Лідери лівих і Петро Симоненко, і Олександр Мороз немовби розчинилися в невідомості. Майже в усіх магістральних баталіях в країні щезли навіть випадкові згадки про цих політиків. Їхні думки якось загубилися на екранах основних каналів.
Журналісти втратили інтерес полювати за їхніми реакціями на ті чи інші значні події в виборчих змаганнях.
Лівих немовби повністю списали з усіх можливих рахунків і прогнозів. Їх навіть не запрошують на обговорення, щоб створити альтернативно-екзотичне тло.
Конкуренти лівих
Найбільше цьому, ймовірно, сприяла поява нових реальних політичних гравців Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка.
Не виключено, що у разі дострокових парламентських виборів їхні прихильники можуть створити парламентські фракції. За умови, що і НУНС збережеться як парламентська сила, комуністи та соціалісти можуть стати повністю зайвими в наступній Верховній Раді. А це, в свою чергу, буде серйозним сигналом остаточного кінця комуно-соціалістичного сегменту як політичної сили в Україні.
Перспектива лівих
Вони будуть задовольнятися статусом невеличких угруповань на рівні товариства любителів пива, або громадської групи за здорову простату.
Врешті-решт, така форма лівого спектру повністю зникне і на її уламках, а, можливо, відкидаючи усі ці уламки, в Україні постане новий реальний лівоспрямований політичний напрямок.
Цей напрямок знайде свою нішу в суспільстві і не викликатиме роздратування, яке часто пов`язане з історичними попередниками і нинішніми послідовниками Петра Симоненка і Олександра Мороза.
Ліві як ознака минулого
У такому розвитку подій набагато швидше завершиться в Україні прощавання з усією символікою колишніх потрясінь і лихоліть радянської доби. Тоді набагато легше може вирішитися доля центрального українського Леніна на Бесарабці і Щорса посередині бульвара Шевченка в Києві.
Мало хто задумується сьогодні , скільки жертв в ім’я Леніна приніс українцям той же Щорс. І сам процес очищення від них і від подібних до них може привнести катарсис, необхідний для суспільного здоров`я.
Адже в реальному житті кожний добре знає, наскільки символи можуть отруювати існування. Необхідно одного разу прискіпливо придивитися до причин існуючих негараздів і відповісти для себе на запитання про коріння цих бід.
І, можливо, символи минулого зосереджують у собі ту головну отруту, якої колись все одно доведеться здихатися. Аби вона не здихалаcь усього живого.
Останні прояви
Треба бути справедливим: представники лівих, усе ж, засвітилися під час виборів. Інформаційні агентства засікли принаймні одного такого щасливчика. Ним був колишній депутат від СПУ Віталій Шибко.
Своє громадянське волевиявлення він проявив тим, що, як повідомили свідки, «підійшов до урни, приклав бюлетень, а потім забрав його з собою».
Коли його зупинили міліціонери, то, за словами секретаря виборчої дільниці №11 Ольги Скоріної, колишній депутат поводився «дуже грубо і нахабно». Врешті-решт, Віталій Шибко повернув свій бюлетень. Він виявився «абсолютно чистим».
Наслідки отрути ще даються взнаки. Але вона явно втрачає свою фатально-вбивчу силу.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Журналісти втратили інтерес полювати за їхніми реакціями на ті чи інші значні події в виборчих змаганнях.
Лівих немовби повністю списали з усіх можливих рахунків і прогнозів. Їх навіть не запрошують на обговорення, щоб створити альтернативно-екзотичне тло.
Конкуренти лівих
Найбільше цьому, ймовірно, сприяла поява нових реальних політичних гравців Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка.
Не виключено, що у разі дострокових парламентських виборів їхні прихильники можуть створити парламентські фракції. За умови, що і НУНС збережеться як парламентська сила, комуністи та соціалісти можуть стати повністю зайвими в наступній Верховній Раді. А це, в свою чергу, буде серйозним сигналом остаточного кінця комуно-соціалістичного сегменту як політичної сили в Україні.
Перспектива лівих
Вони будуть задовольнятися статусом невеличких угруповань на рівні товариства любителів пива, або громадської групи за здорову простату.
Врешті-решт, така форма лівого спектру повністю зникне і на її уламках, а, можливо, відкидаючи усі ці уламки, в Україні постане новий реальний лівоспрямований політичний напрямок.
Цей напрямок знайде свою нішу в суспільстві і не викликатиме роздратування, яке часто пов`язане з історичними попередниками і нинішніми послідовниками Петра Симоненка і Олександра Мороза.
Ліві як ознака минулого
У такому розвитку подій набагато швидше завершиться в Україні прощавання з усією символікою колишніх потрясінь і лихоліть радянської доби. Тоді набагато легше може вирішитися доля центрального українського Леніна на Бесарабці і Щорса посередині бульвара Шевченка в Києві.
Мало хто задумується сьогодні , скільки жертв в ім’я Леніна приніс українцям той же Щорс. І сам процес очищення від них і від подібних до них може привнести катарсис, необхідний для суспільного здоров`я.
Адже в реальному житті кожний добре знає, наскільки символи можуть отруювати існування. Необхідно одного разу прискіпливо придивитися до причин існуючих негараздів і відповісти для себе на запитання про коріння цих бід.
І, можливо, символи минулого зосереджують у собі ту головну отруту, якої колись все одно доведеться здихатися. Аби вона не здихалаcь усього живого.
Останні прояви
Треба бути справедливим: представники лівих, усе ж, засвітилися під час виборів. Інформаційні агентства засікли принаймні одного такого щасливчика. Ним був колишній депутат від СПУ Віталій Шибко.
Своє громадянське волевиявлення він проявив тим, що, як повідомили свідки, «підійшов до урни, приклав бюлетень, а потім забрав його з собою».
Коли його зупинили міліціонери, то, за словами секретаря виборчої дільниці №11 Ольги Скоріної, колишній депутат поводився «дуже грубо і нахабно». Врешті-решт, Віталій Шибко повернув свій бюлетень. Він виявився «абсолютно чистим».
Наслідки отрути ще даються взнаки. Але вона явно втрачає свою фатально-вбивчу силу.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
