета «Голос України», сьогодні не знайдеш відповідального за це серед міністерств і відомств. До того ж, держпрограма з протипаводкового захисту фінансується через пень колоду, а ще вона - у рекордсменах з використання коштів не за призначенням. Із майже чотирьох мільярдів гривень на боротьбу з повенями 2008-2009 років 1,2 мільярда гривень витратили «наліво». Докладніше про це – у статті «У передчутті бурхливої води».
Формально канцелярія Президента є лише патронатною службою глави держави. Проте її вплив може бути величезним. Адже, як наголошує газета «День», ця структура розпоряджається всім інструментарієм, що перебуває в руках президента. Багато експертів видання сходяться на думці, що призначення Сергія Льовочкіна значною мірою пов’язане з конкретними фінансовими вливаннями олігарха Д.Фірташа. Тому його люди контролюють АП, а Янукович такими призначеннями, радше, формує стратегію самоізоляції.
Партія регіонів пішла в «останній і рішучий бій» на Юлію Тимошенко і вже завтра розглядатиме питання про недовіру уряду. Однак, шансів позбутися чинного прем’єра у регіоналів обмаль, зазначає газета «Нова». Розповівши про ймовірні комбінації підтримки депутатів відставки уряду, видання стверджує, що групі «НУ-НС» на чолі з Мартиненком «регіонали» намагаються підсунути троянського коня. Йдеться про кандидата у прем’єри Арсенія Яценюка. Цей політик, хоча за прогнозами і може об’єднати 60 голосів фракції, і є компромісною фігурою, однак, на думку газетярів, фігура несамостійна. А тому «пробравшись» у Кабмін може працювати виключна на Віктора Януковича. Про це наголошується у статті «Із зашморгом на шиї».
Цього року знову повернулися закарпатські повені, спричинені стрімким наближенням весни та браком надійного протипаводкового захисту в басейнах річок. Добра третина міст не мала на цей момент власної програми з протидії ймовірному підтопленню. Однак, як стверджує газета «Голос України», сьогодні не знайдеш відповідального за це серед міністерств і відомств. До того ж, держпрограма з протипаводкового захисту фінансується через пень колоду, а ще вона - у рекордсменах з використання коштів не за призначенням. Із майже чотирьох мільярдів гривень на боротьбу з повенями 2008-2009 років 1,2 мільярда гривень витратили «наліво». Докладніше про це – у статті «У передчутті бурхливої води».
