Таким чином можна зробити простий висновок. Про безпеку, про можливість просто жити на Північному Кавказі годі й мріяти, навіть коли ти міністр внутрішніх справ чи президент. А якщо ти правозахисник, якщо тебе нагороджено премією імені підступно вбитої Анни Політковської – вважай, що смертний вирок у тебе в кишені. І питання навіть не в тому, можуть знайти вбивць чи ні. Питання не в тому, є причетним до смерті Естемірової президент Чечні Рамзан Кадиров чи це зробили його опоненти з метою скомпрометувати чеченського президента. Головне, що Північний Кавказ став справжньою територією вбивства.
Це, звісно, і намагалася довести всією своєю діяльністю Наталя Естемірова. Вона розповідала про арешти без суду і слідства. Про тортури. Про залякування. Про знищення опонентів влади під облудними приводами. Але це відбувається не тільки в Чечні. Згадаймо, як інгушського опозиціонера Магомеда Євлоєва було вбито мало не на очах тодішнього президента республіки Мурата Зязікова, у міліцейській машині! А нинішній президент Інгушетії Юнусбек Євкуров був підірваний буквально через кілька місяців після того, як розпочав діалог із суспільством і опозицією.
Може Медведєву і непотрібно це знати
Згадаймо і про арешти молодих людей у різних республіках Північного Кавказу – їх оголошували терористами без будь-яких доказів, і вони зникали. Згадаймо про таємничі вбивства братів Ямадаєвих, цих вірних союзників Кремля у Чечні. І зрозуміємо, що маємо справу із системною трагедією, на яку ніхто не збирається звертати уваги. Тобто звертає, коли відбувається чергове вбивство – як це зробив російський президент Дмитро Медведєв, який засудив вбивство Естемірової. Але що після цього? Чи скаже хтось президенту, що Чечню просто подарували Рамзану Кадирову як якесь помістя, у якому він наводить «порядок» на власний розсуд. І що сподіватися на законність, право на життя, просто на стабілізацію ситуації в Чечні та в регіоні в цілому не варто.
А може, президенту Росії і не потрібно це знати? Може, йому достатньо подивитися телевізійні новини з рапортом про стабілізацію? А коли повідомляють, що загинув дагестанський міністр, що скоєно замах на інгушського президента, що вбито чеченську правозахисницю – що ж, можна просто виключити телевізор до наступних, хороших новин...
(Київ – Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
