Конституційний суд визнав таким, що суперечить Конституції закон «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України». Цей закон визначає регламент парламенту як спеціальний акт, що встановлює правила та процедури здійснення парламентських повноважень. Відтак закон і регламент, за яким Верховна Рада працювала з вересня минулого року, з 27 листопада втратили чинність.
Ухвалене рішення не вплине не діяльність Верховної Ради, заявила суддя-доповідач у цій справі Марія Маркуш. За її словами, ухвалення законів можливе й без термінового ухвалення нової редакції регламенту. Адже права парламенту визначаються основним законом – Конституцією. Проте закон зобов’язує депутатів керуватися ще й регламентом.
Президент прагне зберегти вплив
Із поданням на закон про організацію і порядок діяльності Верховної Ради та на регламент звертався до Конституційного суду Президент. Робить це глава держави вже не вперше. На думку депутатів, що працюють у регламентному комітеті, оскаржуючи порядок роботи парламенту, Віктор Ющенко намагається залишити для себе можливості втручатися в його діяльність.
«Я не виключаю, що Президент не хоче бути осторонь того, що Верховна Рада як найвищий орган законодавчої влади, сама формує поле і правила своєї діяльності, – каже перший заступник голови регламентного комітету парламенту, депутат-бютівець Сергій Сас. – Розумієте, він хотів би в це втручатися».
Депутат кількох попередніх скликань, а нині керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що проблеми були закладені під час конституційної реформи в грудні 2004 року.
«В Конституцію внесли зміну – прибрали словосполучення «закон про регламент». Але в деякі місця Конституції внесли цю зміну. А в інших положеннях, на які власне і посилається Конституційний суд, залишилася загальна норма, що Верховна Рада керується тільки Конституцією і законами. Можна сказати, що ці зміни були просто некоректно внесені», – каже експерт-правник.
Депутати прагнуть «самодіяльності»
На думку Ігоря Коліушка, лідери парламентських фракцій, намагаючись зробити регламент не законом а підзаконним актом, хочуть залишити за собою можливість змінювати його на власний розсуд.
«Коли регламент Верховної Ради регулюється законом, тоді складніше змінювати його положення. А власне ті політики, які ініціювали реформу і вносили ці зміни, вважають, що Верховна Рада повинна мати можливість по кілька разів на день міняти регламент, якщо це їм потрібно», – каже Ігор Коліушко.
Проте й експерти, і депутати збігаються в думці, що скасування закону про організацію роботи парламенту та регламенту не призведе до втрати чинності законів, ухвалених, починаючи з вересня минулого року. Що ж до суперечки довкола регламенту, то вона може мати довготривалий характер.
Ухвалене рішення не вплине не діяльність Верховної Ради, заявила суддя-доповідач у цій справі Марія Маркуш. За її словами, ухвалення законів можливе й без термінового ухвалення нової редакції регламенту. Адже права парламенту визначаються основним законом – Конституцією. Проте закон зобов’язує депутатів керуватися ще й регламентом.
Президент прагне зберегти вплив
Із поданням на закон про організацію і порядок діяльності Верховної Ради та на регламент звертався до Конституційного суду Президент. Робить це глава держави вже не вперше. На думку депутатів, що працюють у регламентному комітеті, оскаржуючи порядок роботи парламенту, Віктор Ющенко намагається залишити для себе можливості втручатися в його діяльність.
«Я не виключаю, що Президент не хоче бути осторонь того, що Верховна Рада як найвищий орган законодавчої влади, сама формує поле і правила своєї діяльності, – каже перший заступник голови регламентного комітету парламенту, депутат-бютівець Сергій Сас. – Розумієте, він хотів би в це втручатися».
Депутат кількох попередніх скликань, а нині керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що проблеми були закладені під час конституційної реформи в грудні 2004 року.
«В Конституцію внесли зміну – прибрали словосполучення «закон про регламент». Але в деякі місця Конституції внесли цю зміну. А в інших положеннях, на які власне і посилається Конституційний суд, залишилася загальна норма, що Верховна Рада керується тільки Конституцією і законами. Можна сказати, що ці зміни були просто некоректно внесені», – каже експерт-правник.
Депутати прагнуть «самодіяльності»
На думку Ігоря Коліушка, лідери парламентських фракцій, намагаючись зробити регламент не законом а підзаконним актом, хочуть залишити за собою можливість змінювати його на власний розсуд.
«Коли регламент Верховної Ради регулюється законом, тоді складніше змінювати його положення. А власне ті політики, які ініціювали реформу і вносили ці зміни, вважають, що Верховна Рада повинна мати можливість по кілька разів на день міняти регламент, якщо це їм потрібно», – каже Ігор Коліушко.
Проте й експерти, і депутати збігаються в думці, що скасування закону про організацію роботи парламенту та регламенту не призведе до втрати чинності законів, ухвалених, починаючи з вересня минулого року. Що ж до суперечки довкола регламенту, то вона може мати довготривалий характер.
