Ухвалений більшістю народних депутатів закон визначає правовий статус тимчасових слідчих комісій, спеціальної тимчасової слідчої комісії і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, їх повноваження та організаційні основи діяльності.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради здійснюватиме парламентський контроль через проведення розслідування питань, що становлять суспільний інтерес. Слідча комісія має право отримувати необхідну для своєї діяльності інформацію та матеріали, що стосуються предмета розслідування, від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та їх керівників і у разі необхідності вилучати потрібні для розслідування документи.
Слідча комісія може запрошувати до себе будь-яких осіб (крім Президента України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції) для отримання свідчень чи пояснень із питань, щодо яких проводиться розслідування, а також може безперешкодно відвідувати для з'ясування питань, пов'язаних із розслідуванням, будь-які підприємства, установи, організації, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму секретності і залучати до участі в розслідуванні працівників органів прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, податкової міліції за згодою їх керівників.
Чи використають депутати ухвалений ними ж закон, щоб,скажімо, результативно перевірити діяльність «РосУкрЕнерго», яке у газовому конфлікті становить дуже великий суспільний інтерес, не відомо. Зате можуть серйозно полякати Президента іншою спецкомісією, створення якої передбачено у цьому законі.
Роботу Президента оцінюватиме спеціальна слідча комісія
Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради має розслідувати обставини щодо вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. Ініціювання усунення Президента з поста в порядку імпічменту має міститися у спеціальному депутатському поданні, підписаному більшістю. Зроблені депутатами підписи не відкликаються.
Термін діяльності спеціальної слідчої комісії з урахуванням календарного плану роботи парламенту не повинен перевищувати трьох місяців, якщо Верховною Радою не ухвалене рішення про звинувачення Президента. До складу цієї комісії, згідно з законом, мають входити народні депутати України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, спеціальний прокурор та три спеціальних слідчих. У разі обрання спеціальним прокурором чи спеціальним слідчим народного депутата України враховується принцип пропорційного представництва депутатської фракції у спеціальній слідчій комісії.
Спеціальна слідча комісія, відповідно до закону, перевіряє наявність, повноту і обґрунтованість доказів про вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. У разі виявлення під час терміну повноважень спеціальної слідчої комісії обставин щодо вчинення Президентом державної зради або іншого злочину Верховна Рада без додаткового рішення готує відповідні пропозиції щодо проекту постанови парламенту про звинувачення Президента.
Перший звіт комісії передбачається не пізніше ніж через два місяці, і в разі ухвалення парламентом позитивного рішення, воно передається на розгляд Конституційного і Верховного суду.
Дотепер діяльність Президента України була визначена і регламентована лише Конституцією України. Відповідний закон про Президента блокувався як Кучмою, так і Ющенком. Ветувалися президентами й законопроекти про тимчасові слідчі комісії.
Згідно з Конституцією, повноваження Президента України припиняються достроково у разі добровільної відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, через усунення з поста в порядку імпічменту і смерті. Відставка Президента набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради.
Піти з посади через неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я Президент може лише тоді, коли це буде підтверджено рішенням більшості депутатів на підставі письмового подання Верховного Суду України і медичного висновку.
Стаття 111 Конституції передбачає, що Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Питання про усунення Президента з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Для проведення розслідування парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради. За наявності підстав парламент не менш як двома третинами від її конституційного складу ухвалює рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту, згідно з цією статтею Конституції, приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Оголосити ж Президенту імпічмент за таких умов було неможливо, оскільки в українській Конституції процедура імпічменту Глави держави виписана дуже складно. Додаткових законодавчих актів, які б виписували механізми усунення, не було. Законодавці намагалися ухвалити закон про тимчасові слідчі комісії протягом 10-ти років. У 1994 році, після дострокових парламентських та президентських виборів парламент лише гіпотетично отримав право оголошувати Главі держави імпічмент. Конституцією України 1996 року було закріплено право парламенту оголошувати імпічмент, а за Президентом – право розпуску Верховної Ради. У 1997 році тема оголошення імпічменту Леоніду Кучмі була дуже актуальна і популярна. Але реально цього не сталося. Депутати поторгувалися з тодішнім Главою держави. Предметом торгів був у тому числі і закон про вибори.
Над Ющенком нависла загроза?
15 січня Верховна Рада розширила можливості дострокового усунення з посади Глави держави, ухваливши переважною більшістю закон про створення спеціальних слідчих комісій, які передбачені у чинній Конституції.
Досі Віктор Ющенко почувався на своїй посаді досить комфортно. Змусити Главу держави звільнитися добровільно або через стан здоров’я виглядало як утопія. Ще важче було реалізувати його звільнення через оголошення імпічменту. Оскільки довести склад злочину в діях найвищої посадової особи країни вкрай складно. Представники Партії регіонів не виключають, що уже найближчим часом можуть порушити питання імпічменту Президенту в парламенті. Їхні опоненти з коаліції кажуть, що не заважатимуть, оскільки це законний важіль впливу опозиції.
Наполягають на імпічменті давно й комуністи. Однак навряд чи депутати доведуть цю справу до кінця, попри те, що за закон проголосувала переважна більшість. Зате ухвалений парламентом закон дає можливість депутатам тримати Президента на «гачку»…
(Київ – Прага)
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради здійснюватиме парламентський контроль через проведення розслідування питань, що становлять суспільний інтерес. Слідча комісія має право отримувати необхідну для своєї діяльності інформацію та матеріали, що стосуються предмета розслідування, від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та їх керівників і у разі необхідності вилучати потрібні для розслідування документи.
Слідча комісія може запрошувати до себе будь-яких осіб (крім Президента України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції) для отримання свідчень чи пояснень із питань, щодо яких проводиться розслідування, а також може безперешкодно відвідувати для з'ясування питань, пов'язаних із розслідуванням, будь-які підприємства, установи, організації, незалежно від їх підпорядкування, форм власності, режиму секретності і залучати до участі в розслідуванні працівників органів прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, податкової міліції за згодою їх керівників.
Чи використають депутати ухвалений ними ж закон, щоб,скажімо, результативно перевірити діяльність «РосУкрЕнерго», яке у газовому конфлікті становить дуже великий суспільний інтерес, не відомо. Зате можуть серйозно полякати Президента іншою спецкомісією, створення якої передбачено у цьому законі.
Роботу Президента оцінюватиме спеціальна слідча комісія
Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради має розслідувати обставини щодо вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. Ініціювання усунення Президента з поста в порядку імпічменту має міститися у спеціальному депутатському поданні, підписаному більшістю. Зроблені депутатами підписи не відкликаються.
Термін діяльності спеціальної слідчої комісії з урахуванням календарного плану роботи парламенту не повинен перевищувати трьох місяців, якщо Верховною Радою не ухвалене рішення про звинувачення Президента. До складу цієї комісії, згідно з законом, мають входити народні депутати України з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій, спеціальний прокурор та три спеціальних слідчих. У разі обрання спеціальним прокурором чи спеціальним слідчим народного депутата України враховується принцип пропорційного представництва депутатської фракції у спеціальній слідчій комісії.
Спеціальна слідча комісія, відповідно до закону, перевіряє наявність, повноту і обґрунтованість доказів про вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. У разі виявлення під час терміну повноважень спеціальної слідчої комісії обставин щодо вчинення Президентом державної зради або іншого злочину Верховна Рада без додаткового рішення готує відповідні пропозиції щодо проекту постанови парламенту про звинувачення Президента.
Перший звіт комісії передбачається не пізніше ніж через два місяці, і в разі ухвалення парламентом позитивного рішення, воно передається на розгляд Конституційного і Верховного суду.
Дотепер діяльність Президента України була визначена і регламентована лише Конституцією України. Відповідний закон про Президента блокувався як Кучмою, так і Ющенком. Ветувалися президентами й законопроекти про тимчасові слідчі комісії.
Згідно з Конституцією, повноваження Президента України припиняються достроково у разі добровільної відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, через усунення з поста в порядку імпічменту і смерті. Відставка Президента набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради.
Піти з посади через неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я Президент може лише тоді, коли це буде підтверджено рішенням більшості депутатів на підставі письмового подання Верховного Суду України і медичного висновку.
Стаття 111 Конституції передбачає, що Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Питання про усунення Президента з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Для проведення розслідування парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради. За наявності підстав парламент не менш як двома третинами від її конституційного складу ухвалює рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту, згідно з цією статтею Конституції, приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Оголосити ж Президенту імпічмент за таких умов було неможливо, оскільки в українській Конституції процедура імпічменту Глави держави виписана дуже складно. Додаткових законодавчих актів, які б виписували механізми усунення, не було. Законодавці намагалися ухвалити закон про тимчасові слідчі комісії протягом 10-ти років. У 1994 році, після дострокових парламентських та президентських виборів парламент лише гіпотетично отримав право оголошувати Главі держави імпічмент. Конституцією України 1996 року було закріплено право парламенту оголошувати імпічмент, а за Президентом – право розпуску Верховної Ради. У 1997 році тема оголошення імпічменту Леоніду Кучмі була дуже актуальна і популярна. Але реально цього не сталося. Депутати поторгувалися з тодішнім Главою держави. Предметом торгів був у тому числі і закон про вибори.
Над Ющенком нависла загроза?
15 січня Верховна Рада розширила можливості дострокового усунення з посади Глави держави, ухваливши переважною більшістю закон про створення спеціальних слідчих комісій, які передбачені у чинній Конституції.
Досі Віктор Ющенко почувався на своїй посаді досить комфортно. Змусити Главу держави звільнитися добровільно або через стан здоров’я виглядало як утопія. Ще важче було реалізувати його звільнення через оголошення імпічменту. Оскільки довести склад злочину в діях найвищої посадової особи країни вкрай складно. Представники Партії регіонів не виключають, що уже найближчим часом можуть порушити питання імпічменту Президенту в парламенті. Їхні опоненти з коаліції кажуть, що не заважатимуть, оскільки це законний важіль впливу опозиції.
Наполягають на імпічменті давно й комуністи. Однак навряд чи депутати доведуть цю справу до кінця, попри те, що за закон проголосувала переважна більшість. Зате ухвалений парламентом закон дає можливість депутатам тримати Президента на «гачку»…
(Київ – Прага)
