В оксамитному жупані, сап’янових чоботях та синіх шароварах, із хвацько закрученим оселедцем – так зазвичай зображують Мамая на народних картинах. Він сидить під деревом зі схрещеними по-східному ногами, в руках – вірна супутниця бандура, обабіч – кінь. У цих образах дослідники вбачають уособлення кращих рис людини – співучої душі та волелюбності.
Але щодо того, ким він був насправді, Мамай, один із найпопулярніших в Україні фольклорних героїв, науковці не одностайні. Одні, так звані прихильники «західної» теорії, вважають його запорозьким козаком, інші, прибічники «східної», в медитаційній позі та рисах обличчя вбачають щось монголо-татарське.
Організатори культурологічного «Мамай Fest» у Дніпродзержинську в ті теорії не надто заглиблювались. Головна мета акції – привернути увагу широких кіл громадськості до національних традицій.
Український прагерой у сучасному світі
Терени сучасного індустріального міста та його околиць, які свого часу були частиною вольних земель Війська Запорозького, – найкраще місце для такого фестивалю, переконана одна з організаторів, директор місцевого музею історії Наталя Буланова.
«Ми не ставили мету аналізувати походження цього козака, цим хай займаються мамаєзнавці. Ми лиш хочемо знайти відповідь на питання, як живеться козакові Мамаєві в сучасному світі. Це культурний герой, прагерой. Митці часто звертаються до цього образу, щоб розкрити українську ментальність», – каже вона.
Одна з найцікавіших подій у рамках «Мамай Fest» – виставка «мамаїв». Витвори майстрів живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, присвячених міфічному персонажеві, звезли з усієї України. Доповнили малюнками місцевих школярів, побутовими речами, на яких відшукали зображення Мамая, етикетками, сірниковими коробочками, а також експонатами з музейних запасників.
«Як на мене, надзвичайно цікаве зображення Мамая представлене на скрині кінця 19-го – початку 20-го століття. І потім – сучасні художники… Ми дуже тішимося з того, що на виставці у нас є роботи відомого скульптора Володимира Наконечного», – каже музейниця.
У Дніпродзержинську хочуть започаткувати традицію
«Мамай Fest»у Дніпродзержинську триватиме до кінця травня. Цими днями відбудеться ціла низка заходів – концерти фольклорних колективів, кобзарів та бандуристів, а також презентація та обговорення кінострічки «Мамай» за участі режисера Олеся Саніна.
Дніпродзержинські музейники планують, що фестиваль стане щорічним, і вже вибудовують плани на наступний раз. Зокрема, вони вже домовились про гостини у місті львівського художника-«мамаїста» Ореста Скопа.
«Із таким великим ентузіазмом відгукнулися люди на наш фестиваль. Отак жартома ми вже говоримо, що не погано було б запровадити таке святкування – День українського Мамая», – говорить директор музею історії Наталя Буланова.
Але щодо того, ким він був насправді, Мамай, один із найпопулярніших в Україні фольклорних героїв, науковці не одностайні. Одні, так звані прихильники «західної» теорії, вважають його запорозьким козаком, інші, прибічники «східної», в медитаційній позі та рисах обличчя вбачають щось монголо-татарське.
Організатори культурологічного «Мамай Fest» у Дніпродзержинську в ті теорії не надто заглиблювались. Головна мета акції – привернути увагу широких кіл громадськості до національних традицій.
Український прагерой у сучасному світі
Терени сучасного індустріального міста та його околиць, які свого часу були частиною вольних земель Війська Запорозького, – найкраще місце для такого фестивалю, переконана одна з організаторів, директор місцевого музею історії Наталя Буланова.
«Ми не ставили мету аналізувати походження цього козака, цим хай займаються мамаєзнавці. Ми лиш хочемо знайти відповідь на питання, як живеться козакові Мамаєві в сучасному світі. Це культурний герой, прагерой. Митці часто звертаються до цього образу, щоб розкрити українську ментальність», – каже вона.
Одна з найцікавіших подій у рамках «Мамай Fest» – виставка «мамаїв». Витвори майстрів живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, присвячених міфічному персонажеві, звезли з усієї України. Доповнили малюнками місцевих школярів, побутовими речами, на яких відшукали зображення Мамая, етикетками, сірниковими коробочками, а також експонатами з музейних запасників.
«Як на мене, надзвичайно цікаве зображення Мамая представлене на скрині кінця 19-го – початку 20-го століття. І потім – сучасні художники… Ми дуже тішимося з того, що на виставці у нас є роботи відомого скульптора Володимира Наконечного», – каже музейниця.
У Дніпродзержинську хочуть започаткувати традицію
«Мамай Fest»у Дніпродзержинську триватиме до кінця травня. Цими днями відбудеться ціла низка заходів – концерти фольклорних колективів, кобзарів та бандуристів, а також презентація та обговорення кінострічки «Мамай» за участі режисера Олеся Саніна.
Дніпродзержинські музейники планують, що фестиваль стане щорічним, і вже вибудовують плани на наступний раз. Зокрема, вони вже домовились про гостини у місті львівського художника-«мамаїста» Ореста Скопа.
«Із таким великим ентузіазмом відгукнулися люди на наш фестиваль. Отак жартома ми вже говоримо, що не погано було б запровадити таке святкування – День українського Мамая», – говорить директор музею історії Наталя Буланова.