Протестувальники продовжують бідкатися Кабінету Міністрів на погіршення життя, непосильне фінансове навантаження через високі ставки банківських кредитів тощо. Активність українських автомобілістів змушує уряд їх чути. І навіть йти на поступки. Але чи зарадить Кабмін усім, хто прийде під його стіни зі страйком?
Власники легкових автомобілів, які влаштували 5 лютого всеукраїнську акцію протесту змусили уряд зменшити ставку транспортного збору і навіть домоглися створення при Кабміні Ради автомобілістів. Почули в уряді й перевізників вантажів габаритним транспортом. Представники асоціацій та об’єднань вантажних автомобільних перевізників 18 лютого розпочали свій страйк.
Перевізники вимагають мінімальних тарифів на перевезення вантажів, надання кредитних канікул на час кризи, зниження відсоткової ставки на кредити, переведення валютних кредитів у гривневі за курсом валют, який був зафіксований під час отримання кредиту, пролонгації кредитних договорів на більший термін тощо. Вони також вимагають від уряду покращити якість доріг і на законодавчому рівні покласти край демпінгу на внутрішньому ринку перевезень.
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко під тиском пообіцяла запровадити мінімальні тарифи на перевезення вантажів великогабаритним транспортом. Щоправда при цьому сама висловила сумніви в ефективності таких заходів, оскільки знижені тарифи можуть спричинити на ринку демпінг, який, за її словами, спостерігається в багатьох сферах і призводить фактично до руйнування економіки.
На такі поступки уряд змушений йти, оскільки в разі їх ігнорування перевізники обіцяють перекрити вулиці Києва і надовго. Для Тимошенко такий розвиток подій небажаний в контексті тотальної критики її дій в уряді та обіцянок Віктора Януковича зібрати незадоволених економічним станом країни громадян під стінами владних інституцій. Різного роду протести також можуть бути небезпечними для Юлії Тимошенко як претендента на президентське крісло.
Але втихомирюванням бунтівників у такий спосіб Тимошенко з іншого боку закладає небезпечну пастку в умовах економічної, а особливо фінансової кризи. Відтепер до уряду можуть ходити усі і вимагати таких же поступок, на які Тимошенко пішла стосовно автомобілістів. З огляду на дірявий бюджет, урядові обіцянки виглядатимуть швидше як аутогіпноз.
Нема імпорту, нема доходів бюджету
Про те, що найгірші часи для українців ще попереду говорять не лише зарубіжні експерти. Це підтверджує сама Прем’єр-міністр, яка дотепер публічно демонструвала оптимізм як щодо виконання бюджету, так і щодо приборкання економічної кризи. Під час зустрічі з представниками Асоціації міст України Юлія Тимошенко чи не вперше зізналася в поганих перспективах бюджетного наповнення. Скорочення імпорту, за її словами, може негативно вплинути на доходи бюджету. Найсумліннішими у наповненні бюджету є наразі митники. Однак врятувати бюджет лише доходами з податку не вдасться. Чи не тому прем’єр уперше визнала, що поточний рік буде одним із найважчих в економічному плані.
За даними Державного казначейства України, надходження до держбюджету у січні були меншими на 642 мільйони гривень, ніж надходження за січень 2008 року. В умовах масового безробіття, яке обіцяє лише зростати, напівпорожній держбюджет може становити загрозу. Попри офіційне зменшення безробіття, експерти очікують наступну хвилю масових скорочень навесні. Про те, що на біржу праці цього року змушені будуть піти понад 3 мільйони українців говорила й міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова.
10 мільйонів українців живуть у борг
За даними Міністерства юстиції, близько 10 мільйонів осіб в Україні, тобто майже третина дорослого населення, скористалися правом на отримання кредиту за останні два роки.
У грудні минулого року і в січні поточного заборгованість в українських фінансових установах різко зросла. За даними газети «Дело», проблемна заборгованість по роздрібному портфелю українських банків у січні становила 40 мільярдів гривень. Однак пік неплатоспроможності позичальників, за даними видання, слід очікувати у березні-квітні.
Якщо фінансові установи не підуть на суттєві поступки, в їхніх боржників проблеми загостряться. Це може спонукати позичальників до походу «на уряд» за порятунком, як це уже робили автомобілісти. Якщо влада розглядатиме цих 10 мільйонів українців передовсім як своїх потенційних виборців, вона і їм щось пообіцяє. Далі під урядові інституції можуть прийти і вчителі, лікарі, пенсіонери, шахтарі, студенти зі своїми вимогами. Принаймні опозиція такі походи обіцяє. Однак бюджетних коштів на всіх не вистачить.
І якби влада і опозиція консолідовано і чесно розповіли про реальний стан справ в економіці і про свої спроможності, а головне про згубність патерналістських орієнтацій у суспільстві, якби уряд замість віртуальних обіцянок створив реальні умови для заробляння собі на життя самим громадянам, то країна можливо вийшла б із кризи і швидше, і з меншими втратами.
(Київ – Прага)
Власники легкових автомобілів, які влаштували 5 лютого всеукраїнську акцію протесту змусили уряд зменшити ставку транспортного збору і навіть домоглися створення при Кабміні Ради автомобілістів. Почули в уряді й перевізників вантажів габаритним транспортом. Представники асоціацій та об’єднань вантажних автомобільних перевізників 18 лютого розпочали свій страйк.
Перевізники вимагають мінімальних тарифів на перевезення вантажів, надання кредитних канікул на час кризи, зниження відсоткової ставки на кредити, переведення валютних кредитів у гривневі за курсом валют, який був зафіксований під час отримання кредиту, пролонгації кредитних договорів на більший термін тощо. Вони також вимагають від уряду покращити якість доріг і на законодавчому рівні покласти край демпінгу на внутрішньому ринку перевезень.
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко під тиском пообіцяла запровадити мінімальні тарифи на перевезення вантажів великогабаритним транспортом. Щоправда при цьому сама висловила сумніви в ефективності таких заходів, оскільки знижені тарифи можуть спричинити на ринку демпінг, який, за її словами, спостерігається в багатьох сферах і призводить фактично до руйнування економіки.
На такі поступки уряд змушений йти, оскільки в разі їх ігнорування перевізники обіцяють перекрити вулиці Києва і надовго. Для Тимошенко такий розвиток подій небажаний в контексті тотальної критики її дій в уряді та обіцянок Віктора Януковича зібрати незадоволених економічним станом країни громадян під стінами владних інституцій. Різного роду протести також можуть бути небезпечними для Юлії Тимошенко як претендента на президентське крісло.
Але втихомирюванням бунтівників у такий спосіб Тимошенко з іншого боку закладає небезпечну пастку в умовах економічної, а особливо фінансової кризи. Відтепер до уряду можуть ходити усі і вимагати таких же поступок, на які Тимошенко пішла стосовно автомобілістів. З огляду на дірявий бюджет, урядові обіцянки виглядатимуть швидше як аутогіпноз.
Нема імпорту, нема доходів бюджету
Про те, що найгірші часи для українців ще попереду говорять не лише зарубіжні експерти. Це підтверджує сама Прем’єр-міністр, яка дотепер публічно демонструвала оптимізм як щодо виконання бюджету, так і щодо приборкання економічної кризи. Під час зустрічі з представниками Асоціації міст України Юлія Тимошенко чи не вперше зізналася в поганих перспективах бюджетного наповнення. Скорочення імпорту, за її словами, може негативно вплинути на доходи бюджету. Найсумліннішими у наповненні бюджету є наразі митники. Однак врятувати бюджет лише доходами з податку не вдасться. Чи не тому прем’єр уперше визнала, що поточний рік буде одним із найважчих в економічному плані.
За даними Державного казначейства України, надходження до держбюджету у січні були меншими на 642 мільйони гривень, ніж надходження за січень 2008 року. В умовах масового безробіття, яке обіцяє лише зростати, напівпорожній держбюджет може становити загрозу. Попри офіційне зменшення безробіття, експерти очікують наступну хвилю масових скорочень навесні. Про те, що на біржу праці цього року змушені будуть піти понад 3 мільйони українців говорила й міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова.
10 мільйонів українців живуть у борг
За даними Міністерства юстиції, близько 10 мільйонів осіб в Україні, тобто майже третина дорослого населення, скористалися правом на отримання кредиту за останні два роки.
У грудні минулого року і в січні поточного заборгованість в українських фінансових установах різко зросла. За даними газети «Дело», проблемна заборгованість по роздрібному портфелю українських банків у січні становила 40 мільярдів гривень. Однак пік неплатоспроможності позичальників, за даними видання, слід очікувати у березні-квітні.
Якщо фінансові установи не підуть на суттєві поступки, в їхніх боржників проблеми загостряться. Це може спонукати позичальників до походу «на уряд» за порятунком, як це уже робили автомобілісти. Якщо влада розглядатиме цих 10 мільйонів українців передовсім як своїх потенційних виборців, вона і їм щось пообіцяє. Далі під урядові інституції можуть прийти і вчителі, лікарі, пенсіонери, шахтарі, студенти зі своїми вимогами. Принаймні опозиція такі походи обіцяє. Однак бюджетних коштів на всіх не вистачить.
І якби влада і опозиція консолідовано і чесно розповіли про реальний стан справ в економіці і про свої спроможності, а головне про згубність патерналістських орієнтацій у суспільстві, якби уряд замість віртуальних обіцянок створив реальні умови для заробляння собі на життя самим громадянам, то країна можливо вийшла б із кризи і швидше, і з меншими втратами.
(Київ – Прага)
