Ендрю Вілсон
Символом українських проблем після Помаранчевої революції стала постійна, стомлююча партизанська війна між трійкою політиків – Президентом Віктором Ющенком, нинішнім прем’єром Юлією Тимошенко і переможеним Ющенком у 2004 році лідером Партії регіонів Віктором Януковичем Коли рік тому Україна занурилася в економічну кризу, то лідер новоствореного «Фронту змін» Арсеній Яценюк спершу виглядав як ковток свіжого повітря. Взимку його рейтинг зріс до 12-13 відсотків, впритул наближаючись до рейтингу Юлії Тимошенко, яка є на другому місці після Віктора Януковича. Але в травні показники Яценюка раптово перестали зростати і вже влітку виглядало, що мильна бульбашка лопнула. Що ж трапилося?
Шлях Яценюка у політиці нагадує шлях метеорита. Щойно в травні йому виповнилося 35, мінімальний вік для того, щоб кандидувати на президента в Україні. Він був і міністром закордонних справ у 2007 році, і головою Верховної Ради у 2007-2008 роках. Щоправда, жодну посаду він не обіймав довго. Спершу це виглядало як козир. Але глянувши уважніше, скидається, що його підштовхували догори впливові покровителі. На відміну від більшості українських політиків, Яценюк не є дуже заможним і має мало власних ресурсів.
Зараз його головними покровителями є двоє найбільших українських олігархів – Віктор Пінчук і Дмитро Фірташ, поруч з меншими підприємцями такими як донеччанин Леонід Юрушев. Віктор Пінчук є незалежним гравцем, але виглядає, що тепер він помирився з Юлією Тимошенко. Фірташ був з Ющенком, але згодом переорієнтувався на Партію регіонів. Він на ножах із Тимошенко через таємного газового посередника Росукренерго, де він контролює українську половину компанії. Таким чином, різні спонсори тягнуть у Яценюка у різні боки.
Пінчук замінив українську команду Яценюка на російську
Поворотній момент настав у червні, коли передбачувана коаліція між Тимошенко і Януковичем провалилася. Яценюк домагався, щоб Фірташ повністю перейшов на його бік, але той вирішив зробити ставку на Януковича. Яценюк раптово зник з телеканалу «Інтер», наближеного до Фірташа.
Важливішим спонсором став Пінчук, який і замінив українську команду Яценюка на групу політтехнологів, пов’язаних з Росією – Тимофія Сергєйцева, Дмитра Куликова та Іскандера Валітова. Вони працювали на кампанію Віктора Януковича п’ять років тому і пов’язані з двома російськими депутатами – Костянтином Затуліним і Сергієм Марковим, які відомі своїми спробами просувати дружніх до Росії політиків на теренах СНД.
Якщо Росія не може прямо контролювати Україну, то зацікавлена в тому, щоб розбудувати в Україні «ідеологію сателіта».
Нова команда запропонувала Арсенію Яценюкові ідеологію «третього шляху», яка нагадує гасла, які раніше вже висували в Росії «Союз правих сил» і Анатолій Чубайс з його «ліберальним імперіалізмом». Це поєднання політики, орієнтованої на підтримку бізнесу, поруч із критикою банкрутства Заходу і західного лібералізму. На противагу має посилюватися альтернативний полюс, який на сході уособлює Росія.
Яценюк виступає за так званий новий український прагматизм, який більше нагадує новий український ізоляціонізм. Він також бавився з ідеєю проголошення Східноєвропейського союзу на чолі Україною, для всіх хто розчарований нинішнім Євросоюзом. Але таке об’єднання неминуче буде троянським конем для Росії.
Колір хакі мало захоплює українців
Нова російська команда також намагається представляти Арсенія Яценюка, за зразком російського лідера Володимира Путіна, як нового крутого хлопця у мікрорайоні. Колір його передвиборчої кампанії – хакі. Але мілітаризовані гасла погано приживаються на українському ґрунті. Хоча багато хто проголосує за «сильну руку», політична культура в Україні інакша. Немає культу сили, чи КҐБ, До того ж жорстка риторика мало переконлива з вуст політика, який здобув прізвисько «кіндерсюрприз».
Щоб відновити довіру виборців, Арсеній Яценюк має діяти як справжня третя сила. Інакше, цю нішу займуть інші кандидати на президента України, такі як Сергій Тігіпко чи Володимир Литвин. Щоправда, спонсори Арсенія Яценюка можуть залишити його на виборчому полі згідно з планом б) – щоб відтягнути частину голосів у Віктора Януковича.
Шанси лідера «Фронту змін» здобути впливову посаду в Україні після президентських виборів, таку як пост прем’єра, залежать або від його добрих результатів, або якщо переможець буде йому винен. Яценюк також може працювати на перспективу, щоб спробувати стати чинником на наступних парламентських виборах, можливо навіть здобути «золоту акцію» між Януковичем і Тимошенко. У такому разі він мабуть ще не все нам показав.
Ендрю Вілсон – британський фахівець з України, нині старший науковий співробітник Європейської ради із зовнішніх відносин
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Символом українських проблем після Помаранчевої революції стала постійна, стомлююча партизанська війна між трійкою політиків – Президентом Віктором Ющенком, нинішнім прем’єром Юлією Тимошенко і переможеним Ющенком у 2004 році лідером Партії регіонів Віктором Януковичем Коли рік тому Україна занурилася в економічну кризу, то лідер новоствореного «Фронту змін» Арсеній Яценюк спершу виглядав як ковток свіжого повітря. Взимку його рейтинг зріс до 12-13 відсотків, впритул наближаючись до рейтингу Юлії Тимошенко, яка є на другому місці після Віктора Януковича. Але в травні показники Яценюка раптово перестали зростати і вже влітку виглядало, що мильна бульбашка лопнула. Що ж трапилося?
Шлях Яценюка у політиці нагадує шлях метеорита. Щойно в травні йому виповнилося 35, мінімальний вік для того, щоб кандидувати на президента в Україні. Він був і міністром закордонних справ у 2007 році, і головою Верховної Ради у 2007-2008 роках. Щоправда, жодну посаду він не обіймав довго. Спершу це виглядало як козир. Але глянувши уважніше, скидається, що його підштовхували догори впливові покровителі. На відміну від більшості українських політиків, Яценюк не є дуже заможним і має мало власних ресурсів.
Зараз його головними покровителями є двоє найбільших українських олігархів – Віктор Пінчук і Дмитро Фірташ, поруч з меншими підприємцями такими як донеччанин Леонід Юрушев. Віктор Пінчук є незалежним гравцем, але виглядає, що тепер він помирився з Юлією Тимошенко. Фірташ був з Ющенком, але згодом переорієнтувався на Партію регіонів. Він на ножах із Тимошенко через таємного газового посередника Росукренерго, де він контролює українську половину компанії. Таким чином, різні спонсори тягнуть у Яценюка у різні боки.
Пінчук замінив українську команду Яценюка на російську
Поворотній момент настав у червні, коли передбачувана коаліція між Тимошенко і Януковичем провалилася. Яценюк домагався, щоб Фірташ повністю перейшов на його бік, але той вирішив зробити ставку на Януковича. Яценюк раптово зник з телеканалу «Інтер», наближеного до Фірташа.
Важливішим спонсором став Пінчук, який і замінив українську команду Яценюка на групу політтехнологів, пов’язаних з Росією – Тимофія Сергєйцева, Дмитра Куликова та Іскандера Валітова. Вони працювали на кампанію Віктора Януковича п’ять років тому і пов’язані з двома російськими депутатами – Костянтином Затуліним і Сергієм Марковим, які відомі своїми спробами просувати дружніх до Росії політиків на теренах СНД.
Якщо Росія не може прямо контролювати Україну, то зацікавлена в тому, щоб розбудувати в Україні «ідеологію сателіта».
Нова команда запропонувала Арсенію Яценюкові ідеологію «третього шляху», яка нагадує гасла, які раніше вже висували в Росії «Союз правих сил» і Анатолій Чубайс з його «ліберальним імперіалізмом». Це поєднання політики, орієнтованої на підтримку бізнесу, поруч із критикою банкрутства Заходу і західного лібералізму. На противагу має посилюватися альтернативний полюс, який на сході уособлює Росія.
Яценюк виступає за так званий новий український прагматизм, який більше нагадує новий український ізоляціонізм. Він також бавився з ідеєю проголошення Східноєвропейського союзу на чолі Україною, для всіх хто розчарований нинішнім Євросоюзом. Але таке об’єднання неминуче буде троянським конем для Росії.
Колір хакі мало захоплює українців
Нова російська команда також намагається представляти Арсенія Яценюка, за зразком російського лідера Володимира Путіна, як нового крутого хлопця у мікрорайоні. Колір його передвиборчої кампанії – хакі. Але мілітаризовані гасла погано приживаються на українському ґрунті. Хоча багато хто проголосує за «сильну руку», політична культура в Україні інакша. Немає культу сили, чи КҐБ, До того ж жорстка риторика мало переконлива з вуст політика, який здобув прізвисько «кіндерсюрприз».
Щоб відновити довіру виборців, Арсеній Яценюк має діяти як справжня третя сила. Інакше, цю нішу займуть інші кандидати на президента України, такі як Сергій Тігіпко чи Володимир Литвин. Щоправда, спонсори Арсенія Яценюка можуть залишити його на виборчому полі згідно з планом б) – щоб відтягнути частину голосів у Віктора Януковича.
Шанси лідера «Фронту змін» здобути впливову посаду в Україні після президентських виборів, таку як пост прем’єра, залежать або від його добрих результатів, або якщо переможець буде йому винен. Яценюк також може працювати на перспективу, щоб спробувати стати чинником на наступних парламентських виборах, можливо навіть здобути «золоту акцію» між Януковичем і Тимошенко. У такому разі він мабуть ще не все нам показав.
Ендрю Вілсон – британський фахівець з України, нині старший науковий співробітник Європейської ради із зовнішніх відносин
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.