Українському бізнесу доведеться вчитися орієнтуватися на споживачів

Вступ до СОТ розширить «споживчі горизонти» українців. Поки ж український бізнес диктує свої умови і в якості продукції, і в якості обслуговування. Спрощена конкуренція, а подекуди і повний монополізм дозволяють підвищувати ціни і не дбати про особливе заохочення покупців. Звична ситуація у супермаркетах: «залежаний товар», відсутність достатньої інформації про вміст продукту, грубість касирів та недоступність адміністрації.

Таке ставлення до свого потенційного покупця може стати небезпекою для українського бізнесу, каже менеджер проекту «Спільнота споживачів та громадські об''єднання» Клавдія Максименко.

«Це небезпечна практика для компаній, тому що із появою на ринку компаній, які вже практикують дружні споживачам практики, конкурентоспроможність українських компаній, які сьогодні не надають цьому уваги, можуть знизитись. Вони можуть прокинутись вранці і зрозуміти, що на ринку, який вони звикли вважати своїм, для них уже немає місця», – зазначила Клавдія Максименко.

На Заході потреби споживачів напряму впливають на виробників

Шрифт, що дозволяє легко прочитати про те, з чого виготовлений товар, доступність інформації про види товарів та послуг, обов''язкове маркування продуктів щодо вмісту генетично модифікованих складових, жирів чи цукру – це норма для розвинутих країн. І потреби споживачів напряму впливають на виробників, наголошує директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.

«У США, в країнах Європейського Союзу об’єднання споживачів випускають «чорні» і « білі» списки відповідних товарів і компаній. І з міркувань безпеки компанії-виробники змушені або забирати ці товари, або робити все для того, щоб повертати цей товар і поліпшувати його споживчі якості безпосередньо за свій власний рахунок», – зауважив Ігор Бураковський.

«Не всі українські компанії зможуть витримати боротьбу за споживача»

Та українці за низької якості послуг демонструють високий рівень задоволеності. Експерт проекту «Спільнота споживачів та громадські об''єднання» Денис Полтавець пояснює це невимогливістю споживачів.

«Рівень очікування українського споживача залишається низьким.У таких країнах, як Ісландія, Швеція рівень задоволеності споживачів нижчий, ніж в Україні, тоді як очевидно, що якість товарів та послуг у них вища», – зазначив Денис Полтавець.

Українець, не задоволений сервісом супермаркету, зрештою все одно до нього повернеться. Але приєднання України до СОТ відкриває двері для іноземних фірм. І, як показало дослідження, не всі українські компанії зможуть витримати боротьбу за споживача. Із 900 компаній, яким було запропоновано відповісти на запитання, як вони реагують на скарги, чи доступна інформація про фірму, які виробник робить кроки назустріч споживачеві, тільки 38 бізнес-структур дали необхідну інформацію.