(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Українсько-російські відносини у всій своїй історії були, є і будуть зі стійким смаком газу і нафти. Так товарообіг поміж двома державами вимірюється мільярдами, але левова частка цієї торгівлі - енергоносії з Росії.
Тож не дивно, що для України це і залежність від найбільшого сусіда, і спосіб впливу, і засіб для збагачення вітчизняних олігархів- спекулянтів…
Сьогоднішня події - це проект нафтотранспортного євразійського коридору. Він майже готовий. Про це заявив президент Ющенко, перебуваючи в Баку.
Нібито, ось є «Сарматія», таке підприємство міжнародне, куди входить 5 корпоративних суб’єктів Азербайджану, Грузії, України, Литви і Польщі. Це підприємство провело тендер на визначення виконавців ТО проекту «Одеса-Броди», а 30 березня було оголошено переможця – американську спеціалізовану компанію.
Питання просте. Пане Бойко, наскільки є райдужна перспектива для реалізації цього євразійського коридору?
Оскільки «Одеса-Броди» існує вже не перший рік. І напередодні практично Празького саміту про східне партнерство, яке відбудеться 7 травня президент Ющенко їде з офіційним візитом до Азербайджану, який так само входить до східного партнерства, і робить ось доволі вагому заяву про енергетичну співпрацю, нібито підсилюючи і позиції України, і вагу цього європейського партнерства.
Юрій Бойко: Я вважаю, що сьогоднішня подія має суто політичний підтекст, тому що сьогоднішня заява і підписані документи – це чергове свідчення політичної підтримки проекту «Одеса-Броди». Таких кроків було дуже багато.
Для того, щоб цей проект був успішним, то потрібно вже перейти від політичних речей, іміджевих якихось до спілкування з бізнесом, з власниками ресурсу, тому що поки під цією заявою не буде підписів «Брітіш Петроліум» або «Шеврон-Тексіко», тобто власників ресурсу з Каспійського регіону, то все інше буде політичними зонтиками над цим проектом. Їх було багато.
Тому я на сьогодні не маю оптимізму, так би мовити, під цим проектом тому що коли почали переговори в 2006 році з власниками ресурсу, зокрема з «Брітіш Петроліум» та «Шевроном», то ми зрозуміли, що для того, щоб були прийняті рішення цих компаній, потрібно два роки. Це процедури в них.
Тому чим швидше ми перейдемо до переговорів з власниками ресурсів, тим швидше в нас буде нафта в цьому нафтопроводі, але у зворотному напрямку.
- Тобто, не в реверсі, а в аверсі? Тобто, в тому напрямку, в якому він мав би працювати?
Юрій Бойко: Задумувався він працювати в аверсі. Але коли його будували, то забули переговорити з власниками ресурсу. Власне кажучи, так само, як сьогодні дії з декларацією по газотранспортній системі.
- Пане Гончар, від Вас так само коментар стосовно сьогоднішньої бакінської заяви президента Ющенка.
Михайло Гончар: …Якщо не заглиблюватися в історію, а йти далі, то в 2006 році 7 червня в Баку була досягнута домовленість в форматі чотирьох компаній: Державна нафтова компанія Азербайджану, «Укртранснафти», «Укрнафти» і (слово незрозуміле) про аверсне використання «Одеса-Броди», азербайджанська сторона була до 5 мільйонів тон нафти для постачання на два західноукраїнські НПЗ в Дрогобичі і Надвірні.
В обмін на це «Укрнафта» допускала азербайджанців в нафтопереробку і також в мережу АЗС. Тобто, це було таке співпадіння взаємних інтересів.
Але, нагадаю, не було 7 червня. Як ви знаєте, за пару місяців відбулася зміна уряду в Україні, і наступний уряд, уряд Януковича, поклав ці плани під сукно...
- Пане Гончар, я дякую Вам за те, що Ви нагадали історію. Я запитав коментар до сьогоднішніх висловлювань пана Ющенка в Баку.
Михайло Гончар: Це також має пряме відношення. Можна робити багато висловлювань і декларацій, але якщо не займатися конкретною справою, то ці декларації так і залишаться.
- Так це реальний проект?
Михайло Гончар: Це реальний проект абсолютно. Тим більше, я не даремно привів приклад 2006 року. На той період, якщо не заглиблюватися далі в історію, вже існував підтверджений інтерес. Але знову ж таки Україна, незалежно від того, хто очолював уряд, державу, міністерство, не використала цей шанс.
Тепер ми знову шукаємо черговий шанс. Таким чином ми збільшуємо рівень недовіри, скажемо так, до України як до партнера.
- Є в нас газові питання з Росією.
Пане Бойко, розкажіть, що у нас з «РосУкрЕнерго»? Чим закінчилася ця вся ситуація? Чи зникла ця компанія на українському ринку, про неї можна вже забути, Юлія Тимошенко її перемогла, як обіцяла, головного корупціонера, за її словами? І чому тоді «РосУкрЕнерго» усували активно з європейського ринку, і постачальники, і споживачі заключали вже прямі контракти, без участі цього посередника?
Юрій Бойко: Не знаю, чим закінчилася в Європі ця історія. Але будь-яка перемога з вуст нашого керівництва нашого уряду, як правила, закінчується підвищенням цін на газ всередині країни.
Так ось, сьогодні з 1 січня наша промисловість одержує газ приблизно на 40% дорожче, ніж минулого року. І чи можна дивитися на це як на перемогу, коли в державі бушує економічна криза, і підприємства й так потерпають від жорсткої конкуренції з боку інших підприємств?
Так от, сьогодні ми маємо вартість газу на нашому кордоні дорожче, ніж Європа. Це вартість сьогоднішнього…
- Вартість була останніми днями озвучена. Це 270 доларів за тисячу кубометрів газу.
Юрій Бойко: В першому кварталі ми отримували газ на кордоні по 360 доларів.
Угорщина, яка від нас знаходиться на 1200 км дальше і вартість транзиту там приблизно 30 доларів до неї, отримала газ по 317, Польща по 322.
Так як можна називати перемогу сьогоднішнього уряду збільшення вартості газу для наших підприємств?
- Чекайте, я ж запитав про «РосУкрЕнерго». Що з ним в Україні? Що Ви про це знаєте?
Уряд говорив, що вони перемогли головного корупціонера в газовій сфері «РосУкрЕнерго»…
Юрій Бойко: Якщо перемагають корупціонера, то вартість газу повинна зменшитися. Це логічно.
- Що з компанією? Що Ви знаєте про це? Газ розмитнили 11 мільярдів…
Юрій Бойко: Що є з компанією? Треба спитати у власників компанії – в російського «Газпрому» і в пана Фірташа.
Для будь-якого уряду, який є в країні, якщо він хоче бути ефективним, значно важливіше мати нормальну ціну на кордоні. З врахуванням економічної кризи це дуже важливо.
Сьогодні ми маємо вартість газу дорожче на кордоні на нашому. Відповідним чином ми не можемо оцінити роботу уряду як якусь перемогу і ефективну в цьому напрямку.
- Ви маєте на увазі 270 доларів останні?
Юрій Бойко: Я маю на увазі в середині країни в нас ціна для промисловості 2500 гривень. Минулого року вона була 1800. При тому, що вартість нафти впала.
- Стосовно «РосУкрЕнерго» Ви сказали, що треба запитати в пана Фірташа і «Газпрому».
Як Ви вважаєте, чому «Газпром» врешті-решт «здав» фактично «РосУкрЕнерго» в цій ситуації? Немає ані затятої підтримки, коли йдеться про розмитнення газу, оскільки передали, нібито, знову ж права на цей газ українському уряду, і «Газпром» не прагне захищати «РосУкрЕнерго», а йде все ж таки на прямі контакти з європейськими споживачами.
Юрій Бойко: З європейськими споживачами він завжди йшов на прямі контакти.
- Угорська компанія відмовилася, якщо я не помиляюся, від посередництва «РосУкрЕнерго»…
Юрій Бойко: 23 спільних підприємства працює з «Газпромом» в Європі…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Українсько-російські відносини у всій своїй історії були, є і будуть зі стійким смаком газу і нафти. Так товарообіг поміж двома державами вимірюється мільярдами, але левова частка цієї торгівлі - енергоносії з Росії.
Тож не дивно, що для України це і залежність від найбільшого сусіда, і спосіб впливу, і засіб для збагачення вітчизняних олігархів- спекулянтів…
Сьогоднішня події - це проект нафтотранспортного євразійського коридору. Він майже готовий. Про це заявив президент Ющенко, перебуваючи в Баку.
Нібито, ось є «Сарматія», таке підприємство міжнародне, куди входить 5 корпоративних суб’єктів Азербайджану, Грузії, України, Литви і Польщі. Це підприємство провело тендер на визначення виконавців ТО проекту «Одеса-Броди», а 30 березня було оголошено переможця – американську спеціалізовану компанію.
Питання просте. Пане Бойко, наскільки є райдужна перспектива для реалізації цього євразійського коридору?
Оскільки «Одеса-Броди» існує вже не перший рік. І напередодні практично Празького саміту про східне партнерство, яке відбудеться 7 травня президент Ющенко їде з офіційним візитом до Азербайджану, який так само входить до східного партнерства, і робить ось доволі вагому заяву про енергетичну співпрацю, нібито підсилюючи і позиції України, і вагу цього європейського партнерства.
Юрій Бойко: Я вважаю, що сьогоднішня подія має суто політичний підтекст, тому що сьогоднішня заява і підписані документи – це чергове свідчення політичної підтримки проекту «Одеса-Броди». Таких кроків було дуже багато.
Юрій Бойко: Сьогоднішня заява і підписані документи – це чергове свідчення політичної підтримки проекту «Одеса-Броди».
Поки під цією заявою не буде підписів «Брітіш Петроліум» або «Шеврон-Тексіко», тобто власників ресурсу з Каспійського регіону, то все інше буде політичними зонтиками над цим проектом.
Поки під цією заявою не буде підписів «Брітіш Петроліум» або «Шеврон-Тексіко», тобто власників ресурсу з Каспійського регіону, то все інше буде політичними зонтиками над цим проектом.
Для того, щоб цей проект був успішним, то потрібно вже перейти від політичних речей, іміджевих якихось до спілкування з бізнесом, з власниками ресурсу, тому що поки під цією заявою не буде підписів «Брітіш Петроліум» або «Шеврон-Тексіко», тобто власників ресурсу з Каспійського регіону, то все інше буде політичними зонтиками над цим проектом. Їх було багато.
Тому я на сьогодні не маю оптимізму, так би мовити, під цим проектом тому що коли почали переговори в 2006 році з власниками ресурсу, зокрема з «Брітіш Петроліум» та «Шевроном», то ми зрозуміли, що для того, щоб були прийняті рішення цих компаній, потрібно два роки. Це процедури в них.
Тому чим швидше ми перейдемо до переговорів з власниками ресурсів, тим швидше в нас буде нафта в цьому нафтопроводі, але у зворотному напрямку.
- Тобто, не в реверсі, а в аверсі? Тобто, в тому напрямку, в якому він мав би працювати?
Юрій Бойко: Задумувався він працювати в аверсі. Але коли його будували, то забули переговорити з власниками ресурсу. Власне кажучи, так само, як сьогодні дії з декларацією по газотранспортній системі.
- Пане Гончар, від Вас так само коментар стосовно сьогоднішньої бакінської заяви президента Ющенка.
Михайло Гончар: …Якщо не заглиблюватися в історію, а йти далі, то в 2006 році 7 червня в Баку була досягнута домовленість в форматі чотирьох компаній: Державна нафтова компанія Азербайджану, «Укртранснафти», «Укрнафти» і (слово незрозуміле) про аверсне використання «Одеса-Броди», азербайджанська сторона була до 5 мільйонів тон нафти для постачання на два західноукраїнські НПЗ в Дрогобичі і Надвірні.
В обмін на це «Укрнафта» допускала азербайджанців в нафтопереробку і також в мережу АЗС. Тобто, це було таке співпадіння взаємних інтересів.
Але, нагадаю, не було 7 червня. Як ви знаєте, за пару місяців відбулася зміна уряду в Україні, і наступний уряд, уряд Януковича, поклав ці плани під сукно...
- Пане Гончар, я дякую Вам за те, що Ви нагадали історію. Я запитав коментар до сьогоднішніх висловлювань пана Ющенка в Баку.
Михайло Гончар: Це також має пряме відношення. Можна робити багато висловлювань і декларацій, але якщо не займатися конкретною справою, то ці декларації так і залишаться.
- Так це реальний проект?
Михайло Гончар: Це реальний проект абсолютно. Тим більше, я не даремно привів приклад 2006 року. На той період, якщо не заглиблюватися далі в історію, вже існував підтверджений інтерес. Але знову ж таки Україна, незалежно від того, хто очолював уряд, державу, міністерство, не використала цей шанс.
Тепер ми знову шукаємо черговий шанс. Таким чином ми збільшуємо рівень недовіри, скажемо так, до України як до партнера.
- Є в нас газові питання з Росією.
Пане Бойко, розкажіть, що у нас з «РосУкрЕнерго»? Чим закінчилася ця вся ситуація? Чи зникла ця компанія на українському ринку, про неї можна вже забути, Юлія Тимошенко її перемогла, як обіцяла, головного корупціонера, за її словами? І чому тоді «РосУкрЕнерго» усували активно з європейського ринку, і постачальники, і споживачі заключали вже прямі контракти, без участі цього посередника?
Юрій Бойко: Не знаю, чим закінчилася в Європі ця історія. Але будь-яка перемога з вуст нашого керівництва нашого уряду, як правила, закінчується підвищенням цін на газ всередині країни.
Так ось, сьогодні з 1 січня наша промисловість одержує газ приблизно на 40% дорожче, ніж минулого року. І чи можна дивитися на це як на перемогу, коли в державі бушує економічна криза, і підприємства й так потерпають від жорсткої конкуренції з боку інших підприємств?
Так от, сьогодні ми маємо вартість газу на нашому кордоні дорожче, ніж Європа. Це вартість сьогоднішнього…
- Вартість була останніми днями озвучена. Це 270 доларів за тисячу кубометрів газу.
Юрій Бойко: В першому кварталі ми отримували газ на кордоні по 360 доларів.
Юрій Бойко: В першому кварталі ми отримували газ на кордоні по 360 доларів.
Угорщина, яка від нас знаходиться на 1200 км дальше і вартість транзиту там приблизно 30 доларів до неї, отримала газ по 317, Польща по 322.
Угорщина, яка від нас знаходиться на 1200 км дальше і вартість транзиту там приблизно 30 доларів до неї, отримала газ по 317, Польща по 322.
Угорщина, яка від нас знаходиться на 1200 км дальше і вартість транзиту там приблизно 30 доларів до неї, отримала газ по 317, Польща по 322.
Так як можна називати перемогу сьогоднішнього уряду збільшення вартості газу для наших підприємств?
- Чекайте, я ж запитав про «РосУкрЕнерго». Що з ним в Україні? Що Ви про це знаєте?
Уряд говорив, що вони перемогли головного корупціонера в газовій сфері «РосУкрЕнерго»…
Юрій Бойко: Якщо перемагають корупціонера, то вартість газу повинна зменшитися. Це логічно.
- Що з компанією? Що Ви знаєте про це? Газ розмитнили 11 мільярдів…
Юрій Бойко: Що є з компанією? Треба спитати у власників компанії – в російського «Газпрому» і в пана Фірташа.
Для будь-якого уряду, який є в країні, якщо він хоче бути ефективним, значно важливіше мати нормальну ціну на кордоні. З врахуванням економічної кризи це дуже важливо.
Сьогодні ми маємо вартість газу дорожче на кордоні на нашому. Відповідним чином ми не можемо оцінити роботу уряду як якусь перемогу і ефективну в цьому напрямку.
- Ви маєте на увазі 270 доларів останні?
Юрій Бойко: Я маю на увазі в середині країни в нас ціна для промисловості 2500 гривень. Минулого року вона була 1800. При тому, що вартість нафти впала.
- Стосовно «РосУкрЕнерго» Ви сказали, що треба запитати в пана Фірташа і «Газпрому».
Як Ви вважаєте, чому «Газпром» врешті-решт «здав» фактично «РосУкрЕнерго» в цій ситуації? Немає ані затятої підтримки, коли йдеться про розмитнення газу, оскільки передали, нібито, знову ж права на цей газ українському уряду, і «Газпром» не прагне захищати «РосУкрЕнерго», а йде все ж таки на прямі контакти з європейськими споживачами.
Юрій Бойко: З європейськими споживачами він завжди йшов на прямі контакти.
- Угорська компанія відмовилася, якщо я не помиляюся, від посередництва «РосУкрЕнерго»…
Юрій Бойко: 23 спільних підприємства працює з «Газпромом» в Європі…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
