Роман Скрипін: Ось уже кілька років поспіль легке та зручне кредитування допомагає пересічному українцеві почувати себе заможнішим. Ще б пак: прийшов до магазину, обрав товар і купуй. В кредит.
Високі відсотки за такі послуги потенційних покупців не відлякують. Навіть спостерігається споживацький бум в кредит.
Але в цього процесу є й зворотній бік. Сумнівна спроможність повертати кредити з огляду на відсутність сталості та непрозорість отримання своїх статків. Процентні ставки дедалі зростають, але охочих взяти кредит на житло, автомобіль або ж побутову техніку не меншає.
Отже, тема непроста. Насправді вона виглядає простою для всіх українців, які хочуть взяти кредит, але коли вони приходять у банк, бачать збільшені на поточний момент відсотки по кредиту.
Ось така є проста ситуація.
Я хотів би, щоб наші гості змалювали ситуацію на ринку. Взагалі, що відбувається? Як розуміти збільшення процентних ставок? Українці що, такі багаті люди, що вони мають платити набагато більше, ніж у Європі?
Віктор Лисицький: Я вкрай здивований цим коментарем. Як можна порівнювати, скажімо, умови в Європі і умови наші?
Роман Скрипін: Ну, ми ж прагнемо в Європу.
Віктор Лисицький: Дійсно, в ЄС інфляція значно нижча, ніж у нас. Відповідно, там і вищі кредитні ставки і таке інше.
Віктор Лисицький: В нас зростають кожний рік номінальні заробітки українців на десятки відсотків. В цьому році за 5 місяців у нас заробітки українців склали 168 мільярдів гривень, а торік за 5 місяців 117 мільярдів.
Інфляція з’їла значну частку цих доходів. Але все ж таки реальні заробітки українців виросли плюс 14%!
Скажіть, мені, будь ласка, де це в Європі або в США, або в інших розвинутих і квітучих капіталістичних країнах є такі темпи зростання реальних заробітків громадян?!
Я наголошую, що заробітків. Я навмисне виключаю соціальні трансферти. Немає такого!
Тому, відверто кажучи, ці всі порівняння, які наші аналітики часто-густо роблять, скажімо, з Європою, з Заходом, вони є абсолютно некоректними, тому що Україна – це країна, яка дуже швидко зараз піднімається. І піднімається, завдячуючи тому, що ми все ж таки трошки навчилися працювати в ринкових умовах.
Роман Скрипін: Так що, якщо Україна піднімається, то не треба давати доступні кредити тепер? Як розуміти?
Віктор Лисицький: На 1 липня цього року було надано кредитів фізичним особам 192 мільярди гривень. На 1 липня минулого року 108 мільярдів гривень.
Роман Скриін: Величезні темпи. Можна погодитися.
Віктор Лисицький: Шалений темп зростання!
І можна сказати: ого, так багато, а це ж ризики! Я можу сказати, що на 1 лютого цього року у нас темп зростання кредиту, наданий фізичним особам, складав 211%.
І ми можемо багато чого казати. Це не місяць, не два і не п’ять місяців. Це вже приблизно років 5-6. Принаймні, чітко фіксують з 2005 року. Після того, як відбулася Помаранчева революція, ми стали іншими, в нас повірили. І це, до речі, підтверджують попередні оцінки платіжного балансу на перше півріччя цього року. І от у нас така шалена динаміка і доходів населення, і кредитів, які надаються…
Роман Скрипін: Пане Лисицький, я ж запитав про дуже прості речі. Невже українці настільки багаті, що їм дають кредити під великі відсотки? При чому тут Помаранчева революція?
Віктор Лисицький: А Помаранчева революція при тому, що саме після Помаранчевої революції ми вперше зафіксували явище, коли темпи зростання кредитування економіки почали формуватися на значно більше відсотків, випередили темпи нарощування депозитів.
І в нас сьогодні кредити перевищують депозити ледь не на 200 мільярдів гривень. І ця тенденція формувалася десь з середини 2005 року.
Роман Скрипін: Найцікавіше у кредитуванні, пане Лисицький, то це те, що гроші реальні з’являються у цій усій схемі лише тоді, коли клієнт приносить їх у банк.
Віктор Лисицький: Так.
Роман Скрипін: І у нас виходить, що людям роздали фактично дуже багато побутової техніки, автомобілів, квартир, і немає гарантії, що ці гроші повернуться у банк.
Віктор Лисицький: Є.
Роман Скрипін: Яка гарантія?
Віктор Лисицький: Гарантія в першу чергу тому, що депозити фізичних осіб і депозити в економіці в цілому зростають шаленими темпами. Я також можу назвати це число…
Але вони нарощуються високими темпами на відміну від трьох останніх місяців 2004 року, коли депозити у нас спадали, знижувалися. При чому високими темпами. Це було таке. І коли Леонід Данилович казав, що в нас фінансово-банківська криза (це було таке), але це він сказав, припустимо, в середині листопада, а вона фактично розпочалася з перших днів жовтня.
Українці несуть гроші. Це одне.
Потім треба просто чітко враховувати ще такий факт. Наша національна банківська система – це переважно приватна система. Менталітет приватних власників, їхні вимоги визначають ставлення до надання кредитів.
Віктор Лисицький: Більш-менш помітні банки України сьогодні видають кредити надзвичайно консервативно, надзвичайно обережно.
Ви спробуйте зайти в будь-який помітний банк: «Укрсоцбанк», «Укрексімбанк», «Надра» і спробуйте отримати там кредит. Ви побачите, що там насправді дійсно є можливість отримати кредити, і там існує в кожного банку 20 чи 30 видів кредитів, які ви можете отримати.
Але, по-перше, ці кредити чітко форматизовані, сформульовані, під них напрацьовані всі документи, які мають юридичне і економічне обґрунтування. Крім того, рішення по наданню кредитів, зрештою, надають кредитні комітети.
Тобто, питання хабарництва, там різних «міжсобойчиків», вони не те що повністю виключені, а вони…
Роман Скрипін: Та я ж по-іншому поставив питання, пане Лисицький. У мене є пропозиція послухати другого експерта.
Пане Юткін, я так і не почув відповіді на головне питання. Що в нас з кредитуванням? Чому відсотки зростають, попри те, що доходи населення теж зростають і бажання населення брати кредити зростає?
В’ячеслав Юткін: Я не буду чіпати зв’язки з Помаранчевою революцією, бо я наслідків не вбачаю тут ніяких у тому, що збільшилися ставки по кредитах і в тому, що більше українців стало жити в борг.
Є пояснення. І вони, принаймні для фінансистів, на поверхні питання, чому життя в борг стає дорожчим.
В’ячеслав Юткін: Сьогодні ми в Україні спостерігаємо інфляцію 21%. І ставка кредитування, звичайно, повинна бути на 2-3% вища, ніж відсоток по інфляції.
Роман Скрипін: Тобто, Ви напряму проводите залежність від інфляції відсотки по кредитуванню?
В’ячеслав Юткін: Воно інакше не буває у світі.
Ви візьміть сьогодні інфляцію у Німеччині, яка є локомотивом західної економіки. Візьміть інфляцію в США. Вони вважають, що вона шалена. Але вона не вище, ніж 4%. І ставки по кредитах та 7-8%. Це дуже високі для Німеччини, наприклад.
Візьміть сьогодні Туреччину, яка теж ближче до розвиненого світу. Минулого року там відсотки були 7-8%, навіть 6%, але сьогодні індекс інфляції у Туреччині за 15% і ставки по кредитах за 20%.
Тому це прямий зв'язок. Це перш за все.
В’ячеслав Юткін: 30% всіх грошей, які є в Україні, то це західні гроші. І сьогодні вони подорожчали удвічі. Тому й ми маємо дуже серйозне зростання відсоткової ставки в Україні.
І третє питання. Низькі як для України в минулому ставки спричинили і прагнення банків збільшити свої показники. Вони призвели до того, що легко було брати в банках гроші. Вони були дуже легкі.
Я маю на увазі, що дійсно закривали очі на процедуру оформлення цих кредитів, іноді не брали до уваги неофіційні доходи, а офіційні були дуже маленькі для видачі таких кредитів. Привчаючи до таких кредитів, ми мали кредитний бум.
На сьогодні ми маємо зворотну тенденцію. Потік кредитів зменшується, все менше і менше мають змогу брати такі кредити тому, що ставки високі, і тому, що більшість уже не має можливості взяти гроші.
Потрошку спадають ці показники, про котрі наш колега і казав. Я маю на увазі на практиці конкретного банку.
І остання причина. Ви сьогодні не знайдете українців, у котрих дійсно є гроші, вільні гроші, котрі намагалися вкласти їх у банк менше, ніж за 20%.
Якщо подивитися на вулицях Києва і інших міст, то ми бачимо дуже симпатичні плакати, які пропонують від 20% до 23% по вкладах. Звичайно, відсоткова ставка за кредитами не може бути нижче, ніж відсоткова ставка за запозиченням. Якщо банки приймають вклади на депозити на 20-23%, то, звичайно, вони повинні кредитувати за 25-27%...
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
