«Ціна підкупу». За хабарництво – довічне ув’язнення?

Суворіші покарання за отримання хабара

У чинному Кримінальному кодексі статтею 368 за отримання хабара «в особливо великому розмірі» передбачено штраф - понад 8,5 тисяч гривень (500 неоподаткованих мінімумів) та позбавлення волі від 8 до 12 років. У новоспеченому ж законі перелік обставин, які обтяжують покарання, більш розширений, говорить народний депутат від Партії регіонів, заступник глави комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Сівкович. «Хабар «в особливо великих розмірах» за новим законом - це більше 10 тисяч американських доларів. Покарання за отримання хабара «в особливо великому розмірі» встановлюється диференційовано: загалом - позбавлення волі від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Окремо введена категорія – для суддів, слідчих, правоохоронців та прокурорів – довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Я вважаю, що за подібні речі довічне тюремне перебування – навіть дуже м’яко, порівняно з Радянським Союзом».

Головне – вміти дати?

Підприємець Денис без хабара не уявляє своє спілкування з чиновниками. Востаннє пропонував гроші за оформлення закордонного паспорту. Додаткових 200 гривень - і без черги маєш документ, каже Денис. Головне – вміти дати. «Особливо в державних структурах, якщо ти хочеш дати хабар заради більш комфортних умов, то ні в якому разі про це не можна говорити прямо. Адже навколо інші люди, які можуть розповісти керівництву. Потрібно або написати, або натякнути. Бувають і такі люди, які самі називають вартість послуги (неофіційну)».

Корупція на Закарпатті «процвітає» у земельній сфері

Закарпаття - специфічна область і не лише за розташуванням - поблизу чотирьох кордонів з європейськими державами. Регіон переважно гірський, землі мало, і та, що є, з переважно рекреаційним потенціалом (тобто для відпочинку). З огляду на це вартість землі в області росте постійно, лише за останній рік сотка землі в Закарпатті подорожчала майже вдвічі. Саме у сфері земельних відносин у цьому регіоні процвітає корупція. Подробиці - від місцевої кореспондентки Радіо Свобода Надії Петрів.

У обласній міліції кажуть, що останнім часом поширеного характеру набуло хабарництво серед службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за вирішення питань про надання земельних ділянок в оренду чи оформлення права власності на землю. Тобто, ті чиновники, які мають доступ до вирішення земельних питань, часто зловживають своїми повноваженнями заради наживи. Каже капітан міліції Іван Ладжун з Головного управління МВС України в Закарпатській області. «Наразі завершене розслідування справи, порушеної стосовно сільського голови с. Березники, який заарештований, за отримання рекордного за останні роки хабара - 900 тис. грн., а також стосовно начальника земельного відділу Рахівської РДА, котрий взяв 10 тис. доларів США. І це лише найбільш резонансні випадки останніх місяців».

У прокуратурі Закарпатсько області у свою чергу нарікають, що міліція, податкова, СБУ та інші структури недостатньо працюють на виявлення фактів хабарництва та корупції, а те, що виявляється, - лише вершина айсбергу. Тим більше, що затримують переважно дрібних чиновників, в люди високого рангу «попадаються» вкрай рідко. Днями в прокурор Закарпатської області заявив, що порушення законодавства, які вчиняються чиновниками за хабарі, є фактично у кожному районі області, і наразі прокурори та слідчі працюють над виявленням подібного. Уже цього року до суду закарпатські прокурори направили 35 кримінальних справ про хабарництво, що дещо більше минулорічних показників. Проте не важлива кількість, важлива якість матеріалів. Бо переважно корупціонери в області відбуваються «легким переляком».

Наскільки в країнах Євросоюзу поширена корупція?

Згідно з опитуваннями європейських статистичних агенцій, загалом по всій Європі тільки 5% населення заявляє, що принаймні раз у житті були змушені дати хабара, розповідає брюссельський кореспондент Радіо Свобода Віталій Єремиця.

З держав Старої Європи тільки Італія та Греція час від часу вибухали гучними корупційними скандалами. Проте нещодавнє приєднання нових країн-членів додало й тривог, пов’язаних із почастішанням випадків хабарництва, відмивання грошей та нецільового використання європейських фондів. Серед, так би мовити, «найгірших учнів» значаться Румунія та Болгарія. Згідно з даними «Європейського бюро боротьби з шахрайством», у цих країнах зафіксований найвищий рівень корупції, зокрема, у владних структурах.
Через слабкі спроби подолання цього явища, євроінституції навіть вдаються до покарань: скоротили частину фінансування деяких проектів з розвитку болгарської інфраструктури.

Щодо країн півдня європейського континенту, такими як Іспанія чи Португалія, то найбільшими хабарниками там вважаються представники правоохоронних органів. Тим часом у країнах Західної Європи найбільше враженою хабарництвом вважається система охорони здоров’я.

Натомість визнаними та постійними лідерами за найнижчим рівнем корупції здавна вважаються країни Скандинавії. За десятибальною шкалою міжнародної антикорупційної організації «Transparency International», Данія, Фінляндія та Швеція мають майже максимум – тобто 9,6 бала.

Проблема у виконанні закону

Ухвалення суворих законів для боротьби з корупцією в Україні не зменшить її масштаби, вважає Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова. Набагато ефективніше, на його думку, така схема: покарання більш м’яке (штрафи чи незначні терміни позбавлення волі), проте застосовуватися воно повинно до всіх, а не вибірково. «Головне – рівне застосування закону до всіх, а на це потрібна політична воля, якої нині немає. На жаль, ми можемо побачити не застосування законів, коли посадова особа лояльна до влади».

Новий закон щодо боротьби з хабарництвом є неприйнятним з правової точки зору, і він більше годиться для тоталітарної держави. Так вважає експерт Микола Мельник, доктор юридичних наук, який писав дисертацію саме з корупції. «У правовій державі, якою вважається Україна, вводиться абсолютно визначена санкція – це коли передбачено одне покарання без ніякої альтернативи – довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. За рік в Україні за одержання хабара засуджується 400-500 осіб. Не проблема в жорстокості чи суворості. Проблема у виконанні закону».

Кожен другий українець протягом минулого року давав хабарі. Це показало всеукраїнське опитування, проведене Інститутом соціальної та політичної психології Академії політичних наук України. Найчастіше мзду пропонували лікарям – у цьому зізналася третина опитаних.