П’ятий день шукають викрадену з одеського музею картину середньовічного художника Мікеланджело Караваджо. Злочинці потрапили до одеського Музею західного і східного мистецтва вночі через вікно другого поверху. Сигналізація не спрацювала, хоча на вікнах встановили датчики, що реагують на розбиття скла – вони теж промовчали.
У Музеї західного і східного мистецтва умови забезпечення повноцінної охорони були відсутні, заявив начальник управління державної служби охорони при УМВС України в Одеській області Олександр Івановський.
Зокрема, у виставковому залі, де й була виставлена викрадена картина, на вікнах стояли застарілі акустичні датчики, які спрацьовують лише на розбиття скла. Грабіжники ж скло не розбили, а обережно його витягли. Окрім цього, до кожної картини, яка становить культурну історичну цінність, необхідно підключити індивідуальну сигналізацію, а цього так само не зробили, зазначив Олександр Івановський.
Нинішня адміністрація музею вважає крадіжку картини трагедією. Це була єдина картина Караваджо в музеях України, повідомила Радіо Свобода завідувачка відділу одеського Музею західного та східного мистецтва Тетяна Барановська. «Ми дуже сподіваємося, що слідчі ограни докладуть усіх зусиль, щоб повернути картину в музей, без якої ми не можемо уявити собі нашу колекцію», – сказала вона.
За останніми даними, є фоторобот викрадача картини Караваджо, винесеної з одеського музею. Одесити запам’ятали обличчя підозрілої людини, що кілька годин тинялася навколо музею. Як повідомили у міліції, це «чоловік середніх років слов’янської зовнішності». Грабіжник-одинак потрапив до музею крізь вікно, вирізав полотно з рами і втік через дах.
В одеських правоохоронців уже є досвід пошуку цінних картин. Свого часу в Одесі жертвою грабіжників стала картина Івана Айвазовського з Художнього музею — тоді її розшукали.
Адміністрація музею відмовляється коментувати перебіг слідства та заходи правоохоронних органів щодо недотримання належних умов безпеки, повідомляє одеський кореспондент Радіо Свобода Петро Каландирець.
При цьому експерти констатують, що одеський музей не є винятком, у переважній більшості таких закладів в Україні картини бережуть так само.
А якщо немає елементарного – сучасної сигналізації, то про який захист від грабіжників можна взагалі говорити, дивується мистецтвознавець Ірина Горбачова. «Має бути найсучасніша сигналізація. А її, на жаль, не має більшість наших музеїв. Відсутність належної охорони – це неувага до культури», – наголошує вона.
Картина Караваджо навіть не була застрахована
Викрадена з одеського музею картина Караваджо «Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди» не тільки недбало охоронялася, як стверджують правоохоронці. Її навіть не застрахували.
Як повідомляють фахівці, такі твори страхують лише тоді, коли їх везуть поза межі України на виставку. Це, звичайно, стосується державних колекцій.
Приватні ж ставляться до страхування своїх експонатів дуже серйозно, говорить представник «Пінчук Арт-центру» Ігор Степанович. «Страхування має бути. І лише в тих компаніях, які мають авторитет й довіру», – наголосив він.
Розкрадання музеїв – наслідок безкарності та безвідповідальності?
Експерти не виключають, що втрачену картину Караваджо вже вивезли за кордон. Є версія, що це була крадіжка на замовлення.
«Загалом в Україні розвинутий «чорний ринок», на якому оригінальні картини талановитих художників продають закордонним колекціонерам або аукціонам», – зауважує колишній керівник Національного бюро Інтерполу, народний депутат Кирило Куликов.
Караваджо, пейзаж Іллі Репіна, який зрештою повернули до Тернопільського музею, викрадені картини Марії Приймаченко й Тетяни Яблонської – це лише верхівка айсберга. Злочинці давно вже знайшли дорогу до українських музеїв.
І якщо зникнення в одеському Музеї західного та східного мистецтва – надзвичайна подія, що опинилася в центрі уваги преси, крадіжки у сільських та районних музеях стали буденним явищем. Хоча і в них є унікальні експонати, зазначає журналістка Радіо Свобода Оксана Пеленська: «Навіть маленький музейчик у далекому селі – це творіння рук ентузіастів. І якщо одна річ пропадає, вона ніколи не буде відновлена».
Що ж роблять зараз в Україні для запобігання крадіжкам та підмінам картин копіями? Представник Міністерства культури, який забажав залишитися неназваним, таким чином відповів на це запитання: «Розкрадання музеїв пов’язане з системою безкарності та безвідповідальності, яка існує в суспільстві. Треба діяти ефективніше! Адже у нас звертають на цю проблему увагу від випадку до випадку».
А в сусідній Польщі зафіксовані кілька тисяч викрадених та зниклих скарбів мистецтва. Правоохоронці, як правило, знаходять лише чверть із них.
(Київ – Прага)
У Музеї західного і східного мистецтва умови забезпечення повноцінної охорони були відсутні, заявив начальник управління державної служби охорони при УМВС України в Одеській області Олександр Івановський.
Зокрема, у виставковому залі, де й була виставлена викрадена картина, на вікнах стояли застарілі акустичні датчики, які спрацьовують лише на розбиття скла. Грабіжники ж скло не розбили, а обережно його витягли. Окрім цього, до кожної картини, яка становить культурну історичну цінність, необхідно підключити індивідуальну сигналізацію, а цього так само не зробили, зазначив Олександр Івановський.
Нинішня адміністрація музею вважає крадіжку картини трагедією. Це була єдина картина Караваджо в музеях України, повідомила Радіо Свобода завідувачка відділу одеського Музею західного та східного мистецтва Тетяна Барановська. «Ми дуже сподіваємося, що слідчі ограни докладуть усіх зусиль, щоб повернути картину в музей, без якої ми не можемо уявити собі нашу колекцію», – сказала вона.
За останніми даними, є фоторобот викрадача картини Караваджо, винесеної з одеського музею. Одесити запам’ятали обличчя підозрілої людини, що кілька годин тинялася навколо музею. Як повідомили у міліції, це «чоловік середніх років слов’янської зовнішності». Грабіжник-одинак потрапив до музею крізь вікно, вирізав полотно з рами і втік через дах.
В одеських правоохоронців уже є досвід пошуку цінних картин. Свого часу в Одесі жертвою грабіжників стала картина Івана Айвазовського з Художнього музею — тоді її розшукали.
Адміністрація музею відмовляється коментувати перебіг слідства та заходи правоохоронних органів щодо недотримання належних умов безпеки, повідомляє одеський кореспондент Радіо Свобода Петро Каландирець.
При цьому експерти констатують, що одеський музей не є винятком, у переважній більшості таких закладів в Україні картини бережуть так само.
А якщо немає елементарного – сучасної сигналізації, то про який захист від грабіжників можна взагалі говорити, дивується мистецтвознавець Ірина Горбачова. «Має бути найсучасніша сигналізація. А її, на жаль, не має більшість наших музеїв. Відсутність належної охорони – це неувага до культури», – наголошує вона.
Картина Караваджо навіть не була застрахована
Викрадена з одеського музею картина Караваджо «Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди» не тільки недбало охоронялася, як стверджують правоохоронці. Її навіть не застрахували.
Як повідомляють фахівці, такі твори страхують лише тоді, коли їх везуть поза межі України на виставку. Це, звичайно, стосується державних колекцій.
Приватні ж ставляться до страхування своїх експонатів дуже серйозно, говорить представник «Пінчук Арт-центру» Ігор Степанович. «Страхування має бути. І лише в тих компаніях, які мають авторитет й довіру», – наголосив він.
Розкрадання музеїв – наслідок безкарності та безвідповідальності?
Експерти не виключають, що втрачену картину Караваджо вже вивезли за кордон. Є версія, що це була крадіжка на замовлення.
«Загалом в Україні розвинутий «чорний ринок», на якому оригінальні картини талановитих художників продають закордонним колекціонерам або аукціонам», – зауважує колишній керівник Національного бюро Інтерполу, народний депутат Кирило Куликов.
Караваджо, пейзаж Іллі Репіна, який зрештою повернули до Тернопільського музею, викрадені картини Марії Приймаченко й Тетяни Яблонської – це лише верхівка айсберга. Злочинці давно вже знайшли дорогу до українських музеїв.
І якщо зникнення в одеському Музеї західного та східного мистецтва – надзвичайна подія, що опинилася в центрі уваги преси, крадіжки у сільських та районних музеях стали буденним явищем. Хоча і в них є унікальні експонати, зазначає журналістка Радіо Свобода Оксана Пеленська: «Навіть маленький музейчик у далекому селі – це творіння рук ентузіастів. І якщо одна річ пропадає, вона ніколи не буде відновлена».
Що ж роблять зараз в Україні для запобігання крадіжкам та підмінам картин копіями? Представник Міністерства культури, який забажав залишитися неназваним, таким чином відповів на це запитання: «Розкрадання музеїв пов’язане з системою безкарності та безвідповідальності, яка існує в суспільстві. Треба діяти ефективніше! Адже у нас звертають на цю проблему увагу від випадку до випадку».
А в сусідній Польщі зафіксовані кілька тисяч викрадених та зниклих скарбів мистецтва. Правоохоронці, як правило, знаходять лише чверть із них.
(Київ – Прага)
