За повідомленням прес-служби «Міллі Фірка», у заході взяли участь понад 300 делегатів. Правда, через відсутність журналістів на «зборах», не відомо, хто і як делегував цих представників і які в них були повноваження, організатори заходу про це теж не повідомляють.
Тим не менш, учасники зібрання, як інформує прес-служба «Міллі Фірка», у підсумкових документах визнали діяльність Меджлісу «згубною стосовно кримським татар», а його лідерів оголосили «зрадниками народу». Вони також закликали делегатів нинішнього Курултаю скликати позачергову сесію і розпустити цей загальнонаціональний з’їзд та створені ним структури.
Слід сказати, що на відміну від «Загальнонаціональних зборів кримських татар», Курултай обирався за відомою і прозорою, хоч і складною схемою. Його делегати представляють всі регіони півострова і місця компактного розселення кримських татар по Україні. Частина з них також обиралася від громадсько-політичних організацій за пропорційною системою. Як потрапили на «загальнонаціональні збори» згадані 300 делегатів – не відомо.
Водночас, відомо, що «Міллі Фірка», як організована опозиційна лідерам Меджлісу структура, активно постала лише кілька років тому. Її створили активісти маргінального «Національного руху кримських татар», що на той час зовсім зник з політичної мапи півострова, та група колишніх членів Меджлісу і Курултаю, які з різних причин не потрапили до складу представницьких органів кримських татар і втратили підтримку їхніх лідерів.
Новостворена структура взяла собі назву легендарної серед кримських татар Національної партії «Міллі Фірка», яка після падіння в Російській Імперії монархії проголосила на півострові незалежну Кримську народну республіку. Ті лідери «Міллі Фірка», які пережили червоний терор початку 1918 року, загинули на початку сталінських чисток 1934 року.
Попри цей історичний досвід, керівники нової «Міллі Фірка» з початку свого створення зайняли проросійську публічну позицію в оцінках української зовнішньої і внутрішньої політики. Втім, ця обставина не перешкодила їм стати партнерами Блоку Юлії Тимошенко. І хоча вони публічно відкидають таку політичну заангажованість, але «партійна» газета «Полуостров», редагована лідером «Міллі Фірка» Васві Абдураїмовим, тримає свою редакцію у приміщенні кримського штабу БЮТ. Саме ж видання рясніє стандартними матеріалами анонімних авторів на підтримку «рішучого українського прем’єра» і з критикою її «недолугих політичних опонентів».
Квіточки – хізби і ягідки – такфіри
Якщо діяльність «Міллі Фірка» та інших радикальних опонентів Меджлісу переважно відбувається у віртуально-медійній сфері, лише зрідка спускаючись на землю, як це було днями в Судаку, то активність «нетрадиційних» ісламських рухів серед кримських татар турбують уже не тільки Меджліс і Духовне управління мусульман Криму, але й правоохоронців.
Міжнародну Ісламську партію визволення (Хізб ут-Тахрір) керівник кримської міліції Геннадій Москаль вимагає заборонити не стільки за радикальні чи екстремістські дії, про які, власне, не відомо, а за пропагування ідеї створення всесвітньої ісламської держави Халіфату, де б Шаріат складав основу законодавства. Генерал міліції вважає це зазіханням на територіальну цілісність України. Але, на його заклики до Служби безпеки України вжити заходів, наразі, принаймні, публічної відповіді від спецслужби не було.
Українські експерти зазначають, що досі кримські хізби декларували лише ненасильницькі дії та обмежувалися просвітництвом серед мусульманської умми (громади). Така діяльність викликала спротив і критику з боку Меджлісу і Духовного управління мусульман Криму. Останнє звинувачувало Хізб ут-Тахрір в поширені релігійної єресі і політизації Ісламу. Лідери ж Меджлісу називають діяльність хізбів «розкольницькою» і звертають увагу на те, що ті відкидають необхідність захисту кримськими татарами своєї мови, культури, етнічної ідентичності загалом.
Якщо спершу кримська преса писала про Хізб ут-Тахрір як про релігійних радикалів і, зовсім не маючи на це підстав, як про екстремістів, то тепер на цю роль знайшлася нова релігійна група – Ат-Такфір валь-Хіджра. За повідомленням прес-служби кримського главку міліції, ідеологія цієї радикальної течії дозволяє оголосити будь-яку людину, яка не поділяє її поглядів, «невірним» (кяфиром) і знищити. І члени цієї релігійної групи, за даними правоохоронців, все частіше вдаються до здійснення тяжких злочинів на релігійному ґрунті.
Відділ зв’язків з громадськістю Головного управління МВС України в Криму повідомив про замах такфірів на вбивство громадян Арсена Д. і Ленура А., які були прихильниками салафістської течії в Ісламі. А також – про вбивство сім’ї Агаркових, організатором якого виявився громадянин Іраку А. – активний член групи Ат-Такфір валь-Хіджра.
А 6 жовтня кримська міліція заявила про затримання в Сімферопольському районі трьох «озброєних радикальних ісламістів» – одного етнічного росіянина і двох кримських татар. За даними правоохоронців, вони зблизилися із Ат-Такфір валь-Хіджра, відмовилися від відвідання мечеті, спалили паспорти, після чого почали готуватися до збройного «джихаду». Вони придбали дві мисливські рушниці, з яких виготовили обрізи, і два пістолети системи «наган». В кримських горах збудували бункер-схрон, вербували громадян для залучення до радикальної екстремістської діяльності, здійснювали крадіжки на території Сімферопольського району, щоб отримати гроші для «фінансового забезпечення злочинної діяльності», повідомив Відділ зв’язків з громадськістю Головного управління МВС України в Криму.
За даними генерала Геннадія Москаля, такфірів у Криму не більше 70-80 осіб, тоді як під впливом хізбів перебуває уже близько 30 тисяч кримських татар. У Духовному управлінні мусульман Криму називають цю цифру перебільшеною, але визнають, що 2-3 десятки релігійних громад перебувають під контролем Хізб ут-Тахрір (із майже 400 офіційно зареєстрованих), у тому числі – найбільша на Південному узбережжі Криму мечеть Юкари-джамі в Алушті. Там же в Алушті хізби видають масову газету «Возрождєніє», наклад якої інколи сягає 50-100 тисяч – фантастичні для періодичної кримської (а тим більше – для кримськотатарської) преси цифри.
Чи повинна держава втручатися у кримськотатарські розколи?
Якісь догматичні тертя між віруючими мусульманами часом переростають у фізичні зіткнення, як це сталося у вересні нинішнього року в одному із сіл Кіровського району чи у грудні минулого року в Сімферополі. Причому, руки один проти одного розпускали односельці чи ветерани національного руху, які знають один одного десятки років. Все це турбує лідерів Меджлісу, які, видається, усе ж втратили контроль над ситуацією.
Один із лідерів кримських татар Рефат Чубаров сказав місцевим журналістам, що так звані «Загальнонаціональні збори кримських татар» повністю провалилися, бо зібрали удвічі менше учасників, ніж заявлено організаторами. Він також переконаний, що політичні заяви про необхідність заборони Хізб ут-Тахрір, які періодично звучать з уст українських і кримських політиків і чиновників, не вирішать проблеми. Рефат Чубаров вважає, що без консолідації кримськотатарського суспільства не вдасться зберегти мовну, культурну і релігійну ідентичність кримських татар.
Водночас, частина кримських експертів переконані, що Київ мало б теж стурбувати становище кримськотатарської спільноти, оскільки саме кримськотатарський національний рух відіграв важливу стабілізуючу роль у кризові часи розгулу проросійського сепаратизму 1990-х років.
Аналітик і журналіст Микола Семена вважає, що роль держави має бути делікатною, але послідовною. Він пригадує, як українські спецслужби повідомили, що російський дипломат із одеського генконсульства займався створенням проросійської антимеджлісівської організації серед кримських татар. Але потім Міністерство закордонних справ України відкликало своє рішення про видворення цього дипломата за межі країни. Судячи з нинішньої діяльності «Міллі Фірка», завдання не тільки було виконане, але й перевиконується.
(Сімферополь – Київ – Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Тим не менш, учасники зібрання, як інформує прес-служба «Міллі Фірка», у підсумкових документах визнали діяльність Меджлісу «згубною стосовно кримським татар», а його лідерів оголосили «зрадниками народу». Вони також закликали делегатів нинішнього Курултаю скликати позачергову сесію і розпустити цей загальнонаціональний з’їзд та створені ним структури.
Слід сказати, що на відміну від «Загальнонаціональних зборів кримських татар», Курултай обирався за відомою і прозорою, хоч і складною схемою. Його делегати представляють всі регіони півострова і місця компактного розселення кримських татар по Україні. Частина з них також обиралася від громадсько-політичних організацій за пропорційною системою. Як потрапили на «загальнонаціональні збори» згадані 300 делегатів – не відомо.
Водночас, відомо, що «Міллі Фірка», як організована опозиційна лідерам Меджлісу структура, активно постала лише кілька років тому. Її створили активісти маргінального «Національного руху кримських татар», що на той час зовсім зник з політичної мапи півострова, та група колишніх членів Меджлісу і Курултаю, які з різних причин не потрапили до складу представницьких органів кримських татар і втратили підтримку їхніх лідерів.
Новостворена структура взяла собі назву легендарної серед кримських татар Національної партії «Міллі Фірка», яка після падіння в Російській Імперії монархії проголосила на півострові незалежну Кримську народну республіку. Ті лідери «Міллі Фірка», які пережили червоний терор початку 1918 року, загинули на початку сталінських чисток 1934 року.
Попри цей історичний досвід, керівники нової «Міллі Фірка» з початку свого створення зайняли проросійську публічну позицію в оцінках української зовнішньої і внутрішньої політики. Втім, ця обставина не перешкодила їм стати партнерами Блоку Юлії Тимошенко. І хоча вони публічно відкидають таку політичну заангажованість, але «партійна» газета «Полуостров», редагована лідером «Міллі Фірка» Васві Абдураїмовим, тримає свою редакцію у приміщенні кримського штабу БЮТ. Саме ж видання рясніє стандартними матеріалами анонімних авторів на підтримку «рішучого українського прем’єра» і з критикою її «недолугих політичних опонентів».
Квіточки – хізби і ягідки – такфіри
Якщо діяльність «Міллі Фірка» та інших радикальних опонентів Меджлісу переважно відбувається у віртуально-медійній сфері, лише зрідка спускаючись на землю, як це було днями в Судаку, то активність «нетрадиційних» ісламських рухів серед кримських татар турбують уже не тільки Меджліс і Духовне управління мусульман Криму, але й правоохоронців.
Міжнародну Ісламську партію визволення (Хізб ут-Тахрір) керівник кримської міліції Геннадій Москаль вимагає заборонити не стільки за радикальні чи екстремістські дії, про які, власне, не відомо, а за пропагування ідеї створення всесвітньої ісламської держави Халіфату, де б Шаріат складав основу законодавства. Генерал міліції вважає це зазіханням на територіальну цілісність України. Але, на його заклики до Служби безпеки України вжити заходів, наразі, принаймні, публічної відповіді від спецслужби не було.
Українські експерти зазначають, що досі кримські хізби декларували лише ненасильницькі дії та обмежувалися просвітництвом серед мусульманської умми (громади). Така діяльність викликала спротив і критику з боку Меджлісу і Духовного управління мусульман Криму. Останнє звинувачувало Хізб ут-Тахрір в поширені релігійної єресі і політизації Ісламу. Лідери ж Меджлісу називають діяльність хізбів «розкольницькою» і звертають увагу на те, що ті відкидають необхідність захисту кримськими татарами своєї мови, культури, етнічної ідентичності загалом.
Якщо спершу кримська преса писала про Хізб ут-Тахрір як про релігійних радикалів і, зовсім не маючи на це підстав, як про екстремістів, то тепер на цю роль знайшлася нова релігійна група – Ат-Такфір валь-Хіджра. За повідомленням прес-служби кримського главку міліції, ідеологія цієї радикальної течії дозволяє оголосити будь-яку людину, яка не поділяє її поглядів, «невірним» (кяфиром) і знищити. І члени цієї релігійної групи, за даними правоохоронців, все частіше вдаються до здійснення тяжких злочинів на релігійному ґрунті.
Відділ зв’язків з громадськістю Головного управління МВС України в Криму повідомив про замах такфірів на вбивство громадян Арсена Д. і Ленура А., які були прихильниками салафістської течії в Ісламі. А також – про вбивство сім’ї Агаркових, організатором якого виявився громадянин Іраку А. – активний член групи Ат-Такфір валь-Хіджра.
А 6 жовтня кримська міліція заявила про затримання в Сімферопольському районі трьох «озброєних радикальних ісламістів» – одного етнічного росіянина і двох кримських татар. За даними правоохоронців, вони зблизилися із Ат-Такфір валь-Хіджра, відмовилися від відвідання мечеті, спалили паспорти, після чого почали готуватися до збройного «джихаду». Вони придбали дві мисливські рушниці, з яких виготовили обрізи, і два пістолети системи «наган». В кримських горах збудували бункер-схрон, вербували громадян для залучення до радикальної екстремістської діяльності, здійснювали крадіжки на території Сімферопольського району, щоб отримати гроші для «фінансового забезпечення злочинної діяльності», повідомив Відділ зв’язків з громадськістю Головного управління МВС України в Криму.
За даними генерала Геннадія Москаля, такфірів у Криму не більше 70-80 осіб, тоді як під впливом хізбів перебуває уже близько 30 тисяч кримських татар. У Духовному управлінні мусульман Криму називають цю цифру перебільшеною, але визнають, що 2-3 десятки релігійних громад перебувають під контролем Хізб ут-Тахрір (із майже 400 офіційно зареєстрованих), у тому числі – найбільша на Південному узбережжі Криму мечеть Юкари-джамі в Алушті. Там же в Алушті хізби видають масову газету «Возрождєніє», наклад якої інколи сягає 50-100 тисяч – фантастичні для періодичної кримської (а тим більше – для кримськотатарської) преси цифри.
Чи повинна держава втручатися у кримськотатарські розколи?
Якісь догматичні тертя між віруючими мусульманами часом переростають у фізичні зіткнення, як це сталося у вересні нинішнього року в одному із сіл Кіровського району чи у грудні минулого року в Сімферополі. Причому, руки один проти одного розпускали односельці чи ветерани національного руху, які знають один одного десятки років. Все це турбує лідерів Меджлісу, які, видається, усе ж втратили контроль над ситуацією.
Один із лідерів кримських татар Рефат Чубаров сказав місцевим журналістам, що так звані «Загальнонаціональні збори кримських татар» повністю провалилися, бо зібрали удвічі менше учасників, ніж заявлено організаторами. Він також переконаний, що політичні заяви про необхідність заборони Хізб ут-Тахрір, які періодично звучать з уст українських і кримських політиків і чиновників, не вирішать проблеми. Рефат Чубаров вважає, що без консолідації кримськотатарського суспільства не вдасться зберегти мовну, культурну і релігійну ідентичність кримських татар.
Водночас, частина кримських експертів переконані, що Київ мало б теж стурбувати становище кримськотатарської спільноти, оскільки саме кримськотатарський національний рух відіграв важливу стабілізуючу роль у кризові часи розгулу проросійського сепаратизму 1990-х років.
Аналітик і журналіст Микола Семена вважає, що роль держави має бути делікатною, але послідовною. Він пригадує, як українські спецслужби повідомили, що російський дипломат із одеського генконсульства займався створенням проросійської антимеджлісівської організації серед кримських татар. Але потім Міністерство закордонних справ України відкликало своє рішення про видворення цього дипломата за межі країни. Судячи з нинішньої діяльності «Міллі Фірка», завдання не тільки було виконане, але й перевиконується.
(Сімферополь – Київ – Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
