(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Роман Скрипін: Дістати потенційних учасників «Вечірньої Свободи» стає дедалі важче, оскільки більшість із них відразу чкурнули на моря. Саме з цієї причини більшість гостей, учасників програми, будуть телефонами.
Інтернет-видання «Ньюз. ру.юей», зокрема, пише: «Підсумки другої сесії ВР: депутати байдикували півроку».
Якщо керуватися цією логікою, то навіть байдикуючи, Рада здатна втомлюватися від власного байдикування.
На поточний момент можна констатувати певне замороження конфліктів та криз. До осені. Лише нерозумний витрачатиме цей час для усамітнення.
Насправді перерва у політичному сезоні – це зірковий час для кулуарних та підкилимних стратегічних домовленостей. Хто з ким і про що домовиться? Ми дізнаємося незабаром, за пару місяців.
Пані Лесю, чи може «Єдиний центр» зайняти ось цю нішу очікування електорату, які голосують «проти всіх»?
Леся Оробець: Ми поставили перед собою дуже амбітну, але дуже відповідальну ціль – це об’єднати Схід і Захід. У даному випадку ми орієнтуємося на поміркованих, на прагматичних і на патріотичних. При цьому, не загострюючись на тих питаннях, які роздирають суспільство, і, навпаки, шукаючи те, що суспільство об’єднує.
Тому я думаю, що вже станом на зараз відчуваємо підтримку в областях. Я думаю, що за цим майбутнє.
Роман Скрипін: Я запитував дуже просту штуку, не кого ви збираєтеся об’єднати. Схід і Захід – це по гаслах, можливо, й зрозуміло, які лунали на з’їзді в суботу.
Чи збираєтеся ви зайняти нішу протестного електорату, який хоче голосувати на сьогоднішній день, якщо йому дають таку можливість, «проти всіх»?
Леся Оробець: Враховуючи те, що до цієї пори не було проекту, який відповідав би їхнім інтересам, то, звичайно, за частину цього електорату було б варто поборотися.
Роман Скрипін: Як Ви вважаєте, чи можна спиратися на цей електорат, коли адміністративна вертикаль партії підпорядкована фактично Президенту? Це є певною ознакою партії, яка будується під конкретну особу і частково це можна назвати ознакою адміністративного ресурсу?
Леся Оробець: Це ще один міф з приводу адміністративного ресурсу. Проекти, які будувалися, скажімо, НДП, СДПУ(о) з адміністративним ресурсом, де вони зараз? Вони канули в історію. Тому будь-хто мудрий в партійному будівництві розуміє, що за цим шляхом не варто йти, і ми за ним не йдемо.
Роман Скрипін: А нащо ж стільки губернаторів, скажімо, співробітників обласних державних адміністрацій, Секретаріату Президента у цій партії?
Леся Оробець: Не більше, ніж у Регіонах і в БЮТі.
Роман Скрипін: Регіони об’єднують поміж собою хіба працівників Секретаріату Президента?
Це, здається, Секретаріат Президента, іноді бере на виконання певних обов’язків, ну, скажімо, секретарем РНБО Раїсу Богатирьову.
Леся Оробець: Про адмінресурс — міф, про завдання — правда і про те, що ставимо перед собою амбітні цілі, — так само.
Роман Скрипін: Про амбітність сперечатися не має сенсу. Неамбітні люди не йдуть в політику.
Пане Володимире, тут згадали про НДП і загадала сама Леся Оробець. Ви ж у нас пам’ятаєте, що таке НДП?
Леся Оробець: Є спроба щось створити на зразок «Єдиної Росії» ... Цитую Леоніда Кучму: «Україна не Росія» (дякувати Богу), і в нас цей проект, на жаль чи на щастя, швидше, що на щастя, не спрацює.
Роман Скрипін: Скажіть, а чи можна в Україні створити партію влади за старими кресленнями, як це, скажімо, було з НДП свого часу?
Володимир Філенко: Я думаю, що там є спроба щось створити на зразок «Єдиної Росії». Це, очевидно, лаври цієї організації (фраза незрозуміла) не дають спокою.
Але цитую Леоніда Кучму: «Україна не Росія» (дякувати Богу), і в нас цей проект, на жаль чи на щастя, швидше, що на щастя, не спрацює. Нам і чекати або недовго до кінця року, або чекати до весни до дострокових виборів чи, може, далі, але я майбутнього тут не бачу.
Роман Скрипін: Ви згадали про деякі речі…
Ваша фракція розуміє, що попереду важка політична осінь? З чим ви йдете у вересень, жовтень? Поділіться, будь ласка, планами, оскільки те, що відбулося по завершенню роботи парламенту перед канікулами, то воно не могло не вразити, скажімо, так зване, шоу «Спроба відставки Тимошенко».
Володимир Філенко: Ми йдемо, я б сказав так, з одним успіхом і з однією дуже великою невдачею. Успіх – це є дійсно те, що уряд Тимошенко, з моєї точки зору, дуже ефективний уряд і дуже відповідальний, збережено при владі, але ми не змогли затвердити пролонгацію бюджету на другу половину року.
На сьогодні 30 мільярдів гривень, які мали піти людям через різні соціальні проекти, проекти по підготовці до «Євро-2012», регіональні проекти величезна кількість, то вони залишилися мертвим вантажем в казначействі. І це буде, на жаль, дуже серйозно заважати уряду, але найгірше, що це буде заважати розвиткові України.
Тому ситуація непроста. Ми розуміємо, що ситуація надзвичайно напружена. Нам вкотре «допомогли».
Роман Скрипін: Пане Володимире, чи будуть підстави відправити Тимошенко у відставку восени?
Володимир Філенко: Тут багато розмов за останній час було. І ми наслухалися в різних ефірах і коментарях багато версій.
Володимир Філенко: З точки зору класичної політології, уряд падає не тоді, коли погано працює.
Або ж цей уряд буде працювати до кінця каденції парламенту у разі, якщо він буде збережений і не буде дострокових виборів.
Роман Скрипін: А ще є один варіант. Уряд може працювати за умов створення нової коаліції, але якщо нова коаліція залишить на посаді або переобере Прем’єром Тимошенко. Чи можлива інша коаліція і на яких засадах, з ким?
Володимир Філенко: Нового уряду за визначенням бути не може. Тому нас може чекати не просто відставка уряду, а дострокові вибори.
Роман Скрипін: За визначенням неможливо багато що, але спокуса отримати конституційну більшість голосів може бути виправдана в будь-який спосіб.
Якщо скласти разом голоси БЮТ і Партії регіонів і сказати, що ці дві політичні сили об’єдналися для конструктивної розбудови України, зайняти нішу, на яку зараз претендує «Єдиний центр», то така більшість може бути утворена.
Янукович – спікер, Тимошенко – прем’єр. Чому ні?
Володимир Філенко: Я не бачу іншої коаліції у цьому парламенті. Я і в жахливому сні не допускаю, що «Наша Україна» піде на широку коаліцію з Регіонами. А для БЮТу це в принципі неможливо за визначенням.
Леся Оробець: Він пластиковий.
Роман Скрипін: Пані Лесю, от ми маємо репортажі по суботі, яка минула під знаком «Єдиного центру».
Бачимо фоторепортаж з «Української правди» за авторства Сергія Лещенка, про якого згадали у новинах, що його доправили до прокуратури. Але мова не про прокуратуру, а про сам з’їзд «Єдиного центру», який відбувався з помпою - трансляція на УТ-1, обличчя, які не можу сказати, що вони викликають надзвичайну довіру…
Леся Оробець: Вам не сподобалася «Пікардійська терція»?
Роман Скрипін: Я взагалі у Києві не був. Але справа не в «Пікардійській терції», яка співала гімн.
Я хотів зазначити про одну важливу річ. Я думаю, що Ви відповісте. Хто з лідерів вашої партії «Єдиний центр» здатен забезпечити найвищий відсоток довіри до його персони? Я зараз кажу про харизматичного лідера і взагалі про харизматичність усієї політичної сили.
Можливо, Ви?
Леся Оробець: У будь-якому випадку, партії, які орієнтуються на одного вождя, вже відходять у минуле.
Ми орієнтуємося на демократичну партію, яка міцно стоїть в усіх регіонах. І демократизм – це те, що ми затвердили у статуті, чого немає досі в жодній партії.
Скажімо, дві третини ради складаються з представників безпосередньо обраних у регіонах, є можливість їхньої вільної ротації між з’їздом.У нас є те, чого немає в інших. У нас є кандидатський термін, тому що ми не женемося за кількістю, ми женемося за якістю учасників.
Окрім того, всі списки на вибори будуть формуватися шляхом таємного рейтингового голосування. Це те, що не дозволила собі жодна з досі існуючих демократичних партій.
Фактично ми вибудовуємо партію за новим зразком, яка не залежить від рейтинговості її лідера. Ми вже бачимо по київських виборах, коли рейтинговість лідера не завжди дає можливість її представнику, як це було, скажімо, з Турчиновим, успадкувати цю рейтинговість.
Я думаю, що майбутнє все-таки за потужними партіями…
Роман Скрипін: Але голову партії обирає рада партії.
Леся Оробець: Так.
Роман Скрипін: Вам не здається, що це трошки не демократично?
Леся Оробець: При цьому 108 зі 142 – це представники регіонів, які можуть змінюватися залежно від бажання обласних осередків.
Роман Скрипін: Або залежно від політичної кон’юнктури…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
