Місцеві депутати пропонують ухвалити статтю 27 Конституції України у дещо іншій редакції, а саме: «Кожна людина має невід’ємне право на життя від моменту зачаття і до природної смерті», а ще у своєму зверненні просять переглянути чинне законодавство, внести зміни до Цивільного та Кримінального кодексів, щоб посилити відповідальність за проведення абортів. Оскільки українське законодавство дозволяє штучно переривати вагітність до 12 тижня і від 12 до 22 тижня у випадку, якщо є певні соціальні чи медичні застереження.
За майже 55 років Україна втратила через аборти приблизно 34 мільйони людей
Тема заборони абортів у Львові звучить не вперше. Адже на цьому питанні зосереджена діяльність Інституту родини, що діє при Українському Католицькому Університеті. Саме пропозиції цієї інституції, яка вже зверталась до перших осіб держави, стали основою депутатського звернення.
Доктор філософії, керівник наукових програм «Інституту родини і подружнього життя» Петро Гусак вважає, що в Україні уже давно на часі заборонити аборти. Науковець позитивно оцінив звернення львівських депутатів і зауважив, що подібний крок мали б зробити інші обласні ради. Адже Україна, за числом абортів, по суті, себе винищує.
Від 1955 року, коли Микита Хрущов вдруге легалізував аборти в країнах СРСР, і до нині українська держава втратила внаслідок проведення абортів приблизно 34 мільйони людей.
Сьогодні на тисячу жінок у державі припадає 20-30 переривань вагітності, коли немає ніяких застережень щодо здоров’я дитини чи мами.
Лідером за кількістю абортів є східні області, це науковці пояснюють історичною причиною, оскільки в ленінські часи там було дозволено аборти, також регіон вирізняється високим рівнем алкоголізму й наркоманії. У Галичині кількість позбавлення ненароджених дітей щороку зменшується і це є наслідком впливу Церкви, дотриманням моральних засад, у свідомості жінок панує страх вбити ненароджене дитя. Однак упродовж року тільки на Львівщині від 3 до 5 тисяч жінок ідуть на аборт. Переважно віком від 20 до 34 років.
У Києві на 1 народжену дитину припадає 2 аборти. Тому заборона таких операцій мала б ефект, на цьому наголошує Церква, громадські інституції.
Аборти дають фінансовий зиск лікарям
Торік за ініціативи Глави УГКЦ кардинала Любомира Гузара, Патріарха УПЦ КП Філарета і підтримки Всеукраїнської ради Церков Міністерство охорони здоров’я створило робочу групу, яка напрацювала низку пропозицій щодо зміни українського законодавства, щоб заборонити в Україні аборти. Однак робоча група різко припинила роботу через закулісні ігри з боку зацікавлених осіб з Інституту акушерства й гінекології, який контролює усю систему абортів в державі. Не виключено, що головна причина – гроші. Адже ні для кого не є таємницею, що аборти – це живі гроші для лікарів. Проста, швидка операція дає постійний прибуток. До того ж молоді люди, здобувши вищу медичну освіту за гроші, отримавши диплом акушера–гінеколога, можуть швидко повернути затрачені на освіту гроші, роблячи аборти.
За словами Петра Гусака, у державі давно налагодилась ціла напівкорумпована і тіньова система розподілу коштів з абортів, тут слід врахувати, яким цінним і дороговартісним є абортований матеріал, який використовується в косметології й медицині.
Машина з проведення абортів не дасть себе легко зупинити, на це потрібна політична воля, припускає науковець. Але настрій віруючих людей в Україні свідчить про те, що люди підтримують заборону штучного переривання вагітності.
У Львові процвітає так званий «абортовий туризм»
Половина країн у світі заборонили аборти. У тому числі Польща, де ще в 1989 році аборт прирівняли до вбивства людини. У сусідній державі дозволено переривати вагітність у випадку зґвалтування або ж через серйозні медичні причини. Покарання передбачене тільки для людини, яка безпосередньо проводить операцію, а це від двох до п’яти років позбавлення волі. Жінка, яка вдалась до аборту, не вважається злочинцем.
За часів комуністичної Польщі у рік польки робили, за різними даними від 300 до 500 тисяч абортів. Нині 14-15 тисяч завдяки нелегальним туристичним поїздкам на аборт у Львів. Так званий «медичний» туризм або ж як його називають «абортовий» у Львові процвітає. Польки спеціально приїжджають мікроавтобусами у приватні клініки або ж до конкретних лікарів.
Звісно, якщо в Україні заборонять аборти, тоді й українки поїдуть в інші держави. Однак, як каже Петро Гусак, навіть при такому «медичному» туризмі, в державі у 10-15 разів зменшиться кількість переривання вагітності.
Постабортовим синдромом страждають лікарі, жінки та їхні чоловіки
Згідно з дослідженнями психологів і медиків, якщо жінка зробила аборт, то інші діти, які народилися в родині, не мають довіри до батьків, вони не почуваються безпечно, такий стан називається синдромом уцілілої від аборту дитини. Такі діти намагаються якомога швидше вирватись від батьків.
Постабортовим синдромом страждають і лікарі, які проводять аборти, і жінки, які вдаються до такої операції, і чоловіки, які підштовхують жінку до переривання вагітності.
За спостереженнями як науковців, так і священиків, медики, які роблять аборти, мають проблеми у спілкуванні зі власними дітьми, у багатьох розбиті сім’ї, хтось у родині страждає на алкоголізм. Словом, зароблені гроші на позбавленні життя, кажуть духовні особи, щастя і спокою не приносять. Чимало львівських лікарів після сповіді відмовляються робити аборти.
(Львів –Київ-Прага)
За майже 55 років Україна втратила через аборти приблизно 34 мільйони людей
Тема заборони абортів у Львові звучить не вперше. Адже на цьому питанні зосереджена діяльність Інституту родини, що діє при Українському Католицькому Університеті. Саме пропозиції цієї інституції, яка вже зверталась до перших осіб держави, стали основою депутатського звернення.
Доктор філософії, керівник наукових програм «Інституту родини і подружнього життя» Петро Гусак вважає, що в Україні уже давно на часі заборонити аборти. Науковець позитивно оцінив звернення львівських депутатів і зауважив, що подібний крок мали б зробити інші обласні ради. Адже Україна, за числом абортів, по суті, себе винищує.
Від 1955 року, коли Микита Хрущов вдруге легалізував аборти в країнах СРСР, і до нині українська держава втратила внаслідок проведення абортів приблизно 34 мільйони людей.
Сьогодні на тисячу жінок у державі припадає 20-30 переривань вагітності, коли немає ніяких застережень щодо здоров’я дитини чи мами.
Лідером за кількістю абортів є східні області, це науковці пояснюють історичною причиною, оскільки в ленінські часи там було дозволено аборти, також регіон вирізняється високим рівнем алкоголізму й наркоманії. У Галичині кількість позбавлення ненароджених дітей щороку зменшується і це є наслідком впливу Церкви, дотриманням моральних засад, у свідомості жінок панує страх вбити ненароджене дитя. Однак упродовж року тільки на Львівщині від 3 до 5 тисяч жінок ідуть на аборт. Переважно віком від 20 до 34 років.
У Києві на 1 народжену дитину припадає 2 аборти. Тому заборона таких операцій мала б ефект, на цьому наголошує Церква, громадські інституції.
Аборти дають фінансовий зиск лікарям
Торік за ініціативи Глави УГКЦ кардинала Любомира Гузара, Патріарха УПЦ КП Філарета і підтримки Всеукраїнської ради Церков Міністерство охорони здоров’я створило робочу групу, яка напрацювала низку пропозицій щодо зміни українського законодавства, щоб заборонити в Україні аборти. Однак робоча група різко припинила роботу через закулісні ігри з боку зацікавлених осіб з Інституту акушерства й гінекології, який контролює усю систему абортів в державі. Не виключено, що головна причина – гроші. Адже ні для кого не є таємницею, що аборти – це живі гроші для лікарів. Проста, швидка операція дає постійний прибуток. До того ж молоді люди, здобувши вищу медичну освіту за гроші, отримавши диплом акушера–гінеколога, можуть швидко повернути затрачені на освіту гроші, роблячи аборти.
За словами Петра Гусака, у державі давно налагодилась ціла напівкорумпована і тіньова система розподілу коштів з абортів, тут слід врахувати, яким цінним і дороговартісним є абортований матеріал, який використовується в косметології й медицині.
Машина з проведення абортів не дасть себе легко зупинити, на це потрібна політична воля, припускає науковець. Але настрій віруючих людей в Україні свідчить про те, що люди підтримують заборону штучного переривання вагітності.
У Львові процвітає так званий «абортовий туризм»
Половина країн у світі заборонили аборти. У тому числі Польща, де ще в 1989 році аборт прирівняли до вбивства людини. У сусідній державі дозволено переривати вагітність у випадку зґвалтування або ж через серйозні медичні причини. Покарання передбачене тільки для людини, яка безпосередньо проводить операцію, а це від двох до п’яти років позбавлення волі. Жінка, яка вдалась до аборту, не вважається злочинцем.
За часів комуністичної Польщі у рік польки робили, за різними даними від 300 до 500 тисяч абортів. Нині 14-15 тисяч завдяки нелегальним туристичним поїздкам на аборт у Львів. Так званий «медичний» туризм або ж як його називають «абортовий» у Львові процвітає. Польки спеціально приїжджають мікроавтобусами у приватні клініки або ж до конкретних лікарів.
Звісно, якщо в Україні заборонять аборти, тоді й українки поїдуть в інші держави. Однак, як каже Петро Гусак, навіть при такому «медичному» туризмі, в державі у 10-15 разів зменшиться кількість переривання вагітності.
Постабортовим синдромом страждають лікарі, жінки та їхні чоловіки
Згідно з дослідженнями психологів і медиків, якщо жінка зробила аборт, то інші діти, які народилися в родині, не мають довіри до батьків, вони не почуваються безпечно, такий стан називається синдромом уцілілої від аборту дитини. Такі діти намагаються якомога швидше вирватись від батьків.
Постабортовим синдромом страждають і лікарі, які проводять аборти, і жінки, які вдаються до такої операції, і чоловіки, які підштовхують жінку до переривання вагітності.
За спостереженнями як науковців, так і священиків, медики, які роблять аборти, мають проблеми у спілкуванні зі власними дітьми, у багатьох розбиті сім’ї, хтось у родині страждає на алкоголізм. Словом, зароблені гроші на позбавленні життя, кажуть духовні особи, щастя і спокою не приносять. Чимало львівських лікарів після сповіді відмовляються робити аборти.
(Львів –Київ-Прага)
