Роман Скрипін: Сьогодні дійова особа – Володимир Шандра, міністр із надзвичайних ситуацій. На початку, перед тим, як ми послухаємо Вашу біографію, скажіть: грип, оця ось епідемія, – це надзвичайна ситуація?
Володимир Шандра: Грип у нас не перший рік, він ніколи не належав до надзвичайних ситуацій. І зараз той грип, який є в Україні, також не класифікується як надзвичайна ситуація.
Міністр із питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра народився 11 січня 1963 року в місті Зборів Тернопільської області.
Освіта вища. У 1987 році закінчив Обнінський інститут атомної енергетики за спеціальністю «атомні електростанції і установки». У 2006 році закінчив Національну академію управління, де здобув кваліфікацію магістра фінансів.
Після закінчення середньої загальноосвітньої школи у 1980 році розпочав трудову діяльність шліфувальником на виробничому об’єднанні «Тернопільський комбайновий завод імені XXV з’їзду КПРС».
Із 1981 по 1987 роки навчався на денному відділенні Московського інженерно-фізичного інституту (згодом факультет було виокремлено в Обнінський інститут атомної енергетики). Після закінчення інституту у 1987 році працював на Хмельницькій атомній електростанції, де пройшов шлях від оператора реакторного відділення, старшого інженера з ремонту та експлуатації обладнання реакторного відділення до провідного інженера з керування реактором.
Із 1992 по 2002 працював на керівних посадах у реальному секторі економіки.
У 2002 році обраний народним депутатом України за списком від виборчого блоку політичних партій «Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», був заступником голови комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва.
Із лютого 2005 по серпень 2006 року обіймав посаду міністра промислової політики України. З 2006 по 2007 роки – радник Президента України.
Призначений на посаду міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2007 року.
Одружений, має двох синів.
– Я на початку недаремно запитав, чи є грип надзвичайною ситуацією. Тому що таке враження, що у нас ця епідемія цьогорічна все ж таки має ознаки надзвичайної ситуації, судячи з дій уряду, заяв політиків, і Президента в тому числі.
– Тут є дві ознаки, чим епідемія осені 2009 року відрізняється від епідемій, які були фактично всі роки. Свою лепту, безумовно, вніс так званий «свинячий грип». Це штам Н1N1, це, безумовно, патогенний штам грипу. І він потребує особливої уваги, він потребує особливих знань лікарів, він потребує особливих ліків. І наші медики повинні бути готовими до того, як лікувати цей грип.
– Це ж не новина була, що пандемічний грип рано чи пізно прийде в Україну. То ми ж не за муром якимось живемо. Люди їздять за кордон, може, хтось привіз, до нас приїжджають, тим більше, у нас безвізовий режим із Європейським союзом, де новий грип уже давно, масштаби там не менші, хто хворіє.
Але таке враження, що ніхто не готувався до цього, що тепер в екстреному порядку треба думати, де брати ліки, де брати маски, що робити на кодоні, як рятуватися. Тобто таке враження, що ніхто не готувався до цього.
– Уряд готувався до цього. І були попереджені Всесвітньою організацією охорони здоров’я. І перше засідання було ще в квітні. І рішенням уряду з резервного фонду було надано 50 мільйонів гривень для того, щоб дійсно підготуватися до нового грипу, було розраховано, що він підійде восени в Україну.
У нинішніх умовах практично неможливо зупинити пандемію грипу. І приклад високорозвинених країн, таких, як США, Англія, Європа, свідчить, що практично там досить серйозно всі хворіють. В Англії понад 100 тисяч людей захворіли на пандемічний грип. У США також декілька тижнів тому Барак Обама заявив, що у них є епідемія і вводиться надзвичайний стан.
Тому я не можу відповідати за Міністерство охорони здоров’я. Я скажу, що система у нас прописана досить серйозно, це висновки не наші внутрішні, це від нас поїхала місія з Єврокомісії, вони працювали в нашому міністерстві близько тижня, в п’ятницю вони лише поїхали, було заключне засідання, вони пришлють іще документи. Але попередньо вони сказали, що ми відпрацювали відповідно до ситуації.
Щодо паніки, знову ж таки, я тут намагаюся спиратися на закордонні джерела, тому що вони не заангажовані. Вони приїжджають як люди, які допомагають нам, як урядові або позаурядові організації. Вони дійсно їхали сюди по тих засобах масової інформації – це і європейські новини, і європейські канали, – вони думали, що тут у нас щось страшне.
Тиждень вони попрацювали, вони побачили, що, так, епідемія, так, із нею потрібно боротися, так, потрібно вживати заходів. Але якоїсь ситуації, щоб сказати, що у нас набагато гірше, ніж у тій же Англії чи тих же США, чи в Європі – у нас немає такої ситуації. Інша справа, що потрібно серйозно працювати, тому що життя будь-якої людини вартує того, щоб влада працювала і хвилювалася за життя цієї людини.
– Тоді в якому контексті сприймати цю паніку, коли у нас люди почали ходити по вулиці в масках, не можу зрозуміти? Комусь потрібно було сіяти таку паніку, коли у нас міністри приходять на засідання уряду в масках, дають прес-конференції в масках. Причому міністр, від якого до журналістів кілька метрів, сидить у масці. Це ж абсурдно. Навіщо тоді так робити?
– Можливо, він погано почувався, тобто він захищав не себе, а журналістів.
– Якщо хворий – сиди вдома, Ви ж знаєте. Не треба було йти міністрові, є ж заступники.
– Ми з Вами підходимо до другої теми. Чому я кажу, що у нас немає надзвичайної ситуації? Тому що у нас функціонує економіка, функціонують і нормально працюють стратегічні об’єкти, працює транспорт, працює залізниця, працює авіасполучення, працює митниця, працюють усі фактично об’єкти, які є в державі. Безумовно, хворі є на цих організаціях, але вони не перейшли критичну межу.
Особливо ми можемо говорити про такі стратегічні об’єкти, як атомні станції. Ми знаємо, що там таких людей на кожній установці можна порахувати на пальцях однієї руки. Якщо частина захворіє, відповідно, як буде працювати атомна енергетика? Точно так же ми можемо сказати, як будуть працювати авіадиспетчери, точно так же можемо сказати на хімічних підприємствах.
Тому у нас є перелік підприємств, де одиниці людей можуть керувати процесом, і тут дуже важливо, щоб цей процес був послідовний і щоб зберігалася зміна людей, які можуть прийти і заступити на цю зміну.
– А як Ви думаєте, звідки взялися чутки, що над містами, які були уражені перші епідемією – Тернопіль, Івано-Франківськ, – що нібито літають літаки і щось розпилюють над містом. Це ж до відома Міністерства з надзвичайних ситуацій такі заходи належать. Звідки взялась така інформація у людей. І сіяли паніку чутками, що потім над Києвом літали літаки, щось розпилювали…
– Я сам особисто читав, що люди бачили, що літали 50 вертольотів.
– Ви піднімали літаки у повітря?
– Ми не піднімали, тому що немає таких засобів, щоб можна було з повітря боротися зі штамами грипу. У нас є підрозділи, які можуть по заявці, скажімо так, дезінфікувати людні місця – це ринки і так далі, – але ми це робимо лише після того, як подасть заявку або санепідемстанція, якщо вона своїми силами не вправляється, або Міністерство охорони здоров’я. Ці чутки дійсно були, і було багато «очевидців». Особисто до мене багато дзвонили і казали, що вони бачили.
– Може, Вам треба було вийти в ефір і дати пояснення?
– Як тільки ці чутки пішли, ми дали на сайті МНС роз’яснення.
– Це на сайті – я маю на увазі, Вам треба було з’явитися на людях і пояснити.
– Розумієте, коли йдуть спами в інтернеті, на різних каналах, коли ЗМІ друкують, я думаю, що це не просто паніка чи хтось побачив щось. Я думаю, що це була цілеспрямована кампанія, і це вже питання до компетентних органів, хто розсилав ці спами, вони мають вести розслідування, я думаю, прослідкувати, звідки йшли ці спами, звідки йшли повідомлення на мобільні телефони, це абсолютно можливо. І я переконаний, що це потрібно зробити. Я знаю, що затримана одна людина, яка казала, що в Чернігівській області локалізоване одне село, і там казали, що там чума і так далі.
– Про Тернопіль говорили, що там потяги не зупиняються.
– Я думаю, що в цьому випадку має функціонувати держава. Є міліція, є СБУ, є інші органи, які мають право вести розслідування і знаходити цих людей, які сіють паніку. Те, що люди, напевно, не для свого задоволення це робили – я думаю, що це мають розібратися якраз компетентні органи.
– Наступне питання стосується засобів захисту. Ніби ж не лише Міністерство охорони здоров’я має відповідати за наявність в аптеках, а якщо є паніка, якщо є істерика, то нібито мало б Міністерство з надзвичайних ситуацій, щоб припинити істерику, мало б роздавати, можливо, безкоштовно серед населення ці маски.
А у нас, виявляється, цирк. У нас беруть марлю з держрезерву, у нас немає їх ніде все одно, у нас везуть маски тоннами як гуманітарну допомогу, у нас ніде їх усе одно немає. Міністерство їх не розповсюджує, правда ж? А прем’єр говорить пошити маску собі і сусідові.
– Тут десь правда, як завжди, є посередині. Перше. Якраз держрезерв для цього і тримає запаси марлі, щоб можна було або зробити з цієї марлі бинти, або пошити маски, що потрібно на даний момент. Ніхто не знає, що буде далі. Для цього є державний резерв, який може у випадку необхідності викинути масово марлі чи пов’язки на ринок.
Друге, що я хотів би сказати. От є система цивільного захисту України, вона складається не лише з Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, воно відіграє свою роль, але вона складається з Міністерства охорони здоров’я, в підпорядкуванні якого знаходиться санепідемстанція, вона складається з Міністерства палива й енергетики, де є атомні електростанції, де є інші об’єкти, газопостачання і так далі, з Мінтранспорту, яке відповідає за транспорт і за зв’язок, із Міноборони, безумовно.
І фактично кожному прописана своя міра відповідальності, свої права і обов’язки роботи в цій системі. І, за висновком міжнародних експертів, у нас, у принципі, вона одна з найкращих у світі.
– Чого ж ви не роздали ці маски, з держрезерву пошиті?
– Маски – це один із засобів захисту. Ми зараз перебуваємо в Києві, в епідемії, Ви без маски.
– Я в Європі не бачив жодну людину, жодної людини немає на вулиці або в приміщенні в масці. У них теж є грип, але немає цієї істерики. А у нас, щоб погасити, треба було роздавати кожному маску. Держава цього не зробила, істерика продовжується, люди бігають по аптеках, де немає масок усе одно. Куди ці тони марлі пішли, я не можу зрозуміти. Де ж ці маски?
– Маски роздавалися в області, на штаби, і штаби розповсюджували через лікарні або через інші органи. Ми забезпечуємо маски в об’єкти стратегічного значення, об’єкти забезпечення життєдіяльності і особливо небезпечні об’єкти. Можу сказати, що в тих областях, де є зараз епідемія, практично 100 відсотків людей, які працюють на цих об’єктах, зараз забезпечені цими пов’язками.
Ви розумієте, зараз у нас є досить дивна система, тому що ми вийшли з Радянського Союзу, – нам усе має дати держава. Візьміть ту ж Англію, 100 тисяч людей хворі на грип…
– Я згадав, що в Європі людей у масках немає, хоча епідемія у них є. У них так само є летальні випадки.
– Як Ви думаєте, якби кандидат у прем’єри чи в парламент заявив, що в Англії є легенева чума, щоб б було з цим кандидатом?
Слухач (переклад): Я з Донецька. Я лікар за професією. Я досить пильно спостерігаю за всією цією панікою, яка панує в країні. І зробив висновок, що паніка почалась одночасно з початком президентських перегонів. Чому?
Друге питання. В 2006 році від грипу померло за цей період більше, ніж у цьому році. Навіщо нагнітається ситуація?
І третє питання з приводу препарату «Таміфлю» токсичний. І в Америці, в Англії, в Японії він заборонений до використання. В минулому році в Японії 54 смертні випадки від препарату «Таміфлю», особливо він протипоказаний підліткам. (Примітка Радіо Свобода: твердження про заборону «Таміфлю» в згаданих країнах неправдиве. Зокрема, в Японії, де з вживанням препарату за весь час його існування насправді пов’язують смерть восьми людей, «Таміфлю» вказують не давати лише підліткам і молоді від 10 до 19 років.)
Чому такий ажіотаж навколо «Таміфлю»? Крім того, дія «Таміфлю» спрямована проти пташиного грипу. Чому з нього роблять панацею проти свинячого грипу? (Примітка Радіо Свобода: за даними ВООЗ, оселтамівір, що є дієвою речовиною препарату «Таміфлю», має майже стовідсоткову ефективність проти вірусу нового пандемічного грипу; водночас цей препарат не діє майже на жоден зі штамів звичайного сезонного грипу, які поширені цими роками.)
– Я не знаю, чи може міністр нам за «Таміфлю» сказати, тому що це парафія Міністерства охорони здоров’я, а не Міністерства з надзвичайних ситуацій. Я маю рацію чи ні?
– Так. Я скажу в своїй компетенції. По-перше, «Таміфлю» рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я як препарат, який дійсно може боротися з вірусом грипу Н1N1. Інше питання, що його безумовно не можна використовувати як профілактичний захід.
І цей препарат не є досконалим, його рекомендують використовувати тільки в крайньому випадку. Його наше Міністерство охорони здоров’я не рекомендує без призначення лікаря, тому що це досить серйозний препарат. І лікар має визначити, чи ці наслідки, які він може дати побічні, вартують того, щоб його приписати.
Тому Міністерство охорони здоров’я пішло по такому шляху, що його нема в аптеках. А всі ліки «Таміфлю», які надходять, усі йдуть у лікарні. І там уже на місці лікарі визначають, приписувати його чи не приписувати.
– Про статистику смертності від грипу, що 2006 року вона була вища набагато, але зараз ажіотаж і паніка.
– Дійсно, ці епідемії, які були в останні роки, за кількості хворих десь в рамках останніх 5–7 років не попадають. Тут дві причини. Наприклад, у Тернополі – найперший регіон, який підняв цю тему або в якому підняли цю тему – тоді хворих було 295 чоловік на 10 тисяч населення. А в той же самий час – це жовтень-листопад – у 2004 році було 365 чоловік на 10 тисяч населення, тобто більше. І також були президентські вибори.
Тут чому така різниця? Я думаю, тому що у нас досить різко проходить і буде проходити боротьба за посаду Президента. І підбирають усі можливі або гаразди, або негаразди для того, щоб підняти питання, чи вправляється, чи не вправляється влада, чи вправляється, чи не вправляється опозиція.
Друге. Безумовно, так підняти паніку, ажіотаж без засобів масової інформації – це не можливо. Не було у нас тоді таких передач, де можна було прийти і розказувати про легеневу чуму. Зараз у нас такі передачі є, причому спростувань немає, це також і вибори, і свобода ЗМІ накладається – і ось дає такий результат.
– Можу прийняти закид, що журналісти не завжди уточнюють і з’ясовують до кінця. Шоу, про які Ви говорите, – там ляпнув і пішов далі, а ведучий не з’ясовує, що правда, що не правда.
– Я не хочу робити якісь закиди журналістам, тому що я з повагою ставлюся до цієї професії, тому що дійсно журналісти дуже часто порушують питання, і їхня задача – підняти це питання, поставити це питання перед владою чи перед опозицією.
І це правильно, тому що якщо журналіст почне дуже глибоко копати, розбиратися, робити аналітичні матеріали, і що журналісти підняли це питання – це абсолютно правильно, але треба було потім адекватно відреагувати і знову ж таки цим журналістам послухати спеціалістів. І якщо якийсь очевидець скаже, що він побачив 50 вертольотів над Києвом, то, можливо, спитати, де можна взяти…
– Я Вас спитав, чи піднімали Ви авіацію. Ви відповіли, що не піднімали. В таких ситуаціях треба бути конкретними і послідовними. Не можна оперувати тим, чого немає. Щодо смертності – так, одні лікарі кажуть, що статистика Міністерства охорони здоров’я, як і Ви тільки що сказали, що статистика смертності чи навіть захворюваності була іншою Але інші лікарі кажуть, що у нас із діагностуванням грипу як такого статистики правдивої немає, тому що у нас грип не діагностують. У нас пишуть ГРВІ, а не грип дуже часто. От вам і інша статистика. Але це інший бік медалі.
Слухач (переклад): Дмитро, місто Київ. Чи не виходить так, що епідемія, яка розробляється в міжнародному фармакологічному картелі, що діє в Нью-Йорку, сприяє збагаченню вузького кола непорядних людей, що впливають на всю людську цивілізацію. І час припинити Ющенкові літати в Америку, він туди літає часто, його там всі знають, кожна собака йому лапу подає.
– Стоп. Ющенко коли востаннє був в Америці, скажіть по пам’яті?
Слухач (переклад): Він був там у січні.
– Часто літає, це скільки? Раз на тиждень, раз на місяць? Це був саміт ООН, здається.
Слухач (переклад): Він там був у червні, а грип уже почався з травня.
– Справа не в цьому. Ющенко ж не привіз персональну валізу з грипом.
Слухач (переклад): А хто його знає?
– Цікава логіка, Ви маєте право на свою думку, звичайно. А от стосовно картелю… Ви можете відповісти на це питання? Тому що знову-таки питання досить риторичне, і я не знаю, чи має до цього стосунок Міністерство з надзвичайних ситуацій. Я можу продовжити запитання слухача і запитати, а куди уряд просить мільярд на боротьбу з епідемією?
– Давайте я спробую декілька слів усе-таки сказати про картелі. Ви знаєте, що саме цей штам грипу А(Н1N1), його найвідоміший спалах – це епідемія, яка була 1918–1919 років, де, за різними оцінками, загинуло під час цієї епідемії від 50 до 70 мільйонів людей. І тоді картелі були менш потужні. І, напевно, не вони були зацікавлені в тому, щоб була епідемія.
Якщо ми говоримо про грип, то грип, на жаль, відомий із дуже давніх часів, іще коли не було таких потужних транснаціональних компаній, які випускали медичні препарати. Тому давайте ми будемо говорити, що первинне, що вторинне. Тобто грип був, і періодично він підходить. І раніше, щоб цей грип пройшов, треба було, щоб люди перехворіли, тоді виробляються антитіла до штамів цього грипу.
Чому, за нашими даними, менше хворіє якраз старших людей на цей грип – тому що вони в тій чи іншій формі, в легкій, як правило, на цей грип перехворіли.
Інша справа, що транснаціональні компанії, які виробляють ліки, – безумовно, це бізнес, безумовно, вони на цьому заробляють гроші. І завдання національних інституцій якраз – дивитися і регулювати.
Я зараз не говорю про довіру, я розумію, який зараз рівень довіри до української влади. Давайте ми будемо говорити в порівнянні з Америкою, зі США, з Європою, іншими країнами, Росією чи Китаєм. Скрізь використовуються медикаменти в тій чи іншій мірі, так само робляться щеплення, проводяться інші заходи.
Інша справа, що у нас зараз іде встановлення демократичного суспільства. Наскільки воно демократичне, ми побачили в минулому році, коли йшла кампанія проти щеплень, щоб не робити ніякі щеплення, не лише проти грипу, а проти інших хвороб – Україна вже забула, що такі хвороби існують у масовому вигляді. То якщо ми не повернемося до цієї теми, нас попереджає і Всесвітня організація охорони здоров’я, і наші всі медичні інституції, що може бути в Україні досить тяжка ситуація.
Тому, з одного боку, у нас, безумовно, має бути демократія і лібералізм, але має бути і відповідальність самого суспільства. Тому що ми, з одного боку, хочемо демократії, а, з іншого, кричимо до держави, чому нам маски вона не роздає.
– Відповідальність за щеплення несуть не тільки ті депутати, якщо Ви говорите вже конкретно, від Партії регіонів, які проводили розслідування і оприлюднили дані, що це нібито від щеплення була смерть, а і Президент у цьому взяв участь, він сказав, що треба притягти до відповідальності тих, хто за цими щепленнями, з Міністерства охорони здоров’я.
– Я не хочу розвішувати ніякі політичні ярлики. Якби це не знайшло відгуку в суспільстві – а воно знайшло відгук у суспільстві. І суспільство не знає відповіді на це. У нас немає відповідального суспільства. У нас надзвичайно політизоване суспільство, і у нас не йде розгляд питання по суті, а йде розгляд, як це можна використати політично.
Слухач: Анатолій із Полтавщини. Я Вам конкретно поставлю запитання по Вашому профілю, пане Шандра. По всій Україні, часто в полях, у балках зариті отрутохімікати, відходи держпідприємств. Ви не робили нічого і робити не будете. Якщо це так, то скоюються діяння з ознаками злочину.
Далі, дуже конкретно. Вам відомо було з оприлюднень ЗМІ, що якісь там літальні апарати над містами Західної України щось там розпиляли. Це повідомлення про злочини. А Ви готові порушити питання перед Прем’єр-міністром, щоб про ці заяви про злочини громадян були прийняті рішення законні. Неспроможні – значить, Ви знову злочинець.
І останнє. От, зокрема, в Полтавській області в деяких селах іде примусове припинення вегетування посівів соняшників. Літаки здійснювали обробку і сої, і все таке інше. Люди заяви спрямовували, я організовував, як редактор газети «Полтавські справи», про цей, фактично, геноцид. Ви оформили, що нібито протигрибкові заходи. От конкретно по літаках.
Ющенко як Президент злочини скоїв, і Тимошенко як Прем’єр-міністр України, – злочинно зловживають владою, і все це проігнорували. Країна дурнів, помаранчево-білосердечна бандитська система. Безсовісні люди.
– Я спробую Вам відповісти в межах своєї компетенції. За отрутохімікати – є Міністерство охорони природи, якому надаються з бюджету гроші, які мають працювати, ліквідовувати відходи. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій відповідає за радіоактивні відходи, ми з ними дійсно працюємо.
По отрутохімікатах є серйозна проблема, давайте ми будемо дивитися, звідки ці отрутохімікати беруться в ярах, в полях і на складах чому вони лежать. Жодне міністерство, жоден уряд не наведе порядок з отрутохімікатами, поки не буде сидіти той власник, який викинув ці отрутохімікати в яр. Це перше, це аксіома. Жодного порядку не буде в цьому питанні наведено.
Точно так же, якщо розсіваються з літаків якісь неякісні чи гербіциди, чи пестициди, від чого страждають люди. Зараз немає державних полів, обпилюються, обприскуються поля приватні.
– Ви ж чули, міліція це оформила як зовсім іншу річ. До міліції звернулися, воно там і потонуло.
– Тому я і кажу, щоб дуже детально перевіряли будь-які питання журналісти. Журналісти мають піднімати ці питання. Давайте всі питання будемо обговорювати на всяких «Свободах слова», конкретне питання – хто обпиляв, коли обпиляли. Давайте викликати туди і посадовців, і ті органи, які можуть провести розслідування.
– Це не функція ЗМІ.
– Функція ЗМІ – підняти це питання.
– Зараз в ефірі підняли. Є всі підстави для того, щоб прокуратура, тому що те, що оприлюднене через ЗМІ, Ви ж знаєте за законом, тут бездіяльність прокуратури. Тому що прокуратура за оприлюдненою інформацією може порушити карну справу і розслідувати. Достатньо оприлюднення. Що, журналісти ще мають перетворитися на міліцію? Ні. Ось людина нам подзвонила, оприлюднила факти, нехай тепер прокуратура порушує справу.
– Я готовий, якщо у мене будуть факти, направити їх генеральному прокуророві, підняти на максимальний рівень, на який можливо в нашій країні підняти.
– Повертаюся до питання про мільярд. Ви сказали, що уряд надав 50 мільйонів на підготовку. Куди ж ці кошти пішли? А мільярд тепер куди?
– Якщо ми вирішимо, що потрібно робити щеплення, в першу чергу 15 мільйонів буде щеплень. Одне щеплення коштує, за оцінками, від 2 до 5 євро. От Ви порахуйте. Хай ми візьмемо, середня буде ціна 3 євро. Помножуйте на 15 – це 45 євро, помножуйте на 12, це виходить 570 мільйонів уже пішло лише в першу чергу на щеплення. Далі пов’язки і так далі. Я не буду обґрунтовувати детально, тому що ці обґрунтування давало Міністерство охорони здоров’я.
І знову ж таки, уряд просить для Міністерства охорони здоров’я, це затверджено Мінфіном і Мінекономіки. Але навіть такий приблизний розрахунок, я Вам можу сказати, що це ті гроші, які можна направити на запобігання епідемії.
Слухач: Я телефоную з Харкова. Я якраз спеціаліст із організації роботи засобів масової інформації. Я хочу сказати шановному міністрові, що в його міністерстві, як і у всьому Кабміні, жахливо поставлено питання про зв’язки з громадськістю. Є канонічні речі, які треба робити в таких ситуаціях. Вони нічого не зробили, щоб правильно зорієнтувати окремих журналістів, відомих журналістів і ЗМІ в цілому.
Це дуже просто робиться: збираються брифінги, подається вивірена, затверджена інформація, інструктуються журналісти і попереджаються, що коли вони будуть виходити за рамки того, що надають їм фахівці, вони будуть нести відповідальність. Нічого цього не робилось, тому те, що вони мають, це їхня заслуга.
– Як кажуть маємо те, що маємо. Я прошу Вас заходити на сайт, який є і дає офіційне повідомлення. Друге. У нас була гаряча лінія, де два директори департаменту відповідали на запитання журналістів. Була досить велика присутність журналістів, були детальні протягом двох годин роз’яснення. І що пішло з цих роз’яснень у ЗМІ? Пішло, що 60 відсотків населення захворіє «свинячим грипом». Була просто відрізана інша інформація – про те, що так буде, якщо не вживати заходів, не робити певних кроків і так далі, і так далі.
Тому робота з журналістами проводиться. Можливо, вона не на такому високому рівні, як хотілося б. Я не хочу говорити, що у нас журналісти погані. Журналісти – це передовий загін, який дійсно стоїть із оголеним нервом, який сприймає всі біди, які є у людей, і, як кажуть, відразу викидає в ефір. Мені просто хотілося б, щоб журналісти зверталися і більш відповідально ставились до тієї інформації, а не брали лише «смажений факт». Такі є, і потім ідуть передрукування, один в одного забирають інформацію.
Якщо у вас є пропозиції, як поліпшити нам роботу, як поліпшити роботу головного управління в Харкові або в інших головних управліннях, будь ласка, давайте ми розробимо програму, ми йдемо назустріч. Ми поміняли сайт, ми вивішуємо офіційну інформацію.
– Програма вже завершується. Я вдячний Вам за участь в ефірі. Можливо, користь від цього була – те, що почули люди.
– Бачите, я теж прийшов, намагаюсь донести позицію свою особисту та як міністра.
…Зараз той грип, який є в Україні, також не класифікується як надзвичайна ситуація
Володимир Шандра: Грип у нас не перший рік, він ніколи не належав до надзвичайних ситуацій. І зараз той грип, який є в Україні, також не класифікується як надзвичайна ситуація.
Міністр із питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра народився 11 січня 1963 року в місті Зборів Тернопільської області.
Освіта вища. У 1987 році закінчив Обнінський інститут атомної енергетики за спеціальністю «атомні електростанції і установки». У 2006 році закінчив Національну академію управління, де здобув кваліфікацію магістра фінансів.
Після закінчення середньої загальноосвітньої школи у 1980 році розпочав трудову діяльність шліфувальником на виробничому об’єднанні «Тернопільський комбайновий завод імені XXV з’їзду КПРС».
Із 1981 по 1987 роки навчався на денному відділенні Московського інженерно-фізичного інституту (згодом факультет було виокремлено в Обнінський інститут атомної енергетики). Після закінчення інституту у 1987 році працював на Хмельницькій атомній електростанції, де пройшов шлях від оператора реакторного відділення, старшого інженера з ремонту та експлуатації обладнання реакторного відділення до провідного інженера з керування реактором.
Із 1992 по 2002 працював на керівних посадах у реальному секторі економіки.
У 2002 році обраний народним депутатом України за списком від виборчого блоку політичних партій «Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», був заступником голови комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва.
Із лютого 2005 по серпень 2006 року обіймав посаду міністра промислової політики України. З 2006 по 2007 роки – радник Президента України.
Призначений на посаду міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2007 року.
Одружений, має двох синів.
– Я на початку недаремно запитав, чи є грип надзвичайною ситуацією. Тому що таке враження, що у нас ця епідемія цьогорічна все ж таки має ознаки надзвичайної ситуації, судячи з дій уряду, заяв політиків, і Президента в тому числі.
– Тут є дві ознаки, чим епідемія осені 2009 року відрізняється від епідемій, які були фактично всі роки. Свою лепту, безумовно, вніс так званий «свинячий грип». Це штам Н1N1, це, безумовно, патогенний штам грипу. І він потребує особливої уваги, він потребує особливих знань лікарів, він потребує особливих ліків. І наші медики повинні бути готовими до того, як лікувати цей грип.
– Це ж не новина була, що пандемічний грип рано чи пізно прийде в Україну. То ми ж не за муром якимось живемо. Люди їздять за кордон, може, хтось привіз, до нас приїжджають, тим більше, у нас безвізовий режим із Європейським союзом, де новий грип уже давно, масштаби там не менші, хто хворіє.
Але таке враження, що ніхто не готувався до цього, що тепер в екстреному порядку треба думати, де брати ліки, де брати маски, що робити на кодоні, як рятуватися. Тобто таке враження, що ніхто не готувався до цього.
– Уряд готувався до цього. І були попереджені Всесвітньою організацією охорони здоров’я. І перше засідання було ще в квітні. І рішенням уряду з резервного фонду було надано 50 мільйонів гривень для того, щоб дійсно підготуватися до нового грипу, було розраховано, що він підійде восени в Україну.
У нинішніх умовах практично неможливо зупинити пандемію грипу. І приклад високорозвинених країн, таких, як США, Англія, Європа, свідчить, що практично там досить серйозно всі хворіють. В Англії понад 100 тисяч людей захворіли на пандемічний грип. У США також декілька тижнів тому Барак Обама заявив, що у них є епідемія і вводиться надзвичайний стан.
Тому я не можу відповідати за Міністерство охорони здоров’я. Я скажу, що система у нас прописана досить серйозно, це висновки не наші внутрішні, це від нас поїхала місія з Єврокомісії, вони працювали в нашому міністерстві близько тижня, в п’ятницю вони лише поїхали, було заключне засідання, вони пришлють іще документи. Але попередньо вони сказали, що ми відпрацювали відповідно до ситуації.
Щодо паніки, знову ж таки, я тут намагаюся спиратися на закордонні джерела, тому що вони не заангажовані. Вони приїжджають як люди, які допомагають нам, як урядові або позаурядові організації. Вони дійсно їхали сюди по тих засобах масової інформації – це і європейські новини, і європейські канали, – вони думали, що тут у нас щось страшне.
Тиждень вони попрацювали, вони побачили, що, так, епідемія, так, із нею потрібно боротися, так, потрібно вживати заходів. Але якоїсь ситуації, щоб сказати, що у нас набагато гірше, ніж у тій же Англії чи тих же США, чи в Європі – у нас немає такої ситуації. Інша справа, що потрібно серйозно працювати, тому що життя будь-якої людини вартує того, щоб влада працювала і хвилювалася за життя цієї людини.
– Тоді в якому контексті сприймати цю паніку, коли у нас люди почали ходити по вулиці в масках, не можу зрозуміти? Комусь потрібно було сіяти таку паніку, коли у нас міністри приходять на засідання уряду в масках, дають прес-конференції в масках. Причому міністр, від якого до журналістів кілька метрів, сидить у масці. Це ж абсурдно. Навіщо тоді так робити?
– Можливо, він погано почувався, тобто він захищав не себе, а журналістів.
– Якщо хворий – сиди вдома, Ви ж знаєте. Не треба було йти міністрові, є ж заступники.
– Ми з Вами підходимо до другої теми. Чому я кажу, що у нас немає надзвичайної ситуації? Тому що у нас функціонує економіка, функціонують і нормально працюють стратегічні об’єкти, працює транспорт, працює залізниця, працює авіасполучення, працює митниця, працюють усі фактично об’єкти, які є в державі. Безумовно, хворі є на цих організаціях, але вони не перейшли критичну межу.
Особливо ми можемо говорити про такі стратегічні об’єкти, як атомні станції. Ми знаємо, що там таких людей на кожній установці можна порахувати на пальцях однієї руки. Якщо частина захворіє, відповідно, як буде працювати атомна енергетика? Точно так же ми можемо сказати, як будуть працювати авіадиспетчери, точно так же можемо сказати на хімічних підприємствах.
Тому у нас є перелік підприємств, де одиниці людей можуть керувати процесом, і тут дуже важливо, щоб цей процес був послідовний і щоб зберігалася зміна людей, які можуть прийти і заступити на цю зміну.
– А як Ви думаєте, звідки взялися чутки, що над містами, які були уражені перші епідемією – Тернопіль, Івано-Франківськ, – що нібито літають літаки і щось розпилюють над містом. Це ж до відома Міністерства з надзвичайних ситуацій такі заходи належать. Звідки взялась така інформація у людей. І сіяли паніку чутками, що потім над Києвом літали літаки, щось розпилювали…
– Я сам особисто читав, що люди бачили, що літали 50 вертольотів.
– Ви піднімали літаки у повітря?
– Ми не піднімали, тому що немає таких засобів, щоб можна було з повітря боротися зі штамами грипу. У нас є підрозділи, які можуть по заявці, скажімо так, дезінфікувати людні місця – це ринки і так далі, – але ми це робимо лише після того, як подасть заявку або санепідемстанція, якщо вона своїми силами не вправляється, або Міністерство охорони здоров’я. Ці чутки дійсно були, і було багато «очевидців». Особисто до мене багато дзвонили і казали, що вони бачили.
– Може, Вам треба було вийти в ефір і дати пояснення?
– Як тільки ці чутки пішли, ми дали на сайті МНС роз’яснення.
– Це на сайті – я маю на увазі, Вам треба було з’явитися на людях і пояснити.
– Розумієте, коли йдуть спами в інтернеті, на різних каналах, коли ЗМІ друкують, я думаю, що це не просто паніка чи хтось побачив щось. Я думаю, що це була цілеспрямована кампанія, і це вже питання до компетентних органів, хто розсилав ці спами, вони мають вести розслідування, я думаю, прослідкувати, звідки йшли ці спами, звідки йшли повідомлення на мобільні телефони, це абсолютно можливо. І я переконаний, що це потрібно зробити. Я знаю, що затримана одна людина, яка казала, що в Чернігівській області локалізоване одне село, і там казали, що там чума і так далі.
– Про Тернопіль говорили, що там потяги не зупиняються.
– Я думаю, що в цьому випадку має функціонувати держава. Є міліція, є СБУ, є інші органи, які мають право вести розслідування і знаходити цих людей, які сіють паніку. Те, що люди, напевно, не для свого задоволення це робили – я думаю, що це мають розібратися якраз компетентні органи.
– Наступне питання стосується засобів захисту. Ніби ж не лише Міністерство охорони здоров’я має відповідати за наявність в аптеках, а якщо є паніка, якщо є істерика, то нібито мало б Міністерство з надзвичайних ситуацій, щоб припинити істерику, мало б роздавати, можливо, безкоштовно серед населення ці маски.
А у нас, виявляється, цирк. У нас беруть марлю з держрезерву, у нас немає їх ніде все одно, у нас везуть маски тоннами як гуманітарну допомогу, у нас ніде їх усе одно немає. Міністерство їх не розповсюджує, правда ж? А прем’єр говорить пошити маску собі і сусідові.
– Тут десь правда, як завжди, є посередині. Перше. Якраз держрезерв для цього і тримає запаси марлі, щоб можна було або зробити з цієї марлі бинти, або пошити маски, що потрібно на даний момент. Ніхто не знає, що буде далі. Для цього є державний резерв, який може у випадку необхідності викинути масово марлі чи пов’язки на ринок.
Друге, що я хотів би сказати. От є система цивільного захисту України, вона складається не лише з Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, воно відіграє свою роль, але вона складається з Міністерства охорони здоров’я, в підпорядкуванні якого знаходиться санепідемстанція, вона складається з Міністерства палива й енергетики, де є атомні електростанції, де є інші об’єкти, газопостачання і так далі, з Мінтранспорту, яке відповідає за транспорт і за зв’язок, із Міноборони, безумовно.
І фактично кожному прописана своя міра відповідальності, свої права і обов’язки роботи в цій системі. І, за висновком міжнародних експертів, у нас, у принципі, вона одна з найкращих у світі.
– Чого ж ви не роздали ці маски, з держрезерву пошиті?
– Маски – це один із засобів захисту. Ми зараз перебуваємо в Києві, в епідемії, Ви без маски.
– Я в Європі не бачив жодну людину, жодної людини немає на вулиці або в приміщенні в масці. У них теж є грип, але немає цієї істерики. А у нас, щоб погасити, треба було роздавати кожному маску. Держава цього не зробила, істерика продовжується, люди бігають по аптеках, де немає масок усе одно. Куди ці тони марлі пішли, я не можу зрозуміти. Де ж ці маски?
– Маски роздавалися в області, на штаби, і штаби розповсюджували через лікарні або через інші органи. Ми забезпечуємо маски в об’єкти стратегічного значення, об’єкти забезпечення життєдіяльності і особливо небезпечні об’єкти. Можу сказати, що в тих областях, де є зараз епідемія, практично 100 відсотків людей, які працюють на цих об’єктах, зараз забезпечені цими пов’язками.
Ви розумієте, зараз у нас є досить дивна система, тому що ми вийшли з Радянського Союзу, – нам усе має дати держава. Візьміть ту ж Англію, 100 тисяч людей хворі на грип…
– Я згадав, що в Європі людей у масках немає, хоча епідемія у них є. У них так само є летальні випадки.
– Як Ви думаєте, якби кандидат у прем’єри чи в парламент заявив, що в Англії є легенева чума, щоб б було з цим кандидатом?
Слухач (переклад): Я з Донецька. Я лікар за професією. Я досить пильно спостерігаю за всією цією панікою, яка панує в країні. І зробив висновок, що паніка почалась одночасно з початком президентських перегонів. Чому?
Друге питання. В 2006 році від грипу померло за цей період більше, ніж у цьому році. Навіщо нагнітається ситуація?
І третє питання з приводу препарату «Таміфлю» токсичний. І в Америці, в Англії, в Японії він заборонений до використання. В минулому році в Японії 54 смертні випадки від препарату «Таміфлю», особливо він протипоказаний підліткам. (Примітка Радіо Свобода: твердження про заборону «Таміфлю» в згаданих країнах неправдиве. Зокрема, в Японії, де з вживанням препарату за весь час його існування насправді пов’язують смерть восьми людей, «Таміфлю» вказують не давати лише підліткам і молоді від 10 до 19 років.)
Чому такий ажіотаж навколо «Таміфлю»? Крім того, дія «Таміфлю» спрямована проти пташиного грипу. Чому з нього роблять панацею проти свинячого грипу? (Примітка Радіо Свобода: за даними ВООЗ, оселтамівір, що є дієвою речовиною препарату «Таміфлю», має майже стовідсоткову ефективність проти вірусу нового пандемічного грипу; водночас цей препарат не діє майже на жоден зі штамів звичайного сезонного грипу, які поширені цими роками.)
– Я не знаю, чи може міністр нам за «Таміфлю» сказати, тому що це парафія Міністерства охорони здоров’я, а не Міністерства з надзвичайних ситуацій. Я маю рацію чи ні?
– Так. Я скажу в своїй компетенції. По-перше, «Таміфлю» рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я як препарат, який дійсно може боротися з вірусом грипу Н1N1. Інше питання, що його безумовно не можна використовувати як профілактичний захід.
І цей препарат не є досконалим, його рекомендують використовувати тільки в крайньому випадку. Його наше Міністерство охорони здоров’я не рекомендує без призначення лікаря, тому що це досить серйозний препарат. І лікар має визначити, чи ці наслідки, які він може дати побічні, вартують того, щоб його приписати.
Тому Міністерство охорони здоров’я пішло по такому шляху, що його нема в аптеках. А всі ліки «Таміфлю», які надходять, усі йдуть у лікарні. І там уже на місці лікарі визначають, приписувати його чи не приписувати.
– Про статистику смертності від грипу, що 2006 року вона була вища набагато, але зараз ажіотаж і паніка.
– Дійсно, ці епідемії, які були в останні роки, за кількості хворих десь в рамках останніх 5–7 років не попадають. Тут дві причини. Наприклад, у Тернополі – найперший регіон, який підняв цю тему або в якому підняли цю тему – тоді хворих було 295 чоловік на 10 тисяч населення. А в той же самий час – це жовтень-листопад – у 2004 році було 365 чоловік на 10 тисяч населення, тобто більше. І також були президентські вибори.
Тут чому така різниця? Я думаю, тому що у нас досить різко проходить і буде проходити боротьба за посаду Президента. І підбирають усі можливі або гаразди, або негаразди для того, щоб підняти питання, чи вправляється, чи не вправляється влада, чи вправляється, чи не вправляється опозиція.
Друге. Безумовно, так підняти паніку, ажіотаж без засобів масової інформації – це не можливо. Не було у нас тоді таких передач, де можна було прийти і розказувати про легеневу чуму. Зараз у нас такі передачі є, причому спростувань немає, це також і вибори, і свобода ЗМІ накладається – і ось дає такий результат.
– Можу прийняти закид, що журналісти не завжди уточнюють і з’ясовують до кінця. Шоу, про які Ви говорите, – там ляпнув і пішов далі, а ведучий не з’ясовує, що правда, що не правда.
– Я не хочу робити якісь закиди журналістам, тому що я з повагою ставлюся до цієї професії, тому що дійсно журналісти дуже часто порушують питання, і їхня задача – підняти це питання, поставити це питання перед владою чи перед опозицією.
І це правильно, тому що якщо журналіст почне дуже глибоко копати, розбиратися, робити аналітичні матеріали, і що журналісти підняли це питання – це абсолютно правильно, але треба було потім адекватно відреагувати і знову ж таки цим журналістам послухати спеціалістів. І якщо якийсь очевидець скаже, що він побачив 50 вертольотів над Києвом, то, можливо, спитати, де можна взяти…
– Я Вас спитав, чи піднімали Ви авіацію. Ви відповіли, що не піднімали. В таких ситуаціях треба бути конкретними і послідовними. Не можна оперувати тим, чого немає. Щодо смертності – так, одні лікарі кажуть, що статистика Міністерства охорони здоров’я, як і Ви тільки що сказали, що статистика смертності чи навіть захворюваності була іншою Але інші лікарі кажуть, що у нас із діагностуванням грипу як такого статистики правдивої немає, тому що у нас грип не діагностують. У нас пишуть ГРВІ, а не грип дуже часто. От вам і інша статистика. Але це інший бік медалі.
Слухач (переклад): Дмитро, місто Київ. Чи не виходить так, що епідемія, яка розробляється в міжнародному фармакологічному картелі, що діє в Нью-Йорку, сприяє збагаченню вузького кола непорядних людей, що впливають на всю людську цивілізацію. І час припинити Ющенкові літати в Америку, він туди літає часто, його там всі знають, кожна собака йому лапу подає.
– Стоп. Ющенко коли востаннє був в Америці, скажіть по пам’яті?
Слухач (переклад): Він був там у січні.
– Часто літає, це скільки? Раз на тиждень, раз на місяць? Це був саміт ООН, здається.
Слухач (переклад): Він там був у червні, а грип уже почався з травня.
– Справа не в цьому. Ющенко ж не привіз персональну валізу з грипом.
Слухач (переклад): А хто його знає?
– Цікава логіка, Ви маєте право на свою думку, звичайно. А от стосовно картелю… Ви можете відповісти на це питання? Тому що знову-таки питання досить риторичне, і я не знаю, чи має до цього стосунок Міністерство з надзвичайних ситуацій. Я можу продовжити запитання слухача і запитати, а куди уряд просить мільярд на боротьбу з епідемією?
– Давайте я спробую декілька слів усе-таки сказати про картелі. Ви знаєте, що саме цей штам грипу А(Н1N1), його найвідоміший спалах – це епідемія, яка була 1918–1919 років, де, за різними оцінками, загинуло під час цієї епідемії від 50 до 70 мільйонів людей. І тоді картелі були менш потужні. І, напевно, не вони були зацікавлені в тому, щоб була епідемія.
Якщо ми говоримо про грип, то грип, на жаль, відомий із дуже давніх часів, іще коли не було таких потужних транснаціональних компаній, які випускали медичні препарати. Тому давайте ми будемо говорити, що первинне, що вторинне. Тобто грип був, і періодично він підходить. І раніше, щоб цей грип пройшов, треба було, щоб люди перехворіли, тоді виробляються антитіла до штамів цього грипу.
Чому, за нашими даними, менше хворіє якраз старших людей на цей грип – тому що вони в тій чи іншій формі, в легкій, як правило, на цей грип перехворіли.
Інша справа, що транснаціональні компанії, які виробляють ліки, – безумовно, це бізнес, безумовно, вони на цьому заробляють гроші. І завдання національних інституцій якраз – дивитися і регулювати.
Я зараз не говорю про довіру, я розумію, який зараз рівень довіри до української влади. Давайте ми будемо говорити в порівнянні з Америкою, зі США, з Європою, іншими країнами, Росією чи Китаєм. Скрізь використовуються медикаменти в тій чи іншій мірі, так само робляться щеплення, проводяться інші заходи.
Інша справа, що у нас зараз іде встановлення демократичного суспільства. Наскільки воно демократичне, ми побачили в минулому році, коли йшла кампанія проти щеплень, щоб не робити ніякі щеплення, не лише проти грипу, а проти інших хвороб – Україна вже забула, що такі хвороби існують у масовому вигляді. То якщо ми не повернемося до цієї теми, нас попереджає і Всесвітня організація охорони здоров’я, і наші всі медичні інституції, що може бути в Україні досить тяжка ситуація.
Тому, з одного боку, у нас, безумовно, має бути демократія і лібералізм, але має бути і відповідальність самого суспільства. Тому що ми, з одного боку, хочемо демократії, а, з іншого, кричимо до держави, чому нам маски вона не роздає.
– Відповідальність за щеплення несуть не тільки ті депутати, якщо Ви говорите вже конкретно, від Партії регіонів, які проводили розслідування і оприлюднили дані, що це нібито від щеплення була смерть, а і Президент у цьому взяв участь, він сказав, що треба притягти до відповідальності тих, хто за цими щепленнями, з Міністерства охорони здоров’я.
– Я не хочу розвішувати ніякі політичні ярлики. Якби це не знайшло відгуку в суспільстві – а воно знайшло відгук у суспільстві. І суспільство не знає відповіді на це. У нас немає відповідального суспільства. У нас надзвичайно політизоване суспільство, і у нас не йде розгляд питання по суті, а йде розгляд, як це можна використати політично.
Слухач: Анатолій із Полтавщини. Я Вам конкретно поставлю запитання по Вашому профілю, пане Шандра. По всій Україні, часто в полях, у балках зариті отрутохімікати, відходи держпідприємств. Ви не робили нічого і робити не будете. Якщо це так, то скоюються діяння з ознаками злочину.
Далі, дуже конкретно. Вам відомо було з оприлюднень ЗМІ, що якісь там літальні апарати над містами Західної України щось там розпиляли. Це повідомлення про злочини. А Ви готові порушити питання перед Прем’єр-міністром, щоб про ці заяви про злочини громадян були прийняті рішення законні. Неспроможні – значить, Ви знову злочинець.
І останнє. От, зокрема, в Полтавській області в деяких селах іде примусове припинення вегетування посівів соняшників. Літаки здійснювали обробку і сої, і все таке інше. Люди заяви спрямовували, я організовував, як редактор газети «Полтавські справи», про цей, фактично, геноцид. Ви оформили, що нібито протигрибкові заходи. От конкретно по літаках.
Ющенко як Президент злочини скоїв, і Тимошенко як Прем’єр-міністр України, – злочинно зловживають владою, і все це проігнорували. Країна дурнів, помаранчево-білосердечна бандитська система. Безсовісні люди.
– Я спробую Вам відповісти в межах своєї компетенції. За отрутохімікати – є Міністерство охорони природи, якому надаються з бюджету гроші, які мають працювати, ліквідовувати відходи. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій відповідає за радіоактивні відходи, ми з ними дійсно працюємо.
По отрутохімікатах є серйозна проблема, давайте ми будемо дивитися, звідки ці отрутохімікати беруться в ярах, в полях і на складах чому вони лежать. Жодне міністерство, жоден уряд не наведе порядок з отрутохімікатами, поки не буде сидіти той власник, який викинув ці отрутохімікати в яр. Це перше, це аксіома. Жодного порядку не буде в цьому питанні наведено.
Точно так же, якщо розсіваються з літаків якісь неякісні чи гербіциди, чи пестициди, від чого страждають люди. Зараз немає державних полів, обпилюються, обприскуються поля приватні.
– Ви ж чули, міліція це оформила як зовсім іншу річ. До міліції звернулися, воно там і потонуло.
– Тому я і кажу, щоб дуже детально перевіряли будь-які питання журналісти. Журналісти мають піднімати ці питання. Давайте всі питання будемо обговорювати на всяких «Свободах слова», конкретне питання – хто обпиляв, коли обпиляли. Давайте викликати туди і посадовців, і ті органи, які можуть провести розслідування.
– Це не функція ЗМІ.
– Функція ЗМІ – підняти це питання.
– Зараз в ефірі підняли. Є всі підстави для того, щоб прокуратура, тому що те, що оприлюднене через ЗМІ, Ви ж знаєте за законом, тут бездіяльність прокуратури. Тому що прокуратура за оприлюдненою інформацією може порушити карну справу і розслідувати. Достатньо оприлюднення. Що, журналісти ще мають перетворитися на міліцію? Ні. Ось людина нам подзвонила, оприлюднила факти, нехай тепер прокуратура порушує справу.
– Я готовий, якщо у мене будуть факти, направити їх генеральному прокуророві, підняти на максимальний рівень, на який можливо в нашій країні підняти.
– Повертаюся до питання про мільярд. Ви сказали, що уряд надав 50 мільйонів на підготовку. Куди ж ці кошти пішли? А мільярд тепер куди?
– Якщо ми вирішимо, що потрібно робити щеплення, в першу чергу 15 мільйонів буде щеплень. Одне щеплення коштує, за оцінками, від 2 до 5 євро. От Ви порахуйте. Хай ми візьмемо, середня буде ціна 3 євро. Помножуйте на 15 – це 45 євро, помножуйте на 12, це виходить 570 мільйонів уже пішло лише в першу чергу на щеплення. Далі пов’язки і так далі. Я не буду обґрунтовувати детально, тому що ці обґрунтування давало Міністерство охорони здоров’я.
І знову ж таки, уряд просить для Міністерства охорони здоров’я, це затверджено Мінфіном і Мінекономіки. Але навіть такий приблизний розрахунок, я Вам можу сказати, що це ті гроші, які можна направити на запобігання епідемії.
Слухач: Я телефоную з Харкова. Я якраз спеціаліст із організації роботи засобів масової інформації. Я хочу сказати шановному міністрові, що в його міністерстві, як і у всьому Кабміні, жахливо поставлено питання про зв’язки з громадськістю. Є канонічні речі, які треба робити в таких ситуаціях. Вони нічого не зробили, щоб правильно зорієнтувати окремих журналістів, відомих журналістів і ЗМІ в цілому.
Це дуже просто робиться: збираються брифінги, подається вивірена, затверджена інформація, інструктуються журналісти і попереджаються, що коли вони будуть виходити за рамки того, що надають їм фахівці, вони будуть нести відповідальність. Нічого цього не робилось, тому те, що вони мають, це їхня заслуга.
– Як кажуть маємо те, що маємо. Я прошу Вас заходити на сайт, який є і дає офіційне повідомлення. Друге. У нас була гаряча лінія, де два директори департаменту відповідали на запитання журналістів. Була досить велика присутність журналістів, були детальні протягом двох годин роз’яснення. І що пішло з цих роз’яснень у ЗМІ? Пішло, що 60 відсотків населення захворіє «свинячим грипом». Була просто відрізана інша інформація – про те, що так буде, якщо не вживати заходів, не робити певних кроків і так далі, і так далі.
Тому робота з журналістами проводиться. Можливо, вона не на такому високому рівні, як хотілося б. Я не хочу говорити, що у нас журналісти погані. Журналісти – це передовий загін, який дійсно стоїть із оголеним нервом, який сприймає всі біди, які є у людей, і, як кажуть, відразу викидає в ефір. Мені просто хотілося б, щоб журналісти зверталися і більш відповідально ставились до тієї інформації, а не брали лише «смажений факт». Такі є, і потім ідуть передрукування, один в одного забирають інформацію.
Якщо у вас є пропозиції, як поліпшити нам роботу, як поліпшити роботу головного управління в Харкові або в інших головних управліннях, будь ласка, давайте ми розробимо програму, ми йдемо назустріч. Ми поміняли сайт, ми вивішуємо офіційну інформацію.
– Програма вже завершується. Я вдячний Вам за участь в ефірі. Можливо, користь від цього була – те, що почули люди.
– Бачите, я теж прийшов, намагаюсь донести позицію свою особисту та як міністра.
