На Заході в тих чи інших формах уже сприймають як доконаний факт, що українсько-російські конфлікти будуть і надалі стрясати увесь європейський регіон.
По-перше, події навколо 70-річчя підписання гітлерівсько-сталінського пакту підкреслюють актуальність теми розподілу сфер впливу, про що йшлося в таємних протоколах до підписаного 24-го серпня 1939-го року в Москві договору, відомого під назвою «пакт Ріббентропа-Молотова».
І сьогодні сфери впливу вважаються одним із болючих місць російської зовнішньої політики. Про це, зокрема, нагадали в листі до Барака Обами двадцять двоє діячів із країн Центральної Європи.
Це послання надрукувала польська «Ґазета Виборча». Європейські інтелектуали закликали американського президента звернути серйозну увагу саме на прагнення Росії коригувати свої дії, виходячи з концепції сфер впливу і постійної боротьби за них.
Радянсько-гітлерівський пакт розвивається?
Лунають серйозні попередження, що нині можна вже говорити про існування сучасного нового «пакту Ріббентропа-Молотова», знову так чи інакше пов`язаного з діями Росії.
Тобто, 70-літній пакт переживає нині своєрідну другу молодість.
Як і в часи Другої Світової війни, новітні спроби перерозподілу сфер впливу позначаться і на Україні. Перш за все, подібні баталії продовжуватимуть точитися навколо енергетичного питання.
Захід Європи вже влітку починає з напруженням спостерігати за розвитком українсько-російських поточних стосунків, і чи не дійдуть вони до чергової ескалації, яку, за звичаєм, очікують відразу ж після відзначення новорічних свят.
Увага! Попереду криза
Німеччина – це та країна, якій не до вподоби прояви кризи, що минулого і позаминулого років спалахувала між Україною та Росією внаслідок газових суперечок.
Саме тому Німеччина вже зараз створює резерви на випадок тривалої і затятої сутички між Москвою та Києвом.
Розрахунок такий, що конфлікт може тривати навіть і більше двох тижнів. Німеччина вже до цього готова.
До речі, минулого року Німеччина була повністю готова до українсько-російського газового конфлікту, заздалегідь створивши суттєвий стратегічний запас газу.
Країна змогла не лише сама впоратися з нестачами газу, а й допомогти іншим своїм сусідам на південному сході Європи.
Німеччина має величезні можливості для зберігання резервного газу. Вона посідає четверте місце в світі за обсягом газосховищ.
Та попри це, Берлін вирішив будувати додаткові сховища, щоб, згідно з планами, подвоїти загальну газову місткість країни.
Тривога за майбутнє
Паралельно з заходами щодо збільшення резервів, європейські країни шукають і реально знаходять шляхи зменшення використання газу і на побутовому, і на комерційному рівнях.
Україна є також серед країн, які істотно скорочують використання газу.
У країнах Західної Європи (і, зокрема, у Великій Британії) українсько-російські стосунки сприймають як потенційно вибуховими.
Прогнози розвитку цих стосунків є загалом досить невтішними. Ще очевиднішим це стало для англійців після недавньої агресивно-негативної оцінки цих стосунків, висловленої президентом Росії Дмитром Медведєвим.
Для багатьох британців цей виступ був сигналом того, що майбутнє взаємин між Росією та Україною потрапляє в зону чорної смуги.
У своїх характеристиках провідні спеціалісти воліють уникати радикальних висновків, на зразок війни чи збройних сутичок, але загальна картина стосунків виглядає досить нервовою, що не передбачає істотних поліпшень на пострадянському просторі.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
По-перше, події навколо 70-річчя підписання гітлерівсько-сталінського пакту підкреслюють актуальність теми розподілу сфер впливу, про що йшлося в таємних протоколах до підписаного 24-го серпня 1939-го року в Москві договору, відомого під назвою «пакт Ріббентропа-Молотова».
І сьогодні сфери впливу вважаються одним із болючих місць російської зовнішньої політики. Про це, зокрема, нагадали в листі до Барака Обами двадцять двоє діячів із країн Центральної Європи.
Це послання надрукувала польська «Ґазета Виборча». Європейські інтелектуали закликали американського президента звернути серйозну увагу саме на прагнення Росії коригувати свої дії, виходячи з концепції сфер впливу і постійної боротьби за них.
Радянсько-гітлерівський пакт розвивається?
Лунають серйозні попередження, що нині можна вже говорити про існування сучасного нового «пакту Ріббентропа-Молотова», знову так чи інакше пов`язаного з діями Росії.
Тобто, 70-літній пакт переживає нині своєрідну другу молодість.
Як і в часи Другої Світової війни, новітні спроби перерозподілу сфер впливу позначаться і на Україні. Перш за все, подібні баталії продовжуватимуть точитися навколо енергетичного питання.
Захід Європи вже влітку починає з напруженням спостерігати за розвитком українсько-російських поточних стосунків, і чи не дійдуть вони до чергової ескалації, яку, за звичаєм, очікують відразу ж після відзначення новорічних свят.
Увага! Попереду криза
Німеччина – це та країна, якій не до вподоби прояви кризи, що минулого і позаминулого років спалахувала між Україною та Росією внаслідок газових суперечок.
Саме тому Німеччина вже зараз створює резерви на випадок тривалої і затятої сутички між Москвою та Києвом.
Розрахунок такий, що конфлікт може тривати навіть і більше двох тижнів. Німеччина вже до цього готова.
До речі, минулого року Німеччина була повністю готова до українсько-російського газового конфлікту, заздалегідь створивши суттєвий стратегічний запас газу.
Країна змогла не лише сама впоратися з нестачами газу, а й допомогти іншим своїм сусідам на південному сході Європи.
Німеччина має величезні можливості для зберігання резервного газу. Вона посідає четверте місце в світі за обсягом газосховищ.
Та попри це, Берлін вирішив будувати додаткові сховища, щоб, згідно з планами, подвоїти загальну газову місткість країни.
Тривога за майбутнє
Паралельно з заходами щодо збільшення резервів, європейські країни шукають і реально знаходять шляхи зменшення використання газу і на побутовому, і на комерційному рівнях.
Україна є також серед країн, які істотно скорочують використання газу.
У країнах Західної Європи (і, зокрема, у Великій Британії) українсько-російські стосунки сприймають як потенційно вибуховими.
Прогнози розвитку цих стосунків є загалом досить невтішними. Ще очевиднішим це стало для англійців після недавньої агресивно-негативної оцінки цих стосунків, висловленої президентом Росії Дмитром Медведєвим.
Для багатьох британців цей виступ був сигналом того, що майбутнє взаємин між Росією та Україною потрапляє в зону чорної смуги.
У своїх характеристиках провідні спеціалісти воліють уникати радикальних висновків, на зразок війни чи збройних сутичок, але загальна картина стосунків виглядає досить нервовою, що не передбачає істотних поліпшень на пострадянському просторі.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
