Створювання експертних груп для вирішення складних політичних питань – це зовсім не винахід Польщі. Ці комісії переважно розбирають нагромаджені історією взаємні претензії сусідніх країн, непорозуміння, а часом і травми у суспільній свідомості.
На думку політологів, на шляху до успіху польсько-російських відносин каменем спотикання є проблема ставлення до сталінського тоталітаризму. Зокрема, поляки не розуміють, чому після вибачення колишнього президента Бориса Єльцина Росія далі не визнає, що розстріл НКВС тисяч польських офіцерів у Катині був злочином проти людства.
Підхід має бути винятково делікатний
Підхід до таких важких питань має бути винятково делікатний, вважає співголова групи з польського боку, колишній міністр закордонних справ Польщі, професор Адам Даніель Ротфельд.
«Ми займаємося пошуком таких результатів, які зберігають гідність, розуміють вразливість другої сторони, це дуже складна справа. Завдання нашої групи не полягає в тому, щоб замінювати міністерства, інші центри державного управління, а лише прибрати перешкоди на шляху до ухвалення відповідних рішень», – наголошує професор.
Тому перше засідання комісії, яке нещодавно відбулося у Варшаві, вирішило, що краще почати зі взаємного доступу до архівів та поліпшення контактів на науковому рівні, який нині обидві сторони вважають недостатнім. Історики і політологи, з яких складається група з обох сторін, вважають, що для побудови взаємної довіри потрібні спільні публікації історичних документів.
Україна – одне з важких питань російсько-польських стосунків
У розмові з Радіо Свобода колишній міністр Адам Даніель Ротфельд, як позитивний приклад міжнародних груп у справах важких питань, наводить приклад польсько-української комісії. Практичним результатом роботи цієї комісії було те, що світ побачили понад 10 томів книжок із архівними документами, ліквідовані більшість важких питань у польсько-українських відносинах, таких як відновлення польської частини Личаківського кладовища у Львові.
Примітно, що одним із важких питань у двосторонніх російсько-польських стосунках є питання України і невдоволення Москви підтримкою Польщі демократичних перемін в Україні.
Адам Даніель Ротфельд зауважив: «Була така спроба дипломатичного тиску на нас. У результаті польсько-російські стосунки увійшли у крижаний період. Однак цей факт зовсім не означає, що ми повинні змінювати ставлення до України, бо цього вимагає наш сусід».
(Прага – Київ)
На думку політологів, на шляху до успіху польсько-російських відносин каменем спотикання є проблема ставлення до сталінського тоталітаризму. Зокрема, поляки не розуміють, чому після вибачення колишнього президента Бориса Єльцина Росія далі не визнає, що розстріл НКВС тисяч польських офіцерів у Катині був злочином проти людства.
Підхід має бути винятково делікатний
Підхід до таких важких питань має бути винятково делікатний, вважає співголова групи з польського боку, колишній міністр закордонних справ Польщі, професор Адам Даніель Ротфельд.
«Ми займаємося пошуком таких результатів, які зберігають гідність, розуміють вразливість другої сторони, це дуже складна справа. Завдання нашої групи не полягає в тому, щоб замінювати міністерства, інші центри державного управління, а лише прибрати перешкоди на шляху до ухвалення відповідних рішень», – наголошує професор.
Тому перше засідання комісії, яке нещодавно відбулося у Варшаві, вирішило, що краще почати зі взаємного доступу до архівів та поліпшення контактів на науковому рівні, який нині обидві сторони вважають недостатнім. Історики і політологи, з яких складається група з обох сторін, вважають, що для побудови взаємної довіри потрібні спільні публікації історичних документів.
Україна – одне з важких питань російсько-польських стосунків
У розмові з Радіо Свобода колишній міністр Адам Даніель Ротфельд, як позитивний приклад міжнародних груп у справах важких питань, наводить приклад польсько-української комісії. Практичним результатом роботи цієї комісії було те, що світ побачили понад 10 томів книжок із архівними документами, ліквідовані більшість важких питань у польсько-українських відносинах, таких як відновлення польської частини Личаківського кладовища у Львові.
Примітно, що одним із важких питань у двосторонніх російсько-польських стосунках є питання України і невдоволення Москви підтримкою Польщі демократичних перемін в Україні.
Адам Даніель Ротфельд зауважив: «Була така спроба дипломатичного тиску на нас. У результаті польсько-російські стосунки увійшли у крижаний період. Однак цей факт зовсім не означає, що ми повинні змінювати ставлення до України, бо цього вимагає наш сусід».
(Прага – Київ)
