Заступник глави Секретаріату Президента Роман Безсмертний у листі до Тимошенко порадив їй узгоджувати свої бажання зустрітися з керівниками областей з Президентом.
Безсмертний нагадав Тимошенко про підписаний Ющенком у лютому указ про умови відряджень керівників місцевих держадміністрацій, який зокрема і передбачає узгодження їхніх відряджень із Президентом.
Представник президентського Секретаріату також пригрозив дисциплінарним покаранням проти порушників цього указу аж до звільнення.
Такі ініціативи Президента виглядають дещо дивними, оскільки згідно з чинною Конституцією, керівники обласних держадміністрацій підпорядковані Кабінету Міністрів. Тому заборона регіональним керівникам спілкуватися зі своїм безпосереднім керівництвом викликала обурення у Прем’єр-міністра.
«Сьогодні губернаторів не пускають на засідання уряду, на нараду до Кабміну. Скоро ми з губернаторами створимо мережу конспіративних квартир для зустрічей. Або в дуплах дерев… у Маріїнському парку будемо вкладати записки один одному, щоб, не дай Боже, губернатори не потрапили під звільнення», – сказала тоді Тимошенко.
Що ховається за війною у впливі на лідерів регіональних?
Підпорядкування за Конституцією Кабінету Міністрів і заборона Президентом контактувати безпосередньо з Тимошенко поставила голів облдержадміністрацій у доволі незручне становище.
Ігнорування урядових засідань главами облдержадміністрацій кваліфікують там як саботаж. Натомість у Секретаріаті Президента це схвалюють і вважають цілком законним.
Між тим більшість регіональних керівників не воліють конфліктувати ані з Президентом, ані з Прем’єром, однак їх змушують робити свій вибір на ту чи іншу користь. Обидва керівники держави говорять про звільнення у разі невиконання їхніх (Президента і Прем’єра) розпоряджень.
Розгорнута війна за симпатії голів місцевих державних адміністрацій засвідчує абсурдність та відсутність будь-якої логіки, не кажучи уже про правове підґрунтя, у стосунках між Ющенком і Тимошенко.
Водночас це пітверджує гостроту позицій щодо наступних виборів. Керівники облдержадміністрацій розглядаються як інструмент використання під час президентської виборчої кампанії на свою користь, тобто як адмінресурс.
З огляду на невисокий рейтинг популярності серед громадян Віктора Ющенка, він теоретично найбільше зацікавлений у збереженні одноосібного впливу на регіональних керівників. Крім того, є висока вірогідність проведення одночасно і парламентських виборів та виборів до місцевих органів влади.
Однак, воюючи за вплив на облдержадміністрації керівництво держави таким чином розвалює усю вертикаль влади. Налякані загрозою звільнення та різних дисциплінарних стягнень глави облдержадміністрацій намагаються маневрувати між Ющенком і Тимошенко.
Щоправда, деякі з них кулуарно заявляють, що така ситуація довго тривати не може. Конфліктуючи між собою, Ющенко з Тимошенко провокують голів облдержадміністрацій визначитися, з ким вони, втягують їх у цю війну і тим самим паралізують розвиток регіонів.
Наразі здобутками у примноженні симпатиків серед голів облдержадміністрацій може похвалитися лише Президент. Попри формальну підпорядкованість Кабміну глави облдержадміністрацій змушені слухатися Ющенка і Секретаріат Президента, оскільки знають, що їхня подальша доля реально вирішується нині саме там, а не у Кабінеті Міністрів.
Про це власне відверто говорять у президентському Секретаріаті. На це вказує також той факт, що регіональні керівники, які нарешті прийшли «на килим» в уряд, побігли відразу після урядового засідання до Президента. Там же вони провели сьогодні й свою прес-конференцію.
Тимошенко хоче допомогти визначитися регіональній владі змінами до Конституції?
Юлія Тимошенко, за даними її соратників, планує «полегшити» нинішню долю керівників області шляхом змін до Конституції. У проекті, який зараз нібито завершується, бютівці пропонують закріпити норму, що передбачає цілковиту підконтрольність голів облдержадміністрацій уряду. Цією ж нормою передбачається і їхнє призначення та звільнення.
Бютівці також пропонують, щоб Кабмін отримав право скасовувати рішення обласних адміністрацій.
«Те, що уряд відрізаний від виконавчих структур на місцях, це ущербність сьогоднішньої влади і Конституції в тому вигляді, в якому вона сьогодні існує», – наводить свої аргументи сама Тимошенко.
Однак у Секретаріаті Президента таку ймовірність відкидають категорично. А спроби бютівців провести зміни до Конституції силами у парламенті Президент називає авантюрою.
Президентсько-прем’єрська війна за місцеву владу обтяжена, крім іншого, неможливістю нових кадрових призначень. Тимошенко нагадує, що, згідно з Конституцією, вона має погоджувати кандидатури на обласні та районні адміністрації. Президент досі обходився без прем’єрських порад.
Через тиждень бютівці планують внести до парламенту свою версію змін до Конституції, а Президент і підопічна йому частково у парламенті фракція НУНС наполягатиме на ухваленні закону про Кабмін, що, ймовірно, ще більше поглибить протистояння Ющенка з Тимошенко.
Чим завершиться так звана «конституційна» війна між Президентом і парламентом і чи «протягне» Президент через Раду закон про Кабмін, який суттєво посилить його повноваження, наразі не береться прогнозувати жоден аналітик.
Зате більшість політологів висловлює переконання, що внаслідок відкритої та безпрецедентно агресивної форми війни між «лідерами» нації, уряд Тимошенко змушений буде знову піти у відставку, а країну чекають нові дострокові вибори і нова війна за владу. Чи подужає це все Україна і яку ціну вона заплатить за конфлікт між головними політичними гравцями?