(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ні, насправді є величезні ресурси для того, щоб не просто не підвищувати, а щоб займатися їх (тарифів) оптимізацією, навіть зменшувати. В першу чергу безумовно це ті процеси, які пов’язані з ресурсами енергозбереження. І рік тому ми про це говорили. І з Вами в цій студії говорили. Але сьогодні, враховуючи ці тенденції, ця тема стала вже №1 фактично… А ось далі давайте підрахуємо. Наприклад, тариф на водопостачання. В Україні сьогодні в структурі собівартості цього тарифу 50% фактично складає електроенергія, а в світі вона складає 15-20%. Ось, умовно кажучи, 30%, які можна заощадити, якщо встановити насоси добрі, якщо зробити такі ремонти і таку модернізацію системи, щоб там не було трат води… - Я просто хотів би, щоб ми з Вами одну цифру зрозуміли: ті втрати води, які сьогодні закладаються в тарифах, і фактично вони є, на перекачку цієї води працюють два ядерних блоки нашої енергосистеми. Ну, це просто ж… Ми що, така багата країна, що це може бути? Зрозумійте, рано чи пізно якщо ми навіть всі завтра перейдемо на мазут чи на вугілля, якщо це монопольний вид палива, то він буде коштувати стільки, щоб нас взяти, вибачаюся, за жабри. .
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Пане Кучеренко, політика державна стовно тарифів на житлово-комунальні послуги, то вона віддана на розсуд місцевого самоврядування, наскільки я розумію…
Олексій Кучеренко: Я би так не сказав. Я не вважаю, що в цій ситуації треба грати в пінг-понг, як інколи так виявляється.
Я буду відвертим. Є певна частина собівартості цих тарифів, яка залежить від урядових рішень, від об’єктивних, скажемо так, світових тенденцій. Зрозуміло абсолютно, що і ціна на газ, і ціна на нафту диктують і задають певні параметри.
Але безумовно є і дуже великий резерв для того, щоби й на рівні місцевого самоврядування не просто встановлювати, як це сьогодні згідно з законом про житлово-комунальні послуги, з законом про місцеве самоврядування відбувається, але й реально відійти від порочної практики арифмометру, я його називаю. Це коли, скажімо так, автоматично, виходячи з витратних компонентів, органи місцевого самоврядування перераховують ці тарифи і доводять їх до населення, кажучи, що ось приймайте їх такими, якими вони є.
Олексій Кучеренко: Є величезні ресурси для того, щоб не просто не підвищувати, а щоб займатися їх (тарифів) оптимізацією, навіть зменшувати.
- Я Вам скажу, тому що Ви зараз самі самостійно скочили на поле популізму, сказавши про те, що тарифи треба і можна зменшувати.
Про це говорять ті, хто має владу в регіонах, тобто місцеве самоврядування, про це говорить прем’єр, про це говорите Ви, про це може говорити президент, мери міст, які хочуть здобути популярність.
Але воно виглядає, як певне загравання з населенням, оскільки тарифи в Україні на житлово-комунальні послуги є низькими насправді, якщо порівнювати їх з загальноєвропейськими. І навіть якщо хтось хоче порівняти з російськими, то, будь ласка, в Україні ці тарифи набагато менші.
- Не можу, з одного боку, з Вами не погодитися, але коли ми говоримо про тарифи, то давайте говорити про конкретне місце застосування цих тарифів.
Так, дійсно в місті Києві, наприклад, міська влада Києва обрала саме такий шлях, тому вдвічі в середньому нижчі тарифи для населення, ніж в Україні.
З іншого боку, є багато міст, де по суті справи практично вони покривали собівартість. Ви знаєте, і по воді, і по теплу, і це ті міста, де міська громада обрала гідних керівників, які не грали в популізм. І ці міські голови…
- Але ж Ви говорите про те, що можна навіть зменшувати. В який спосіб?
- Давайте разом з Вами, разом з нашими радіослухачами такі елементарні дії арифметичні зробимо, щоб це зрозуміти.
Ну, ось, наприклад, є структура собівартості. Ми ж розуміємо, що тариф – це економічна категорія. Треба просто побачити, що туди закладається. Власне кажучи, функція міністерства – це методику задати, що можна закладати в тарифи, що не можна.
І ось, до речі, ця дуже відома 560 постанова ще 2005 року, проти якої сьогодні, немов би, київська влада бореться чомусь… Я не розумію чому? Чотири роки до них доходило це. Але головне, що ми тоді заборонили це включати в тарифи, тобто рекламні всякі, благодійність, витрати на якісь там заходи святкові і все таке інше. Це є головне.
Олексій Кучеренко: Тариф на водопостачання. В Україні сьогодні в структурі собівартості цього тарифу 50% фактично складає електроенергія, а в світі вона складає 15-20%. Ось 30%, які можна заощадити.
- Так, може, треба в тарифи закладати 50% на її модернізацію, а не 50% на те, що не повертається фактично?
Ну, закладіть ще… 90%, будь ласка, можете закласти на зарплати. Правильно? Обслуговуючий персонал... Але ж це не модернізація системи.
- Ще раз хочу сказати: ми нашими методиками дуже чітко розписали, що можна, що не можна включати в ці тарифи. І головне тепер – це не просто доводити на місцях, що ось ми нічого не можемо зробити, а тільки підвищувати тарифи. Ні, треба розробляти інвестиційні програми, залучати кредитні ресурси й інші інвестиційні ресурси.
Ми готові допомагати відповідно й бюджетними коштами, але ж треба розуміти раз і назавжди, що для того, щоб взяти кошти в бюджеті, хтось мусить туди заплатити. Вони ж не просто з неба чи з Росії, чи з Америки беруться.
Коли дуже так легко відносяться до бюджетних коштів, то мене це просто тішить. Хтось має це сплатити. Хто? Покажіть сьогодні! Промисловість? Проблеми ми знаємо. Малий бізнес? Ми знаємо. Саме тому ми мусимо дуже жорстко, ефективно ставитися до кожної бюджетної копійки.
Що стосується енергозбереження, то давайте задумаємося…
- Зачекайте, тобто все по порядку.
Олексій Кучеренко: Ті втрати води, які сьогодні закладаються в тарифах на перекачку цієї води працюють два ядерних блоки нашої енергосистеми.
І саме тому саме в енергозбереженні і ресурсозбереженні є величезний потенціал для того, щоби як мінімум не підвищувати тарифи відповідно до цін на енергоносії.
- Пане Кучеренко, міністерство щось робить у житлово-комунальному господарстві?
- Безумовно. Більше того, ось сьогодні послухав колегу з ДАІ і взагалі сьогоднішні заходи, якіу Івано-Франківську відбувалися, вони, з одного боку, тішать, а з іншого, на превеликий жаль, я констатую, що мені доведеться зараз переконувати найвище керівництво держави: і президента, і прем’єр-міністра, що ви трошечки не тим зайнялися сьогодні. Зараз я поясню чим.
В мене немає сумнівів, що треба шукати альтернативні види палива і для того, щоби відійти від цієї газової залежності. Це сьогодні в першу чергу не стільки економічне, скільки політичне рішення.
Олексій Кучеренко: Якщо ми навіть всі завтра перейдемо на мазут чи на вугілля, якщо це монопольний вид палива, то він буде коштувати стільки, щоб нас взяти, вибачаюся, за жабри.
І є дуже відомі факти. Вони, до речі, підтверджені і дослідженнями Світового банку по Україні, над якими я хотів би, щоб зараз всі замислилися. Всього 20% потенціалу з енергозбереження сконцентровано сьогодні в системі виробництва та транспортування теплової енергії. Тобто, там можна тільки 20% найти. 80% цього потенціалу – це в наших будинків. Тобто, в сфері там, де витрачається це тепло.
Можна скільки завгодно заощаджувати, переходити з газу на кізяки, з кізяків на солому і все таке інше, але там ми не знайдемо основної маси, основного потенціалу. В наших будинках, в яких витрачається 40-50% тепла, ось там треба сьогодні інвестувати. Це головний акцент в сфері роботи нашого міністерства.
- Пане Кучеренко, насправді треба інвестувати і модернізувати по всьому периметру, якщо говорити відверто…
- Пане Скрипін, я знаю, що Ви інколи краще за мене розумієте…
Олексій Кучеренко: Можна скільки завгодно заощаджувати, переходити з газу на кізяки, з кізяків на солому, але там ми не знайдемо основної маси, основного потенціалу. В наших будинках, в яких витрачається 40-50% тепла, ось там треба сьогодні інвестувати.
- Ні-ні-ні...
- Так ось, Ви кажете, куди треба інвестувати. Послухайте мене уважно, будь ласка. Інвестувати треба в усе. Але якби в нас були безрозмірні грошові ресурси, то безумовно краще одночасно робити все.
А Ви погодьтеся, що якщо ви є розумним власником,а у вас в квартирі є певні проблеми, то ви починаєте з того, що дає найбільший ефект. Правильно?
Так ось, послухайте міністра з питань ЖКХ. Найсильніший ефект, найшвидший можна досягти саме в наших квартирах. Саме там можна швидкими заходами досягнути ось цього швидкого…
- Поясніть людям, що Ви маєте на увазі?
- Це безумовно заміна вікон, це безумовно…
- Вікна поміняли таке враження, що 90% по Україні.
- Ні, ніхто нічого не поміняв. Знаєте чому? Але одночасно (в чому я з Вами погоджуся) без системи регулювання і обліку все це ні до чого не призведе. Що ж толку міняти вікна, якщо за нормативами на вас будуть нараховуватися на метр квадратний або…
- Так, власне, я до чого вів?
Я пам’ятаю, Ви, може, молодший за мене, але я пам’ятаю як Володимир Ілліч Ленін вдовблював в університеті: «Учьот і кантроль!»
І ось і зараз нам треба пригадати: тільки облік, повний облік! І всі ці монополісти, які нам сьогодні вони право мають такі надавати послуги, то це їх зобов’язання має бути за рік-два 100% обладнати наші будинки системами обліку, в першу чергу по теплу, по воді.
Якщо буде облік, то ми з вами почнемо рахувати, ми будемо вимикати регулятори для того, щоб, наприклад, вночі чи вдень навпаки, коли ми на роботі, не споживати стільки енергії, ми будемо по обліку платити за воду, а не 260 літрів на душу населення, як сьогодні нам обраховується. Ось саме там зарита, вибачаюся, ця собака енергозбереження і ресурсозбереження.
Починати, повірте мені, треба з будинків, паралельно безумовно хай власники-монополістів цих, які, як Ви кажете, нічиї, але вони всі чиїсь, це комуненерго, тепло належить конкретно громаді міській і управляється…
- Це комунальна власність.
- Так, це комунальна власність.
- А до комунальної власності Ви прекрасно знаєте яке ставлення.
- Так, згодний з Вами. Погане ставлення…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)