(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Олександр Бондар: Якщо коротко сказати, якщо нічого не робити, то ми на жодне з цих питань відповіді не отримаємо. Я не кажу, що зараз треба виставляти великі об’єкти, але щось треба робити. Нинішнє керівництво ФДМУ нічого такого подібного робити не збирається, тому найближчі кошти, які теоретично можуть надійти від приватизації, це протягом 3-6 місяців, тобто половина наступного року ми, стабілізаційний фонд, який затверджений законом, жодної копійки не отримає. Олександр Бондар: Треба встановити мінімальну стартову ціну, за яку держава згодна його продати, і намагатися його пропонувати. Бо якщо ми цього не будемо робити, то «Укртелеком» через два роки взагалі нікому потрібен не буде. Ціна на нього тільки падає, тому що керівництво і «Укртелекому», і хто управляє державним пакетом доводять його поступово до банкрутства. 
Володимир БондаренкоМи бачимо, як уряд абсолютно не може вплинути на курсову політику НБУ, бо це визначено Конституцією. Разом з тим його звинувачують в тому, що курсова політика не така, як треба. Я згоден з тим, що подолати кризу окремо кожен не зможе, він може тільки під неї попасти і пропасти разом з цією кризою. Подолати ми можемо тільки разом. Це єдиний варіант, який у всіх країнах… 
Олександр Бондар Олександр Бондар: Те, що, начебто, після наради у президента курс гривні стабілізувався і став збільшуватися, говорить про те, хто керує курсом валюти. Тому він носить не економічний, а абсолютно адміністративний характер. Є людина, яка дає команду збільшити курс чи зменшити. Зразу ж це робиться. (Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Пане Олександре, чи можлива приватизація-2009 як така взагалі? Що можна буде продати? За яку ціну? Чи доцільно продавати? І де ж знайти такого покупця, який викладе реальну ціну товару, а не скористається кризою і купить за безцінь?
Олександр Бондар: Весь період, скільки ФДМУ очолює Семенюк, приватизації немає, то ми взагалі не знаємо, в якому стані фондовий ринок, яка ціна наша є. Тільки за 3 роки її діяльності знецінення державного майна на порядок відбулося.
На сьогодні, оскільки вже весь період, скільки ФДМУ очолює Семенюк, приватизації немає, то ми взагалі не знаємо, в якому стані фондовий ринок, яка ціна наша є. Тільки за 3 роки її діяльності знецінення державного майна на порядок відбулося. Одні заяви, одна поведінка цього керівника на чолі цієї установи…
- Тобто, ніхто нічого не хоче купувати, тому що немає сприятливих умов?
Олександр Бондар: Абсолютно.
І для того, щоб щось з’ясувати, чи є бажаючі на наше майно, яка його ціна, треба хоч по трошки щось виставляти, хоча б розігрівати ринок, тому що у нас біржі стоять, фондовий ринок стоїть.
Олександр Бондар: Найближчі кошти, які теоретично можуть надійти від приватизації, це протягом 3-6 місяців, тобто половина наступного року ми, стабілізаційний фонд, жодної копійки не отримає.
- Але ж може статися так. Скажімо, є ласий шматок «Укртелекому»... Я маю на увазі, що ласий шматок з огляду не стану сучасного підприємства, а реально це ж монополіст колишній дротового зв’язку в Україні.
Чи доцільно його взагалі приватизовувати в 2009 році з будь-якою метою? Отримання чи не отримання прибутку – це другорядна річ.
Олександр Бондар: Його приватизовувати обов’язково потрібно.
- Чи 2009-го?
Олександр Бондар: «Укртелеком» через два роки взагалі нікому потрібен не буде. Ціна на нього тільки падає, тому що керівництво і «Укртелекому», і хто управляє державним пакетом доводять його поступово до банкрутства.
- Пане Володимире, переможець кризи дійсно здобуває все. Всі електоральні очки напередодні президентських виборів. Чи це не найкращий стимул для подолання кризи? Чи це добрий інструментарій для того, щоб боротися зі своїми опонентами? Як Ви вважаєте?
Володимир Бондаренко: Я, наприклад, вважаю, що взагалі такого, як одноосібного переможця чи того, хто знайде вихід з цієї кризи, очевидно, немає, тому що сама влада синтетично поєднує законодавчу, виконавчу і судову влади, і всі три гілки під час кризи повинні чітко працювати.
Сьогодні ж ми не бачимо цієї чіткості. Тому можуть, навпаки, всі втратити, а не хтось знайти, тому що без такого співробітництва на етапі кризи ми все глибше і глибше поринаємо в деякі проблеми, які давно можна було розв’язати.
І якби законодавчий орган працював так, як треба, і якби виконавча влада мала повноваження, не обмежені певними діями…
Ну, от президент каже, що за все відповідає виконавча влада, то в мене виникає одне маленьке питання: чому тоді він втручається в будь-яке рішення Кабміну? Понад 70 постанов Кабміну скасовані ним і запущені в судову систему.
Ми бачимо, що в процесах приватизації ці в’язання по руках і ногах йдуть з самого початку року. Ми бачимо, як бюджет міг би бути прийнятий, але президент свідомо зруйнував його.
Тому що, на жаль, втрутилася в українську ситуацію з кризою якраз та виборча система, коли кожен хоче показатися красивішим. Президент в даному випадку, борючись за свій другий термін сьогодні, мені здається, повністю відійшов від адекватного сприйняття ситуації і пішов шляхом руйнування навіть тих елементарних кроків, які робить сьогодні уряд. А це не призведе до хорошого.
- Якийсь «Титанік» Ви змалювали. Тобто, окрім того, що я запитав, що це може бути стимулом, Ви сказали, що можуть програти всі. Тобто, потонули, «і сія пучіна паглатіла…»
Володимир Бондаренко: Безумовно.
І опозиція тут шукала, так би мовити, свою брудну воду мутити для того, щоб рибку піймати. Янукович сидить і розказує про те, що через 3 місяці він приведе сюди народ…
- Пане Володимире, я Вашу тезу про те, що у всьому винен президент, зрозумів.
Володимир Бондаренко: Я не сказав так.
- Ну, воно виходить з Ваших слів.
Олександр Бондар: Можна я як економіст виступлю з цього питання?
Олександр Бондар: Подолати кризу окремо кожен не зможе, він може тільки під неї попасти і пропасти разом з цією кризою.
- Ну, пан Володимир з цього почав.
Олександр Бондар: Я не буду ставити зараз діагноз винних, тому що у нас цим всі займаються.
Але я розраховую, що все ж таки в якийсь період кризової ситуації, тим більше, що вона поглиблюється, тому що дії НБУ не долають кризу, а поглиблюють кожний день. Ця структура, яка перша повинна була долати кризу, оскільки вона почалася в банківській, фінансовій системі, зробила все можливе і неможливе для того, щоб її довести до повного абсурду.
Тому якщо не зрозуміють люди, що треба забути про вибори, про боротьбу, про варіанти, хто буде президентом, хто ні, а всі загадають про економіку, то у нас буде дуже важка ситуація.
- Ну, можливо, НБУ так робить для того, щоб потім він здолає цю непереборену силу кризи і звітувати про позитивні кроки.
От сьогодні Стельмах говорив, що ось у нас вже є позитивні зрушення.
Олександр Бондар: Я думаю, що НБУ робить те, що нам пророкують відносно Аргентини, тому що його кожний виступ закінчується тим, що буде дефолт.
Я думаю, що ця людина доводить країну до дефолту, щоб потім на розрусі один диктатор взяв все в руки і залізною рукою всіх поставив в ряди, і всі йшли, куди нам скажуть.
- Хто ж може бути цим диктатором? Поділіться думкою.
Олександр Бондар: Ви ж знаєте, на кого працює Стельмах. Це ж ні для кого не секрет.
- На кого? Ну, закінчіть думку. Давайте не змушуйте мене підставляти прізвище.
Володимир Бондаренко: Єдина людина, яка може його кандидатуру внести і на посаду, і для зняття з посади, то це є Президент України
- Я так і знав. Ваша улюблена тема тепер – це президент.
Володимир Бондаренко: Ні-ні.Ну, так а що можна сказати?А хто?
От мова йде про те, що всі фракції ВР висловилися за те, що Стельмах робить те, чого не можна робити. Разом з тим звучить теза про те, що але от без президента ми з ним нічого не можемо зробити.
Так вибачте мені, а президент що, не зацікавлений, щоб в країні навести порядок? Чи довівши курс гривні до 10 з лишком, потім казати, що одна нарада, яку він провів в аеропорту «Бориспіль», все змінила?
Змінив все, я би сказав, страх, який виник в зв’язку з обговоренням цього питання у ВР і погрозою, що міжнародні експерти оцінять дії НБУ з точки зору корупційних можливих шляхів гри з курсом гривні. А вони є!
Влітку довести гривню до 4,5, обідравши народ, а потім до 10, знову обідравши народ, потім роздати рефінансування в обсязі понад 40 мільярдів надрукованих грошей тільки окремим банкам, при тому одному з них аж 7 з лишнім мільярдів… Виникає питання: чому така перевага «Надра» банку?
Олександр Бондар: Те, що, начебто, після наради у президента курс гривні стабілізувався і став збільшуватися, говорить про те, хто керує курсом валюти. Тому він носить не економічний, а абсолютно адміністративний характер. Є людина, яка дає команду збільшити курс чи зменшити.
Це доводить той зв'язок, про який я сказав…
