Початок новій хвилі словацько-угорського протистояння поклав недавно ухвалений закон про захист словацької мови. У 4,5-мільйонній Словаччині проживає близько півмільйона угорців, які, на думку словаків, порушують мовний закон у країні.
Норми нового Закону зобов’язують виключне вживання словацької в установах, рекламі, громадських акціях, дають право карати порушників високими грошовими штрафами.
У Будапешті проти закону гостро запротестували політичні лідери, включно з президентом Ласлом Шойомом. До Ради ООН навіть полетіла скарга про те, що закон порушує права угорців у Словаччині.
На крок угорців негайно відповіла Словаччина. Кілька днів тому стався випадок, який не тільки не зафіксований в історії словацько-угорських відносин, а й належить до унікальних в міжнародній практиці. Словаки не впустили до країни президента Угорщини, який хотів як приватна особа взяти участь у відкритті пам’ятника засновникові угорської держави королеві Іштванові (Степанові) I в південнословацькому місті Комарно.
Причина: візит був запланований на 21 серпня – день, коли у Словаччині згадують річницю вторгнення країн Варшавського пакту 1968 року до Чехословаччини, були там і угорські танки.
Постоявши на кордоні зі Словаччиною, угорський президент повернувся до Будапешта. Угорці назвали дії сусідів словацькою істерією, у Братиславі заговорили про провокацію.
Пляшки з вогнепальною рідиною, що впали на посольство Словаччини в Угорщині, на думку і політиків, і пересічних громадян з обох сусідніх країнах, є дією, що виходить за межі дипломатичного конфлікту.
Чому важко знайти вихід із ситуації?
Кримінальним назвали випадок у Будапешті, а голова націоналістичної Словацької народної партії взагалі заговорив про терористичний акт. Аналітик із братиславської газети «Господарске новіни» Ян Борчін також вважає, що найближчим часом конфлікт вирішений не буде. Причина – парламентські вибори, що незабаром мають відбутися в обох країнах.
«Словацько-угорський конфлікт дуже складний і передусім має глибоке історичне коріння. Тому так тяжко шукати виходи. В усякому разі, зараз не існує чарівного інструменту, який би цю напругу зняв. Це протистояння насамперед політичне. Потрібно, щоб першими до примирення прийшли політичні лідери Словаччини та Угорщини. Та сучасний період примиренню не сприяє, тому що в обох країнах наближаються парламентські вибори, а словацька та угорська карта є сильним мобілізаційним інструментом», – каже Борчін.
Пляшками з вогнепальною рідиною, що полетіли на приміщення Словацького посольства в Будапешті, зараз займається угорська поліція. Однак досі, хоча минуло вже дві доби після інциденту, жодна з двох столиць на Дунаї – ні Братислава, ні Будапешт – жодного кроку назустріч не зробили.
Норми нового Закону зобов’язують виключне вживання словацької в установах, рекламі, громадських акціях, дають право карати порушників високими грошовими штрафами.
У Будапешті проти закону гостро запротестували політичні лідери, включно з президентом Ласлом Шойомом. До Ради ООН навіть полетіла скарга про те, що закон порушує права угорців у Словаччині.
На крок угорців негайно відповіла Словаччина. Кілька днів тому стався випадок, який не тільки не зафіксований в історії словацько-угорських відносин, а й належить до унікальних в міжнародній практиці. Словаки не впустили до країни президента Угорщини, який хотів як приватна особа взяти участь у відкритті пам’ятника засновникові угорської держави королеві Іштванові (Степанові) I в південнословацькому місті Комарно.
Причина: візит був запланований на 21 серпня – день, коли у Словаччині згадують річницю вторгнення країн Варшавського пакту 1968 року до Чехословаччини, були там і угорські танки.
Постоявши на кордоні зі Словаччиною, угорський президент повернувся до Будапешта. Угорці назвали дії сусідів словацькою істерією, у Братиславі заговорили про провокацію.
Пляшки з вогнепальною рідиною, що впали на посольство Словаччини в Угорщині, на думку і політиків, і пересічних громадян з обох сусідніх країнах, є дією, що виходить за межі дипломатичного конфлікту.
Чому важко знайти вихід із ситуації?
Кримінальним назвали випадок у Будапешті, а голова націоналістичної Словацької народної партії взагалі заговорив про терористичний акт. Аналітик із братиславської газети «Господарске новіни» Ян Борчін також вважає, що найближчим часом конфлікт вирішений не буде. Причина – парламентські вибори, що незабаром мають відбутися в обох країнах.
«Словацько-угорський конфлікт дуже складний і передусім має глибоке історичне коріння. Тому так тяжко шукати виходи. В усякому разі, зараз не існує чарівного інструменту, який би цю напругу зняв. Це протистояння насамперед політичне. Потрібно, щоб першими до примирення прийшли політичні лідери Словаччини та Угорщини. Та сучасний період примиренню не сприяє, тому що в обох країнах наближаються парламентські вибори, а словацька та угорська карта є сильним мобілізаційним інструментом», – каже Борчін.
Пляшками з вогнепальною рідиною, що полетіли на приміщення Словацького посольства в Будапешті, зараз займається угорська поліція. Однак досі, хоча минуло вже дві доби після інциденту, жодна з двох столиць на Дунаї – ні Братислава, ні Будапешт – жодного кроку назустріч не зробили.
