Виховувати людей духовно і фізично здоровими ставили перед собою завдання ініціатори «Просвіти». Голова їхня мета – «пізнання і просвіта народу», зокрема селянства, популяризація українського слова і української культури.
«Просвіта» зароджувалась у непростих умовах
Дім «Просвіти», Львів, площа Ринок, 10«Просвіта» зароджувалась у доволі складних умовах Австро-Угорської монархії. Тоді у керівництві Галичини домінувала польська консервативна шляхта, яка у березні 1868 року відхилила перший статут Товариства. Лише через півроку Міністерство освіти таки дозволило заснувати «Просвіту», але із забороною пропагування націоналістичних ідей.
8 вересня 1868 року відбулись загальні збори і головою товариства обрали Анатолія Вахнянина.
Отець Йосип Заячковський, виступаючи на зборах, нагадав присутнім міф, що грецького велетня Атланта, який мусів вічно підтримувати небосхил, можна подолати лише відірвавши його від землі. Так священик застерігав українців від москвофільства і космополітизму і закликав плекати рідну культуру і слово на підвалинах духовності та освіченості.
Виставка, присвячена 140-річчю Товариства «Просвіти» розповідає про створення організації, діяльність хат-читалень і мандрівних вчителів, про видавничу справу, господарську, економічну діяльність. Фінансово «Просвіті» допомагали галицькі меценати, за їхні гроші видались книжки, журнали і розповсюджувались по містечках і селах.
Лех Валенса подарував Україні унікальні документи
Протокол «Просвіти» 1882 р.Вперше в експозиції представлені протоколи «Просвіти». Після ліквідації товариства у 1939 році ці документи зберігались у бібліотеці Наукового товариства імені Шевченка, але саму бібліотеку німці вивезли зі Львова. Вона потрапила до Національної бібліотеки у Варшаві. 6 томів протоколів у 1993 році передав Україні тодішній Президент Польщі Лех Валенса.
Ці документи розповідають про створення в Галичині політичної течії, альтернативної москвофільському рухові. З протоколів можна довідатись і професію і місце праці просвітян, кількісний склад, якою була боротьба за впровадження української мови у школах.
Із галицьким Товариством підтримували співпрацю Харківський інститут, київські редакції, українські організації Чехії, Англії, Австрії, Канади, США, племінник Тараса Шевечнка – Федір, єврейський науковець Шорр і чимало відомих людей з України та світу. Усі ці матеріали перебували під таємним грифом.
Завсектору інформації та наукового використання документів ЦДІА України у Львові Ігор Смольський зазначив: «Ми представили атлас мережі читалень у 20-х роках, тоді функції секретаря «Просвіти» виконував Євген Коновалець. Збереглись, як бачите, протоколи підписані секретарем. Представлені директивні матеріали і протоколи про культурну-освітню діяльність».
«Просвіта» – Церква – Школа
Редактором популярних видань «Просвіти» був письменник Юрій Федькович. Товариство Галичини обмінювалось друкованою продукцією зі світовими організаціями.
«Просвіта» – Церква – Школа – ці три установи працювали дуже злагоджено у містах і селах, як єдине ціле, користувались великою довірою серед людей. А хати-читальні по селах стали культурними осідками.
У 1891 році «Просвіта» окрім популяризації рідного слова, культури почала займатись економічною діяльністю. Товариство заснувало рільничо-господарські та промислові спілки, крамниці, ощадні та позичкові каси, господарські і промислові школи, допомагало людям придбати якісне насіння, машини, запрацювала і страхова компанія «Дністер», яка страхувала людей від пожеж.
А після Першої світової війни Український кооперативний рух був започаткований теж «Просвітою». Він допоміг багатьом українцям Галичини поліпшити свій матеріальний рівень. Товариство заснувало народний театр, кінотеатр, книгарні, торгове училище, допомагало українським вчителям, письменникам, студентам, людям мистецтва і навіть збудувало свій будинок.
«Велика роль митрополита Андрея Шептицького, який підтримував діяльність «Просвіти» як духовно, так і матеріально, приділяв велике значення Товариству і допомагав. Думаю, що нині мало хто б з сучасних меценатів фінансово підтримав популяризацію рідного слова і культури», – каже Ігор Смольський.
Пам’ятник «Просвіті» у Львові
Сучасники не знають про «Просвіту»
«Народ, котрий має вчених, здобуває собі у інших признання та честь і люди з ним рахуватися мусять», – писав на початку 20 століття митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Адже знав, що лише здоровий фізично і духовно народ здатен будувати міцну державу на моральних засадах.
Нині, опитавши кілька десятків молодих людей, ніхто з них не міг мені пояснити, чим сьогодні займається «Просвіта», що це за організація і для чого вона створювалась. А на пам’ятникові «Просвіти» у Львові навіть немає напису.
(Львів – Київ – Прага)
«Просвіта» зароджувалась у непростих умовах
8 вересня 1868 року відбулись загальні збори і головою товариства обрали Анатолія Вахнянина.
Отець Йосип Заячковський, виступаючи на зборах, нагадав присутнім міф, що грецького велетня Атланта, який мусів вічно підтримувати небосхил, можна подолати лише відірвавши його від землі. Так священик застерігав українців від москвофільства і космополітизму і закликав плекати рідну культуру і слово на підвалинах духовності та освіченості.
Виставка, присвячена 140-річчю Товариства «Просвіти» розповідає про створення організації, діяльність хат-читалень і мандрівних вчителів, про видавничу справу, господарську, економічну діяльність. Фінансово «Просвіті» допомагали галицькі меценати, за їхні гроші видались книжки, журнали і розповсюджувались по містечках і селах.
Лех Валенса подарував Україні унікальні документи
Ці документи розповідають про створення в Галичині політичної течії, альтернативної москвофільському рухові. З протоколів можна довідатись і професію і місце праці просвітян, кількісний склад, якою була боротьба за впровадження української мови у школах.
Із галицьким Товариством підтримували співпрацю Харківський інститут, київські редакції, українські організації Чехії, Англії, Австрії, Канади, США, племінник Тараса Шевечнка – Федір, єврейський науковець Шорр і чимало відомих людей з України та світу. Усі ці матеріали перебували під таємним грифом.
Завсектору інформації та наукового використання документів ЦДІА України у Львові Ігор Смольський зазначив: «Ми представили атлас мережі читалень у 20-х роках, тоді функції секретаря «Просвіти» виконував Євген Коновалець. Збереглись, як бачите, протоколи підписані секретарем. Представлені директивні матеріали і протоколи про культурну-освітню діяльність».
«Просвіта» – Церква – Школа
Редактором популярних видань «Просвіти» був письменник Юрій Федькович. Товариство Галичини обмінювалось друкованою продукцією зі світовими організаціями.
«Просвіта» – Церква – Школа – ці три установи працювали дуже злагоджено у містах і селах, як єдине ціле, користувались великою довірою серед людей. А хати-читальні по селах стали культурними осідками.
У 1891 році «Просвіта» окрім популяризації рідного слова, культури почала займатись економічною діяльністю. Товариство заснувало рільничо-господарські та промислові спілки, крамниці, ощадні та позичкові каси, господарські і промислові школи, допомагало людям придбати якісне насіння, машини, запрацювала і страхова компанія «Дністер», яка страхувала людей від пожеж.
А після Першої світової війни Український кооперативний рух був започаткований теж «Просвітою». Він допоміг багатьом українцям Галичини поліпшити свій матеріальний рівень. Товариство заснувало народний театр, кінотеатр, книгарні, торгове училище, допомагало українським вчителям, письменникам, студентам, людям мистецтва і навіть збудувало свій будинок.
«Велика роль митрополита Андрея Шептицького, який підтримував діяльність «Просвіти» як духовно, так і матеріально, приділяв велике значення Товариству і допомагав. Думаю, що нині мало хто б з сучасних меценатів фінансово підтримав популяризацію рідного слова і культури», – каже Ігор Смольський.
Сучасники не знають про «Просвіту»
«Народ, котрий має вчених, здобуває собі у інших признання та честь і люди з ним рахуватися мусять», – писав на початку 20 століття митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. Адже знав, що лише здоровий фізично і духовно народ здатен будувати міцну державу на моральних засадах.
Нині, опитавши кілька десятків молодих людей, ніхто з них не міг мені пояснити, чим сьогодні займається «Просвіта», що це за організація і для чого вона створювалась. А на пам’ятникові «Просвіти» у Львові навіть немає напису.
(Львів – Київ – Прага)
