Рівень безробіття в Україні
В Україні, незважаючи на економічну кризу, знижується рівень безробіття. Такі дані Державного комітету статистики. За січень-травень нинішнього року число тих, хто шукає роботу, скоротилося з 3 до 2,5%. Водії, продавці продовольчих товарів, зварювальники - це гарячі вакансії у літній період, зазначає директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький. Кількість безробітних за останні два місці зменшилася за рахунок мешканців сіл і маленьких містечок, які саме влітку знайшли собі працю у сільському господарстві. «Вони були на обліку, а коли пішли працювати в поле, то знялися з обліку. На вчорашній день, 21 липня, кількість громадян, які є на обліку в центрі зайнятості, складає 637 700 людей. З них мають статус безробітного 619 400, отримували допомогу у зв'язку з безробіттям 480 200. У базі даних служби зайнятості актуальних вакансій нараховується 75 300 штук».
Більше 36 000 мешканців Львівщини мають статус безробітних. Число тих, хто перебуває на обліку в службі зайнятості у липні зменшилось на кілька сотень осіб. Незважаючи на це, на кожне вільне робоче місце в області претендують 19 людей. Де можна працевлаштуватися у Львові влітку, знає місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Терещук. «На сьогодні великий відсоток малого і середнього бізнесу в області перейшов працювати «у тінь». Відтак, скільки на якій фірмі реально працює людей, не відомо. Зарплату ці робітники отримують у так званих конвертах. Чимало таких працівників ще й перебувають на обліку у службі зайнятості.
Шукати роботу через Інтернет чи соціальну службу необов’язково. При вході до ЖЕКу в центральній частині міста читаю перелік вакансій: потрібні двірник, сажотрус, сантехнік. Зарплата більше тисячі гривень. Нескладно знайти у цей літній період роботу вантажникам, водіям, кухарям, охоронцям, швачкам, продавцям, підсобним робітникам. А ще фірми потребують менеджерів з туризму, кур’єрів, фахівців з Інтернет-послуг. Саме через невеликі зарплати люди не поспішають влаштовуватись на роботу.
Володимир Гарцула, голова правління компанії «ВЕЕМ», зазначає, що незважаючи на пори року, завжди потрібні висококваліфіковані працівники. І таким фахівцям роботодавець мусить платити високу зарплату. «Інженер-механік, інженер-технолог, хороший зварювальник, слюсар. Молодь старається освоїти такі професії, де можна дуже швидко заробити багато грошей».
Чимало молодих людей у літню пору працюють у ресторанах, кав’ярнях, кур’єрами у фірмах. Втім, усі, хто має можливість поїхати на сезонні роботи за кордон, скористувались такою можливістю. Там вони зможуть заробити у кілька разів більше, аніж на батьківщині».
У Дніпропетровську за майже рік фінансової кризи число безробітних зросло учетверо. Якщо всередині літа торік центри зайнятості зафіксували 2 000 безробітних, то зараз їх майже 9 тисяч. І це тільки тих, що зареєстровані офіційно і стоять на обліку. Тему продовжить дніпропетровська кореспондентка Радіо «Свобода» Юлія Рацибарська. «Більшість робітників, скорочених через негаразди на великих промислових підприємствах, до центрів зайнятості воліють не звертатися. Для робочих рук - кваліфікованих токарів, слюсарів, ливарників - нині там мало що можуть запропонувати.
Вакансії, якщо і є, то зазвичай тільки для тих, хто згоден іти в торгівлю. Та й це сезонна робота, на літо, - реалізатори та вантажники.
На що реально може розраховувати безробітний, прийшовши до центру зайнятості, – на перенавчання або громадські роботи. На перекваліфікацію, хай і державним коштом, людина може витратити до півроку. Роботу по закінченні навчання гарантують, більш-менш пристойну зарплату – ні.
Єдиний вихід отримати живі гроші – погоджуватись на громадські оплачувані роботи. Кваліфіковані інженери, вчителі, ба, навіть менеджери й економісти, гамують амбіції й ідуть прибирати яри та вибалки міста від сміття, фарбувати паркани, мести вулиці. Робота на сезон, доки тепло. Грошей платять небагато, 50-70 гривень на день, але зазвичай одразу ж.
А втім, запропонувати хоч би таку роботу можуть далеко не кожному безробітному. План щодо числа незайнятих громадян, яких можуть залучити до робіт, цього року скоротили вдвічі. У центрах зайнятості безробітних заспокоюють: треба пережити літо й початок осені. Тоді робота може знову з’явитись. Перехід промислових підприємств на нормальний режим роботи з поверненням працівників основних професій на свої робочі місця прогнозують із ІV кварталу цього року .
Не потребують міської робочої сили й на селі: культури, які потребували ручної праці, приміром, цукровий буряк та інші овочі, сільгосппідприємства регіону зараз садять мало. Для ріпаку з соняшником техніки достатньо».
Молодь на праці
Попрацювати влітку корисно і для людей, які матимуть зайву копійчину, і для держави, що отримає додаткову робочу силу. У цьому переконує президент спілки орендарів і підприємців України Віктор Хмільовський. Особливо, на його думку, це корисно для молоді. «Для молоді це перші кроки у стосунках із роботодавцем. Наприклад, моя племінниця, студентка медичного університету, працює операційною сестрою. І я впевнений – їй це в майбутньому знадобиться».
Киянка Владислава також вирішила підробити влітку, оскільки потребувала, за її словами, «швидких коштів». Щоб отримати місце офіціантки, куди дівчина спершу пробувала влаштуватися, у неї бракувало досвіду. Відтак Владислава знайшла собі підробіток за оголошенням біля метро. «Біля метро побачила об’яву, що потрібні продавці телефонних карток для поповнення рахунку. Заманювали вони цифрами зарплати: 100-150 гривень на день. Я пройшла співбесіду, почала працювати. Було дуже важко, бо навантаження просто шалене. О 7 або 8 ранку треба вже бути в офісі, забирати свою сумку з картками, перераховувати їх по накладній і їхати на свою точку, щоб почати роботу близько 9 годин ранку. До 7-8 вечора працювала. Після того – знов до офісу, віддавати гроші. Щоб отримати на руки 100 гривень на день, треба карток продати на 5000 гривень».
Як свідчать дані центрів зайнятості і кадрових агентств, на літо компанії відкривають вакансії кур’єрів, асистентів, а також беруть так званих «трейні» - стажерів, яким у випадку успішної практики обіцяють подальше працевлаштування, розповідає Ганна, менеджер з персоналу. «Така робота має певні ризики: працедавець може ошукати, не дати зарплатню. Але якщо треба забезпечити собі спокій і ці 3 місяці не думати, а чи заплатять мені, чи буду я працювати ще, треба всі важливі моменти обговорити з роботодавцем на початку. Якщо він не хоче підписувати з вами якусь чинну трудову угоду або строкову трудову угоду, то можна домовитися на так звану угоду підряду. У ній визначено, що ви робите, в який термін робите і скільки вам за це заплатять». Це найкращий варіант для людей, які шукають зараз роботу на 2-3 місяці, запевняє менеджер із персоналу.
Слід зазначити, що середній рівень допомоги безробітним становить зараз 619 гривень. А серед тих, хто шукає роботу, 55% складають жінки.
В Україні, незважаючи на економічну кризу, знижується рівень безробіття. Такі дані Державного комітету статистики. За січень-травень нинішнього року число тих, хто шукає роботу, скоротилося з 3 до 2,5%. Водії, продавці продовольчих товарів, зварювальники - це гарячі вакансії у літній період, зазначає директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький. Кількість безробітних за останні два місці зменшилася за рахунок мешканців сіл і маленьких містечок, які саме влітку знайшли собі працю у сільському господарстві. «Вони були на обліку, а коли пішли працювати в поле, то знялися з обліку. На вчорашній день, 21 липня, кількість громадян, які є на обліку в центрі зайнятості, складає 637 700 людей. З них мають статус безробітного 619 400, отримували допомогу у зв'язку з безробіттям 480 200. У базі даних служби зайнятості актуальних вакансій нараховується 75 300 штук».
Більше 36 000 мешканців Львівщини мають статус безробітних. Число тих, хто перебуває на обліку в службі зайнятості у липні зменшилось на кілька сотень осіб. Незважаючи на це, на кожне вільне робоче місце в області претендують 19 людей. Де можна працевлаштуватися у Львові влітку, знає місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Терещук. «На сьогодні великий відсоток малого і середнього бізнесу в області перейшов працювати «у тінь». Відтак, скільки на якій фірмі реально працює людей, не відомо. Зарплату ці робітники отримують у так званих конвертах. Чимало таких працівників ще й перебувають на обліку у службі зайнятості.
Шукати роботу через Інтернет чи соціальну службу необов’язково. При вході до ЖЕКу в центральній частині міста читаю перелік вакансій: потрібні двірник, сажотрус, сантехнік. Зарплата більше тисячі гривень. Нескладно знайти у цей літній період роботу вантажникам, водіям, кухарям, охоронцям, швачкам, продавцям, підсобним робітникам. А ще фірми потребують менеджерів з туризму, кур’єрів, фахівців з Інтернет-послуг. Саме через невеликі зарплати люди не поспішають влаштовуватись на роботу.
Володимир Гарцула, голова правління компанії «ВЕЕМ», зазначає, що незважаючи на пори року, завжди потрібні висококваліфіковані працівники. І таким фахівцям роботодавець мусить платити високу зарплату. «Інженер-механік, інженер-технолог, хороший зварювальник, слюсар. Молодь старається освоїти такі професії, де можна дуже швидко заробити багато грошей».
Чимало молодих людей у літню пору працюють у ресторанах, кав’ярнях, кур’єрами у фірмах. Втім, усі, хто має можливість поїхати на сезонні роботи за кордон, скористувались такою можливістю. Там вони зможуть заробити у кілька разів більше, аніж на батьківщині».
У Дніпропетровську за майже рік фінансової кризи число безробітних зросло учетверо. Якщо всередині літа торік центри зайнятості зафіксували 2 000 безробітних, то зараз їх майже 9 тисяч. І це тільки тих, що зареєстровані офіційно і стоять на обліку. Тему продовжить дніпропетровська кореспондентка Радіо «Свобода» Юлія Рацибарська. «Більшість робітників, скорочених через негаразди на великих промислових підприємствах, до центрів зайнятості воліють не звертатися. Для робочих рук - кваліфікованих токарів, слюсарів, ливарників - нині там мало що можуть запропонувати.
Вакансії, якщо і є, то зазвичай тільки для тих, хто згоден іти в торгівлю. Та й це сезонна робота, на літо, - реалізатори та вантажники.
На що реально може розраховувати безробітний, прийшовши до центру зайнятості, – на перенавчання або громадські роботи. На перекваліфікацію, хай і державним коштом, людина може витратити до півроку. Роботу по закінченні навчання гарантують, більш-менш пристойну зарплату – ні.
Єдиний вихід отримати живі гроші – погоджуватись на громадські оплачувані роботи. Кваліфіковані інженери, вчителі, ба, навіть менеджери й економісти, гамують амбіції й ідуть прибирати яри та вибалки міста від сміття, фарбувати паркани, мести вулиці. Робота на сезон, доки тепло. Грошей платять небагато, 50-70 гривень на день, але зазвичай одразу ж.
А втім, запропонувати хоч би таку роботу можуть далеко не кожному безробітному. План щодо числа незайнятих громадян, яких можуть залучити до робіт, цього року скоротили вдвічі. У центрах зайнятості безробітних заспокоюють: треба пережити літо й початок осені. Тоді робота може знову з’явитись. Перехід промислових підприємств на нормальний режим роботи з поверненням працівників основних професій на свої робочі місця прогнозують із ІV кварталу цього року .
Не потребують міської робочої сили й на селі: культури, які потребували ручної праці, приміром, цукровий буряк та інші овочі, сільгосппідприємства регіону зараз садять мало. Для ріпаку з соняшником техніки достатньо».
Молодь на праці
Попрацювати влітку корисно і для людей, які матимуть зайву копійчину, і для держави, що отримає додаткову робочу силу. У цьому переконує президент спілки орендарів і підприємців України Віктор Хмільовський. Особливо, на його думку, це корисно для молоді. «Для молоді це перші кроки у стосунках із роботодавцем. Наприклад, моя племінниця, студентка медичного університету, працює операційною сестрою. І я впевнений – їй це в майбутньому знадобиться».
Киянка Владислава також вирішила підробити влітку, оскільки потребувала, за її словами, «швидких коштів». Щоб отримати місце офіціантки, куди дівчина спершу пробувала влаштуватися, у неї бракувало досвіду. Відтак Владислава знайшла собі підробіток за оголошенням біля метро. «Біля метро побачила об’яву, що потрібні продавці телефонних карток для поповнення рахунку. Заманювали вони цифрами зарплати: 100-150 гривень на день. Я пройшла співбесіду, почала працювати. Було дуже важко, бо навантаження просто шалене. О 7 або 8 ранку треба вже бути в офісі, забирати свою сумку з картками, перераховувати їх по накладній і їхати на свою точку, щоб почати роботу близько 9 годин ранку. До 7-8 вечора працювала. Після того – знов до офісу, віддавати гроші. Щоб отримати на руки 100 гривень на день, треба карток продати на 5000 гривень».
Як свідчать дані центрів зайнятості і кадрових агентств, на літо компанії відкривають вакансії кур’єрів, асистентів, а також беруть так званих «трейні» - стажерів, яким у випадку успішної практики обіцяють подальше працевлаштування, розповідає Ганна, менеджер з персоналу. «Така робота має певні ризики: працедавець може ошукати, не дати зарплатню. Але якщо треба забезпечити собі спокій і ці 3 місяці не думати, а чи заплатять мені, чи буду я працювати ще, треба всі важливі моменти обговорити з роботодавцем на початку. Якщо він не хоче підписувати з вами якусь чинну трудову угоду або строкову трудову угоду, то можна домовитися на так звану угоду підряду. У ній визначено, що ви робите, в який термін робите і скільки вам за це заплатять». Це найкращий варіант для людей, які шукають зараз роботу на 2-3 місяці, запевняє менеджер із персоналу.
Слід зазначити, що середній рівень допомоги безробітним становить зараз 619 гривень. А серед тих, хто шукає роботу, 55% складають жінки.
| Чи хотіли б Ви попрацювати влітку і ким? | |
 | Ольга, студентка: Ось якраз шукаю роботу. Фірми обманюють, їм платиш за реєстрацію, а вони нічого не знаходять. |
 | Ілля, продавець: Роботу знайти можна, головне мати язик підвішений. Якщо потрібні гроші, то така літня робота – прекрасний вихід. |
 | Юлія, студентка: Вже місяць шукаю. Спочатку за своєю спеціальністю, потім будь-яку. Усі вимагають досвід роботи, не хочуть брати на пару місяців. |
 | Дарина, студентка: Знайшла собі літню роботу, звичайно, не за спеціальністю. Я роздаю реклами на Хрещатику. Отримую близько 80 гривень вдень. |
 | Юрій: Мав досвід такої літньої роботи ще в школі. Ми фарбували в нашій школі парти, стіни, нас там харчували і навіть платили непогані гроші. |
