Тиждень тому Луїза Джаґоєва стригла волосся у Цхінвалі. Нині вона втратила все: домівку, роботу перукарки і надії на мирне життя. Після початку бойових дій у Південній Осетії Луїза разом із матір’ю втекла до сусідньої Північної Осетії в Росії, де впродовж кількох днів переховувалася у підвалі.
«Їхали на машині, на якій возять картоплю. Сиділи всі на підлозі. Був із нами один поранений, а потім по дорозі нам ще одного поклали пораненого хлопця. Чотири дні сиділи в підвалах. Ні світла, ні газу. Обірвані дроти лежали на землі», – каже мешканка Південної Осетії.
Мати Луїзи хвора на діабет і тепер лежить в реанімації в одному з польових госпіталів у північно-осетинській столиці Владикавказі. Сама Луїза загоює легкі поранення від розривів шрапнелі.
Очевидці розповіли Радіо Свобода, що далеко не всі змогли втекти. На дорогах були величезні затори, поранених оперували просто неба.
Воєнні дії також стали початком відліку іншого життя для багатьох грузинів. За даними ООН, біженцями стали 80 відсотків жителів Ґорі, грузинського міста, розташованого неподалік від кордону з самопроголошеною Південною Осетією.
Війна – рай для мародерів
Кореспондент грузинської редакції Радіо Свобода Ґоґа Апціорі каже, що в місті дефіцит харчів і питної води. А люди, які ще не покинули Ґорі, наражаються на злочинців.
«Вчора, як стемніло, села неподалік від Ґорі грабували представники різних угруповань. Люди просили про допомогу владу, пресу. Мародери забирали все: майно, корів, курей. Усе», – каже Ґоґа Апціорі.
Багато жителів Ґорі та сусідніх міст поїхали до родичів у безпечніші міста. А ті, хто не має рідні, вишиковуються у чергу перед мерію у Тбілісі. Після реєстрації переміщеними особами, вони мають право на їжу і притулок у гуртожитку.
«Вдома у мене був двоповерховий будинок. Повністю незакінчений, але я витратив все до останньої копійки, щоб його збудувати. Тепер я бездомний», – розповів про свої поневіряння старший чоловік.
До цифр про потерпілих треба ставитися обережно
За даними ООН, в результаті конфлікту на Кавказі були змушені покинути домівки 90 тисяч осіб, включно із 12 тисячами всередині Південної Осетії. Це підрахунок на основі даних грузинського і російського урядів.
Але Тетяна Локшина з московського представництва правозахисної організації «Гьюмен Райтс Вотч» закликає ставитися до цих цифр обережно.
«Ми в повній прострації від рівня дезінформації, яка надходить від обох сторін конфлікту. І від пропаганди, яку ми зараз спостерігаємо в ЗМІ. Всі цифри, які називають про загиблих, поранених, переміщених осіб, абсолютно нічим не підтверджуються», – каже вона.
У Міжнародному Червоному Хресті повідомили Радіо Свобода, що з п’ятниці намагалися дістатися з Тбілісі до Південної Осетії, але досі зробити цього не змогли з міркувань безпеки.
«Поки в нас немає інформації з перших рук про гуманітарну ситуацію на місці. Але те, що ми чуємо, звучить дуже, дуже серйозно, і ми дуже переживаємо за людей», – зізналася речниця міжнародної гуманітарної організації Анна Шааф.
(Прага – Київ)
«Їхали на машині, на якій возять картоплю. Сиділи всі на підлозі. Був із нами один поранений, а потім по дорозі нам ще одного поклали пораненого хлопця. Чотири дні сиділи в підвалах. Ні світла, ні газу. Обірвані дроти лежали на землі», – каже мешканка Південної Осетії.
Мати Луїзи хвора на діабет і тепер лежить в реанімації в одному з польових госпіталів у північно-осетинській столиці Владикавказі. Сама Луїза загоює легкі поранення від розривів шрапнелі.
Очевидці розповіли Радіо Свобода, що далеко не всі змогли втекти. На дорогах були величезні затори, поранених оперували просто неба.
Воєнні дії також стали початком відліку іншого життя для багатьох грузинів. За даними ООН, біженцями стали 80 відсотків жителів Ґорі, грузинського міста, розташованого неподалік від кордону з самопроголошеною Південною Осетією.
Війна – рай для мародерів
Кореспондент грузинської редакції Радіо Свобода Ґоґа Апціорі каже, що в місті дефіцит харчів і питної води. А люди, які ще не покинули Ґорі, наражаються на злочинців.
«Вчора, як стемніло, села неподалік від Ґорі грабували представники різних угруповань. Люди просили про допомогу владу, пресу. Мародери забирали все: майно, корів, курей. Усе», – каже Ґоґа Апціорі.
Багато жителів Ґорі та сусідніх міст поїхали до родичів у безпечніші міста. А ті, хто не має рідні, вишиковуються у чергу перед мерію у Тбілісі. Після реєстрації переміщеними особами, вони мають право на їжу і притулок у гуртожитку.
«Вдома у мене був двоповерховий будинок. Повністю незакінчений, але я витратив все до останньої копійки, щоб його збудувати. Тепер я бездомний», – розповів про свої поневіряння старший чоловік.
До цифр про потерпілих треба ставитися обережно
За даними ООН, в результаті конфлікту на Кавказі були змушені покинути домівки 90 тисяч осіб, включно із 12 тисячами всередині Південної Осетії. Це підрахунок на основі даних грузинського і російського урядів.
Але Тетяна Локшина з московського представництва правозахисної організації «Гьюмен Райтс Вотч» закликає ставитися до цих цифр обережно.
«Ми в повній прострації від рівня дезінформації, яка надходить від обох сторін конфлікту. І від пропаганди, яку ми зараз спостерігаємо в ЗМІ. Всі цифри, які називають про загиблих, поранених, переміщених осіб, абсолютно нічим не підтверджуються», – каже вона.
У Міжнародному Червоному Хресті повідомили Радіо Свобода, що з п’ятниці намагалися дістатися з Тбілісі до Південної Осетії, але досі зробити цього не змогли з міркувань безпеки.
«Поки в нас немає інформації з перших рук про гуманітарну ситуацію на місці. Але те, що ми чуємо, звучить дуже, дуже серйозно, і ми дуже переживаємо за людей», – зізналася речниця міжнародної гуманітарної організації Анна Шааф.
(Прага – Київ)
