– Як вплинула нинішня криза на перспективи «Набукко»?
– Ця криза засвідчила, що споживання газу в Європі є дуже високе. І що диверсифікація постачання та транспортних шляхів важливі для того, щоб забезпечити стабільність постачання газу. Проект «Набукко» підніме ринкову ліквідність та конкурентоспроможність ринку в Європі.
– Чи Європейський Союз надає фінансову підтримку цьому проекту?
– ЄС дуже підтримує цей проект. Ми отримали фінансування на проект, що вивчає можливість його здійснення, ми в тісному контакті з Європейським Інвестиційним Банком, з Європейським банком реконструкції та розвитку, зі Світовим Банком та іншими банками, що підтримують експортні проекти. Тож фінансування для нього є готовим.
– Раніше були сумніви щодо того, чи вистачить газу для цього газогону, щоб зробити його рентабельним...
– Коли ми говоримо про «Набукко», це означає, що ми починаємо його будівництво наступного року, 2010-го, а перший газ піде по ньому 2013-го року. Перші роки ми плануємо транспортувати від восьми до десяти мільярдів кубометрів газу, а потім вийти на проектні потужності в 31 мільярд кубометрів. Якщо ми порівняємо дослідження для територій, що лежать неподалік Європи, то побачимо, що найбільші запаси газу саме в Центральній Азії та на Близькому Сході. Я не маю сумнівів у тому, що потрібний 31 мільярд кубометрів газу буде знайдений. Лише в самому Туркменистані оцінки покладів газу нещодавно були значно підвищені, завдяки новим незалежним дослідженням.
– А які ще країни візьмуть участь у цьому проекті?
– Газогін «Набукко» починається на східному кордоні Туреччини. Він перекачуватиме газ через всю територію Туреччини, до Болгарії, Румунії, Угорщини та Австрії, а звідти – до інших європейських країн. По дорозі ми побудуємо шляхи постачання газу до сусідніх країн на півдні Європи. Ми виходимо з того, що участь у проекті зацікавить не лише Азербайджан (який давно дав згоду), а й Туркменистан (участь якого ще має підтвердити уряд), інші країни, які зацікавлені у тому, щоб розширити свої експортні можливості.
