Зібратися в Берліні під час парламентських канікул німецьким депутатам довелося через рішення Федерального конституційного суду. У червні ця найвища в країні судова інстанція розглянула подання низки політиків, які вимагали перевірити Лісабонську угоду на відповідність Основному закону. Вердикт суду такий: документ можна ратифікувати тільки в тому разі, якщо Бундестаг і Бундесрат матимуть право активніше впливати на європейську політику.
Загалом схвальні відгуки
Для цього німецьким депутатам довелося терміново розробити додаткові закони, які б, так би мовити, супроводжували Лісабонську угоду. І ось тепер у парламенті відбулося перше читання. Законопроект загалом знайшов схвальні відгуки від представників великої коаліції.
Коментуючи законопроекти, управляючий справами фракції соціал-демократів Томас Опперман сказав, що завдяки новим законам Бундестаг і Бундесрат отримають більше право голосу. Якщо Німеччина внаслідок переходу в ЄС на нову систему ухвалення рішень втратить своє право вето, то тоді залучення Бундестагу й Бундесрату до європейської політики має бути обов’язковим. «Парламент повинен чітко схвалювати внесення змін до європейської договірної угоди в кожному окремому випадку», – сказав Опперман.
На практиці це виглядатиме приблизно так: німецький уряд кожного разу повинен буде докладно інформувати парламентаріїв, якщо йтиметься, скажімо, про передачу якихось повноважень Брюсселю. І якщо в ЄС Німеччина не матиме більше права вето, то заблокувати зміни зможе на національному рівні німецький парламент.
Ліві наполягають на референдумі
Водночас німецькі депутати висловлюють прагнення, щоб Німеччина й надалі відігравала провідну роль у питанні європейської інтеграції, не поділяюючи екстремальних позицій тих, хто хоче зупинити цей процес. «Німеччина та ЄС залежать одне від одного», – сказав представник фракції Християнсько-демократичного й Християнсько-соціального союзів Норберт Рьоттґен. Про відданість подальшій європейській інтеграції заявляли й представники вільних демократів.
Члени фракції Лівих нагадали, що посиленням ролі німецького парламенту в європейському парламенті слід завдячувати їм, оскільки саме вони звернулися з позовом до Федерального конституційного суду. Але, на їхню думку, супровідних законів, які тепер пропонують додатково ухвалити, замало. Лідер фракції Лівих Ґреґор Ґізі ще раз підтвердив, що його партія наполягає на проведенні загальнонімецького референдуму про Лісабонську угоду. «Ваші чотири фракції хочуть створити Європу еліт, а ми прагнемо до Європи населення, Європи громадян. От у чому полягає різниця», – сказав Ґізі, виступаючи в Бундестазі.
Остаточне голосування супровідних до Лісабонської угоди законів відбудеться в німецькому парламенті 8 вересня. На 18 вересня призначене голосування у представництві федеральних земель – Бундесраті.
Загалом схвальні відгуки
Для цього німецьким депутатам довелося терміново розробити додаткові закони, які б, так би мовити, супроводжували Лісабонську угоду. І ось тепер у парламенті відбулося перше читання. Законопроект загалом знайшов схвальні відгуки від представників великої коаліції.
Коментуючи законопроекти, управляючий справами фракції соціал-демократів Томас Опперман сказав, що завдяки новим законам Бундестаг і Бундесрат отримають більше право голосу. Якщо Німеччина внаслідок переходу в ЄС на нову систему ухвалення рішень втратить своє право вето, то тоді залучення Бундестагу й Бундесрату до європейської політики має бути обов’язковим. «Парламент повинен чітко схвалювати внесення змін до європейської договірної угоди в кожному окремому випадку», – сказав Опперман.
На практиці це виглядатиме приблизно так: німецький уряд кожного разу повинен буде докладно інформувати парламентаріїв, якщо йтиметься, скажімо, про передачу якихось повноважень Брюсселю. І якщо в ЄС Німеччина не матиме більше права вето, то заблокувати зміни зможе на національному рівні німецький парламент.
Ліві наполягають на референдумі
Водночас німецькі депутати висловлюють прагнення, щоб Німеччина й надалі відігравала провідну роль у питанні європейської інтеграції, не поділяюючи екстремальних позицій тих, хто хоче зупинити цей процес. «Німеччина та ЄС залежать одне від одного», – сказав представник фракції Християнсько-демократичного й Християнсько-соціального союзів Норберт Рьоттґен. Про відданість подальшій європейській інтеграції заявляли й представники вільних демократів.
Члени фракції Лівих нагадали, що посиленням ролі німецького парламенту в європейському парламенті слід завдячувати їм, оскільки саме вони звернулися з позовом до Федерального конституційного суду. Але, на їхню думку, супровідних законів, які тепер пропонують додатково ухвалити, замало. Лідер фракції Лівих Ґреґор Ґізі ще раз підтвердив, що його партія наполягає на проведенні загальнонімецького референдуму про Лісабонську угоду. «Ваші чотири фракції хочуть створити Європу еліт, а ми прагнемо до Європи населення, Європи громадян. От у чому полягає різниця», – сказав Ґізі, виступаючи в Бундестазі.
Остаточне голосування супровідних до Лісабонської угоди законів відбудеться в німецькому парламенті 8 вересня. На 18 вересня призначене голосування у представництві федеральних земель – Бундесраті.
