В останньому шкільному підручнику історії «є кілька слів про дивізію і кілька рядків про УПА». «Україна дотепер духовно ще в колонії», – зазначає голова обласної станиці Галицького братства колишніх вояків Першої Української дивізії Української Національної Армії «Галичина» Володимир Малкош.
Вони називають себе дивізійниками, не погоджуються з визначенням «колаборанти» і наголошують, що хоч були в чужих мундирах, але відзнаки мали українські.
«Не маємо надії на визнання»
Дивізія СС «Галичина» була регіональним явищем, із вихідців з Львівської, Тернопільської, Станіславської областей. Офіцери – з Української Народної Армії, Українських Січових Стрільців, чимало було східняків. Найбільше несприйняття – через оту абревіатуру «СС».
Наголошують, що дивізія «Галичина» належала до фронтових частин війська СС, а злочини чинили німецькі охоронні частини.
В Івано-Франківську живе 15 колишніх дивізійників, в області – 71. Коли ж створювали станицю, було на дві сотні більше. Зараз наймолодшому 80 років, найстаршому – 98. Володимир Малкош сумнівається, що вони зможуть приїхати на урочистості до Івано-Франківська.
«Я не знаю, чи хтось взагалі приїде, тому що це переважно інваліди. Крім того, дивізійники в незалежній Україні не реабілітовані, і ці роки, що були репресовані, не зараховані їм до пенсії. Вони мають дуже маленькі пенсії», – зауважив Володимир Малкош.
У самого ж пана Малкоша пенсія 513 гривень. Має ще невелику доплату від місцевої влади, бо після розгрому дивізії «Галичина» під Бродами вступив до УПА. За це 10 років відсидів у Норильському каторжанському концтаборі.
Спроба влади Івано-Франківська 7 років тому визнати ветеранів дивізії «Галичина» борцями за волю України закінчилася нічим, хіба викликала протести не лише в Україні. Тож, за словами Володимира Малкоша, надії на визнання не мають, хоча в Латвії та Естонії таких ветеранів вважають героями.
«Озброєні німецькою армією, воювали проти радянської»
Ветерани-дивізійники є асоційованими членами Братства УПА та Всеукраїнського об''єднання ветеранів, яке очолює Ігор Юхновський.
Непримириму позицію займають члени іншої організації – ветерани Радянської армії. Якщо її місцеві представники до вояків УПА ставляться помірковано, наголошують, що згідно з законом, ті, хто був в УПА і не робив злочини, а потім воював у лавах Радянської армії, отримали статус «ветеранів Великої Вітчизняної війни», то до дивізійників ставлення негативне.
Голова обласної ради ветеранів Анатолій Ромась зауважив: «Безумовно, що до цих людей ставлення жорсткіше, тому що вони все-таки воювали безпосередньо, були сформовані у військову одиницю, озброєні німецькою армією чи німецькою владою і воювали проти Радянської армії, в тому числі і проти тих людей, які з західних областей були мобілізовані в Радянську армію. Тому ставлення негативне».
Потрібне ретельне вивчення, щоб розставити всі крапки над «і»
Громадські організації Галицький історико-політологічний центр та Центр національного відродження імені Степана Бандери провели в Івано-Франківську кілька наукових конференцій загальної тематики «Ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі» за участю науковців зі східних областей. Та коли заходила мова, чи не зробити окрему конференцію про дивізію «Галичина», від багатьох чули категоричне: «не приїду». Голова правління історико-політологічного центру кандидат історичних наук Сергій Адамович вважає, що ця замовчувана сторінка історії потребує детального вивчення і висвітлення.
«Бо якщо УПА є такою дратівливою темою на Сході, то дивізійників взагалі використовують як пугало. Це такий додатковий елемент для неукраїнських елементів, неукраїнських організацій, щоб створити негативний імідж заходу України. Тому необхідне детальне вивчення, щоб зняти можливість для маніпуляцій і використання цього проти України», – наголошує Сергій Адамович.
Він вважає, що відзначення 65-річчя дивізії «Галичина» на Прикарпатті пройде спокійно, але прогнозує, що деякі політичні сили це використають, оприлюднивши заяви протесту.
Вони називають себе дивізійниками, не погоджуються з визначенням «колаборанти» і наголошують, що хоч були в чужих мундирах, але відзнаки мали українські.
«Не маємо надії на визнання»
Дивізія СС «Галичина» була регіональним явищем, із вихідців з Львівської, Тернопільської, Станіславської областей. Офіцери – з Української Народної Армії, Українських Січових Стрільців, чимало було східняків. Найбільше несприйняття – через оту абревіатуру «СС».
Наголошують, що дивізія «Галичина» належала до фронтових частин війська СС, а злочини чинили німецькі охоронні частини.
В Івано-Франківську живе 15 колишніх дивізійників, в області – 71. Коли ж створювали станицю, було на дві сотні більше. Зараз наймолодшому 80 років, найстаршому – 98. Володимир Малкош сумнівається, що вони зможуть приїхати на урочистості до Івано-Франківська.
«Я не знаю, чи хтось взагалі приїде, тому що це переважно інваліди. Крім того, дивізійники в незалежній Україні не реабілітовані, і ці роки, що були репресовані, не зараховані їм до пенсії. Вони мають дуже маленькі пенсії», – зауважив Володимир Малкош.
У самого ж пана Малкоша пенсія 513 гривень. Має ще невелику доплату від місцевої влади, бо після розгрому дивізії «Галичина» під Бродами вступив до УПА. За це 10 років відсидів у Норильському каторжанському концтаборі.
Спроба влади Івано-Франківська 7 років тому визнати ветеранів дивізії «Галичина» борцями за волю України закінчилася нічим, хіба викликала протести не лише в Україні. Тож, за словами Володимира Малкоша, надії на визнання не мають, хоча в Латвії та Естонії таких ветеранів вважають героями.
«Озброєні німецькою армією, воювали проти радянської»
Ветерани-дивізійники є асоційованими членами Братства УПА та Всеукраїнського об''єднання ветеранів, яке очолює Ігор Юхновський.
Непримириму позицію займають члени іншої організації – ветерани Радянської армії. Якщо її місцеві представники до вояків УПА ставляться помірковано, наголошують, що згідно з законом, ті, хто був в УПА і не робив злочини, а потім воював у лавах Радянської армії, отримали статус «ветеранів Великої Вітчизняної війни», то до дивізійників ставлення негативне.
Голова обласної ради ветеранів Анатолій Ромась зауважив: «Безумовно, що до цих людей ставлення жорсткіше, тому що вони все-таки воювали безпосередньо, були сформовані у військову одиницю, озброєні німецькою армією чи німецькою владою і воювали проти Радянської армії, в тому числі і проти тих людей, які з західних областей були мобілізовані в Радянську армію. Тому ставлення негативне».
Потрібне ретельне вивчення, щоб розставити всі крапки над «і»
Громадські організації Галицький історико-політологічний центр та Центр національного відродження імені Степана Бандери провели в Івано-Франківську кілька наукових конференцій загальної тематики «Ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі» за участю науковців зі східних областей. Та коли заходила мова, чи не зробити окрему конференцію про дивізію «Галичина», від багатьох чули категоричне: «не приїду». Голова правління історико-політологічного центру кандидат історичних наук Сергій Адамович вважає, що ця замовчувана сторінка історії потребує детального вивчення і висвітлення.
«Бо якщо УПА є такою дратівливою темою на Сході, то дивізійників взагалі використовують як пугало. Це такий додатковий елемент для неукраїнських елементів, неукраїнських організацій, щоб створити негативний імідж заходу України. Тому необхідне детальне вивчення, щоб зняти можливість для маніпуляцій і використання цього проти України», – наголошує Сергій Адамович.
Він вважає, що відзначення 65-річчя дивізії «Галичина» на Прикарпатті пройде спокійно, але прогнозує, що деякі політичні сили це використають, оприлюднивши заяви протесту.