Оглядач лондонської «Таймз» Тоні Гелпін вважає, що мовчання тиждень тому канцлера Німеччини Анґели Меркель у той момент, коли в її присутності президент Медведєв оголосив про розрив стосунків з українським президентом Ющенком та про свій план щодо виборів нового лідера України, можна вважати своєрідним «мюнхенським моментом», повторенням Мюнхенської змови, яка свого часу стала одним із поштовхів до жахливої війни.
Гелпін наголошує, що відповіддю на ці антиукраїнські випади Медведєва було «мовчання Меркель».
«Глава найбільшої країни ЄС не запропонувала Україні ніякої підтримки як демократичному партнерові і не намагалася захистити права її громадян самостійно обирати своїх лідерів», – пише при цьому впливова лондонська «Таймз».
Газета також зауважує, що така позиція канцлера Німеччини здивувала керівництво України і викликала відчуття задоволення в Кремлі, де «проект Україна» є головним пріоритетом перед українськими виборами у січні».
Газета нагадує, як у 1938 році в Мюнхені була вирішена доля Чехословаччини, яка через позиції західних держав фактично опинилася віч-на-віч із озброєним до зубів Гітлером і не могла чинити опір нацистській агресії.
«Росія показала свою готовність застосовувати воєнну силу в Грузії в минулому році і нині звернула свою увагу на Україну», – пише «Таймз». Це впливове видання вважає, що ЄС, який залежить від російського газу, «ніяк серйозно не покарав Росію за агресію в Грузії». Автор статті в цій лондонській газеті підкреслює, що «Кремль розцінює мовчання Меркель як підбадьорюючу ознаку того, що йому зійде з рук і підрив суверенітету України, як раніше зійшли дії щодо Грузії».
У розгорнутій статті на сторінках «Волл Стріт Джорнал» відомий американський русист і «радянолог», історик Річард Пайпс попереджає про намагання сьогоднішньої Росії «повернути собі відчуття великої держави». Пайпс також переконаний, що при нинішньому стані «сировинна економіка, галопуюча корупція, однопартійність.., байдужість власного населення», Росія зі своїми імперськими замашками є дуже небезпечною для її сусідів.
У Кремлі, пише Річард Пайпс, «ніяк не можуть змиритися з тим, що Україна, колиска їхньої державності, є нині незалежною республікою і мріють про день її перевозз’єднання з матір’ю Росією».
Пайпс закликає Захід не потурати Росії в «її ближньому зарубіжжі» і не дозволяти Москві вести себе тут, як вдома. Разом з тим відомий американський історик закликає США і його західних союзників бути «терплячими» щодо агресивності Росії і переконувати росіян у необхідності «прийняти західні демократичні інституції та цінності», що є чи не єдиним засобом, як пише Пайпс, «приборкання агресивності Росії і об’єднання її з глобальним співтовариством».
Австрійська «Ді Прессе» інформує, що «польський історик, професор Яцек Вільчур, багаторічний учасник комісії з розслідування злочинів нацизму в Польщі, вимагає переперевірки ідентичності 89-річного Івана Дем’янюка на рахунок визнання його як наглядача нацистського концтабору «Івана Грозного». В інтерв’ю німецькій пресі, як зауважує «Ді Прессе», польський професор висловив переконання, що допомогли б у цьому свідчення про велику родимку на спині «Івана Грозного», а також генетичний аналіз даних Дем’янюка та численних онуків та правнуків від дітей «Івана Грозного» та його «вимушеної подруги» Ядвіги Кухарек. Сам професор Вільчур брав участь у підготовці процесу над Дем’янюком в1987 році в Ізраїлі, де Дем’янюка засудили спочатку до кари смерті, але 1993 року його звільнили на підставі даних радянського КДБ про нібито помилковість визнання його «Іваном Грозним».
«Ді Прессе» також інформує, що до кінця серпня суд німецького Мюнхена має вирішити, чи відкривати другий судовий процес проти 89-річного Івана Дем’янюка на підставі нібито нових даних про його злочини часів нацизму.
Гелпін наголошує, що відповіддю на ці антиукраїнські випади Медведєва було «мовчання Меркель».
«Глава найбільшої країни ЄС не запропонувала Україні ніякої підтримки як демократичному партнерові і не намагалася захистити права її громадян самостійно обирати своїх лідерів», – пише при цьому впливова лондонська «Таймз».
Газета також зауважує, що така позиція канцлера Німеччини здивувала керівництво України і викликала відчуття задоволення в Кремлі, де «проект Україна» є головним пріоритетом перед українськими виборами у січні».
Газета нагадує, як у 1938 році в Мюнхені була вирішена доля Чехословаччини, яка через позиції західних держав фактично опинилася віч-на-віч із озброєним до зубів Гітлером і не могла чинити опір нацистській агресії.
«Росія показала свою готовність застосовувати воєнну силу в Грузії в минулому році і нині звернула свою увагу на Україну», – пише «Таймз». Це впливове видання вважає, що ЄС, який залежить від російського газу, «ніяк серйозно не покарав Росію за агресію в Грузії». Автор статті в цій лондонській газеті підкреслює, що «Кремль розцінює мовчання Меркель як підбадьорюючу ознаку того, що йому зійде з рук і підрив суверенітету України, як раніше зійшли дії щодо Грузії».
У розгорнутій статті на сторінках «Волл Стріт Джорнал» відомий американський русист і «радянолог», історик Річард Пайпс попереджає про намагання сьогоднішньої Росії «повернути собі відчуття великої держави». Пайпс також переконаний, що при нинішньому стані «сировинна економіка, галопуюча корупція, однопартійність.., байдужість власного населення», Росія зі своїми імперськими замашками є дуже небезпечною для її сусідів.
У Кремлі, пише Річард Пайпс, «ніяк не можуть змиритися з тим, що Україна, колиска їхньої державності, є нині незалежною республікою і мріють про день її перевозз’єднання з матір’ю Росією».
Пайпс закликає Захід не потурати Росії в «її ближньому зарубіжжі» і не дозволяти Москві вести себе тут, як вдома. Разом з тим відомий американський історик закликає США і його західних союзників бути «терплячими» щодо агресивності Росії і переконувати росіян у необхідності «прийняти західні демократичні інституції та цінності», що є чи не єдиним засобом, як пише Пайпс, «приборкання агресивності Росії і об’єднання її з глобальним співтовариством».
Австрійська «Ді Прессе» інформує, що «польський історик, професор Яцек Вільчур, багаторічний учасник комісії з розслідування злочинів нацизму в Польщі, вимагає переперевірки ідентичності 89-річного Івана Дем’янюка на рахунок визнання його як наглядача нацистського концтабору «Івана Грозного». В інтерв’ю німецькій пресі, як зауважує «Ді Прессе», польський професор висловив переконання, що допомогли б у цьому свідчення про велику родимку на спині «Івана Грозного», а також генетичний аналіз даних Дем’янюка та численних онуків та правнуків від дітей «Івана Грозного» та його «вимушеної подруги» Ядвіги Кухарек. Сам професор Вільчур брав участь у підготовці процесу над Дем’янюком в1987 році в Ізраїлі, де Дем’янюка засудили спочатку до кари смерті, але 1993 року його звільнили на підставі даних радянського КДБ про нібито помилковість визнання його «Іваном Грозним».
«Ді Прессе» також інформує, що до кінця серпня суд німецького Мюнхена має вирішити, чи відкривати другий судовий процес проти 89-річного Івана Дем’янюка на підставі нібито нових даних про його злочини часів нацизму.
