У листопаді минулого року Федеральний суд – найвищий суд Німеччини в кримінальних і цивільних справах – постановив, що нині 89-річний Іван Дем’янюк має постати перед окружним судом судового округу Мюнхен-II, а тамтешня прокуратура мусить висунути йому звинувачення.
Підставою стало те, що після закінчення Другої світової війни Іван Дем’янюк, залишившись у Німеччині, в 1951 році кілька місяців прожив у таборі для переміщених осіб під Мюнхеном, перш ніж емігрував до США. Відтак, вирішив Федеральний суд, саме там і мають судові органи взятися за його справу.
У жовтні минулого року прокуратура в Мюнхені вже відмовлялася зробити це. Але її рішення оскаржив у Федеральному суді головний прокурор німецького Центрального управління розслідувань злочинів націонал-соціалізму Курт Шрімм. Він переконаний, що має досить доказів, щоб звинуватити Івана Дем’янюка в причетності до загибелі 29 тисяч євреїв.
Як запевняє Шрімм, Дем’янюк протягом семи місяців служив під час Другої світової війни в 1943 році охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор у Польщі й особисто конвоював євреїв до газових камер. Відтак звинувачення збирається взяти списки в’язнів, яких знищили в таборі за цей час, і звинуватити Дем’янюка в причетності до смерті всіх їх.
У США, де жив Іван Дем’янюк, відомий там як Джон Дем’янюк, минулого року його остаточно позбавили американського громадянства й постановили депортувати з країни, якщо якась інша погодиться прийняти його.
Його визнали винним у тому, що він здобув громадянство США незаконно, бо приховав свою службу в нацистських концтаборах за часів Другої світової війни.
Дем’янюк заперечує ці звинувачення й заявляє, що ніколи не був охоронцем у таборах смерті, хоча як радянський військовополонений був змушений до служби на німців.
Дем’янюк уже побував на порозі страти
У 1980–90-х роках справа Івана Дем’янюка набула всесвітнього розголосу, коли його звинуватили в тому, ніби він був сумнозвісним своєю жорстокістю охоронцем концтабору Треблінка на прізвисько «Іван Грозний».
Тоді його вже позбавляли громадянства США і видали до Ізраїлю, де засудили до кари смерті.
Але, коли Дем’янюк відбув два роки під вартою протягом судового процесу і ще п’ять років в ізраїльській в’язниці після вироку смерті, під час перегляду справи з’ясувалося, що сторона звинувачення приховала свідчення, які виправдовували його.
Після того він повернувся до США, де його громадянство відновили.
Та невдовзі проти Івана Дем’янюка знову висунули вже нові звинувачення, які й привели нещодавно до нової втрати американського громадянства.
У переліку десяти чільних іще живих нацистських злочинців, який оприлюднила нещодавно міжнародна єврейська організація «Центр імені Симона Візенталя», що домагається розшуку й переслідування таких злочинців, Іван Дем’янюк записаний на другому місці.
Президент Центральної ради євреїв Німеччини Шарлотте Кноблох закликала владу країни «зробити все, щоб прискорити процес і щоб притягти Дем’янюка до відповідальності за його злочини, поки він іще живий».
Його син Джон Дем’янюк-молодший у відповідь на нинішнє оголошення заявив, що здоров’я його нині 88-річного батька надто слабке, щоб він міг пережити дорогу за океан і ще один процес за кордоном.
За словами сина, такі заяви про можливі звинувачення «не мають нічого спільного з правосуддям» і «розваляться», як це вже було раніше.
Підставою стало те, що після закінчення Другої світової війни Іван Дем’янюк, залишившись у Німеччині, в 1951 році кілька місяців прожив у таборі для переміщених осіб під Мюнхеном, перш ніж емігрував до США. Відтак, вирішив Федеральний суд, саме там і мають судові органи взятися за його справу.
У жовтні минулого року прокуратура в Мюнхені вже відмовлялася зробити це. Але її рішення оскаржив у Федеральному суді головний прокурор німецького Центрального управління розслідувань злочинів націонал-соціалізму Курт Шрімм. Він переконаний, що має досить доказів, щоб звинуватити Івана Дем’янюка в причетності до загибелі 29 тисяч євреїв.
Як запевняє Шрімм, Дем’янюк протягом семи місяців служив під час Другої світової війни в 1943 році охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор у Польщі й особисто конвоював євреїв до газових камер. Відтак звинувачення збирається взяти списки в’язнів, яких знищили в таборі за цей час, і звинуватити Дем’янюка в причетності до смерті всіх їх.
У США, де жив Іван Дем’янюк, відомий там як Джон Дем’янюк, минулого року його остаточно позбавили американського громадянства й постановили депортувати з країни, якщо якась інша погодиться прийняти його.
Його визнали винним у тому, що він здобув громадянство США незаконно, бо приховав свою службу в нацистських концтаборах за часів Другої світової війни.
Дем’янюк заперечує ці звинувачення й заявляє, що ніколи не був охоронцем у таборах смерті, хоча як радянський військовополонений був змушений до служби на німців.
Дем’янюк уже побував на порозі страти
У 1980–90-х роках справа Івана Дем’янюка набула всесвітнього розголосу, коли його звинуватили в тому, ніби він був сумнозвісним своєю жорстокістю охоронцем концтабору Треблінка на прізвисько «Іван Грозний».
Тоді його вже позбавляли громадянства США і видали до Ізраїлю, де засудили до кари смерті.
Але, коли Дем’янюк відбув два роки під вартою протягом судового процесу і ще п’ять років в ізраїльській в’язниці після вироку смерті, під час перегляду справи з’ясувалося, що сторона звинувачення приховала свідчення, які виправдовували його.
Після того він повернувся до США, де його громадянство відновили.
Та невдовзі проти Івана Дем’янюка знову висунули вже нові звинувачення, які й привели нещодавно до нової втрати американського громадянства.
У переліку десяти чільних іще живих нацистських злочинців, який оприлюднила нещодавно міжнародна єврейська організація «Центр імені Симона Візенталя», що домагається розшуку й переслідування таких злочинців, Іван Дем’янюк записаний на другому місці.
Президент Центральної ради євреїв Німеччини Шарлотте Кноблох закликала владу країни «зробити все, щоб прискорити процес і щоб притягти Дем’янюка до відповідальності за його злочини, поки він іще живий».
Його син Джон Дем’янюк-молодший у відповідь на нинішнє оголошення заявив, що здоров’я його нині 88-річного батька надто слабке, щоб він міг пережити дорогу за океан і ще один процес за кордоном.
За словами сина, такі заяви про можливі звинувачення «не мають нічого спільного з правосуддям» і «розваляться», як це вже було раніше.
