(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Пане Мельник, експерти прогнозували, що ми матимемо десь 42-43 мільйони тонн. Причому істотно зросте цього року частка якісного продовольчого зерна. Як з цими прогнозами? Збуваються чи ні?
Сергій Мельник: По-перше, я хочу привітати всіх шановних слухачів з тим, що в нас практично збирання ранніх зернових, зернобобових доходить до завершення. У нас залишилося до прогнозу ще 6% збирати ранніх зернових, зернобобових.
– Це прогноз міністерства?
Сергій Мельник: Той прогноз, який у нас сформований, за підсумками того, що подано з регіонів, те, що подають виробники. Це такий загальний прогноз площі до збирання.
І хочу Вам сказати, що навесні було багато прогнозів різного характеру. І наскільки я знаю, що був останній такий прогноз, який дуже культивувався у пресі, а це 39 мільйонів в Україні. Ми, Міністерство аграрної політики, зафіксували свій прогноз 42-43 мільйони, про який сьогодні в принципі вже всі говорять.
Я хочу сказати, що ми на сьогоднішній день уже маємо 35 мільйонів намолочених ранніх зернових, зернобобових. Я думаю, що ще 2,5 мільйони ми будемо мати додатково. І плюс, якщо скажемо, ми зберемо кукурудзу, тобто наш прогноз 42-43 мільйони – це проноз обрахований, який дійсно буде в нашій державі.
– Це дуже непогано.
Сергій Мельник: Це непогано. Я хочу сказати, що для цього року, для цієї ситуації після того врожайного минулого року і цей рік мати понад 40 мільйонів, а якщо взяти, що й перехідні запаси у нас також є порядку 6-7 мільйонів, то ми будемо загальний баланс на маркетинговий рік мати біля 50 мільйонів в обороті зерна, яке буде в стадії торгівлі.
– Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко називала цифру 42 тисячі фермерських господарств в Україні.
Пане Ґадз, Ви представляєте одне з них і знаєте проблеми. Що цього року було найважче у цій битві за врожай?
Петро Ґадз: Звичайно, можливо, буде трошечки менший врожай як в минулому році, зате якість зерна в цьому році є надзвичайно кращою за минулорічний. А якщо буде якість, то все ж таки можна продати зерно по дорожчій ціні і, звичайно, звести свій баланс.
Хоча ця фінансова криза, звичайно, найбільше нас зачепила. Чому? Тому що ми завжди використовували банківські кредитні ресурси і вчасно старалися віддавати ці кредитні ресурси. А в цьому році, звичайно, важко було залучити.
І все ж таки дуже добре спрацював Аграрний фонд в цьому році, що ми мали форвардні контракти, які дали нам можливість провести якраз весь комплекс, всю технологію посіву ярих, захисту озимих і таке інше. На сьогоднішній день ми маємо добротний якісний врожай.
– А цінова політика Вас влаштовує?
Петро Ґадз: У світі зерно в цьому році дійсно все ж таки є дешевшим, як було два роки тому. Якщо подивитися по всіх біржах, то вона на 40-50% дешевше у світі. Напевне, фінансова криза не тільки в Україні. Вона торкнулася фінансових потоків.
І на сьогоднішній день, коли я чую, що от трейдери дешево купують… Ні! На сьогоднішній день трейдер – це головний інвестор, який сьогодні відписав зерно, а завтра платить гроші.
– Я озвучу позицію тих фермерів, яким, можливо, не так все вдалося, як Вам у цьому році. Вам ця ситуація знайома. Лише для наших слухачів, які, можливо, вперше цікавляться цією темою. Припустімо, що такі є в Україні.
Кажуть, що ті, хто виробляє зерно, після того, як вони його продають, після того, як вони розрахуються зі всіма своїми боргами перед банками, за техніку, за пальне, залишаються зі збитками. І по суті той, хто вирощує, він не отримує нічого, а лише отримує додатковий головний біль і думає про те, де йому знову взяти гроші у борг для того, щоб розпочати нову посівну кампанію.
Чи згодні Ви з такою позицією?
Сергій Мельник: У даній ситуації, безперечно, таке є. І воно, хочу сказати, десятки років було. Були успішні підприємства, були середні підприємства і були підприємства, яким з ряду причин важко доводилося зводити кінці з кінцями. Вони були дотаційними у свій час.
Та ж сама картина й на сьогоднішній день. Так само є фермери, які попали або в складні кліматичні умови, або з якихось причин не вдалося виконати весь технологічний процес і отримати достатньо високий врожай.
Безперечно, якщо врожаї збирати менше 30 центнерів, скажімо, пшениці, то кінці з кінцями буде важко зводити. А там, де на сьогоднішній день працюють, що збирають по 50, 60, 70 центнерів, то зрозуміло, що є ресурс, яким можна оперувати.
Я хочу сказати ще наступне, що з цього року почав працювати новий стандарт на пшеницю і технічні умови, де…
– Це якості зерна?
Сергій Мельник: Так. Я думаю, що і фермери це спостерігають, що в цьому році, по-перше, більше продовольчої пшениці і більше цей стандарт працює на користь сільгоспвиробників.
Якщо раніше були дискусії на трейдерів, що трейдери виграють, сільгоспвиробники програють, то цей стандарт, який введений, який відповідає нормам ЄС, тобто він вже гармонізований, про те, що ми неодноразово чули, що от ми по різних стандартах продаємо зерно в Європу, то сьогодні ми продаємо зерно по тих самих стандартах, які діють в ЄС, такі ж самі сьогодні діють в Україні.
І сьогодні, за інформацією від фермерів, виробників, ми чуємо про те, що для них це вигідний і на їхню сторону працює цей стандарт. Тобто, це дасть можливість покращити економіку і, скажімо, мінімізувати ті приклади, що продав фермер і в нього зовсім не вистачає коштів.
– Можливо, були регіони, які через погодні умови або через специфіку вирощування зернових якраз постраждали від запровадження цих стандартів міжнародних...
Сергій Мельник: Ні. Я хочу Вам сказати, що я буквально вчора розмовляв з фермерами з Волині, то вони, навпаки, сказали, що продовольчої пшениці 2 і 3 класу набагато більше, ніж у минулому році. І це якраз за рахунок, по-перше, технологій, природно-кліматичного фактору і якісного визначення показників.
– Ви теж погоджуєтеся з цією думкою?
Петро Ґадз: Так, звичайно, тому що десь 50-60% в цьому році в Тернопільській області зерна, це 2 і 1 класу. Взагалі фуражу десь у межах 25-30%. Тобто, ми вже не тільки навчилися вирощувати урожай кількісно, але й якісно.
І коли минулого року ми спостерігали, що було 70% фуражу, 30% продовольчого зерна, то в цьому році вже навпаки. Тобто, наші аграрії на сьогоднішній день вирощують якісне зерно. І українське зерно на сьогоднішній день має найкращий квалітет у світі.
Я вже казав, що не треба шукати в трейдерах якогось ворога. Трейдер на сьогоднішній день – це головний інвестор нашого селянина.
І на сьогоднішній день візьмімо інше питання. От монополіст – залізниця. Я підрахував, щоб трейдеру відвантажити зерно, то це 32 платежі різним фірмам: санстанція, карантин, ветеринарна служба, підняти шлагбаум, опустити, підняти – 150 гривень… Вони платять за залізничний тариф і ще різні послуги по залізниці: промивки, перевід стрілки і таке інше.
Із Тернопільщини перевезти тонну зерна в Іллічівськ– це коштує 60 доларів, з Іллічівська в Саудівську Аравію – 12 доларів. Люди, так мусить бути межа! Ну невже не можна розібратися з залізницею?! Вона ж є монополістом. І на сьогоднішній день ми шукаємо ворога-трейдера, а в Україні не можемо навести лад у цьому.
– Пане заступнику міністра, що з транспортуванням, якщо вже це питання прозвучало?
Сергій Мельник: Я хотів би доповнити декілька моментів відносно елеваторів…
Сьогодні 55 елеваторів ДАК «Хліб України» має і 27 Держрезерв, а 619 є у приватній, недержавній власності.
– Дехто так жартує, каже: «Хто володіє елеваторами, той володіє всім в Україні».
Сергій Мельник: Нам необхідно, напевне, в значній мірі сьогодні переходити від риторики звинувачень, пошуку винних, там чи трейдери винні, чи власники елеваторів, чи на державу будемо казати, як зараз так іноді дуже хочеться всім скидати, що от держава винна, держава винна. Держава – це ми. От ми всі тут. І в студії присутні – це ми. Як ми вирішили, так в державі має бути.
Тобто, сьогодні ми говоримо про те, що сьогодні вже будується практично ще нових 32 елеватори іншої форми, створюється конкурентне середовище для того, щоб не було цього монополізму, про який кажуть.
– Це ці, про які вчора заявляла Прем’єр-міністр?
Сергій Мельник: Так-так. Це про ті, про які говорила Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко на вчорашній нараді, яка проводилася. Про те, що сьогодні кілька проектів і наших вітчизняних, і спільно з канадцями, з Ізраїлем проекти по будівництву елеваторів різної місткості для того, щоб були і на кооперативних засадах, і щоб фермер міг сам побудувати невеликий елеватор.
Тому що значна проблема у ціновій політиці залежить від того, що коли йдуть жнива, максимальна пропозиція на ринку, тобто всі викидають. Зрозуміло, що в тій ситуації той, хто купує, користуючись тим, що велика пропозиція, дає меншу ціну.
Скажімо, побудовано в тих же США і в Європі. Фермер продає цілий рік. Тобто, він продає рівно тоді на біржі, коли для нього вигідна ціна. І він таким чином розтягує на цілий рік продаж зерна, і в нього вирівнюється, нормальна стає ціна.
Заторкнута тема транспортування. Це болюча проблема. Зрозуміло, що одна справа, коли зерно доставляється в порти південні з Одеської, Миколаївської, Херсонської областей, де поруч, а інша справа, коли з Тернопільської або з Волині, або з Чернігова поступає, то виникають великі затрати транспортні.
Я хочу сказати, що те, що належить до компетенції Міністерства аграрної політики України – це наші ветеринарна і карантинна служби, ми ще в минулому році тарифи з надання платних послуг зменшили на 50% і не підвищували їх у цьому році.
І на нарадах, які проходили неодноразово і Прем’єр-міністр проводила, то доручено підприємствам транспортним, особливо це залізниця, портовим якомога зменшити навантаження фінансове за послуги ті, які вони надають…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрін: Пане Мельник, експерти прогнозували, що ми матимемо десь 42-43 мільйони тонн. Причому істотно зросте цього року частка якісного продовольчого зерна. Як з цими прогнозами? Збуваються чи ні?
Практично збирання ранніх зернових, зернобобових доходить до завершення. У нас залишилося до прогнозу ще 6 відсотків.
– Це прогноз міністерства?
Сергій Мельник: Той прогноз, який у нас сформований, за підсумками того, що подано з регіонів, те, що подають виробники. Це такий загальний прогноз площі до збирання.
І хочу Вам сказати, що навесні було багато прогнозів різного характеру. І наскільки я знаю, що був останній такий прогноз, який дуже культивувався у пресі, а це 39 мільйонів в Україні. Ми, Міністерство аграрної політики, зафіксували свій прогноз 42-43 мільйони, про який сьогодні в принципі вже всі говорять.
– Це дуже непогано.
Сергій Мельник: Це непогано. Я хочу сказати, що для цього року, для цієї ситуації після того врожайного минулого року і цей рік мати понад 40 мільйонів, а якщо взяти, що й перехідні запаси у нас також є порядку 6-7 мільйонів, то ми будемо загальний баланс на маркетинговий рік мати біля 50 мільйонів в обороті зерна, яке буде в стадії торгівлі.
– Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко називала цифру 42 тисячі фермерських господарств в Україні.
Пане Ґадз, Ви представляєте одне з них і знаєте проблеми. Що цього року було найважче у цій битві за врожай?
Петро Ґадз: Звичайно, можливо, буде трошечки менший врожай як в минулому році, зате якість зерна в цьому році є надзвичайно кращою за минулорічний. А якщо буде якість, то все ж таки можна продати зерно по дорожчій ціні і, звичайно, звести свій баланс.
Хоча ця фінансова криза, звичайно, найбільше нас зачепила. Чому? Тому що ми завжди використовували банківські кредитні ресурси і вчасно старалися віддавати ці кредитні ресурси. А в цьому році, звичайно, важко було залучити.
І все ж таки дуже добре спрацював Аграрний фонд в цьому році, що ми мали форвардні контракти, які дали нам можливість провести якраз весь комплекс, всю технологію посіву ярих, захисту озимих і таке інше. На сьогоднішній день ми маємо добротний якісний врожай.
– А цінова політика Вас влаштовує?
І на сьогоднішній день, коли я чую, що от трейдери дешево купують… Ні! На сьогоднішній день трейдер – це головний інвестор, який сьогодні відписав зерно, а завтра платить гроші.
– Я озвучу позицію тих фермерів, яким, можливо, не так все вдалося, як Вам у цьому році. Вам ця ситуація знайома. Лише для наших слухачів, які, можливо, вперше цікавляться цією темою. Припустімо, що такі є в Україні.
Кажуть, що ті, хто виробляє зерно, після того, як вони його продають, після того, як вони розрахуються зі всіма своїми боргами перед банками, за техніку, за пальне, залишаються зі збитками. І по суті той, хто вирощує, він не отримує нічого, а лише отримує додатковий головний біль і думає про те, де йому знову взяти гроші у борг для того, щоб розпочати нову посівну кампанію.
Чи згодні Ви з такою позицією?
Сергій Мельник: У даній ситуації, безперечно, таке є. І воно, хочу сказати, десятки років було. Були успішні підприємства, були середні підприємства і були підприємства, яким з ряду причин важко доводилося зводити кінці з кінцями. Вони були дотаційними у свій час.
Та ж сама картина й на сьогоднішній день. Так само є фермери, які попали або в складні кліматичні умови, або з якихось причин не вдалося виконати весь технологічний процес і отримати достатньо високий врожай.
Безперечно, якщо врожаї збирати менше 30 центнерів, скажімо, пшениці, то кінці з кінцями буде важко зводити. А там, де на сьогоднішній день працюють, що збирають по 50, 60, 70 центнерів, то зрозуміло, що є ресурс, яким можна оперувати.
Я хочу сказати ще наступне, що з цього року почав працювати новий стандарт на пшеницю і технічні умови, де…
– Це якості зерна?
Сергій Мельник: Так. Я думаю, що і фермери це спостерігають, що в цьому році, по-перше, більше продовольчої пшениці і більше цей стандарт працює на користь сільгоспвиробників.
Якщо раніше були дискусії на трейдерів, що трейдери виграють, сільгоспвиробники програють, то цей стандарт, який введений, який відповідає нормам ЄС, тобто він вже гармонізований, про те, що ми неодноразово чули, що от ми по різних стандартах продаємо зерно в Європу, то сьогодні ми продаємо зерно по тих самих стандартах, які діють в ЄС, такі ж самі сьогодні діють в Україні.
І сьогодні, за інформацією від фермерів, виробників, ми чуємо про те, що для них це вигідний і на їхню сторону працює цей стандарт. Тобто, це дасть можливість покращити економіку і, скажімо, мінімізувати ті приклади, що продав фермер і в нього зовсім не вистачає коштів.
– Можливо, були регіони, які через погодні умови або через специфіку вирощування зернових якраз постраждали від запровадження цих стандартів міжнародних...
Сергій Мельник: Ні. Я хочу Вам сказати, що я буквально вчора розмовляв з фермерами з Волині, то вони, навпаки, сказали, що продовольчої пшениці 2 і 3 класу набагато більше, ніж у минулому році. І це якраз за рахунок, по-перше, технологій, природно-кліматичного фактору і якісного визначення показників.
– Ви теж погоджуєтеся з цією думкою?
І коли минулого року ми спостерігали, що було 70% фуражу, 30% продовольчого зерна, то в цьому році вже навпаки. Тобто, наші аграрії на сьогоднішній день вирощують якісне зерно. І українське зерно на сьогоднішній день має найкращий квалітет у світі.
Я вже казав, що не треба шукати в трейдерах якогось ворога. Трейдер на сьогоднішній день – це головний інвестор нашого селянина.
І на сьогоднішній день візьмімо інше питання. От монополіст – залізниця. Я підрахував, щоб трейдеру відвантажити зерно, то це 32 платежі різним фірмам: санстанція, карантин, ветеринарна служба, підняти шлагбаум, опустити, підняти – 150 гривень… Вони платять за залізничний тариф і ще різні послуги по залізниці: промивки, перевід стрілки і таке інше.
– Пане заступнику міністра, що з транспортуванням, якщо вже це питання прозвучало?
Сергій Мельник: Я хотів би доповнити декілька моментів відносно елеваторів…
Сьогодні 55 елеваторів ДАК «Хліб України» має і 27 Держрезерв, а 619 є у приватній, недержавній власності.
– Дехто так жартує, каже: «Хто володіє елеваторами, той володіє всім в Україні».
Сергій Мельник: Нам необхідно, напевне, в значній мірі сьогодні переходити від риторики звинувачень, пошуку винних, там чи трейдери винні, чи власники елеваторів, чи на державу будемо казати, як зараз так іноді дуже хочеться всім скидати, що от держава винна, держава винна. Держава – це ми. От ми всі тут. І в студії присутні – це ми. Як ми вирішили, так в державі має бути.
Тобто, сьогодні ми говоримо про те, що сьогодні вже будується практично ще нових 32 елеватори іншої форми, створюється конкурентне середовище для того, щоб не було цього монополізму, про який кажуть.
– Це ці, про які вчора заявляла Прем’єр-міністр?
Сергій Мельник: Так-так. Це про ті, про які говорила Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко на вчорашній нараді, яка проводилася. Про те, що сьогодні кілька проектів і наших вітчизняних, і спільно з канадцями, з Ізраїлем проекти по будівництву елеваторів різної місткості для того, щоб були і на кооперативних засадах, і щоб фермер міг сам побудувати невеликий елеватор.
Тому що значна проблема у ціновій політиці залежить від того, що коли йдуть жнива, максимальна пропозиція на ринку, тобто всі викидають. Зрозуміло, що в тій ситуації той, хто купує, користуючись тим, що велика пропозиція, дає меншу ціну.
Скажімо, побудовано в тих же США і в Європі. Фермер продає цілий рік. Тобто, він продає рівно тоді на біржі, коли для нього вигідна ціна. І він таким чином розтягує на цілий рік продаж зерна, і в нього вирівнюється, нормальна стає ціна.
Заторкнута тема транспортування. Це болюча проблема. Зрозуміло, що одна справа, коли зерно доставляється в порти південні з Одеської, Миколаївської, Херсонської областей, де поруч, а інша справа, коли з Тернопільської або з Волині, або з Чернігова поступає, то виникають великі затрати транспортні.
Я хочу сказати, що те, що належить до компетенції Міністерства аграрної політики України – це наші ветеринарна і карантинна служби, ми ще в минулому році тарифи з надання платних послуг зменшили на 50% і не підвищували їх у цьому році.
І на нарадах, які проходили неодноразово і Прем’єр-міністр проводила, то доручено підприємствам транспортним, особливо це залізниця, портовим якомога зменшити навантаження фінансове за послуги ті, які вони надають…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
