Наказ Міністерства освіти і науки України № 461 від 26 травня 2008 року «Про затвердження галузевої програми з поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008–2011 роки» передбачає переведення на викладання українською мовою більшої частини предметів загальноосвітньої школи 2 та 3 ступеня, в яких навчальний і виховний процес ведеться недержавною мовою.
Про «звірства українізації»
У Криму, де з понад 600 загальноосвітніх навчальних закладів менше від десятка українськомовних, повідомлення про це сприйняли як оголошення війни. Після виходу наказу Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко розпорядився, щоб місцеві органи влади, які і фінансують школи, не виконували київську вказівку.
Російські ж націоналісти отримали ще один доказ «звірств українізаторів». Народний фронт «Севастополь – Крим – Росія» знову попросив офіційну Москву поширити російську юрисдикцію на півострів, а Сімферопольська міськрада повідомила, що готує постанову про заборону збільшення мережі українськомовних навчальних закладів на території міста.
Свій шанс побачили і кримськотатарські маргінальні організації. «Міллі Фірка» іменує себе «партією» і заявляє про опозицію Меджлісові, але, схоже, досі не визначилася, з ким вона — з БЮТ чи з російським ФСБ — і яку мову відстоює — кримськотатарську чи російську. Але 5 серпня вона повідомила, що разом з організацією кримськотатарських старійшин «Намус» подала позов до одного з місцевих судів Сімферополя, просячи, щоб той на законних підставах заборонив виконання згаданого наказу.
На захист російської мови в кримськотатарських школах
Лідер «Міллі Фірка» Васві Абдураїмов заявив, що, турбуючись про українську мову, в Міністерстві освіти вирішили це робити «за рахунок інтересів інших етнічних співтовариств країни». Він переконаний, що йдеться не про вдосконалення вивчення української мови, а «про спробу тотальної українізації національних меншин України».
Втім, Васві Абдураїмов визнав, що у разі скасування цього наказу всі згадані предмети викладатимуться в кримськотатарських школах не кримськотатарською, а російською мовою. Причина, насамперед, у браку підручників, у другу чергу – через проблеми з кримськотатарськомовними вчителями-предметниками.
Запитання до Міносвіти: де підручники?
Як повідомив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, досі Міністерство освіти та науки України не змогло забезпечити 15 кримськотатарських шкіл автономії підручниками рідною мовою з предметів, які вивчаються в загальноосвітній школі 2 і 3 ступеня. Лише за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» наприкінці 90-х років минулого століття були видані підручники для початкової школи з кримськотатарською мовою навчання, які затверджені МОНУ і використовуються досі.
Голова Асоціації кримськотатарських освітян «Мааріфчи» Сафуре Коджаметова журиться: тільки-но кримськотатарські науковці на замовлення того ж Міносвіти підготували проекти навчальних посібників, як такий удар! Із одного боку, є міністерська програма підготовки кримськотатарськомовних підручників, із іншого – де їх застосовувати, якщо предмети викладатимуться державною мовою?
Сафуре-ханум не заспокоює і термін дії міністерського наказу – до 2011 року. На її думку, домогтися в майбутньому від чиновників переходу з російської мови викладання на рідну легше, аніж із державної.
Стамбул чи Москва – вибір кримських випускників?
Їй опонує голова Кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка Петро Вольвач, який вважає, що досі етнічні меншини і корінні народи Криму не інтегровані в загальноукраїнське суспільство. Цьогорічне тестування виявило вкрай низький рівень знання державної мови серед кримських випускників.
Крім того, вища освіта в Україні переходить на українську мову викладання. Треба створити умови, щоб кримські випускники змогли вчитися не тільки в Сімферополі, Москві і Стамбулі, щоб вони змогли на рівних конкурувати з випускниками шкіл материкової України в найкращих українських вишах, вважає академік Вольвач.
Цьому, на його думку, якраз і допоможе тимчасове переведення викладання окремих предметів на українську мову. Та й нелогічно українській державі і далі сприяти навчанню кримських татар російською мовою, що тривало роками.
«Зірочка» чи «йилдизчик»?
Рефат Чубаров каже, що погодився б із думкою Петра Вольвача, якби переведення стосувалося тих предметів, які молоді кримські татари потім у вищах не змогли вивчати рідною мовою, наприклад, алгебри чи геометрії. Чи тієї ж початкової військової підготовки, бо викладання її в кримських школах російською мовою породжує запитання: а для якої армії готують молодих кримчан?
Але біологія, географія та й астрономія, а також усі гуманітарні предмети в кримськотатарській школі мусять вивчатися рідною мовою, бо з дитинства кримськотатарський малюк має пам’ятати, що на небі не «зірочка», а «йилдизчик», вважає перший заступник голови Меджлісу.
На його думку, цей наказ збурив політичну ситуацію в Криму, дав козирі для антиукраїнських сил в автономії і може мати негативні управлінські наслідки. Рефат Чубаров каже, що такі кроки Київ має добре продумувати і обов’язково погоджувати з представницькими структурами чи національно-культурними товариствами етнічних громад країни.
«Ми в Криму хочемо таку школу, в якій наші діти після її закінчення вільно володіли б своєю рідною мовою, яка зруйнована за 50 років депортації, і при цьому вони також досконало володіли б українською мовою як державною», – заявив Рефат Чубаров.
…Чи «звйоздочка»?
Втім, місцева преса більше акцентує уваги не на цих словах, а на заяві Васві Абдураїмова про те, що лише кримськотатарська держава здатна забезпечити вільний розвиток кримськотатарської мови та освіти.
Яка держава забезпечить вільний розвиток російської мови та освіти в Криму, незабаром почуємо від місцевих російських націоналістів?
(Сімферополь – Прага – Київ)
Про «звірства українізації»
У Криму, де з понад 600 загальноосвітніх навчальних закладів менше від десятка українськомовних, повідомлення про це сприйняли як оголошення війни. Після виходу наказу Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко розпорядився, щоб місцеві органи влади, які і фінансують школи, не виконували київську вказівку.
Російські ж націоналісти отримали ще один доказ «звірств українізаторів». Народний фронт «Севастополь – Крим – Росія» знову попросив офіційну Москву поширити російську юрисдикцію на півострів, а Сімферопольська міськрада повідомила, що готує постанову про заборону збільшення мережі українськомовних навчальних закладів на території міста.
Свій шанс побачили і кримськотатарські маргінальні організації. «Міллі Фірка» іменує себе «партією» і заявляє про опозицію Меджлісові, але, схоже, досі не визначилася, з ким вона — з БЮТ чи з російським ФСБ — і яку мову відстоює — кримськотатарську чи російську. Але 5 серпня вона повідомила, що разом з організацією кримськотатарських старійшин «Намус» подала позов до одного з місцевих судів Сімферополя, просячи, щоб той на законних підставах заборонив виконання згаданого наказу.
На захист російської мови в кримськотатарських школах
Лідер «Міллі Фірка» Васві Абдураїмов заявив, що, турбуючись про українську мову, в Міністерстві освіти вирішили це робити «за рахунок інтересів інших етнічних співтовариств країни». Він переконаний, що йдеться не про вдосконалення вивчення української мови, а «про спробу тотальної українізації національних меншин України».
Втім, Васві Абдураїмов визнав, що у разі скасування цього наказу всі згадані предмети викладатимуться в кримськотатарських школах не кримськотатарською, а російською мовою. Причина, насамперед, у браку підручників, у другу чергу – через проблеми з кримськотатарськомовними вчителями-предметниками.
Запитання до Міносвіти: де підручники?
Як повідомив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, досі Міністерство освіти та науки України не змогло забезпечити 15 кримськотатарських шкіл автономії підручниками рідною мовою з предметів, які вивчаються в загальноосвітній школі 2 і 3 ступеня. Лише за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» наприкінці 90-х років минулого століття були видані підручники для початкової школи з кримськотатарською мовою навчання, які затверджені МОНУ і використовуються досі.
Голова Асоціації кримськотатарських освітян «Мааріфчи» Сафуре Коджаметова журиться: тільки-но кримськотатарські науковці на замовлення того ж Міносвіти підготували проекти навчальних посібників, як такий удар! Із одного боку, є міністерська програма підготовки кримськотатарськомовних підручників, із іншого – де їх застосовувати, якщо предмети викладатимуться державною мовою?
Сафуре-ханум не заспокоює і термін дії міністерського наказу – до 2011 року. На її думку, домогтися в майбутньому від чиновників переходу з російської мови викладання на рідну легше, аніж із державної.
Стамбул чи Москва – вибір кримських випускників?
Їй опонує голова Кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка Петро Вольвач, який вважає, що досі етнічні меншини і корінні народи Криму не інтегровані в загальноукраїнське суспільство. Цьогорічне тестування виявило вкрай низький рівень знання державної мови серед кримських випускників.
Крім того, вища освіта в Україні переходить на українську мову викладання. Треба створити умови, щоб кримські випускники змогли вчитися не тільки в Сімферополі, Москві і Стамбулі, щоб вони змогли на рівних конкурувати з випускниками шкіл материкової України в найкращих українських вишах, вважає академік Вольвач.
Цьому, на його думку, якраз і допоможе тимчасове переведення викладання окремих предметів на українську мову. Та й нелогічно українській державі і далі сприяти навчанню кримських татар російською мовою, що тривало роками.
«Зірочка» чи «йилдизчик»?
Рефат Чубаров каже, що погодився б із думкою Петра Вольвача, якби переведення стосувалося тих предметів, які молоді кримські татари потім у вищах не змогли вивчати рідною мовою, наприклад, алгебри чи геометрії. Чи тієї ж початкової військової підготовки, бо викладання її в кримських школах російською мовою породжує запитання: а для якої армії готують молодих кримчан?
Але біологія, географія та й астрономія, а також усі гуманітарні предмети в кримськотатарській школі мусять вивчатися рідною мовою, бо з дитинства кримськотатарський малюк має пам’ятати, що на небі не «зірочка», а «йилдизчик», вважає перший заступник голови Меджлісу.
На його думку, цей наказ збурив політичну ситуацію в Криму, дав козирі для антиукраїнських сил в автономії і може мати негативні управлінські наслідки. Рефат Чубаров каже, що такі кроки Київ має добре продумувати і обов’язково погоджувати з представницькими структурами чи національно-культурними товариствами етнічних громад країни.
«Ми в Криму хочемо таку школу, в якій наші діти після її закінчення вільно володіли б своєю рідною мовою, яка зруйнована за 50 років депортації, і при цьому вони також досконало володіли б українською мовою як державною», – заявив Рефат Чубаров.
…Чи «звйоздочка»?
Втім, місцева преса більше акцентує уваги не на цих словах, а на заяві Васві Абдураїмова про те, що лише кримськотатарська держава здатна забезпечити вільний розвиток кримськотатарської мови та освіти.
Яка держава забезпечить вільний розвиток російської мови та освіти в Криму, незабаром почуємо від місцевих російських націоналістів?
(Сімферополь – Прага – Київ)
