У 1990-ті роки Київ купував безпосередньо у Туркменистану близько 35 мільярдів кубів газу щорічно. Та вже через 10 років російський «Газпром» взяв на себе роль реекспортера. Починаючи з 2005 року, газ в Україну постачала компанія-посередник «РосУкрЕнерго», а від початку цього року українська сторона купує паливо у «Газпрому».
Та повернення до прямих газових контрактів із Туркменистаном сьогодні є цілком реальним, вважає уповноважений Президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
В інтерв’ю Радіо Свобода він заявив, що зараз між Києвом та Ашгабатом ведуться щодо цього консультації на рівні експертів.
«Консультації практично не припинялися. Неможливого нічого немає. Як укладатимуться контракти, має вирішуватися на рівні компаній, і наша компанія («Нафтогаз») зацікавлена у розширенні сфер співробітництва з Туркменистаном», – говорить Соколовський.
Усередині вересня Президент Віктор Ющенко планує візит до Ашгабата. І, як повідомив Reuters посол України у Туркменистані Віктор Майко, під час переговорів із тамтешнім президентом Ґурбанґули Бердімухаммедовим Віктор Ющенко порушить питання газових поставок. За словами посла, сьогодні українська сторона готова до тристоронніх, за участю Росії, переговорів про відновлення прямих закупівель туркменського газу. Що ж до обсягів, то вони можуть становити 10–15 мільярдів кубів на рік.
Скрута «Газпрому» може зіграти на руку Україні
Фінансово-економічна криза призвела до скорочення споживання газу і в Україні, і в Європі. Тож зрозуміло, що російський «Газпром» переживає нині не найкращі свої часи. За перший квартал 2009 року прибутки компанії впали на 62%. І попри те, що весь вільний туркменський газ законтрактований Москвою, починаючи з квітня, ці поставки припинені. Це сталося після аварії на газопроводі «Середня Азія – Центр». Експерти не виключають, що це була провокація російської сторони, щоб зупинити імпорт туркменського газу, оскільки фінансові умови були невигідні «Газпромові». Тож, зважаючи на все це, каже Радіо Свобода експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут, сьогодні Київ має чимале поле для маневру у переговорах з Ашгабатом.
«Сьогодні є чудова можливість законтрактувати газ у Туркменистану і домовитися з ним, що можливість відбору цього газу реалізуватиметься після вирішення питання щодо його транспортування, або ж здійснення своп-операцій. У Туркменистану є можливість ставити цей газ на кордоні з Росією, а ми на умовах заміщення можемо брати газ у Росії», – вважає Олександр Нарбут.
«Тіньова» перспектива
Та це лише теорія. На практиці все набагато складніше. По-перше, в Україні наближаються президентські вибори, тож навряд чи до їхнього завершення домовленості будуть досягнуті, каже Олександр Нарбут. А по-друге, сьогодні Київ намагається умовити «Газпром» зменшити обсяги законтрактованого російського газу, тож додаткові обсяги непотрібні.
Відтак, зазначає Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар, переговори можуть бути виключно тристоронніми, за участю російської сторони. А погодитися на такий варіант Росія може за двох обставин: усвідомлення того, що без туркменського палива їй не вдасться звести свій газовий баланс, та поява посередника, що означатиме повернення до тіньових схем.
«Це є дуже важливим для Росії не стільки з позиції її корпоративного бізнесу, скільки з позиції інтересів певного кола осіб, і у «Газпромі», і за його межами, у політичній ієрархії Росії, – зазначає Гончар. – Компанія «Росгаз», яка була зареєстрована як резидент Швейцарії навесні цього року, підготовлена якраз на такий випадок, коли Туркменистан зможе переглянути цінові умови. І тоді «Газпром» зможе реанімувати у новому вигляді схеми, схожі на «Юралтрансгаз» чи «РосУкрЕнерго».
Між тим, в Україні дедалі частіше лунають заяви про необхідність скорочення газових поставок. За словами Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, наступного року Київ планує зменшити їх майже з 52 мільярдів кубів до 33, а ще через рік – більше ніж удвічі.
Та повернення до прямих газових контрактів із Туркменистаном сьогодні є цілком реальним, вважає уповноважений Президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
В інтерв’ю Радіо Свобода він заявив, що зараз між Києвом та Ашгабатом ведуться щодо цього консультації на рівні експертів.
«Консультації практично не припинялися. Неможливого нічого немає. Як укладатимуться контракти, має вирішуватися на рівні компаній, і наша компанія («Нафтогаз») зацікавлена у розширенні сфер співробітництва з Туркменистаном», – говорить Соколовський.
Усередині вересня Президент Віктор Ющенко планує візит до Ашгабата. І, як повідомив Reuters посол України у Туркменистані Віктор Майко, під час переговорів із тамтешнім президентом Ґурбанґули Бердімухаммедовим Віктор Ющенко порушить питання газових поставок. За словами посла, сьогодні українська сторона готова до тристоронніх, за участю Росії, переговорів про відновлення прямих закупівель туркменського газу. Що ж до обсягів, то вони можуть становити 10–15 мільярдів кубів на рік.
Скрута «Газпрому» може зіграти на руку Україні
Фінансово-економічна криза призвела до скорочення споживання газу і в Україні, і в Європі. Тож зрозуміло, що російський «Газпром» переживає нині не найкращі свої часи. За перший квартал 2009 року прибутки компанії впали на 62%. І попри те, що весь вільний туркменський газ законтрактований Москвою, починаючи з квітня, ці поставки припинені. Це сталося після аварії на газопроводі «Середня Азія – Центр». Експерти не виключають, що це була провокація російської сторони, щоб зупинити імпорт туркменського газу, оскільки фінансові умови були невигідні «Газпромові». Тож, зважаючи на все це, каже Радіо Свобода експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут, сьогодні Київ має чимале поле для маневру у переговорах з Ашгабатом.
«Сьогодні є чудова можливість законтрактувати газ у Туркменистану і домовитися з ним, що можливість відбору цього газу реалізуватиметься після вирішення питання щодо його транспортування, або ж здійснення своп-операцій. У Туркменистану є можливість ставити цей газ на кордоні з Росією, а ми на умовах заміщення можемо брати газ у Росії», – вважає Олександр Нарбут.
«Тіньова» перспектива
Та це лише теорія. На практиці все набагато складніше. По-перше, в Україні наближаються президентські вибори, тож навряд чи до їхнього завершення домовленості будуть досягнуті, каже Олександр Нарбут. А по-друге, сьогодні Київ намагається умовити «Газпром» зменшити обсяги законтрактованого російського газу, тож додаткові обсяги непотрібні.
Відтак, зазначає Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар, переговори можуть бути виключно тристоронніми, за участю російської сторони. А погодитися на такий варіант Росія може за двох обставин: усвідомлення того, що без туркменського палива їй не вдасться звести свій газовий баланс, та поява посередника, що означатиме повернення до тіньових схем.
«Це є дуже важливим для Росії не стільки з позиції її корпоративного бізнесу, скільки з позиції інтересів певного кола осіб, і у «Газпромі», і за його межами, у політичній ієрархії Росії, – зазначає Гончар. – Компанія «Росгаз», яка була зареєстрована як резидент Швейцарії навесні цього року, підготовлена якраз на такий випадок, коли Туркменистан зможе переглянути цінові умови. І тоді «Газпром» зможе реанімувати у новому вигляді схеми, схожі на «Юралтрансгаз» чи «РосУкрЕнерго».
Між тим, в Україні дедалі частіше лунають заяви про необхідність скорочення газових поставок. За словами Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, наступного року Київ планує зменшити їх майже з 52 мільярдів кубів до 33, а ще через рік – більше ніж удвічі.
