Навіть самі банкіри визнають, що однією з причин нинішньої кризи були виплати необґрунтованих бонусів та премій. Експерти твердять, що ці фінансові заохочення, які практикуються у банках цілого світу і донедавна видавалися багатомільйонними сумами, були й залишаються одним із факторів ризику. Тому рішенням країн «великої двадцятки» ці витрати були засуджені. Та декілька тижнів тому керівники французького банку BNP Paribas оголосили про намір видати своїм трейдерам мільярд євро преміальних. А поки навколо цього точилися дискусії, виявилося, що до бонусної системи повернулися й інші банки, і не лише у Франції.
«Бонуси утримують найкращих трейдерів»
«Ми платимо бонуси виключно за те, що трейдери допомагають підвищити наші прибутки», – пояснюють банкіри. І при цьому додають, що обмеження цих премій призводять до втечі трейдерів за кордон, до інших, «щедріших» банків.
Колишній трейдер однієї з французьких фінансово-страхувальних установ Тамі Кабай каже, що у банків немає іншого виходу для залучення кращих фахівців.
«Трейдери працюють у виснажливому стресовому режимі. Щоб заохотити найкращих, слід зацікавити їх, щоб вони були якомога ефективнішими, – каже Тамі Кабай. – Проте, існує чимало розповідей, подібних до історії трейдера Лондонського Сіті Дрізбена Браїма. У 2003 році він отримав 75 мільйонів євро і згодом перейшов до іншого банку. Проте саме з його допомогою банк заробив мільярд євро, тому премія була частиною цих прибутків».
Лідери пропонують суперечливі рішення
Сьогодні та завтра президент Ніколя Саркозі та міністр фінансів Крістін Лаґард зутрічаються з французькими банкірами, щоб з’ясувати причини відходу від встановлених заборон на бонуси. Проте економіст та соціолог Олів’є Годешо, коментуючи ситуацію, каже, що «влада не має чіткого уявлення про сутність бонусів та якими вони насправді мають бути. Тому й намагаються запропонувати дещо суперечливе поєднання. З одного боку, зробити все, щоб винагорода відповідала результатам. З іншого – уникнути великих ризиків... Влада не знає, як їх регулювати, бо це може призвести до відтоку фахівців до інших країн».
«Остання причина, на мою думку, у відсутності політичної волі, щоб знайти рішення на міжнародному рівні», – переконаний французький експерт.
«Влада дрейфує між громадською думкою і привабливістю ринку»
Тому не лише лідерам Франції, а й інших країн наразі доводиться обережно оминати «підводні рифи». З одного боку, це громадська думка, що й без того є дуже неприхильною до банкірів. З іншого, це ризик втрати привабливості свого фінансового ринку та сотень робочих місць у національних банках. Пошуки рішень щодо фінансових премій тривають і на загальноєвропейському рівні. Питання бонусів знову буде у центрі уваги вересневої зустрічі лідерів «великої двадцятки» у Пітсбурзі.
А тим часом заборону на банківські винагороди вже порушують численні фінансові установи, зокрема, Великобританії та Сполучених Штатів.
Водночас із оголошенням BNP Paribas про виділення мільярда євро на бонуси своїм трейдерам американський банк Goldman Sachs зарезервував на подібні виплати суму в 10 разів більшу.
«Бонуси утримують найкращих трейдерів»
«Ми платимо бонуси виключно за те, що трейдери допомагають підвищити наші прибутки», – пояснюють банкіри. І при цьому додають, що обмеження цих премій призводять до втечі трейдерів за кордон, до інших, «щедріших» банків.
Колишній трейдер однієї з французьких фінансово-страхувальних установ Тамі Кабай каже, що у банків немає іншого виходу для залучення кращих фахівців.
«Трейдери працюють у виснажливому стресовому режимі. Щоб заохотити найкращих, слід зацікавити їх, щоб вони були якомога ефективнішими, – каже Тамі Кабай. – Проте, існує чимало розповідей, подібних до історії трейдера Лондонського Сіті Дрізбена Браїма. У 2003 році він отримав 75 мільйонів євро і згодом перейшов до іншого банку. Проте саме з його допомогою банк заробив мільярд євро, тому премія була частиною цих прибутків».
Лідери пропонують суперечливі рішення
Сьогодні та завтра президент Ніколя Саркозі та міністр фінансів Крістін Лаґард зутрічаються з французькими банкірами, щоб з’ясувати причини відходу від встановлених заборон на бонуси. Проте економіст та соціолог Олів’є Годешо, коментуючи ситуацію, каже, що «влада не має чіткого уявлення про сутність бонусів та якими вони насправді мають бути. Тому й намагаються запропонувати дещо суперечливе поєднання. З одного боку, зробити все, щоб винагорода відповідала результатам. З іншого – уникнути великих ризиків... Влада не знає, як їх регулювати, бо це може призвести до відтоку фахівців до інших країн».
«Остання причина, на мою думку, у відсутності політичної волі, щоб знайти рішення на міжнародному рівні», – переконаний французький експерт.
«Влада дрейфує між громадською думкою і привабливістю ринку»
Тому не лише лідерам Франції, а й інших країн наразі доводиться обережно оминати «підводні рифи». З одного боку, це громадська думка, що й без того є дуже неприхильною до банкірів. З іншого, це ризик втрати привабливості свого фінансового ринку та сотень робочих місць у національних банках. Пошуки рішень щодо фінансових премій тривають і на загальноєвропейському рівні. Питання бонусів знову буде у центрі уваги вересневої зустрічі лідерів «великої двадцятки» у Пітсбурзі.
А тим часом заборону на банківські винагороди вже порушують численні фінансові установи, зокрема, Великобританії та Сполучених Штатів.
Водночас із оголошенням BNP Paribas про виділення мільярда євро на бонуси своїм трейдерам американський банк Goldman Sachs зарезервував на подібні виплати суму в 10 разів більшу.
