Причини
Серед причин захворювання на діабет І типу (інсулінозалежна форма) та ІІ типу значну роль відіграє спадковість, а також нездоровий спосіб життя та вплив навколишнього середовища. Гіподинамія (малорухливість сучасних дітей) та захоплення фаст-фудами – важливі фактори виникнення цукрової хвороби, зазначає лікар-ендокринолог Галина Казмірович. «Діти повинні вести активний спосіб життя, не харчуватися «на ходу» і мати нормальну вагу, що наразі є проблемою, оскільки дуже багато дітей з надлишковою вагою».
Кількість дітей із надмірною масою тіла, у яких є перспективи розвитку діабету ІІ типу й справді збільшується, поділився з Радіо Свобода Володимир Панків, голова експертної комісії Міністерства охорони здоров'я. «Кількість в Україні дітей-діабетиків зростає ще не настільки різко, як у країнах Заходу. Українські діти ще харчуються більш-менш нормально, але тенденція незбалансованого харчування теж уже є».
Особливості харчування, навчання та суворий режим діабетика
140 юних мешканців Рівненщини живуть з діагнозом «цукровий діабет». Справжня цифра може бути вдвічі більшою, адже далеко не всі батьки належним чином ставляться до диспансеризації. Чим небезпечна подібна байдужість і чи можна, маючи діабет, жити повноцінним життям – запитала у лікарів та батьків кореспондент Радіо Свобода Валентина Одарченко.
Від початку року цукровий діабет виявили у 12 маленьких мешканців Рівненщини. Усі вони хворі на І тип діабету, а значить, потребують щоденного прийому інсуліну, розповідає головний дитячий ендокринолог області Галина Бойко. Тривожить збільшення серед них кількості дошкільнят. «Багато 2-річних, 4-річних, 6-річних діток. За останній рік у нас захворіло 2 дитини грудного віку».
У дітей все розвивається швидко: спочатку неясні симптоми, а через 3-4 години вони можуть перейти в тяжкий стан, і їм загрожує реанімація, каже лікар.
У багатьох випадках діабет виявляли у «хвості» вірусної інфекції. Так сталося і з Наталкою, коли вона важко відходила від грипу в 7-річному віці, розповідає її мама Надія. «Дитина почала багато пити, худнути, з’явилася сонливість та апатія… Зробили аналізи – цукровий діабет. Ця хвороба вимагає дієти – потрібно багато фруктів і овочів, дієтичне м’ясо. Для діабетиків є специфічні вітаміни. Періодичне лікування – мінімум 2 рази на рік. У дітей купа ускладнень – на ноги, очі, нирки».
Уколи, таблетки, фізпроцедури – вибиватися із графіка не можна. У школярів іноді виникають проблеми із навчанням, адже дехто з них проходить курс лікування у медичних закладах 4-5 разів на рік, через що доводиться переходити на індивідуальний план навчання.
Жінка каже, що про хворобу взагалі можна було б забути, якби рівень медичного і соціального забезпечення діабетиків в Україні зрівнявся з європейським. «Ті ж тест-смужки, голки, інсуліни – немає такого, щоб хворий був невпевненим, а що ж буде завтра – чи будуть інсуліни, чи вистачить коштів купити смужки чи пролікуватися».
Найболючіші проблеми
Українські діти, хворі на цукровий діабет, забезпечені імпортним інсуліном і глюкометрами – приладами, за допомогою яких у домашніх умовах вимірюють рівень цукру в крові. Цим державна підтримка маленьких діабетиків практично вичерпується, говорить Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України. «Ніяких державних оздоровчих програм немає. Якщо на місцевих рівнях члени мого товариства виб’ють – 30-40 дітей кудись повезуть. Дитина з цукровим діабетом до 15 років відпочивати їде обов’язково з матір’ю, а путівка коштує близько 5 тисяч гривень. Найтяжчі проблеми – це оздоровлення, забезпечення засобами самоконтролю і навчання».
Діти, хворі на діабет, повністю забезпечені ліками, у цьому запевнив Володимир Паньків, голова експертної комісії Міністерства охорони здоров’я. А от із дорослими діабетиками ситуація є складнішою. «Якщо, наприклад, потреба інсуліну є 800 мільйонів гривень на рік, щоб хворі були забезпечені, то держава виділила лише 30% коштів від річної потреби на закупівлю інсуліну. Дитина з цим проблем немає. Але підлітка, коли йому виповнюється 18 років і він переходить у дорослу поліклініку, переводять уже на український інсулін, не той, який він отримував у дитинстві – ось у чому проблема».
З діабетом у Латвії борються науковим шляхом
У Латвії налічується 63 тисячі хворих на цукровий діабет, тобто приблизно 1 із 35 латвійців страждає від цієї недуги, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Людмила Пилип. Спеціалісти визнають, що останнім часом ця хвороба істотно «помолодшала». Лікарі звертають увагу, що куріння жінки у період вагітності збільшує у дитини ризик захворіти на діабет.
При клініці імені Страдня діє Лабораторія з трансплантації стовбурових клітин. За допомогою спеціальної технології з клітин підшлункової залози донора виробляються спеціальні клітини. Ці клітини, які мають здатність виробляти інсулін, вводяться у печінку хворого на діабет. Таким чином хвора людина може скоротити інсулінові ін’єкції до мінімуму або відмовитися від них взагалі».
Щоб уникнути ризику захворювання дитини на діабет, лікарі-дієтологи і педіатри радять не лише залишити звичку харчуватися у фаст-фудах, але й не захоплюватися так званими сухими сніданками. Пластівці й подушечки, на 45—50% складаються з цукру!
Серед причин захворювання на діабет І типу (інсулінозалежна форма) та ІІ типу значну роль відіграє спадковість, а також нездоровий спосіб життя та вплив навколишнього середовища. Гіподинамія (малорухливість сучасних дітей) та захоплення фаст-фудами – важливі фактори виникнення цукрової хвороби, зазначає лікар-ендокринолог Галина Казмірович. «Діти повинні вести активний спосіб життя, не харчуватися «на ходу» і мати нормальну вагу, що наразі є проблемою, оскільки дуже багато дітей з надлишковою вагою».
Кількість дітей із надмірною масою тіла, у яких є перспективи розвитку діабету ІІ типу й справді збільшується, поділився з Радіо Свобода Володимир Панків, голова експертної комісії Міністерства охорони здоров'я. «Кількість в Україні дітей-діабетиків зростає ще не настільки різко, як у країнах Заходу. Українські діти ще харчуються більш-менш нормально, але тенденція незбалансованого харчування теж уже є».
Особливості харчування, навчання та суворий режим діабетика
140 юних мешканців Рівненщини живуть з діагнозом «цукровий діабет». Справжня цифра може бути вдвічі більшою, адже далеко не всі батьки належним чином ставляться до диспансеризації. Чим небезпечна подібна байдужість і чи можна, маючи діабет, жити повноцінним життям – запитала у лікарів та батьків кореспондент Радіо Свобода Валентина Одарченко.
Від початку року цукровий діабет виявили у 12 маленьких мешканців Рівненщини. Усі вони хворі на І тип діабету, а значить, потребують щоденного прийому інсуліну, розповідає головний дитячий ендокринолог області Галина Бойко. Тривожить збільшення серед них кількості дошкільнят. «Багато 2-річних, 4-річних, 6-річних діток. За останній рік у нас захворіло 2 дитини грудного віку».
У дітей все розвивається швидко: спочатку неясні симптоми, а через 3-4 години вони можуть перейти в тяжкий стан, і їм загрожує реанімація, каже лікар.
У багатьох випадках діабет виявляли у «хвості» вірусної інфекції. Так сталося і з Наталкою, коли вона важко відходила від грипу в 7-річному віці, розповідає її мама Надія. «Дитина почала багато пити, худнути, з’явилася сонливість та апатія… Зробили аналізи – цукровий діабет. Ця хвороба вимагає дієти – потрібно багато фруктів і овочів, дієтичне м’ясо. Для діабетиків є специфічні вітаміни. Періодичне лікування – мінімум 2 рази на рік. У дітей купа ускладнень – на ноги, очі, нирки».
Уколи, таблетки, фізпроцедури – вибиватися із графіка не можна. У школярів іноді виникають проблеми із навчанням, адже дехто з них проходить курс лікування у медичних закладах 4-5 разів на рік, через що доводиться переходити на індивідуальний план навчання.
Жінка каже, що про хворобу взагалі можна було б забути, якби рівень медичного і соціального забезпечення діабетиків в Україні зрівнявся з європейським. «Ті ж тест-смужки, голки, інсуліни – немає такого, щоб хворий був невпевненим, а що ж буде завтра – чи будуть інсуліни, чи вистачить коштів купити смужки чи пролікуватися».
Найболючіші проблеми
Українські діти, хворі на цукровий діабет, забезпечені імпортним інсуліном і глюкометрами – приладами, за допомогою яких у домашніх умовах вимірюють рівень цукру в крові. Цим державна підтримка маленьких діабетиків практично вичерпується, говорить Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України. «Ніяких державних оздоровчих програм немає. Якщо на місцевих рівнях члени мого товариства виб’ють – 30-40 дітей кудись повезуть. Дитина з цукровим діабетом до 15 років відпочивати їде обов’язково з матір’ю, а путівка коштує близько 5 тисяч гривень. Найтяжчі проблеми – це оздоровлення, забезпечення засобами самоконтролю і навчання».
Діти, хворі на діабет, повністю забезпечені ліками, у цьому запевнив Володимир Паньків, голова експертної комісії Міністерства охорони здоров’я. А от із дорослими діабетиками ситуація є складнішою. «Якщо, наприклад, потреба інсуліну є 800 мільйонів гривень на рік, щоб хворі були забезпечені, то держава виділила лише 30% коштів від річної потреби на закупівлю інсуліну. Дитина з цим проблем немає. Але підлітка, коли йому виповнюється 18 років і він переходить у дорослу поліклініку, переводять уже на український інсулін, не той, який він отримував у дитинстві – ось у чому проблема».
З діабетом у Латвії борються науковим шляхом
У Латвії налічується 63 тисячі хворих на цукровий діабет, тобто приблизно 1 із 35 латвійців страждає від цієї недуги, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Людмила Пилип. Спеціалісти визнають, що останнім часом ця хвороба істотно «помолодшала». Лікарі звертають увагу, що куріння жінки у період вагітності збільшує у дитини ризик захворіти на діабет.
При клініці імені Страдня діє Лабораторія з трансплантації стовбурових клітин. За допомогою спеціальної технології з клітин підшлункової залози донора виробляються спеціальні клітини. Ці клітини, які мають здатність виробляти інсулін, вводяться у печінку хворого на діабет. Таким чином хвора людина може скоротити інсулінові ін’єкції до мінімуму або відмовитися від них взагалі».
Щоб уникнути ризику захворювання дитини на діабет, лікарі-дієтологи і педіатри радять не лише залишити звичку харчуватися у фаст-фудах, але й не захоплюватися так званими сухими сніданками. Пластівці й подушечки, на 45—50% складаються з цукру!
