Попри критику з боку опонентів Президент Віктор Ющенко виніс свій проект конституційних змін на всенародне обговорення.
«Мої пропозиції викладені у проекті змін до Основного Закону нашої держави, які я представив до парламенту в березні. Досі Верховна Рада не спромоглася розглянути їх. Я переконаний, так і не спроможеться. Відтак, хочу оголосити, що підписую Указ про проведення загальнонаціонального обговорення проекту Конституції, внесеного Президентом України. Я готовий вислухати думку кожного українця», – заявив Ющенко у День Незалежності.
У Секретаріаті Президента стверджують, що мета обговорення проекту президентських змін до Конституції – довідатися про думку громадян із цього приводу. Про це в середу заявила заступник голови Секретаріату Марина Ставнійчук.
На Банковій не виключають і проведення конституційного референдуму з цього питання, але лише в тому разі, якщо ця ініціатива знайде схвалення під час всенародного обговорення.
На конституційній стежці Кучми
Найбільше дискусій точиться довкола тих ініціатив Президента, що стосуються парламенту: зміна пропорційної виборчої системи, скасування депутатської недоторканності та імперативного мандату, запровадження двопалатного парламенту.
Представники опозиційних до Президента політичних сил ставляться до його конституційної ініціативи вельми скептично. На думку депутата з фракції БЮТ Ігоря Гриніва, Ющенко у цьому випадку діє, як його попередник Леонід Кучма.
«Усі попередні спроби змінити Конституцію починалися з ініціативи президентів наприкінці терміну їхніх повноважень. Коли вони втрачають вплив і авторитет серед людей. Тому складається враження, що мова йде не про зміну Конституції, а про те, щоб останнього місяця президентства залишитися в діючій політиці, залишитися гравцем, входити в переговорний процес», – каже депутат.
Обговорити з народом, щоб почули політичні еліти
Натомість прихильники президентського проекту зазначають, що опоненти Президента з БЮТ та ПР взагалі намагалися ухвалити Конституцію без будь-якого громадського обговорення.
«Чому ініціюють обговорення, якщо це не підтримується політиками, це треба запитати в Президента. Але я думаю, що саме тому й ініціюють. Щоб апелювати до громадян, бо серед політичних еліт не просто немає консенсусу, а Конституція стала заручником політичних з’ясувань стосунків», – вважає голова комітету виборців Олександр Чорненко.
Загалом, Комітет виборців оцінив президентський проект змін до Конституції та запропоноване обговорення позитивно. Зазначимо, що попередній керівник цієї громадської організації Ігор Попов став заступником голови Секретаріату Президента.
До ідеї повернуться після виборів
І депутат-бютівець Гринів, і голова Комітету виборців Чорненко в цілому погоджуються, що таким чином, за допомогою конституційної ініціативи Президент може тиснути на своїх політичних опонентів, апелюючи до громадської думки.
Попри розбіжність думок щодо проекту Конституції, експерти сходяться в одному: ухвалити нову Конституцію до президентських виборів практично не реально. На відміну від виборів 2004 року. Проте більшість політичних сил декларують необхідність ухвалення нової редакції Основного закону. Тож до ідеї неодмінно повернуться вже після обрання нового Президента.
«Мої пропозиції викладені у проекті змін до Основного Закону нашої держави, які я представив до парламенту в березні. Досі Верховна Рада не спромоглася розглянути їх. Я переконаний, так і не спроможеться. Відтак, хочу оголосити, що підписую Указ про проведення загальнонаціонального обговорення проекту Конституції, внесеного Президентом України. Я готовий вислухати думку кожного українця», – заявив Ющенко у День Незалежності.
У Секретаріаті Президента стверджують, що мета обговорення проекту президентських змін до Конституції – довідатися про думку громадян із цього приводу. Про це в середу заявила заступник голови Секретаріату Марина Ставнійчук.
На Банковій не виключають і проведення конституційного референдуму з цього питання, але лише в тому разі, якщо ця ініціатива знайде схвалення під час всенародного обговорення.
На конституційній стежці Кучми
Найбільше дискусій точиться довкола тих ініціатив Президента, що стосуються парламенту: зміна пропорційної виборчої системи, скасування депутатської недоторканності та імперативного мандату, запровадження двопалатного парламенту.
Представники опозиційних до Президента політичних сил ставляться до його конституційної ініціативи вельми скептично. На думку депутата з фракції БЮТ Ігоря Гриніва, Ющенко у цьому випадку діє, як його попередник Леонід Кучма.
«Усі попередні спроби змінити Конституцію починалися з ініціативи президентів наприкінці терміну їхніх повноважень. Коли вони втрачають вплив і авторитет серед людей. Тому складається враження, що мова йде не про зміну Конституції, а про те, щоб останнього місяця президентства залишитися в діючій політиці, залишитися гравцем, входити в переговорний процес», – каже депутат.
Обговорити з народом, щоб почули політичні еліти
Натомість прихильники президентського проекту зазначають, що опоненти Президента з БЮТ та ПР взагалі намагалися ухвалити Конституцію без будь-якого громадського обговорення.
«Чому ініціюють обговорення, якщо це не підтримується політиками, це треба запитати в Президента. Але я думаю, що саме тому й ініціюють. Щоб апелювати до громадян, бо серед політичних еліт не просто немає консенсусу, а Конституція стала заручником політичних з’ясувань стосунків», – вважає голова комітету виборців Олександр Чорненко.
Загалом, Комітет виборців оцінив президентський проект змін до Конституції та запропоноване обговорення позитивно. Зазначимо, що попередній керівник цієї громадської організації Ігор Попов став заступником голови Секретаріату Президента.
До ідеї повернуться після виборів
І депутат-бютівець Гринів, і голова Комітету виборців Чорненко в цілому погоджуються, що таким чином, за допомогою конституційної ініціативи Президент може тиснути на своїх політичних опонентів, апелюючи до громадської думки.
Попри розбіжність думок щодо проекту Конституції, експерти сходяться в одному: ухвалити нову Конституцію до президентських виборів практично не реально. На відміну від виборів 2004 року. Проте більшість політичних сил декларують необхідність ухвалення нової редакції Основного закону. Тож до ідеї неодмінно повернуться вже після обрання нового Президента.
